Ухвала

від 18.04.2014 по справі 554/3936/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/3936/14-к

Номер провадження 11-сс/786/153/14

Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1

Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2014 року м. ПолтаваКолегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

слідчого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

підозрюваного ОСОБА_10

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 1 квітня 2014 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання заступника начальника СВ СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу 21/1 прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою до 3 місяців, тобто до 3 травня 2014 року щодо

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 2,3 ст. 355, ст. 356, ч. 1 ст. 357, ч. 5 ст. 186 КК України.

Відповідне рішення слідчим суддею прийнято з урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 355, ст. 356, ч. 1 ст. 357, ч. 5 ст. 186 КК України, тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_10 у разі визнання його винуватим у вказаних кримінальних правопорушеннях та наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не зменшились та існують на даний час.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову, якою обрати йому інший запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

При цьому апелянт зазначає, що при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно нього слідчим суддею суду першої інстанції не враховано відсутність ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, наявність клопотання про особисту поруку над ним - ОСОБА_10 та його особу.

Заслухавши доповідь судді; думки захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову, відмовити у задоволенні клопотання слідчого та обрати запобіжний захід ОСОБА_10 не пов`язаний з утриманням під вартою; позицію прокурора про законність ухвали слідчого судді та необхідність залишення її без змін; вивчивши матеріали клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_10 по кримінальному провадженню № 12013180040002806 та клопотання ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про особисту поруку над ОСОБА_10 ; перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів клопотання про продовження строків тримання під вартою щодо ОСОБА_10 , в провадженні СВ СУ УМВС України в Полтавській області перебуває кримінальне провадження № 12013180040002806 від 1 липня 2013 року відносно ОСОБА_10 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 355, 356, ч. 1 ст. 357, ч. 5 ст. 186 КК України (а.к.10-11).

26 березня 2014 року заступником прокурора Полтавської області ОСОБА_13 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 3.05.2014 року (а.к.48-53).

3 лютого 2014 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 355, 356, ч. 1 ст. 357, ч. 5 ст. 186 КК України (а.к.10-11).

27 березня 2014 року заступник начальника СВ СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_7 звернулася до Октябрського районного суду м. Полтави з клопотанням про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_10 , погодженим прокурором відділу 21/1 прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 , посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 355, 356, ч. 1 ст. 357, ч. 5 ст. 186 КК України та на наявність ризиків у кримінальному провадженні (а. к. 1-9,54).

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 4 лютого 2014 року відносно ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 4 квітня 2014 року (а. к. 42-44).

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 1 квітня 2014 року клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_10 задоволено з тих же підстав, що і при обранні запобіжного заходу (а. к. 71-73).

Однак, як вважає колегія суддів, слідчим суддею без достатніх до того підстав було продовжено ОСОБА_10 строк тримання під вартою.

Відповідно до статті 8 Кримінально процесуального кодексу України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держав.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, ч. 3 ст. 197 КПК України передбачає, що строк тримання під вартою може бути продовженим слідчим суддею в межах строку досудового розслідування.

Зі змісту ст. 199 КПК України вбачається, що при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя досліджує подані йому матеріали на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з`ясовує конкретні причини тривалого строку досудового розслідування і тримання особи під вартою, чи не допущено безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з`явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший передбачений законом запобіжний захід, тощо.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. ст. 194, 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе та має враховувати, що після спливу певного часу (строку дії попередньої ухвали) саме лише існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, слідчий суддя не оцінив в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_10 , як того вимагають приписи ст.ст. 177, 178, 183, 194, ст.199 КПК України і не врахував практику Європейського суду з прав людини.

Так під час апеляційного перегляду заступник начальника СВ СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_7 , яка ініціювала перед слідчим суддею клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_10 повідомила, що по кримінальному провадженню проведено значний обсяг слідчо-оперативних дій і залишилося допитати п`ятьох свідків, отримати два висновки судово медичної експертизи, виконати вимоги ст.ст. 290, 291 КПК України.

У зв`язку з цим ризик того, що ОСОБА_10 може перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні певним чином мінімізувався та відсутні обставини, які впливають на складність провадження і тим самим роблять неможливим його завершення в оптимальні строки, які існували під час обрання ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, що не було враховано слідчим суддею при продовженні строку тримання під вартою.

Також слідчим суддею не враховано відсутність нових ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Слідчим суддею не проаналізовано можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, які б могли запобігти заявленим ризикам та не обґрунтовано свої висновки, з посиланням на матеріали кримінального провадження, про наявність виняткових обставин, які б виправдовували подальше тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_10 ..

Апеляційний суд, ретельно вивчивши матеріали клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_10 , таких обставин не виявив і слідчий та прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції також не змогли їх довести.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали слідчого судді і постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання заступника начальника СВ СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором відділу 21/1 прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою до 3 травня 2014 року щодо ОСОБА_10 та застосування до підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово на строк два місяці за адресою: АДРЕСА_2 .

При обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту колегія суддів виходить із приписів ст.ст. 177, 178, 181, 183, 194 і ст.199 КПК України і враховує те, що ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні злочинів, за вчинення яких кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі та:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 355, 356, ч. 1 ст. 357, ч. 5 ст. 186 КК України;

- наявність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України на який вказують заступник начальника СВ СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_7 і прокурор ОСОБА_6 - це неналежна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_10 - незаконний психологічний вплив на потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та свідка ОСОБА_16 по кримінальному провадженню (а. к. 12-13, 22-23, 38-39);

- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_10 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється;

- особу підозрюваного ОСОБА_10 , який, як повідомила в апеляційній інстанції заступник начальника СВ СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_7 , відповідно до матеріалів кримінального провадження не переховувався від органів досудового розслідування, має постійне місце проживання, зареєстрований у визначеному законом порядку, раніше не судимий, позитивно характеризується, перебуває у цивільному шлюбі, має двох дітей і є єдиним сином у своєї матері ОСОБА_17 , 1937 року народження, яка є інвалідом першої групи (онко хвора) і за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду (а.к.64) та відсутність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України.

Разом з цим колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, за рішенням ЄСПЛ від 20 січня 2011 року у справі «Прокопенко проти України» суд звертає увагу, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин про які йдеться в рішеннях національних судів, рівня переконливості аргументів заявника, викладених в його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості (див., зокрема, справу « Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy) (GC), №26772/95, п153, ЄКПЛ 2000 IV).

У рішенні ЄСПЛ по справі «Харченко проти України» суд відзначив, що серйозність звинувачень, пред`явлених заявнику і ризик його втечі були висунуті в якості аргументів на етапі вирішення питання взяття заявника під варту. Після цього, прокурори і суди не наводили взагалі ніяких підстав для продовження тримання заявника під вартою та зазначали,що раніше обраний запобіжний захід був правильним. Проте згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою. Крім того,національні владні органи не розглядали застосування інших запобіжних заходів, альтернативних утриманню під вартою.

Враховуючи вищенаведені вимоги кримінально-процесуального закону та практику Європейського суду з прав людини колегія суддів вважає, що застосований апеляційним судом менш суворий запобіжний захід, як домашній арешт, спроможний забезпечити виконання ОСОБА_10 процесуальних обов`язків і є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного, тяжкості пред`явленої йому підозри та дає можливість доглядати йому тяжко хвору прикуту до ліжка матір, яка перебуває лише на його утриманні.

Для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та підвищення дієвості застосованого запобіжного заходу, колегія суддів вважає за необхідне, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов`язати ОСОБА_10 утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , свідком ОСОБА_16 та носити електронний засіб контролю.

Клопотання про особисту поруку над ОСОБА_10 - ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не підлягають задоволенню, оскільки останні не надали суду даних, які б свідчили про довіру до них як поручителів.

З огляду на вищевикладене апеляційна скарга підозрюваного підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_10 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 1 квітня 2014 року скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання заступника начальника СВ СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_7 , погодженого із прокурором відділу 21/1 прокуратури Полтавської області про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_10 до трьох місяців.

Застосувати ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово на строк два місяці, тобто до 17.06.2014 року за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України зобов`язати ОСОБА_10

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за їх викликом;

-утримуватися від спілкування з ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ;

-носити електронний засіб контролю.

Контроль за виконанням ухвали покласти на УМВС України в Полтавській області.

Строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_10 рахувати з моменту доставки до місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_10 підлягає звільненню з під варти.

Відмовити у задоволенні клопотання про особисту поруку над ОСОБА_10 - ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4