Рішення

від 05.03.2007 по справі 11/888

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/888

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2007 р.Справа № 11/888

За позовом   приватного виробничо-торгівельного підприємства «Джі-Ен-Ел»м. Чернігів

до приватного підприємства «Агропромислова компанія –2006»м. Шепетівка

про стягнення  79 267 грн. 38 коп., з яких 71 279, 86 грн. збитків та 7 987, 52 грн. пені

                                                                                                                                                Суддя            Д.І.Радченя

за участю представників сторін:

від позивача      Жданкіна Л.К.  –представник за довіреністю №128 від 01.02.2007р.

від відповідача  не з'явився  

Позивач –приватне виробничо-торгівельне підприємство «Джі-Ен-Ел»м. Чернігів звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ПП «Агропромислова компанія –2006»м. Шепетівка на свою користь заборгованості в розмірі 79 267 грн. 38 коп., з яких 71 279, 86 грн. збитків та 7 987, 52 грн. пені, що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами 02.10.2006р. договору поставки круп,  за №35.

Ухвалою господарського суду від  12.02.2007 року порушено провадження у справі № 11/888 та вжито заходів забезпечення позову ПВТП „Джі-Ен-Ел" до ПП „Агропромислова компанія - 2006" про відмову від договору, відшкодування збитків і стягнення пені у наступних формах: заборонено відчуження майна (виробничі і невиробничі фонди, в тому числі офісне приміщення   по вул. К. Маркса, 2 ум. Шепетівка, мехпекарню по виробництву хлібобулочних виробів, м'ясний цех з холодильним устаткування для заморозки м'яса, гаражі, автомобільну вагову, автомобільний транспорт, інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі, а також  грошові кошти, яке належить ПП „Агропромислова компанія - 2006", та у вартісному вираженні дорівнює сумі, еквівалентній 79 267,38 грн.; заборонено встановлення приватних обтяжень відносно майна, яке належить ПП „Агропромислова компанія - 2006", та у вартісному вираженні дорівнює сумі, еквівалентній 79 267, 38 грн.; заборонено повноважним особам здійснювати дії щодо злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації юридичної особи ПП „Агропромислова компанія - 2006".

Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження по справі та відкладення розгляду справи сторонам направленні рекомендованими листами. Підтвердженням факту отримання відповідачем ухвали суду є поштове повідомлення №1492300, з датою  вручення 16.02.2007р.

Розгляд справи, який призначався на 22.02.2007 року відкладався через неявку в судове засідання представника відповідача та подане ним факсимільним зв'язком клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв'язку з неможливості забезпечення в судове засідання явку уповноваженого представника.

В судовому засіданні 05.03.2007р. позивачем, в порядку ст. 22 ГПК України, подано уточнення позовних вимог в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість, що утворилася за відповідачем станом на 05.03.2007р. в сумі 76 588 грн. 93 коп., з яких 72 118, 42 грн. збитків та 4 470, 51 грн. пені.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, зменшити або збільшити розмір позовних вимог.

Дане уточнення судом розглянуте та приймається.

Предметом спору необхідно визначити стягнення 76 588 грн. 93 коп.

В судове засідання 05.03.2007р. повноважний представник відповідача повторно не з'явився, та факсимільним зв'язком надав суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв'язку з хворобою представника. Однак слід звернути увагу на те, що судом явка конкретної особи як представника зі сторони відповідача, обов'язковою не визнавалася.

Суд, враховуючи те, що в судове засідання представник відповідача, явка якого судом була визнана обов'язковою, двічі  не з'явився, письмових заперечень щодо даного позову не надав, вважає за можливе розглянути справу без його участі, а клопотання про відкладення відхилити.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

02 жовтня 2006 року між ПП «Агропромислова компанія –2006»м. Шепетівка  - постачальник та  ПВТП «Джі-Ен-Ел»м. Чернігів –покупець укладено договір поставки круп,  за №35.

У відповідності до умов даного договору постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, поставити (передати у власність) покупцю товар, згідно погоджених сторонами специфікацій, а покупець в свою чергу зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити товар.

Згідно п. 6.1 договору, товар, що постачається згідно даного договору, оплачується на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури згідно затвердженої специфікації протягом п'яти банківських днів.

У відповідності до специфікації на товари, що будуть постачатися (додаток №1 від 02.10.2006р. до договору №35) відповідач зобов'язався передати, а позивач прийняти і оплатити партію  товару –горох шліфований (цілий) в кількості 135,6 тонн по ціні 825,00 грн. за 1 тонну загальною вартістю 134 244, 00 грн. (в т.ч. 22 374,00 грн. ПДВ).

Пунктом 2 специфікації сторонами обумовлено, що товар у кількості 135,6 тонн повинен бути поставлений в строк до 13.10.2006р.

11 жовтня 2006 року відповідачем виставлено позивачу рахунок №11 на суму 134 244, 00 грн.

На виконання зобов'язань по договору №35 позивачем 03.10.2006 р. отримано в банку кредит  в сумі 134 244,00 грн. на оплату виставленого відповідачем рахунку №11, підтвердженням чого є кредитний договір №KL-105-05 від 18.07.2005р., платіжне доручення №6347 від 03.10.2006р. та виписка з особового рахунку ПВТП «Джі-Ен-Ел».

Свої зобов'язання відповідач виконав частково. Так 19 жовтня 2006р. відповідачем проведено часткову поставку гороху, а саме згідно накладної №29 від 19.10.2006р. ним відпущено позивачу 67,8 тонн гороху цілого на загальну суму 67 122, 00 грн., залишивши за собою заборгованість –недопоставлений товар на суму  67 122, 00 грн.

Позивач, скориставшись наданим банком кредитом, додатково поніс грошові витрати –відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 19%.

Відповідачем порушено договірні зобов'язання чим завдано збитки позивачу у вигляді не отриманого прибутку та сплати відсотків в результаті оформлення кредиту на попередню оплату позивачем товару придбаного у відповідача.

Фактичні обставини та надані позивачем докази свідчать, що позивач через прострочення відповідачем поставки гороху поніс збитки в сумі 72 118, 42  грн, що складаються з реально здійснених витрат по передоплаті непоставленого у строк товару в сумі 67 122, 00 грн, а також  фактично сплачених 19% - відсотків за користування позичковими коштами, згідно Кредитного договору, сума яких за період з 14.10.2006р. по 05.03.2007 р. становлять 4 996, 42 грн.

Пунктом 7.2 договору обумовлено, що в разі порушення умов та строків поставки товару, передбачених договором, покупець має право відмовитися від подальшого виконання договору та стягнути з постачальника пеню в розмірі 0,1% від суми товару, поставка якого прострочена, за кожен день прострочення.

Окрім суми основного боргу позивачем, на підставі п. 7.2 договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, заявлено до стягнення з відповідача 4 470, 51 грн. пені.

Претензія позивача  від 21.12.2006р. відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Дослідивши зібрані у справі докази  та давши їм правову  оцінку в сукупності   суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню  з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору поставки круп, за №35 від 02.10.2006р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності  до ст.. 538  Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору.  Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (ч. 3 ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата та пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (ст. 225 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань», платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в   розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.  Розмір   пені,  передбачений  даним законом, обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги приватного виробничо-торгівельного підприємства «Джі-Ен-Ел»м. Чернігів підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат, згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача..

Керуючись ст. ст. 6, 11, 525, 526, 538, 547-549, Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 193, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116  Господарського процесуального кодексу  України, суд –

вирішив:

Позов приватного виробничо-торгівельного підприємства «Джі-Ен-Ел»м. Чернігів до приватного підприємства «Агропромислова компанія –2006»м. Шепетівка про стягнення  76 588 грн. 93 коп., з яких 72 118, 42 грн. збитків та 4 470, 51 грн. пені.  задоволити.

Стягнути з приватного підприємства «Агропромислова компанія –2006»м. Шепетівка, пров. К. Маркса, 2 (код ЄДРПОУ 33990108) на користь приватного виробничо-торгівельного підприємства «Джі-Ен-Ел»м. Чернігів, вул.. Щорса, 57 (код ЄДРПОУ 14224080) суму основного боргу в розмірі 76 588, 93 грн., витрати по оплаті державного мита в розмірі 765, 89 грн. та  118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      Д.І. Радченя