Постанова

від 15.05.2009 по справі 25596/08/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м

Харківський

окружний адміністративний суд   61004 

м. Харків  вул. Мар'їнська,

18-Б-3   

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К

Р А Ї Н И

 Харків 

15.05.2009 р.                                                                                          

№ 2а-25596/08/2070 

Харківський окружний

адміністративний суд у складі:

Головуючого

судді: П'янової Я.В.

При секретарі: Нікітіної

О.В.

За

участю представників сторін:

позивача:ОСОБА_2

відповідача:

Головко А.І.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного

адміністративного суду адміністративний позов Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1 до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції

Харківської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач

звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в

якій просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення

Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

від 29.10.2008 р. № 0005701700/0.

В

судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд

визнати недійсним оскаржуване податкове повідомлення-рішення, посилаючись на

порушення відповідачем норм чинного законодавства при їх винесенні. В

обґрунтування позовних вимог посилається на невірне застосування податковою

інспекцією норм Закону України "Про податок на додану вартість", а

саме п.п.7.2.4 п. 7.2 ст.7 закону, що призвело до неправильного нарахування

податку на  додану вартість в сумі

32947,00 грн., в тому числі за основним платежем 31378,00 грн., та 1569,00 грн.

штрафних (фінансових) санкцій. Позивач також вказує на те, що акт перевірки від

22.10.08р. № 496/17-010/2342321197, на підставі якого було прийняте оскаржуване

рішення, не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів невиїзних

документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання

податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА

України № 327 від 10.08.05р. та не містить чітко викладеного змісту порушень з

посиланням на конкретні пункти і статті нормативно -правових актів, що

порушені.

Відповідач,

Красноградська МДПІ Харківської області, та її представник у судовому

засіданні, проти позову заперечує повністю з підстав, викладених в запереченні

на позов та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному

обсязі.

Відповідач

вважає, що позовні вимоги ФО-П ОСОБА_1 щодо визнання недійсним податкового

повідомлення-рішення є безпідставними та необґрунтованими.

Свою

позицію податковий орган обґрунтовує тим, що ФО-П ОСОБА_1 в порушення п.п.7.2.4

п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»до складу податкового

кредиту було включено суми ПДВ по податковим накладним, отриманими від ТОВ

«Секвенція»та ПП "Промтерсервіс", які на момент виписування

податкових накладних вже не були платниками ПДВ.

Суд,

вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи,

проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає

задоволенню з наступних підстав.

Судом

встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу суми податкового

зобов'язання згідно спірного повідомлення-рішення слугував висновок

контролюючого органу, викладений в акті про результати документальної невиїзної

перевірки, проведеної на підставі п.1 ст.11 Закону України «Про державну

податкову службу в Україні». За результатами перевірки складений акт від

22.10.08р. № 496/17-010/2342321197.

В ході

проведення перевірки було встановлено, що позивачем до складу податкового

кредиту за серпень 2008 року було включено суми ПДВ у загальному розмірі

31378,00 грн. по податковим накладним: №35 від 18.08.08р., №34 від 12.08.2008

року, отриманої від ТОВ «Секвенція», та №21 від 11.08.2008 року - ПП

"Промінтерсервіс".                              

При

опрацюванні податкової декларації з ПДВ за серпень 2008 року, відповідачем було

виявлено, що контрагенти позивача -ТОВ «Секвенція»та ПП

"Промінтерсервіс" на момент видачі податкових накладних не були

платниками ПДВ, а саме: у ТОВ "Секвенція" cвідоцтво платника ПДВ

анульовано з 29.11.2007 року, про що свідчить акт №26956/10/29-0210 та у ПП

"Промінтерсервіс" свідоцтво платника ПДВ анульовано з 24.01.05 р.,

про що також свідчить акт №4910.

На

підставі висновків акту перевірки, Красноградською МДПІ було винесено податкове

повідомлення-рішення від 29.10.08 р. № 0005701700/0, яким ФОП ОСОБА_1.

донараховано податок на додану вартість у загальному розмірі 32947,00 грн. (основний

платіж -31378,00 грн. та штрафні санкції -1569,00 грн.).

З

пояснень представників сторін та досліджених письмових доказів по справі судом

встановлений факт включення позивачем до податкового кредиту в податковій

декларації за серпень 2008 року податок на додану вартість в сумі 31378,00 грн.

на підставі податкових накладних - №35 від 18.08.08р. та №34 від 12.08.2008

року, виписаних ТОВ «Секвенція»вже після дати виключення цього підприємства з

Реєстру платників податку на додану вартість -29.11.2007 р. та податкової

накладної №21 від 11.08.2008 року, виписаної ПП "Промінтерсервіс" вже

після дати виключення цього підприємства з Реєстру платників податку на додану

вартість - 24.01.2005 р.

В

підтвердження цього факту відповідачем наданий до суду лист ДПІ у Печерському

районі м. Києва №23712/7115-810 та акт від 30.11.2007 року №26956/10/29-0210

про анулювання реєстрація платника ПДВ ТОВ "Секвенція" (код

34353930), акт від 14.02.2005 року №4910 - про анулювання свідоцтва про

реєстрацію ПДВ ПП "Промінтерсервіс".

Податкові

накладні, виписані контрагентами ФОП ОСОБА_1 вже після анулювання їх свідоцтв з

ПДВ, на підставі яких позивач включив до податкового кредиту в податкових

деклараціях за вказаний податковий звітний період ПДВ в сумі 31378,00 грн., є

такі, що не мають юридичного значення податкових накладних, як розрахункового і

звітного документа, в силу положень підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону

України  «Про податок на додану

вартість».

Підпунктом

7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість"

передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю товару податкову

накладну, яка має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер

податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або

скорочену назву, зазначену в статутних документах юридичної особи або прізвище,

ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану

вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце

розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи,

зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис товарів та їх

кількість тощо.

Згідно

із пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону, податкова накладна є звітним документом і

одночасно розрахунковим документом та складається у момент виникнення

податкових зобов'язань в двох примірниках.

Підпунктом

7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону зазначено, що право на нарахування податку та

складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як

платники податку на додану вартість.

Нормою

п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону визначено, що податкова накладна видається

платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та

є підставою для нарахування податкового кредиту.

Системний

аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як

звітний податковий документ, що є підставою 

для включення покупцем в податковому обліку до податкового кредиту сум

податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням

товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській

діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування

податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як

платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону

України «Про податок на додану вартість».

Згідно

пунктів 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті про реєстрацію особи платником податку

на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про

реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його

анулювання.

Згідно

з пунктами 2 і 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом

ДПА України від 30.05.97 р. № 165 податкову накладну складає особа, яка

зареєстрована як платник податку на додану вартість в податковому органі і якій

присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж

вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно

до вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до

складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з

придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними

деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього

пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної

податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового

кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник

податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених

законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену

зазначеними цим підпунктом документами.

За

таких обставин, суд робить висновок, що у позивача не було підстав для

віднесення до податкового кредиту податку на додану вартість, так як податкова

накладна складається тільки платником податку на додану вартість, якими

контрагенти позивача - ТОВ «Секвенція»та ПП "Промінтерсервіс" на час

укладання господарської операції та видачі накладних - 18.08.2008 р.,

11.08.2008 року та 12.08.2008 року  не

були.   

Суд

зазначає, що відповідно до Закону України «Про податок на додану

вартість»відсутність у продавця статусу платника ПДВ позбавляє його права

видавати податкові накладні, а вже видані податкові накладні набувають статусу

фіктивних і позбавляють покупця права на податковий кредит.

Окрім

цього, Згідно з пунктом 35 Положення про реєстрацію платників податку на додану

вартість, затвердженого наказом ДПА України 01.03.2000 р. № 79, в редакції

наказу ДПА України від 24.05.2005 № 185, для інформування платників податку

Державна податкова адміністрація України щомісяця у термін до 12 числа місяця

оприлюднює наeb-сайті ДПА України (www.sta.gov.ua): дані з Реєстру із зазначенням

найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку,

індивідуального податкового номера, номера Свідоцтва або Спеціального

свідоцтва, дати його видачі; інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як

платників податку на додану вартість за заявою платника податку або з

ініціативи органів державної податкової служби чи рішенням суду, а саме: про

анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням

індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання та підстав

для анулювання свідоцтв.

Пунктом

13 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України

"Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших

законодавчих актів України" від 25.03.2005р. № 2505-ІV, який набрав

чинності 31.03.2005р. встановлено, що для інформування платників податку

центральний податковий орган: не менш як один раз на місяць оприлюднює реєстр

платників податку на додану вартість на офіційній сторінці (сайті) глобальної

комп'ютерної мережі Інтернет, надання інформації з якої є вільним

(безоплатним); періодично (але не рідше ніж один раз на півріччя) оприлюднює

перелік осіб, позбавлених податкової реєстрації за ініціативою податкових

органів чи рішенням суду.

Наведені

норми дають підстави вважати, що у позивача на момент укладення угод, включення

податку на додану вартість на загальну суму 31378,00грн. до податкового кредиту

була можливість перевірити статус свого контрагента як платника ПДВ.

Згідно

приписів ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого

самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.                                               

Завдання

органів державної податкової служби визначені Законом України «Про державну

податкову службу в Україні», в якому вказано, що завданнями органів державної

податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового

законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до

бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів.

Статтею

10 Закону передбачено, що державні податкові інспекції в районах здійснюють

контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків

та зборів (обов'язкових платежів), контролюють своєчасність подання платниками

податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків

та інших документів, пов'язаних з обчисленням 

податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих

документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення

податків, інших платежів, проводять перевірки фактів приховування і

заниження  сум податків і зборів

(обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами

України.

Статтею

11 вказаного закону передбачено право органів державної податкової служби

здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових

декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою

податків та зборів (обов'язкових платежів).       

За

таких обставин, суд дійшов висновку про те, що при прийнятті спірного

податкового повідомлення -рішення Красноградська МДПІ у Харківської області

діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом з

дотриманням вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За

таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись

ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства

України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В

задоволенні позову Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Красноградської

міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про визнання

недійсним податкового повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної

державної податкової інспекції Харківської області від 29.10.2008 р. №

0005701700/0  -відмовити в повному

обсязі.

На

постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне

оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна

скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів

після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги

одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна

скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження.

Постанова

набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне

оскарження.

Якщо

було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була

подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України,

постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному

обсязі виготовлена та підписана 20.05.2009 року.

Суддя                                                                                                      

Я.В.П'янова