Ухвала

від 14.08.2013 по справі 331/5371/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа № 331/5371/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11сс/778/357/13 Головуючий в 1 інстанції

ЄУ №331/5915/13-к Федченко І.М.

Категорія ст.170-175 КПК Доповідач Бочарников С.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Бочарникова С.О.,

суддів Смолки Н.О.,

Жечевої Н.І.,

при секретарі Вечеренкові Є.М.,

за участю прокурора Жупіни О.С.,

адвоката Тютюника М.В.,

директора ТОВ "Іммідж Томалекс" ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі матеріал за апеляційною скаргою адвоката Тютюник М.В. в інтересах ТОВ "Іммідж Томалекс" на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2013 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні .

З матеріалів провадження вбачається, що старший слідчий СВ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС майор податкової міліції ОСОБА_5, за погодженням з прокурором, який здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні старшим прокурором відділу прокуратури Запорізької області Жупіною О.С. звернувся до суду з клопотанням до слідчого судді про арешт майна ТОВ "Іммідж Томалекс" по кримінальному провадженню №32013080000000076 від 25.06.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, в якому зазначав, що СУ ФР ГУ Міндоходів у Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені № 3201308000000076, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що службові особи ТОВ "Іммідж Томалекс" (код ЄДРПОУ 34534871), шляхом неподання до органів державної податкової служби податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2008 рік, умисно ухилилися від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища у 2008 році на суму 2 669 177,99 грн., за наступних обставин.

Так, ТОВ "Іммідж Томалекс" зареєстроване виконавчим комітетом Запорозької міської Ради 25.07.2006, взято на податковий облік в ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області з 25.07.2006, зареєстровано платником податку на додану вартість 01.08.2006 (номер свідоцтва 11569124), юридична та фактична адреса: м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 11.

Основним видом діяльності ТОВ "Іммідж Томалекс" є оптова торгівля відходами та брухтом.

Запорізькою районною адміністрацією Запорізької області відповідно договору оренди земельної ділянки від 14.05.04 за № 2450 передана в оренду ТОВ "НПФ "Технопромекспорт" земельна ділянка загальною площею 13,1371 га., що знаходиться в районі балки Степної Запорізького району Запорізької області. Умовою використання земельної ділянки, згідно п. 11 вказаного договору, є утилізація раніше накопичених відходів гідролізного виробництва (лігніну). Даний договір оренди підписаний з боку ТОВ "НПФ "Технопромекспорт" директором ОСОБА_4

ТОВ "НПФ "Технопромекспорт" укладено мирову угоду №01 від 01.06.04 з ДЗ "Запоріжбіомед", згідно якої ТОВ "НПФ Технопромекспорт" погашує борги ДЗ "Запоріжбіомед", після чого отримує право власності на відходи гідролізного виробництва (лігнін). Вказана мирова угода підписана з боку ТОВ "НПФ Технопромекспорт" директором ОСОБА_4 Згідно паспорту місця видалення відходів, загальний обсяг видалених відходів складає 965 700 тонн.

Згідно з договором №05/04-1 від 05.04.07 ТОВ "НПФ Технопромекспорт" реалізовано лігнін гідролізний у кількості 959 790,719 тонн ПП ОСОБА_7 В подальшому, лігнін гідролізний в загальній кількості 959 790,719 тонн був реалізований на підставі договору №25/06-1 від 25.06.07 ТОВ "Іммідж Томалекс", яке в свою чергу уклало з ТОВ "НПФ Технопромекспорт" договір про спільну діяльність №9/06-07-4 від 09.09.2007 за умовами якого ТОВ "Іммідж Томалекс" взяло на себе зобов'язання на протязі 7 років здійснити продаж всього лігніну гідролізного, розміщеного на земельній ділянці, яка перебуває в оренді ТОВ "НПФ Технопромекспорт" та після чого компенсувати витрати на оренду землі.

Тобто, ТОВ "Іммідж Томалекс", відповідно вищевказаного договору №25/06-1 від 25.06.07, стало власником раніше накопичених відходів гідролізного виробництва (лігніну) та є згідно ст.13 Закону України № 187/98-ВР від 05.03.98 "Про відходи", суб'єктом у сфері поводження з відходами. ("...Суб'єктами у сфері поводження з відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов'язана із поводженням з відходами."). Відповідно до ст.17 Закону України № 187/98-ВР від 05.03.98 "Про відходи", суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: "...своєчасно, в установленому порядку, вносити плату за розміщення відходів...".

Згідно ст.39 Закону України № 187/98-ВР від 05.03.98 "Про відходи", за розміщення відходів з суб'єктів підприємницької діяльності стягується плата. Розмір плати встановлюється на основі нормативів, що розраховуються на одиницю обсягу утворених відходів залежно від рівня їх небезпеки, кількості попередньо накопичених відходів, ступеня безпеки спеціально відведених місць чи об'єктів та цінності території, на якій вони розміщені.

ТОВ "Іммідж Томалекс" в період з 25.06.07 по теперішній час продаж раніше накопичених відходів гіппплізного виробництв (лігніну) не проводило, а здійснювало зберігання відходів гідролізного виробництв (лігніну).

Таким чином, ТОВ "Іммідж Томалекс", відповідно до ст. 2 Інструкції "Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища" від 19.07.99 № 162/379, підпадає під критерії платника збору за забруднення навколишнього природного середовища за розміщення (зберігання) відходів гідролізного виробництва (лігніну).

Відповідно до п.п.2 п. 9 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99 № 303 (із змінами та доповненнями) "... розрахунки збору подаються за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів. Якщо місце подання податкових розрахунків не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності, до органу державної податкової служби, в якому такі підприємство, установа, організація, громадянин перебувають на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, копії відповідних податкових розрахунків...".

Єдині на території України правила встановлення нормативів збору, а також його справляння, визначено Порядком встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженим постановою КМУ від 01.03.99 № 303 (із змінами та доповненнями) та Інструкцією про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженою наказом Мінекології та ДПА України від 19.07.99 № 162/379 (із змінами та доповненнями).

Збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється, зокрема, за розміщення відходів (п. 2 Порядку № 303 та п. 1.4 Інструкції № 162/379).

Об'єктом обчислення цього збору за розміщення відходів для стаціонарних джерел забруднення, зокрема, є обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах (абзац другий п. 3.1 Інструкції № 162/379).

Відповідно до п. 4 Порядку № 303 та п. 6.4 Інструкції № 162/379 суми збору, який справляється за розміщення відходів, обчислюється платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору (таблиця 1.9 додатка 1 до Порядку № 303) та коригуючих коефіцієнтів (таблиці 2.4, 2.5 додатка 2 до Порядку № 303).

Згідно "Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99 №303 (із змінами та доповненнями), при розрахунку податку за розміщення (зберігання, накопичення) відходів застосовуються наступні нормативи та коригуючи коефіцієнти:

норматив збору за розміщення відходів 4 класу небезпеки - 0,3 грн. за тонну.

індекс споживчих цін (індекс інфляції) на 2006 р. - 2,373

індекс споживчих цін (індекс інфляції) на 2007 р. - 1,116

індекс споживчих цін (індекс інфляції) на 2008 р. - 1,166

Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі:

- в адміністративних межах населених пунктів або на відстані менш 3 км. від них - 3. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця розміщення відходів:

- спеціально створені місця складування, що забезпечують захист атмосферного повітря та водних об'єктів віл забруднення - 1.

Згідно висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 02-22/54 від 21.08.08 та розрахунку класу небезпеки лігніну, лігнін відноситься до 4 класу небезпеки.

Згідно висновку спеціаліста з економічних досліджень № 30/12 від 19.10.12, сума збору за забруднення навколишнього природного середовища за розміщення відходів лігніну за 2008 рік складає: 959790,719 х 0,3 х 3,09 х 3 х 1 = 2669177,99 грн. де:

959790,719 - кількість (в тоннах) відходів гідролізного виробництва (лігніну) 0,3 - норматив збору (гривень за тонну.) 3,09- коефіцієнт індексації (2008 р. -2,373 х 1,116 х 1,166)

3 - коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі; 1 - коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця розміщення відходів.

Згідно висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи №02-22/54 від 21.08.2008 зазначено, що об'єкт експертизи: проектні матеріали щодо розрахунку класу небезпеки відходу (лігнін) для ТОВ "НПФ "Технопромекспорт".

За результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи проектні матеріали щодо розрахунку класу небезпеки відходу (лігнін) для ТОВ "НПФ "Технопромекспорт" відповідають вимогам діючого санітарного законодавства України і можуть бути погоджені з визначенням 4 класу небезпеки лігніну.

Таким чином, службовими особами ТОВ "Іммідж Томалекс", в порушення п.4, п.п.9.2 п.9 "Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99 № 303 (із змінами та доповненнями), п.п.6.4 п.6, п.п.7.1 п.7 Інструкції "Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України № 162/379 від 19.07.99 (із змінами та доповненнями), розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища та екологічного податку за розміщення (зберігання) відходів лігніну до ДПІ не надавало, та збір за забруднення навколишнього природного середовища та екологічного податку (за розміщення відходів лігніну) не нараховувало та не сплачувало, внаслідок чого навмисно занижено суму збору за забруднення навколишнього природного середовища (за розміщення відходів лігніну) за 2008 рік у розмірі 2 669 177,99 грн., що більше ніж в 5000 раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2013 року було задоволено клопотання про накладення арешту на майно ТОВ "Іммідж Томалекс" у кримінальному провадженні.

Не погоджуючись зі вказаною ухвалою адвокат Тютюник М.В. в інтересах ТОВ "Іммідж Томалекс" подав на неї апеляційну скаргу. Він вважає, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою, прийнята з порушенням норм процесуального права, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

Перевіривши надані матеріали, заслухавши доповідача, приймаючи до уваги доводи адвоката та директора ТОВ "Іммідж Томалекс", які підтримали апеляційну скаргу, висновок прокурора, на думку якого ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Органом досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ "Іммідж Томалекс, шляхом неподання до органів державної податкової служби податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2008 рік, умисно ухилилися від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища у 2008 році на суму 2 669 177,99 грн.

Фактично лігнін гідролізний є знаряддям вчинення злочину, адже за його допомогою сталося забруднення навколишнього природного середовища, збір за розміщення якого не сплачено ТОВ "Іммідж Томалекс".

Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям зазначеним у частині 2 ст.167 КПК України.

За вказаних обставин доводи наведені апелянтом на предмет того, що арешт майна може бути накладено лише на майно підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння є безпідставними, оскільки Законом не обмежується можливість арешту майна лише осіб перелічених у ч. 1 ст. 170 КПК України, адже знаряддя та предмети злочину не завжди належать цим особам, однак мають доказове значення, у зв'язку з чим до них мають бути застосовані заходи забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи, що лігнін гідролізний є речовим доказом у кримінальному провадженні, відповідає критеріям зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження, зокрема, проведення відповідних експертиз, вимірів та досліджень з метою чіткого визначення обсягу, ваги та класу небезпеки розміщених ТОВ "Іммідж Томалекс" відходів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Доводи викладені в апеляційні скарзі на предмет порушення слідчим суддею ст. 173 КПК України також є безпідставними, адже слідчий суддя в ухвалі зазначив підстави для арешту гідролізного лігніну, перелічив докази які вказували на те що службові особи ТОВ "Іммідж Томалекс" умисно ухилилися від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, та зазначив підставу застосування арешту майна.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя враховуючи обставини, перераховані у ч.2 ст.167, ст.ст. 170-173 КПК України дійшов правильного висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на гідролізний лігнін у кількості 959 790, 719 тонн, який належить ТОВ "Іммідж Томалекс", підлягало задоволенню, тому ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, постановлена з додержанням процесуального Закону внаслідок чого підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката Тютюник М.В. в інтересах ТОВ "Іммідж Томалекс" залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2013 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду є остаточною, оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді