Рішення

від 29.07.2015 по справі 910/14391/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2015Справа №910/14391/15

За позовомДочірнього підприємства «Ефорс Груп» доТовариства з обмеженою відповідальністю «ВТ Груп» простягнення 295833,43 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Скляр К.А.-представник; від відповідача не з'явився; ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Ефорс Груп» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ Груп» попередньої оплати за договором купівлі-продажу №20131028-52 від 28.10.2013 у розмірі 199231,20 грн., пені у розмірі 35283,01 грн. за непоставку товару, 3% річних у розмірі 2980,28 грн. та інфляційних втрат у розмірі 58338,94 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов укладеного між сторонами договору було перераховано відповідачу 199231,20 грн. попередньої оплати за товар, однак товар позивачу відповідач не поставив. Відповідач суму попередньої оплати на вимогу позивача за вих. № 1409-2 від 22.09.2014 не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/14391/15, та призначено розгляд справи на 01.07.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2015, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, неподанням сторонами витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 29.07.2015.

Представник позивача в судове засідання призначене на 29.07.2015 з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

За змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, інформацією з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №20666666 від 04.06.2015 та вказано у позові.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.10.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТ Груп» (продавець, відповідач) та Дочірнім підприємством «Ефорс Груп» (покупець, позивач) було укладено договір купівлі-продажу №20131028-52 (надалі - договір), за умовами якого продавець зобов'язується поставити технічне обладнання, згідно специфікації №1 до даного договору, іменоване в подальшому товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (п.1.1), поставка товару здійснюється протягом 21 дня з моменту виконання покупцем умов п.5.2.1 даного договору. Пункт прибуття - м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, корпус ПК-3 (п.3.2), загальна вартість договору складає 332052,00 грн. (п.4.2), розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця у наступному порядку: суму у розмірі 199231,20 грн., що складає 60% загальної вартості договору, покупець перераховує на розрахунковий рахунок продавця у формі попередньої оплати протягом 3-х днів з моменту підписання договору та надання продавцем рахунку (п.5.2.1), у випадку порушення продавцем строків поставки (п.3.2 даного договору) за умови, що покупець виконує свої зобов'язання за даним договором, продавець зобов'язується сплатити покупцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від отриманої за непоставлений товар суми за кожен день прострочення (п.7.3).

08.11.2013 продавцем було надано покупцю рахунок-фактуру №СФ-0000094 від 08.11.2013 на суму 332052,00 грн.

14.11.2013 покупцем на рахунок продавця було перераховано попередню оплату у розмірі 199231,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 272.

29.09.2014 позивач надіслав відповідачу лист за вих.№1409-2 від 22.09.2014 з вимогою про повернення коштів.

Оскільки відповідач не відповів на вимогу позивача та не повернув грошові кошти, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача попередньої оплати за договором купівлі-продажу №20131028-52 від 28.10.2013 у розмірі 199231,20 грн., пені у розмірі 35283,01 грн. за непоставку товару, 3% річних у розмірі 2980,28 грн. та інфляційних втрат у розмірі 58338,94 грн..

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм ч. 1 та ч. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

За змістом ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у встановлений п.3.2 укладеним між сторонами договором строк не поставив товар позивачу, 29.09.2014 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення суми попередньої оплати, а отже у відповідача відповідно до норм ст. 693 Цивільного кодексу України виник обов'язок перед позивачем по поверненню суми попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 199231,20 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості та її розмір не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 199231,20 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем нараховано відповідачу 35283,01 грн. пені за невиконання відповідачем свого обов'язку з поставки товару за укладеним між сторонами договором.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (п.1 ст.218 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.3. договору, у випадку порушення продавцем строків поставки (п.3.2 даного договору) за умови, що покупець виконує свої зобов'язання за даним договором, продавець зобов'язується сплатити покупцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від отриманої за непоставлений товар суми за кожен день прострочення.

Позивачем було нараховано відповідачу пеню на суму 35283,01 грн. за порушення строків поставки товару за період з 10.10.2014 по 09.04.2015, однак судом встановлено, що 29.09.2014 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення суми попередньої оплати. Тобто станом на 10.10.2014 зобов'язання відповідача щодо поставки товару за договором припинилося та виникло зобов'язання повернути грошові кошти, а тому підстав для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки згідно з п. 7.3. договору за період, який вказує позивач у розрахунку до позовної заяви, у суду не має.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до умов договору відповідач повинен був поставити товар у строк до 05.12.2013 включно, а отже прострочка виконання зобов'язання по поставці товару виникла у відповідача з 06.12.2013, у зв'язку з чим позивач мав нараховувати неустойку згідно п.7.3. договору з урахуванням положень п.6 ст.232 Господарського кодексу України починаючи саме з 06.12.2013.

Крім суми заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2980,28 грн. та інфляційні втрати у розмірі 58338,94 грн.

Враховуючи те, що 29.09.2014 позивачем було надіслано на адресу відповідача вимогу за вих. №1409-2 від 22.09.2014 про повернення суми попередньої оплати, відповідно до вимог ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України відповідач повинен був перерахувати суму позивачу у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто до 09.10.2014 включно (3 дні на поштовий обіг + 7 денний строк на повернення коштів). Починаючи з 10.10.2014 відповідач безпідставно зберігав грошові кошти позивача, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 58338,94 грн. та 3% річних у розмірі 2980,28 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який перевірено судом.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ Груп» (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, ідентифікаційний код 35426873) на користь Дочірнього підприємства «Ефорс Груп» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А, ідентифікаційний код 32206651) суму попередньої оплати у розмірі 199231 (сто дев'яносто дев'ять тисяч двісті тридцять одна) грн. 20 коп., 3% річних у розмірі 2980 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн. 28 коп. та 58338 (п'ятдесят вісім тисяч триста тридцять вісім) грн. 94 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, а також 5211 (п'ять тисяч двісті одинадцять) грн. 01 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 07.08.2015.

Суддя Ю.М.Смирнова