Рішення

від 06.08.2015 по справі 917/1191/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2015 р. Справа № 917/1191/15

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (вул. В. Козака, буд. 2-а, м. Полтава, 36020)

в особі Новосанжарського району газопостачання (пр. 3-й Ярмарковий, буд. 11, смт. Нові Санжари, Полтавська область, 39300)

до Відділу освіти Новосанжарської районної державної адміністрації (вул. Жовтнева, буд. 60, смт. Нові Санжари, Новосанжарський район, Полтавська область, 39300)

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Новосанжарському районі Полтавської області (площа Перемоги, буд. 11, смт. Нові Санжари, Полтавська область, 39300)

про стягнення 1490519,80 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: Любовський В. М.

від відповідача: Чайка В. І.

від третьої особи: не з'явився.

Розглядається позовна заява про стягнення 1490519,80 грн., у тому числі 1257116,70 грн. основного боргу згідно договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № ПБ-48 від 19.01.2015р., 99239,98 грн. - пені, 4962,00 грн. - 3% річних, 129201,12 грн.- інфляційних.

Відповідач у відзиві від 03.08.2015р. повідомив про погашення основного боргу за природний газ у повному обсязі.

Третя особа надала клопотання від 05.08.2015р. про розгляд справи без їх участі. Клопотання задоволено судом.

В судовому засіданні 06.08.2015р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" в особі Новосанжарського району газопостачання (позивачем) та Відділом освіти Новосанжарської районної державної адміністрації (відповідачем) було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № ПБ - 48 від 19.01.2015 року (далі - Договір); (а.с.13-18).

Відповідно до п.1.1 Договору позивач як постачальник постачає природний газ споживач (відповідачу) для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг.

Згідно п. 4.1 Договору розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

За п. 4.6. Договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5 (п'ятого) числа, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання договору позивач за період березень 2015 року - квітень 2015 року поставив відповідачу природний газ в загальному обсязі 115,541 тис. куб. м. на загальну суму 1257116,70 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаними актами прийому-передачі № У0000013368 від 31.03.2015р. та № У0000019586 від 30.04.2015р. (а.с.19).

Відповідач своєчасно не розрахувався за надані послуги з постачання природного газу в повному обсязі. Таким чином, на дату подачі даного позову заборгованість відповідача за спожитий природний газ становила 1257116,70 грн.

Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договорів.

Після звернення позивача з даним позовом до суду відповідач оплатив основний борг за газ повністю на суму 1257116,70 грн. Це підтверджується платіжними дорученнями № 606 від 03.07.2015р., № 607 від 09.07.2015р., № 643 від 17.07.2015р., № 126 від 24.07.2015р., № 165 від 24.07.2015р., № 172 від 24.07.2015р., № 486 від 24.07.2015р., № 578 від 24.07.2015р., № 579 від 24.07.2015р.

Зазначене свідчить про відсутність предмету спору між сторонами в цій частині. Отже, провадження у справі щодо стягнення 1257116,70 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно пункту 6.2.2 Договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбаченої розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу

За неналежне виконання договірних зобов'язань позивач нарахував відповідачу 99239,98 грн. пені за період з 06.04.2015р. по 31.05.2015р.

За п. 4.6. Договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5 (п'ятого) числа, наступного за місяцем поставки газу.

В п. 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 5 числа місяця (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 4 число місяця).

Отже, за умовами Договору за отриманий у березні природний газ останнім днем оплати є 04.04.2015р., а за отриманий у квітні природний газ останнім днем оплати є 04.05.2015р.

Відповідно до ч. 5 ст. 257 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Судом встановлено, що при нарахуванні пені за зобов'язаннями березня позивачем не враховано, що 04.04.2015р. є суботою, отже останній день для проведення платежу - 06.04.2015, а прострочення починається з 07.04.2015р.

Також, при нарахуванні пені за зобов'язаннями квітня позивачем не враховано, що 04.05.2015р. був вихідним днем згідно зі статтею 67 Кодексу законів про працю України, отже останній день для проведення платежу - 05.05.2015, а прострочення починається з 06.05.2015р.

Після проведення перерахунку судом встановлено, що належна до стягнення сума пені становить 97722,51 грн. за період 07.04.2015р. - 31.05.2015р. (розрахунок суду залучено до справи). В цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В іншій частині вимоги щодо стягнення пені слід відхилити за їх безпідставністю.

Разом з тим, відповідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд має право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених у п. 3.17.4. постанови Пленуму від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших, передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом. У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

В п. 42 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» при застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

Відповідач - Відділ освіти Новосанжарської районної державної адміністрації у відзиві від 24.06.2015р. повідомив про те, що в кошторисі на 2015 рік було передбачено недостатньо коштів для оплати природного газу, що постачався для опалення навчальних закладів (а.с.26-28).

Листами від 23.01.2015р. № 05-31/61, від 22.04.2015р., № 05-31/579 відповідач звертався до фінансового управління Новосанжарської районної державної адміністрації про виділення коштів на оплату природного газу на 2015р., повідомляв про брак коштів в кошторисах загальноосвітніх шкіл на 2015 рік для оплати газу (а.с.28-30).

Листом від 06.03.2015р. фінансове управління Новосанжарської районної державної адміністрації повідомило про відсутність додаткових джерел фінансування.

Листом від 17.04.2015р. голова Новосанжарської районної державної адміністрації звертався до Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації про виділення коштів на загальноосвітні школи на оплату енергоносіїв (а.с.32).

Враховуючи те, що 1) під час розгляду справи відповідачем повністю здійснено оплату за поставлений газ; 2) термін прострочки сплати основного боргу є незначним; 3) беручи до уваги майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, 4) враховуючи що спірний природний газ постачався відповідачу для опалення навчальних закладів Новосанжарського району Полтавської області; 5) заборгованість виникла не по вині відповідача, а внаслідок недостатності фінансування, 6) з метою недопущення соціальних негативних наслідків перед початком навчального року, керуючись ч. 2 ст. 233 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України суд прийшов до висновку про наявність виключних обставин, які дають підстави для зменшення розміру пені на 50 % та стягнення з відповідача 48861,26 грн. пені. Дана сума, на думку господарського суду, є достатньою мірою відповідальності для відповідача за порушення умов договору та несвоєчасну оплату за поставлений газ позивачем. При цьому судом враховано, що позивачем також заявлено вимоги про стягнення інфляційних та річних, нарахованих на спірну заборгованість.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також гри відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

На підставі даної норми позивач заявив вимоги про стягнення 4962,00 грн. - 3% річних за період 06.04.2015р. - 31.05.2015р. та 129201,12 грн. інфляційних за період 06.04.2015р. - 30.04.2015р.

Проте, при проведенні розрахунку інфляційних та річних позивачем не було враховано початок періоду виникнення заборгованості, який встановлено судом вище.

Після проведення перерахунку судом визначено, що сума інфляційних за період 07.04.2015р. - 30.04.2015р. становить 129199,87 грн ., а сума 3% річних за період 07.04.2015р. - 31.05.2015р.становить 4886,12 грн . В цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В іншій частині вимоги щодо стягнення інфляційних та річних слід відхилити за їх безпідставністю.

В п. 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що у разі господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені) витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Судові витрати по справі згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним та зменшеним позовним вимогам та вимогам провадження, у яких було припинено.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 80 (п.1), 82, 83 (п.3), 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити належний до стягнення розмір пені на 50%.

3. Стягнути з Відділу освіти Новосанжарської районної державної адміністрації (вул. Жовтнева, буд. 60, смт. Нові Санжари, Новосанжарський район, Полтавська область, 39300, ідентифікаційний код 02145613) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (вул. В. Козака, буд. 2-а, м. Полтава, 36020; ідентифікаційний код 03351912) в особі Новосанжарського району газопостачання (пр. 3-й Ярмарковий, буд. 11, смт. Нові Санжари, Полтавська область, 39300) 48 861грн. 26 коп . пені, 129199грн. 87 коп . інфляційних, 4886грн. 12 коп . річних, 29776грн. 90 коп . витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 1257116,70 грн. основного боргу.

5. В іншій частині - у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 07.08.2015р.

Суддя Безрук Т. М.