Рішення

від 22.05.2012 по справі 5023/1597/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2012 р. Справа № 5023/1597/12

вх. № 1597/12

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Гелаксі Плюс", м. Харків

до ПФ "Фарм - АК", м. Харків

про стягнення коштів в сумі 35 293,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ"Гелаксі Плюс" ( позивач) просить суд стягнути з Приватної фірми "Фарм-АК" суму основного боргу 31787,80 грн., пеню 2497,30 грн. 3 % річних- 696,87 грн., інфляційні втрати- 311,23 грн., судовий збір.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про надання митно-брокерських послуг за № ДГ-0000078 від 16.09.2010 року.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне, що 16.09.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання митно-брокерських послуг за № ДГ-0000078. У відповідності до умов договору відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов*язання за обумовлену винагороду, в обумовлений строк надавати послуги та здійснити від імені та за рахунок відповідача наступні дії, а саме здійснення операцій, пов*язаних з декларуванням та митне оформленням товарів,майна та транспортних засобів відповідача, які переміщаються через митний кордон України у відповідності до діючого митного законодаваства.( 2.1., п.2.1.1.договору).

Вартість послуг по договору розраховується у відповідності з тарифним планом (прейскурантом ), затвердженим позивачем та відповідачем. ( п.6.1 договору). Підставою для розрахунків являється рахунок-фактура з зазначенням переліку наданих послуг, їх вартість, сума яка підлягає поверненню та кінцевої суми, яка підлягає перерахуванню. ( п.6.2 договору). Розрахунки між сторонами проводяться в слідуючому порядку: "Замовник" сплачує "Брокеру" вартість послуг, згідно рахунку-фактури, виставленому "Брокером", на протязі 7 (семи) банківських днів від дати виставлення рахунка-фактури.( п.6.4 договора). За несвоєчасну оплату послуг "Брокера" Замовник" виплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованності за кожний день прострочення платежу( п.7.5 договора).

В обгрунтування позовних вимог позивачем надані наступні : рахунки-фактури № СФ-0000471 від 16.09.2010 року на суму 956,40 грн. та акт здачі-прийняття робіт по митному оформленню (а.с.13-14), № СФ-0000515 від 11.10.2010 року на суму 478,20 грн та акт здачі-прийняття робіт по митному оформленню( а.с.16-17), СФ-0000560 від 03.11.2010 року на суму 287,64 грн. та акт здачі-прийняття робіт по митному оформленню (а.с.19-20), № СФ-0000570 від 08.11.2010 року на суму 2876,40 грн. та акт здачі-прийняття робіт по митному оформленню( а.с.22-23),№ СФ-0000601 від 25.11.2010 року на суму 957,60 грн. та акт здачі-прийняття робіт по митному оформленню (а.с.25-26), № СФ-0000296 від 31.05.2011 року та акт здачі-прийняття робіт по митному оформленню ( а.с.28-29), СФ-0000305 від 02.06.2011 року на суму 576 грн. та акт здачі-прийняття робіт по митному оформленню ( а.с.31-32), СФ-0000315 від 06.06.2011 року на суму 12880 грн. та акт здачі-прийняття робіт по митному оформленню ( а.с.34-35), СФ-0000318 від 08.06.2011 року на суму 192 грн. та акт здачі-прийняття робіт по митному оформленню ( а.с.36-37), СФ-0000326 від 16.06.2011 року на суму 9600 грн. та акт здачі-прийняття робіт по митному оформленню ( а.с.39-40), СФ-0000329 від 17.06.2011 року на суму 192 грн. та акт здачі-прийняття робіт по митному оформленню ( а.с.41-42), СФ-0000342 від 24.06.2011 року на суму 9600 грн. та акт здачі-прийняття робіт по митному оформленню ( а.с.43-44), всього на 39076,24 грн. Оплата проведена частково в сумі 7288,44 грн.

Ухвалою суду від 03.04.2012 року у позивача були витребувані докази надіслання на адресу відповідача зазначених рахунків, таких доказів позивачем надано не було.

21.02.2012 року позивачем надіслано претензію на адресу відповідача, яка отримана боржником 29.02.2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого повідомлення (а.с.51).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості відповідачем не сплачена., за таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 31787,80 грн.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами договору передбачена сплата пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення. Позивачем пеня розраховувалась з дотриманням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» . Разом з тим, суд вважає, що пеню слід нараховувати з суми 31787,80 грн. за період з 29.02.2012 року по 29.03.2012 року, оскільки доказів направлення рахунків позивачем надано не було, а претензія отримана відповідачем 29.03.2012 року. Таким чином, пеня підялгає задоволенню частково в розмірі 387,36 грн.

Щодо стягнення з відповідача суми 1008,10 грн., у тому числі 3% річних - 696.87 грн., інфляційних витрат - 311,23 грн. суд зазначає, що інфляційні збитки за своєю правовою природою є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, а нарахування 3% річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора. При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи, що позивачем як уже зазначалося не було надано доказів надіслання на адресу відповідача рахунків, річні слід рахувати з 29.02.2012 року по 29.03.2012 року, що становить 75,56 грн., стосовно нарахування інфляційних втрат то в цій частині суд відмовляє, оскільки втрати нараховуються за повний місяць.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватної фірми "Фарм-АК" ( м.Харків, вул.Данилевського,16/8 код ЄДРПОУ 24273688 р/р 26005830151500 в ХОФ ПАТ "Укрсоцбанк" МФО 351016) на користь ТОВ"Гелаксі Плюс" ( м.Харків, вул.Пушкінська,33 код ЄДРОПУ 34390474 р/р 26006010061205 в ПАТ ВТБ Банк, м.Харків, МФО 321767) суму основного боргу 31787,80 грн., пеню 387,36 грн., 3 % річних- 75,56 грн., судовий збір 1609,50 грн.

В іншій частині відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Лаврова Л.С.

рішення підписане 22.05.2012 року.