Рішення

від 06.08.2015 по справі 905/957/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.08.2015 Справа № 905/957/15

за позовною заявою: Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (ЄДРПОУ: 16307261, адреса: 03150, м. Київ, вул. Щорса, буд. 11)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НИКА" (ЄДРПОУ: 13484353, адреса: 83015, м. Донецьк, вул. 50-річчя СРСР, буд. 160, кв. 11)

про: стягнення заборгованості 100 000,00 грн.

за участю представників

від позивача: Нікітіна З.В. - довіреність № б/н від 05.05.2015р.

від відповідача: не з'явився

суддя Величко Н.В.

СУТЬ СПОРУ:

Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України звернулась до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НИКА" заборгованості за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 18.01.2013р. № 02-01 у розмірі 100.000,00 грн. (сто тисяч гривень).

Нормативно вимоги обґрунтовано приписами статей 11, 14, 509, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позову надано суду: договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 18.01.2013р. № 02-01, виписка АТ «Брокбізнесбанк» по особовому рахунку за 18.01.2013р., карточку рахунку 3771 за період 01.01.2013 - 22.03.2013рр., листи вих. № 8/8/3034 від 15.12.2014р., вих. № 1/8/99п від 22.01.2014р. з доказами направлення відповідачу, витяг з веб-сайту УКРПОШТИ (оголошення про припинення приймання поштових відправлень на/з територію(ї) Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження), вимога вих. № 1/16/1040п від 02.06.2015р. з доказами направлення кур'єрською службою доставки, статутні документи підприємства.

Відповідач письмового відзиву не надав, свого представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «НИКА» у процесі провадження у справі про банкрутство, санації чи в процесі припинення не перебуває, місцезнаходженням юридичної особи є: 83015, Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, вул.. 50-річчя СРСР, буд. 160, кв. 11.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що процесуальні документи у цій справі (ухвали суду) були направлені відповідачу за адресою, зазначеною у позові і яка відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, також, відповідні ухвали суду розміщено на сторінці господарського суду Донецької області в розділі «Новини та події суду» офіційного веб-порталу «Судова влада України» в мережі інтернет, тому відповідач вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до приписів статті 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідач не представив суду письмового відзиву по суті спору та документів, на яких такий відзив ґрунтується, явка сторін у судове засідання обов'язковою визнана не була, на переконання суду в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору, тому справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

18.01.2013р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 02-01 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги.

За умовами цього договору, розмір фінансової допомоги складає 100.000,00 грн. (сто тисяч гривень), яка надається шляхом безготівкового перерахування на рахунок відповідача до 19.01.2013р. (п.2.1, п.3.1, п. 3.2 договору).

Фінансова допомога підлягає поверненню до 30.12.2013р. (п.5 договору)

Цей договір є укладеним і набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.7.1 договору).

Договір № 02-01 від 18.01.2013р. підписаний обома сторонами без розбіжностей та скріплений їх печатками.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Частиною 2 статті 11 Кодексу серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків визначено договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 , ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладення договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою Договір № 02-01 від 18.01.2013р. про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги є договором позики.

За приписами статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Матеріали справи свідчать, що на виконання договору № 02-01 від 18.01.2013р. про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги позивач 18.01.2013р. перерахував відповідачу грошові кошти на суму 100.000,00 грн. (сто тисяч гривень), що підтверджується наявними в матеріалах справи випискою АТ «Брокбізнесбанк» по особовому рахунку за 18.01.2013р. та карточкою рахунку 3771 за період 01.01.2013 - 22.03.2013рр.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як вже зазначалось судом, у пункті 5 договору сторони визначили, що фінансова допомога підлягає поверненню до 30.12.2013р.

В матеріалах справи відсутні і сторонами не надано документального підтвердження повного чи часткового повернення відповідачем позики у строк, встановлений пунктом 5 договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач направляв відповідачу листи-вимоги вих. № 8/8/3034 від 15.12.2014р., вих. № 1/8/99п від 22.01.2014р., в якій впросив ТОВ «НВП «НИКА» повернути заборговану суму позики в розмірі 100.000,00 грн. (сто тисяч гривень), які були повернуті УКРПОШТОЮ без виконання з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Також позивач направив кур'єрською службою доставки «WELT EXPRESS WORLDWIDE Ltd» вимогу вих. № 1/16/1040п від 02.06.2015р. на суму 100.000,00 грн. (сто тисяч гривень).

В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надано документального підтвердження реагування на цю вимогу позивача, як не надано й доказів повернення позики повністю чи частково.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 статті 193 Господарського кодексу України.

Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України ).

В силу ст.ст. 32 , 34 , 36 ГПК України , доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань у порядку і строки, передбачені умовами договору, відповідач не спростував належними та допустимими доказами доводів позивача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р I Ш И В :

Задовольнити позовні вимоги Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НИКА" заборгованості за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 18.01.2013р. № 02-01 у розмірі 100.000,00 грн. (сто тисяч гривень).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НИКА" (ЄДРПОУ: 13484353, адреса: 83015, м. Донецьк, вул. 50-річчя СРСР, буд. 160, кв. 11) на користь Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (ЄДРПОУ: 16307261, адреса: 03150, м. Київ, вул. Щорса, буд. 11) заборгованість за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 18.01.2013р. № 02-01 у розмірі 100.000,00 грн. (сто тисяч гривень), крім того, 2000,00 грн. (дві тисячі гривень) судового збору.

Після набранням рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його підписання та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 07.08.2015 р.

Суддя Н.В. Величко