Рішення

від 04.08.2015 по справі 921/508/15-г/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2015 р.Справа № 921/508/15-г/4 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Прокурора Підволочиського району вул. Залізнична, 1, смт. Підволочиськ, 47800 в особі Підволочиської районної державної адміністрації вул. Д. Галицького, 80, смт. Підволочиськ, Підволочиський район, Тернопільська область, 47800

до відповідача 1 - Оріховецької сільської ради Підволочиського району Тернопільської області вул. Майдан Центральний, 4, с. Оріховець, Підволочиський район, Тернопільська область, 47853

відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось" вул. Застави, 100, с. Качанівка, Підволочиський район, Тернопільська область, 47852

про визнання недійсними рішення 37 сесії 6 скликання Оріховецької сільської ради №227 від 19.08.2014 року та Договору на управління спадщиною від 01.09.2014 року.

За участю представників сторін:

прокурор: Ковальчук О.Р. (довіреність № 05/1/2-16 вих15 від 14.01.15 р.);

позивача: не з'явився;

відповідача 1: сільський голова Хмура М.М. (посвідчення № б/н від 01.11.15 р.);

відповідача 2 уповноважений Дегтярьов Л.В. (довіреність № б/н від 03.04.15 р.).

Суть справи:

Учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 20,22, 29, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор Підволочиського району вул. Залізнична, 1, смт. Підволочиськ, 47800 звернувся до господарського суду Тернопільської області (з врахуванням клопотання №62-497вих.15 від 02.06.2015р.) в особі Підволочиської районної державної адміністрації вул. Д. Галицького, 80, смт. Підволочиськ, Підволочиський район, Тернопільська область, 47800 з позовною заявою до відповідача 1 - Оріховецької сільської ради Підволочиського району Тернопільської області вул. Майдан Центральний, 4, с. Оріховець, Підволочиський район, Тернопільська область, 47853 та відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось" вул. Застави, 100, с. Качанівка, Підволочиський район, Тернопільська область, 47852 про визнання недійсними рішення 37 сесії 6 скликання Оріховецької сільської ради №227 від 19.08.2014 року та Договору на управління спадщиною від 01.09.2014 року.

Ухвалою суду від 21.05.2015 року порушено провадження у справі, прийнято позовні матеріали до розгляду та розгляд справи призначено на 04.06.2015 року.

У судовому засіданні 04 червня 2015 року за клопотанням прокурора, для надання йому можливості подати додаткові докази у справі, у відповідності до ст.77 ГПК України оголошено перерву до 29.07.2015 року.

У судових засіданнях прокурором та представником позивача підтримано позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Строк вирішення спору у даній справі продовжувався в порядку ст.ст.69,86 ГПК України, про що 04.06.2015 року винесено ухвалу.

29.07.2015р. у судовому засіданні відповідач 1 та відповідач 2 проти позовних вимог не заперечили, прокурор супровідним листом №62-608/вих.15 від 22.07.2015 року долучив до матеріалів справи додаткові докази у справі, а розгляд справи було відкладено на 04.08.2015 року у відповідності до п.1 ч.1 ст.77 ГПК України.

31 липня 2015 року на адресу суду від позивача у справі надійшло клопотання №01-947/01-14 від 27.07.2015р. про розгляд спору без участі уповноваженого представника Підволочиської районної державної адміністрації.

У судовому засіданні 04.08.2015 року представниками відповідачів 1 та 2 подано клопотання №б/н від 04.08.2015 року (вх.№17402 від 04.08.2015р.) про долучення до матеріалів справи: клопотання про припинення провадження у справі, додаткової угоди до договору на управління спадщиною від 01.09.2014р.; договору на управління спадщиною; листа "Щодо врегулювання питання використання не витребуваних паїв; зразків укладання договорів на управління спадщиною.

В усних поясненнях представники Оріховецької сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось" повідомили про те, що 30 липня 2015 року між відповідачами у даній справі укладено Додаткову угоду №1 про припинення дії спірного договору на управління спадщиною від 01.09.2014 року, а тому провадження у справі, в цій частині, просить припинити.

Прокурор підтримав заявлені позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення 37 сесії 6 скликання Оріховецької сільської ради №227 від 19.08.2014 року.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи прокурора та представників відповідачів 1 та 2, господарським судом встановлено наступне:

- рішенням тридцять сьомої сесії шостого скликання №227 Оріховецької сільської ради від 19.08.2014 "Про укладення договорів управління спадщиною (неуспадкованими, невитребуваними земельними ділянками частками) паями між Оріховецькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось" з метою управління, догляду та вчинення інших фактичних та юридичних дій для підтримання частини спадкового майна (земельних ділянок) померлих громадян в належному стані, до часу оформлення права власності на них спадкоємцями, вирішено укласти з ТзОВ "Агро-Рось" договори на управління спадщиною не успадкованими (не витребуваними) земельними ділянками, частками, паями, які належать спадкодавцям (власникам) згідно списку, що є додатком до рішення (п. 1 рішення);

- п. 2 вказаного рішення затверджено проект договору на управління спадщиною не успадкованими (не витребуваними) земельними ділянками, частками (паями), що підлягає укладенню між Оріховецькою сільською радою та ТзОВ "Агро-Рось";

- пунктом З рішення уповноважено Оріховецького сільського голову підписати з ТзОВ "Агро-Рось" договори на управління спадщиною не успадкованими (не витребуваними) земельними ділянками, частками, паями, які належать спадкодавцям (власникам), а також підписувати інші документи, що пов'язані із зазначеним договором на управління спадщиною.

- на виконання рішення Задарівської сільської ради №227 від 19.08.2014р., 01 вересня 2014 р. між територіальною громадою села Оріховець Підволочиського району, яку представляє та в інтересах якої діє Оріховецька сільська рада, в особі Оріховецького сільського голови (Установник управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось" (Управитель) укладено договір на управління спадщиною (далі Договір) з метою охорони та збереження майна, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних та юридичних дій для підтримання його в належному стані, а саме земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які залишились після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, спадкоємці яких не прийняли спадщину, та які проживали і перебували на реєстраційному обліку за адресою: с.Оріхавець Підволочиського району Тернопільської області;

- згідно п.1.1 Договору на управління спадщиною, установник передає, а Управитель приймає в управління майно померлого, яке потребує окремого утримання, догляду, вчинення інших фактичних та/або юридичних дій для підтримання його в належному технічному та функціональному стані, а саме: 8 земельних ділянок загальною площею 17,86 га, що належали померлим гр. ОСОБА_3 (сертифікат НОМЕР_4), ОСОБА_4 (сертифікат НОМЕР_5), ОСОБА_5 (сертифікат НОМЕР_6), ОСОБА_6 (сертифікат НОМЕР_7), ОСОБА_7 (сертифікат НОМЕР_8), ОСОБА_8 (сертифікат НОМЕР_9), ОСОБА_9 (сертифікат НОМЕР_10), ОСОБА_10 (сертифікат НОМЕР_11);

- п.1.4 встановлено, що передача майна в управління не тягне за собою переходу права власності на нього в Управителя;

- пунктом 3.2 Договору передбачено, що Управитель має право вчиняти стосовно переданого йому в управління майна будь-які юридичні та фактичні дії, що не суперечать вимогам чинного законодавства, в тому числі дії по утриманню, догляду майна, зазначаючи при цьому що він діє як Управитель;

- відповідно до п.3.3 для захисту прав на майно, передане у управління, Управитель спадщиною має право вимагати усунення будь-яких порушень своїх прав;

- пунктом 7.1. встановлено, що Договір діє до з'явлення спадкоємців або прийняття спадщини, а у випадку визнання спадщини відумерлою - до набрання законної сили відповідним рішенням суду. Установник спадщини зобов'язаний негайно повідомити письмово Управителя спадщиною про припинення дії цього договору.

- згідно п.7.4. у випадку припинення дії договору на управління спадщиною майно, що було передане для управління, повертається Установнику управління.

На виконання положень договору, в управління ТзОВ "Агро-Рось" передано земельні ділянки, що належали ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, котрі були власниками земельних паїв на території села Оріховець, згідно списку членів колективного сільськогосподарського підприємства, на право земельної частки (паю), затвердженого на загальних зборах КСГП "Мир". Факт передачі вказаних земельних ділянок підтверджується актом приймання - передачі земельних ділянок, підписаними Установником управління та Управителем, та завіреними відтисками їх печаток.

Згідно інформації Відділу Держземагенства у Підволочиському районі №10-1918-0.61-964/2-15 від 18.03.2015 року середня вартість нормативно грошової оцінки земельної частки (паю) по Оріховецькій сільській раді станом на 01.01.2015 року становить: рілля - 74550,80 грн. з врахуванням коефіцієнту індексації 3,997 та коефіцієнтом індексації ріллі 1,756; сінокіс - 574,53 грн. з врахуванням коефіцієнту індексації 3,2.

Крім того, даним листом Відділу Держземагенства у Підволочиському районі Тернопільської області надано інформацію про те, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_5 виданий на ім'я ОСОБА_4 переоформлено згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.01.2015 року на гр. ОСОБА_11 та розпорядженням Підволочиської РДА №47-од від 12.02.2015 року передано у власність земельну ділянку площею 2,6634 га - рілля (кадастровий номер НОМЕР_1); 0,1074 га - сінокіс (кадастровий номер НОМЕР_2) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Оріховецької сільської ради. Зареєстровано речове право на нерухоме майно (земельну ділянку) №9034924, №9035205 від 26.02.2015 року.

Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4 виданий на ім'я ОСОБА_3 переоформлено згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.01.2015 року на гр. ОСОБА_11 та розпорядженням Підволочиської РДА №46-од від 12.02.2015 року передано у власність земельну ділянку площею 2,9215 га - рілля (кадастровий номер НОМЕР_3) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Оріховецької сільської ради. Зареєстровано речове право на нерухоме майно (земельну ділянку) №9034186, №9034572 від 26.02.2015 року.

Прокурор Підволочиського району, звертаючись до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення Задарівської сільської ради № 227 від 19.08.2014 року "Про укладення договорів управління спадщиною (неуспадкованими, невитребуваними земельними ділянками частками) паями між Оріховецькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось" в частині передачі в управління ТзОВ "Агро-Рось" невитребуваних земельних ділянок, речові права на які посвідчено сертифікатами, посилаючись при цьому на те, що на земельні ділянки (паї), які були розподілені гр. ОСОБА_5 (сертифікат НОМЕР_6), ОСОБА_6 (сертифікат НОМЕР_7), ОСОБА_7 (сертифікат НОМЕР_8), ОСОБА_8 (сертифікат НОМЕР_9), ОСОБА_9 (сертифікат НОМЕР_10), ОСОБА_10 (сертифікат НОМЕР_11) державні акти на право власності не видавались та не були зареєстровані у встановленому законом порядку, тому, з врахуванням вимог ст. 125 ЗК України, право власності на вказані земельні ділянки у цих громадян не виникло, а отже, відповідач 1 не мав права на прийняття рішення №227 від 19.08.2015 року та укладення договорів на управління спадщиною щодо цих земельних ділянок.

Дана позовна вимога підтримана прокурором у судовому засіданні, яке відбулось 04.08.2015 року.

Проаналізувавши встановлені судом обставини в сукупності, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, у відповідності до статті 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити частково, при цьому судом взято до уваги таке:

Відповідно до вимог ст.121 Конституції України, ст.ст. 2,29 ГПК України прокуратура забезпечує представництво інтересів громадян або держави в суді із зазначенням органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Підставою представництва інтересів держави в судах, згідно ст.361 Закону України "Про прокуратуру" є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються між ними або державою.

Відповідно ст.121 Конституції України та ст.2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Місцева державна адміністрація, відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідно адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Згідно з ст.17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій відносяться, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених Земельним кодексом України, а також, відповідно до п. З ч. 1 ст. 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцеві державні адміністрації здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель на відповідних територіях.

Згідно до ст.14 Конституції України та ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством що перебуває під особливою охороною держави.

У статті 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтями 19 Конституції України, 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України, Законами України, актами Президента України, а також іншими нормативно-правовими актами. Рішення (акти) органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні відповідати переліченому законодавству.

У відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 26, 59, 74 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 1, 2, 12 ГПК України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", постанови Пленуму Вищого господарського суду №10 від 24.10.2011р. (із наступними змінами та доповненнями), а також судової практики, що склалася, розгляд заявлених позивачем вимог щодо оскарження рішення органу місцевого самоврядування, підвідомчі господарському суду так як, реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності. Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізується волевиявлення держави або територіальної громади, як учасника цивільно-правових відносин, і з якими виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.

Суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить законодавству і порушує цивільні права та інтереси (ст.21 ЦК України, ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Матеріали справи свідчать, що Оріховецька сільська рада, як орган місцевого самоврядування, на території якого знаходяться спірні земельні ділянки, своїм рішенням №227 від 19.08.2014р. "Про укладення договорів управління спадщиною не успадкованими (не витребуваними) земельними частками (паями) між Оріховецькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось" вирішила укласти з ТзОВ "Агро-Рось" договір на управління спадщиною, в тому числі і щодо земельних ділянок №№ НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, які розподілені гр. ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і знаходяться на території села Оріховець.

Земельні відносини регулюються нормами Земельного кодексу України, іншими нормативно - правовими актами, що регулюють дані правовідносини та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття оспорюваного рішення), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 125 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття оспорюваного рішення) встановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як вбачається з матеріалів справи, на земельні ділянки за номерами №№ НОМЕР_12, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, що належали гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, станом на момент прийняття сільською радою спірного рішення, не виникло право приватної власності, оскільки державні акти на ці ділянки не виготовлялись та були відсутні відомості про їх реєстрацію в книзі записів реєстрації державних актів.

Отже, з врахуванням положень ст. 125 Земельного кодексу України, право приватної власності на вказані земельні ділянки не виникло, а у громадян виникло право власності лише на земельний пай в умовних кадастрових гектарах. Таким чином, спадщина на конкретні земельні ділянки після смерті громадян не відкрита, а відтак, вони не можуть бути об'єктом договору на управління спадковим майном, що є предметом спору, а відносяться до не витребуваних земельних ділянок.

Відповідно до статті 13 Закону України №899 - IV від 05.06.2003р. "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

І так, як земельні ділянки за №№ НОМЕР_12, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, знаходяться в межах населеного пункту, що серед іншого підтверджується листом Відділу Держземагенства у Підволочиському районі Тернопільської області №10-1913-0.61-964/2-15 від 18.03.2015р., тому, виходячи зі змісту ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", перебувають у віданні Оріховецької сільської ради.

Отже, Оріховецька сільська рада Підволочиського району Тернопільської області, приймаючи рішення №227 від 19.08.2014р., не мала права розпоряджатися цими земельними ділянками у такий спосіб, так як, спадщина стосовно цих земельних ділянок не відкрита, а тому вказане рішення не відповідає законодавству в частині передачі ТзОВ "Агро-Рось" земельних ділянок за номерами №№ НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17 шляхом укладення договору на управління спадщиною.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, позовні вимоги прокурора Підволочиського району в частині визнання недійсним рішення Оріховецької сільської ради №127 від №227 від 19.08.2014 року "Про укладення договорів управління спадщиною не успадкованими (не витребуваними) земельними частками (паями) між Оріховецькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось" в частині встановлення управління на земельні ділянки, які залишилися після смерті ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 загальною площею 12,285 умовних кадастрових гектарів та вартістю 447304,80 грн. підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені.

В частині вимог прокурора про визнання недійсним Договору на управління спадщиною, що залишилася після смерті ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, укладений 01.09.2014 між Оріховецькою сільською радою Підволочиського району та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось", суд дійшов висновку про наявність правових підстав для припинення провадження у справі в порядку п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, при цьому суд виходив із такого:

30 липня 2015 року, після порушення провадження у справі (тобто після 21.05.2015 року) між Оріховецькою сільською радою та ТзОВ "Агро-Рось" укладено Додаткову угоду №1 до договору на управління спадщиною від 01.09.2014 року у якій сторони домовились припинити дію спірного договору, яка (угода) не суперечить умовам даного договору та нормам чинного законодавства, зокрема ст.ст.651,907 Цивільного кодексу України, а тому слід рахувати, що предмет спору в цій частині позовних вимог - відсутній.

Відповідно до п. 1 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи обставини справи, а також письмове клопотання відповідачів 1 та 2 №б/н від 04.08.2015 року, суд приходить до висновку, що станом на день розгляду господарської справи, між сторонами не залишилось неврегульованих питань в частині визнання недійсним Договору на управління спадщиною від 01.09.2014 року.

За таких обставин, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору на день його розгляду.

Частиною другою статті 49 ГПК України передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суд виходить з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом (п.4.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір, в розмірі подвійної ставки, встановленої для заяв немайнового характеру (з урахуванням п. 2.11, ч. 3 п. 4.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", яким визначено, що у разі об'єднання у позовній заяві двох або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог) покладається на відповідачів у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення тридцять сьомої сесії шостого скликання Оріховецької сільської ради №227 від 19.08.2014 року «Про укладення договорів управління спадщиною не успадкованими (не витребуваними) земельними частками (паями) між Оріховецькою сільською радою та ТзОВ «Агро-Рось» в частині встановлення управління на 6 земельних ділянок (паїв) за номерами НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, які були розподілені гр. ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 загальною площею 12,285 умовних кадастрових гектарів та вартістю 447304,80 грн.

3. В іншій частині позовних вимог провадження у справі - припинити.

4. Стягнути з Оріховецької сільської ради Підволочиського району Тернопільської області вул. Майдан Центральний, 4, с. Оріховець, Підволочиський район, Тернопільська область, 47853, ідент. код 04394272 в доход Державного бюджету України 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось" вул. Застави, 100, с. Качанівка, Підволочиський район, Тернопільська область, 47852, ідент. код 31973651 в доход Державного бюджету України 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено: 04.08.2015 року.

Суддя Н.М. Бурда