Рішення

від 05.08.2015 по справі 922/4262/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2015 р.Справа № 922/4262/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Семенову О.Є.

розглянувши справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Зміївська будівельна компанія", м. Харків до Комунальне підприємство "Флора-Сервіс", м. Харків про стягнення коштів у розмірі 48 324,66 грн. за участю представників:

позивача - Сай Л.В., за дов. від 03.03.2015 року

відповідача - не з'явився

за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зміївська будівельна компанія", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Комунального підприємства "Флора-сервіс", про стягнення коштів у розмірі 20 520,00 грн. та 27 804,66 грн. пені, а також позивачем заявлено до стягнення судові витрати у розмірі 1 827,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання за договором купівлі-продажу товару № 03/11-14 від 03 листопада 2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 липня 2015 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/4262/15 та призначено її до слухання у судовому засіданні на 05 серпня 2015 року.

05 серпня 2015 року за вх. № 31339 позивачем до матеріалів справи додано витребувані судом документи, які долучено до матеріалів справи.

В призначене судове засідання 05 серпня 2015 року з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання не направив, витребувані судом документи не надав, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується в матеріалах поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. спр. 42).

Судом перевірено адресу відповідача: згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та осіб фізичних осіб підприємців станом на 15 липня 2015 року, місцезнаходження відповідача - 62482, Харківська область, місто Харків, Орджонікідзевський район, вул. Роганська, буд. 184, саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи. Відповідно до вимог частини 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. п. 3.9. та 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомлення суду стороною, а у разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважаються, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, процесуальні документи у даній справі (ухвала суду про порушення провадження у справі) направлялася всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідних документів.

Таким чином, суд вважає, що сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, але відповідач не з'явився у засідання суду, водночас судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали ( пункт 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи

Так, наявна в матеріалах справи ухвала суду про порушення провадження у справі свідчить, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.

В судовому засіданні 05 серпня 2015 року представник позивача не вияв наміру подавати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх позовних вимог, а матеріали справи свідчать про достатність наявних в ній доказів для встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

03 листопада 2014 року між відповідачем (продавець) та позивачем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу товару № 03/11-14.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2, 1.3, договору, на умовах та в порядку, визначеному цим договором, продавець зобов'язується передати у власність покупця, "паливні пелети" (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його. Продавець підтверджує, що товар належить йому на праві власності не перебуває в закладі, під арештом, не обтяжений іншими правами третіх осіб. Товар поставляється окремими партіями на підставі заявок покупця.

Розрахунок між сторонами за цим договором здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця, що вказаний в цьому договорі. Валюта розрахунків - гривня України. Ціна за 1 тону товару складає 1800,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%. Сума договору складає суму всіх поставок, згідно виставлених заявок. Розрахунки здійснюються на підставі рахунків, виставлених продавцем, окремо за кожну партію товару. Продавець передає покупцеві рахунок для оплати партії товару в день отримання заяви покупця. Покупець здійснює оплату в наступному порядку: передоплата в розмірі 100% вартості партії товару, визначеної рахунком продавця (п.п. 3.1, 3.2, .3.3, 3.4, 3.5 договору).

Продавець відвантажує партію товару та здійснює його постачання своїми силами. Про відвантаження і відправку товару продавець повідомляє покупця за день. А також попереджає про незаплановані затримки і перешкоди та строки усунення перешкод. Товар має бути відвантажений партіями, згідно письмових заявок покупця, впродовж 3-х діб, з моменту отримання передоплати згідно п. 3.5 (п. п. 4.1, 4.2).

Згідно п. п. 5.1, 5.3, 5.4 договору, сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, встановленому умовами цього договору, а також нормами чинного законодавства України. За порушення строків поставки продавець сплачує покупцеві за кожен день протермінування пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період порушення строків виконання зобов'язань, від суми договору. Оплата штрафних санкцій, пені та відшкодування збитків не звільняє винну сторону від обов'язку виконання зобов'язань по цьому договору.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2015 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного і належного виконання.

Відповідачем було виставлено позивачу рахунки на оплату вартості товару: № 1 від 11 листопада 2014 року на суму 18 000,00 грн.; № 2 від 17 листопада 2014 року на суму 10 800,00 грн.; № 3 від 18 листопада 2014 року на суму 36 000,00 грн.; № 4 від 15 грудня 2014 року на суму 18 000,00 грн.; № 5 від 19 грудня 2014 року на суму 18 000,00 грн. (арк. спр. 17, 19, 22, 25, 27), які були в повному обсязі оплачені позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку від: 11 листопада 2014 року; 17 листопада 2014 року; 18 листопада 2014 року; 15 грудня 2015 року; 19 грудня 2014 року (арк.спр.18,20, 23, 26, 28).

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем на виконання договору було здійснено часткову поставку товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: № РН-0000040 від 19 листопада 2014 року на суму 28 800,00 грн. (згідно рахунків № 1, 2); № РН-0000032 від 18 листопада 2014 року на суму 36 000,00 грн. (згідно рахунку № 3); № РН-0000041 від 22 грудня 2015 року на суму 9 000,00 грн. та № РН-0000042 від 23 грудня 2014 року на суму 9 000,00 грн. (згідно рахунку № 4).

Позивач, посилаючись на не поставку товару відповідачем згідно оплачених позивачем рахунків в повному обсязі та в строки вказані в договорі, просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати вартості товару у розмірі 20 520,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на те, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги те, що факт перерахування коштів позивачем підтверджується належними доказами, з огляду на те, що відповідач не виконав своє зобов'язання щодо поставки товару оплаченого позивачем згідно рахунку на оплату № 5 від 19 грудня 2014 року на суму 18 000,00 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 18 000,00 грн. обґрунтовані, доведені матеріалами справи та відповідно підлягають задоволенню. В частині стягнення з відповідача 2 520,00 грн. суми попередньої оплати, суд відмовляє як в безпідставно заявленій, необґрунтованій та не доведеній матеріалами справи.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 27 804,66 грн. грн., яку нараховано на підставі пункту 5.3 договору.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Отже, невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За статтею 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 5.3 договору купівлі-продажу товару № 03/11-14 від 03 листопада 2014 року сторони передбачено відповідальність у вигляді пені за порушення строків поставки товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період порушення строків виконання зобов'язань, від суми договору.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи наведені норми закону, беручи до уваги прострочення виконання відповідачем основного зобов'язання, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені підлягаючими задоволенню в розмірі 24 672,53 грн. за період з 23 грудня 2014 року по 22 червня 2015 року. В решті позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 3 132,13 грн. пені суд відмовляє з огляду на те, що з розрахунку позивача вбачається, що ним зроблено нарахування пені поза межами шестимісячного строку, що суперечить вимогам ст. 232 ГК України.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 613,31 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 11, 509, 526, 626, 627, 655, 693 Цивільного кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Флора-сервіс" (62482, м. Харків, вул. Роганська, 184, в тому числі з р/р 26005036173701 в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 33414117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зміївська будівельна компанія" (61030, м. Харків, вул. Греківська, 79, п/р 26003011522701 у ПАТ "Альфа Банк", МФО 300346, код ЄДРПОУ 37460554) 18 000 грн. попередньої оплати, 24 673,53 грн. пені та 1 613,31 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 07.08.2015 р.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/4262/15