Постанова

від 25.05.2015 по справі 804/5578/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 р. Справа № 804/5578/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р. А. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства фірми "Віком" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприєство фірма «Віком» (далі- ПП фірма «Віком», підприємство, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Зазхідно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі-Західно-Донбаська ОДПІ, податковий орган, відповідач) із позовними вимогами щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00013918502 від 03 квітня 2015 року.

Позовні вимоги обгрунтовані протиправністю оскаржуваного рішення. Так, позивач зазначив, що висновки податкового органу, відображені в акті камеральної перевірки, щодо неподання ПП фірмою «Віком» податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік - не відповідають фактичним обставинам справи. Позивач стверджує, що складена підприємством в електронній формі податкова декларація з податку на прибуток за 2014 рік подана до Західно-Донбаської ОДПІ засобами електронного зв'язку та прийнята відповідачем, що підтверджується квитанціями №1і №2 від 07.02.2015р. Викладене, на думку позивача, свідчить про прийняття вказаної декларації та спростовує висновки податкового органу, у зв'язку з чим прийняте на підставі вказаного акту податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Позиція відповідача, відображена у запереченнях на позов, полягає у безпідставності позовних вимог. Так, відповідач стверджує, що подана ПП фірмою «Віком» податкова декларація була заповнена з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України в частині недостовірного заповнення обов'язкового реквізиту - «звітний (податковий період)». У зв'язку з наведеним Західно-Донбаською ОДПІ було сформовано та направлено позивачу лист за вих. №3107-1/04-10-15-02-10 про невизнання декларації як податкової звітності. Так, враховуючи неподання підприємством належним чином оформленої податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік у межах граничного терміну - 02.03.2015р., відповідач вважає, що податковим органом правомірно винесено податкове повідомлення-рішення, яким застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 170, 00 грн.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ПП фірма «Віком» (код ЄДРПОУ 30392300) зареєстроване як юридична особа від 21.04.1999р. та перебуває на податковому обліку у Західно-Донбаській ОДПІ.

Позивачем засобами електронного зв'язку в електронній формі подано до Західно-Донбаської ОДПІ податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік.

На підтвердження отримання вказаної податкової звітності в електронній формі позивач отримав квитанції №1 та №2, у яких зазначено, що направлена декларація доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 07.02.2015р. та до районного рівня - Західно-Донбаській ОДПІ 07.02.2015р.

24.03.2015р. на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 сти. 20 роз. І, п. 75.1 сит. 75, сит. 76 роз. ІІ, п. 200.10 сит. 200 роз. V Податковго кодексу України фахівцями Західно-Донбаської ОДПІ проведено камеральну перевірку позивача, за результатами якої відповідачем складено Акт «Про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік Приватного підприємства фірми «Віком» код ЄДРПОУ 30392300» №59/09-10-15-02-10-30392300 від 24.03.2015р. (далі-акт камеральної перевірки).

В ході перевірки податковим органом встановлено порушення підприємством п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України у вигляді неподання ПП фірмою «Віком» податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік (граничний термін подання - 02.03.2015р.).

У зв'язку з виявленим порушенням, на підставі акту перевірки Західно-Донбаською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0001601502 від 03.04.2015р. щодо застосування до ПП фірми «Віком» штрафної (фінансової) санкції у розмірі 170, 00 грн.

Не погодившись із винесеним рішенням, підприємство звернулось до суду із даним позовом.

Правовідносини сторін щодо справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI тощо.

Відповідно до ст. 15, 16 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операціях), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Відповідно до ст.ст. 46 - 51 глави 2 Податкового кодексу України визначається поняття податкової звітності, порядок складення податкової декларації та подання її до органів державної податкової служби.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації. Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації. (п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України).

Згідно п.48.1, п. 48.2, п.48.3, п.48.4, 48.5, 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

-повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

-код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

-ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

-підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

В окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

- відмітка про звітування за спеціальним режимом;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування за КОПТУУ;

-індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Відповідно до п.49.1 ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України).

Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи (п.п. 47.1.1 п. 47.1 ст. 47 Податкового кодексу України).

Пунктом 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України передбачено відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) у вигляді накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно п.49.3 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пунктами 49.8 та 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України закріплено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою.

У відповідності до положень п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України - за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою;

у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Підпунктом 49.12.2 п. 49.12 ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що повідомлення є юридичною формою рішення про можливість його оскарження.

Подання платником податків податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до контролюючого органу повинно здійснюватись відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року №233 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 16.04.2008р. за №320/15011 (далі- Інструкція №233).

Пунктами 4, 5 розділу ІІ Інструкції №233 передбачено, що податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів. У разі подання податкового документа в електронному вигляді платник податків має право не подавати податкові документи на паперових носіях.

Відповідно до положень п. 7 розділу ІІІ Інструкції №233 -при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку.

Після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС (п.п. 7.4, 7.5 п. 7 розділу ІІІ Інструкції №233).

При цьому відповідно до п.п. 7.6 п. 7 розділу ІІІ Інструкції №233 - у разі якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Факт надіслання та отримання відповідачем податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік ПП фірми «Віком» підтверджується квитанцією №2 від 07.02.2015р., якою присвоєно номер: 9080264379.

Податковим законодавством передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.

У такому разі на підставі п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Так, з матеріалів справи вбачається, що висновки Західно-Донбаської ОДПІ, відображені в акті камеральної перевірки, на підставі якого відповідачем винесено оскаржуване рішення, засновані на листі «Про невизнання як податкової звітності» за вих. №3107-1/04-10-15-02-10 від 11.02.2015р.

У даному листі податковий орган зазначив, що надана ПП фірмою «Віком» податкова декларація з податку на прибуток за 2014 рік (вх. №9080264379 від 07.02.2015р.) заповнено та надано в порушення ст. 48 Податкового кодексу України та не визнано як податкову звітність.

Водночас, слід зауважити, що лист відповідача за вих. №3107-1/04-10-15-02-10 від 11.02.2015р., не містить фрази про відмову у прийнятті податкової декларації платника податків, в ньому зазначається, що податкова звітність складена з порушенням норм Податкового кодексу України, а тому її не визнано як податкова звітність, проте вказане формулювання та сам лист судом розцінюється саме як відмова у прийнятті податкової звітності, що передбачено приписам п.49.11 ст. 49 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 49.12 ст. 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Так, відомості або докази щодо отримання та/або оскарження ПП фірмою «Віком» листа Західно-Донбаської ОДПІ за вих. №3107-1/04-10-15-02-10 від 11.02.2015р. сторонами до суду не надавались.

Згідно із п. 49.15 ст. 49 Податкового кодексу України - податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом (п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України).

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, враховуючи наявність письмової відмови Західно-Донбаської ОДПІ у прийнятті податкової декларації ПП фірми «Віком» з податку на прибуток за 2014 рік (лист за вих. №3107-1/04-10-15-02-10 від 11.02.2015р.), а також за відсутності доказів оскарження такої відмови в адміністративному або судовому порядку позивачем, винесення податкового повідомлення-рішення №0001601502 від 03.04.2015р. на підставі акту камеральної перевірки здійснено податковим органом на підставі та у межах повноважень, встановлених податковим законодавством.

З огляду на викладене, позов Приватного підприємства фірми "Віком" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.А. Барановський