Постанова

від 07.08.2015 по справі 815/4108/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4108/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Бойко О.Я.;

за участі:

секретаря судового засідання - Гацанюк К.В.;

позивача - Бартоша М.В.;

представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ТОВ «ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо блокування реєстрації податкових накладних позивача у Єдиному реєстрі податкових накладних та відмови в укладанні та реєстрації договору про визнання електронних документів № 010720151 від 01.07.2015 року;

- зобов'язати відповідача зареєструвати податкову накладну № 5 від 20.06.2015 року;

- зобов'язати відповідача утриматися від подальших неправомірних дій, що порушують чинне податкове законодавство та полягають у не реєстрації податкових накладних ТОВ «ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

15.06.2015 року ТОВ «ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ» уклало договір про визнання електронних документів, № 150620151 із відповідачем. Згідно з п.3 розділу 6 даного договору, він діє до закінчення строку дії чинності сертифікатів відкритих ключів. Відповідно до п.4 розділу 6 договору податковий орган має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку не надання платником податків нового сертифікату відкритого ключа заміть скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації.

Даний договір позивач зареєстрував належним чином.

Після укладення договору ТОВ «ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ» своєї адреси не змінював.

Сертифікат відкритого ключа після укладання договору від 15.06.2015 року не змінювався та діє до 21.12.2015 року.

01.07.2015 року позивач направив в електронному вигляді для реєстрації податкову накладну № 5 від 20.06.2015 року. Однак, податковий орган не прийняв її, мотивуючи своє рішення відсутністю договору про визнання електронної звітності.

За таких обставин, позивач направив для укладання та реєстрації договір про визнання електронних документів № 010720151 від 01.07.2015 року на адресу відповідача.

Однак, вказаний документ податковий орган не прийняв.

Позивач не погоджується з діями відповідача щодо блокування реєстрації податкових накладних позивача у Єдиному реєстрі податкових накладних та відмови в укладанні та реєстрації договору про визнання електронних документів № 010720151 від 01.07.2015 року, вважає їх протиправними. Так, позивач просить суд зобов'язати відповідача зареєструвати податкову накладну № 5 від 20.06.2015 року та утриматися від подальших неправомірних дій, що порушують чинне податкове законодавство та полягають у не реєстрації податкових накладних ТОВ «ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ».

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві (а.с.4-7).

Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином та завчасно, про причини неявки суду невідомо.

З урахуванням думки позивача та відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України суд дійшов висновку про можливість і доцільність розгляду адміністративної справи за даною явкою.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач зареєстрований та перебуває на обліку ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області та фактично здійснює свою господарську діяльність за адресою: 65104, м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 101/11.

15.06.2015 року позивач та відповідач уклали договір №150620151 про визнання електронних документів (а.с.11-13).

Згідно з п.3 розділу 6 даного договору, він діє до закінчення строку дії чинності сертифікатів відкритих ключів.

Відповідно до п.4 розділу 6 договору податковий орган має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку не надання платником податків нового сертифікату відкритого ключа заміть скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації.

Даний договір зареєстровано у встановленому законом порядку, що підтверджується квитанцією № 2 від 17.06.2015 року (а.с.15).

01.07.2015 року позивач направив в електронному вигляді для реєстрації податкову накладну № 5 від 20.06.2015 року (а.с.16-17).

Однак, згідно з квитанцією № 1 від 01.07.2015 року документ не прийняли, у зв'язку з тим, що ТОВ «ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ» не укладено договір про визнання електронної звітності (а.с.18).

Позивач 01.07.2015 року для укладення та реєстрації направив договір про визнання електронних документів № 010720151 від 01.07.2015 року (19-21).

Проте, згідно з квитанцією № 2 від 07.07.2015 року зазначений договір відповідач не прийняв (а.с.22).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі правові норми.

Територіальні органи Державної фіскальної служби при прийнятті податкових документів засобами телекомунікаційного зв'язку дотримуються вимог податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі Порядок), та Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА від 10.04.2008 року № 233 «Про подання електронної звітності», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року № 320/15011 (далі Інструкція).

Згідно з п.1-4 розділу ІІІ Інструкції податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

Згідно з п.7 розділу ІІ Інструкції підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді :

- відповідність затвердженому формату (стандарту);

- підтвердження електронних цифрових підписів (далі ЕЦП) платника податків та його посадових осіб (підписи яких є обов'язковими для звітів у паперовій формі, за умов встановлених ст.3 Закону України «Про електронний цифровий підпис»;

- чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладення ЕЦП.

Відповідно до пп.7.4 розділу ІІІ Інструкції перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п.9 Порядку причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Так, під час реєстрації податкових накладних податковий орган здійснює звірку даних щодо місцезнаходження суб'єкта господарювання, перебування у реєстрі платників податку на додану вартість, чинності посиленого сертифіката ключа під час накладення ЕЦП.

З огляду на матеріали справи, суд встановив, що на момент подання податкової накладної в електронному вигляді № 5 від 20.06.2015 у позивача сертифікат посиленого ключа був чинним (а.с.17).

Крім того, суд звертає увагу, що з моменту початку дії договору № 150620151 від 15.06.2015 року ТОВ «ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ» не змінювало свого місця знаходження. Станом на 01.07.2015 року позивач знаходиться в стані « 0 - платник податків за основним місцем обліку».

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що дії податкового органу в даному конкретному випадку були неправомірними, такими що порушують права платника податку.

Згідно з ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України: «Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідно місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його службова або посадова особа».

Відповідно до пп.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас п.19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, орган Державної казначейської служби України зобов'язаний стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В даному випадку стягнення судових витрат необхідно провести шляхом їх безспірного списання із рахунка ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 27, 69-71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо блокування реєстрації податкових накладних позивача у Єдиному реєстрі податкових накладних та відмови в укладанні та реєстрації договору про визнання електронних документів № 010720151 від 01.07.2015 року.

3. Зобов'язати ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області зареєструвати податкову накладну № 5 від 20.06.2015 року.

4. Зобов'язати ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області утриматися від подальших неправомірних дій, що порушують чинне податкове законодавство та полягають у не реєстрації податкових накладних ТОВ «ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ».

5. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь ТОВ «ОПТ ІНВЕСТ ТОРГ» (ЄДРПОУ 39473906) суму сплаченого судового збору пропорційно до частини задоволених позовних вимог у розмірі 73 (сімдесят три),08 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185 , 186 Кодексу адміністративного судочинства України .

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185 , частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України , сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу , а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу , було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Повний текст постанови складений 07 серпня 2015 року.

Суддя О.Я. Бойко

.