Постанова

від 10.08.2015 по справі 820/6951/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 серпня 2015 р. № 820/6951/15

Харківський окружний адміністративний суд в особі судді Самойлової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-А" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Металіст-А" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 23.06.2015 року № 0001982201, прийняте відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

Представник позивача до суду надав заяву про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідач, який відповідно до вимог ст. 35 КАСУ, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не прибув без повідомлення про причини неприбуття, заяви про розгляд справи за його відсутності та заперечень проти позову не надав.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності вказаних осіб на підставі наявних в ній доказів у письмовому провадженні, згідно до приписів ч. 6 ст. 128 КАСУ.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Металіст-А" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої 09.06.2015 р. був складений акт за № №1750/20-34-22-05/22632077, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 135.1, п. 135.2 ст. 135, п. 138.1, п. 138.2, 138.11 ст. 138 Податкового кодексу України по включенню витрат на електроенергію на загальну суму 417144 грн., у т.ч. за 2013 рік-417144 грн.;

- п.п. 138.10.5 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 по включенню фінансових витрат на загальну суму 4 841 626 грн., у т.ч. за 2013 рік - 80 000 грн., за 2014 рік - 4 761 626 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки 23.06.2015 року відповідачем стосовно позивача було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001982201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 189 437,50 грн., у т.ч. за основним платежем 951 550,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 237 887,50 грн.

Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

Так, 19 березня 2010 року ТОВ "МЕТАЛІСТ - А" і ПАТ "АЛЬФА-БАНК" було укладено договір про відкриття кредитної лінії №16-МВ/10 та ТОВ "МЕТАЛІСТ - А" отримало мультивалютну не відновлювальну кредитну лінію.

Згідно п. 1.2 цього договору, у період 19 березня 2010 року по 24 квітня 2011 року ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту) складає сума, еквівалентна 5 000 000,00 доларів США. Відповідно до п. 1.5 цього договору, кредит надається для рефінансування кредитів в інших банках, поповнення оборотних коштів ТОВ "МЕТАЛІСТ - А" і може бути використаний на будь-які цілі, що не суперечать законодавству України. Пунктом 1.3 цього договору передбачено, що розмір процентів за користування кредитом складає: - за користування частиною кредиту, наданою у гривнях, - 25 % річних; - за користування частиною кредиту, наданою у доларах США, - 20,5 % річних.

На підставі вказаного договору про відкриття кредитної лінії №16-МВ/10 ТОВ "МЕТАЛІСТ - А" 19 березня 2010 року отримало кредитні кошти у гривнях в сумі 39 294 852,09 грн. та 09 липня 2010 року в сумі 160 000,00 грн.

З доказів справи вбачається, що у період з 19 березня по 31 липня 2010 року отримані кредитні кошти були використані ТОВ "МЕТАЛІСТ - А" в загальній сумі 39 294 852,09 грн. на наступні потреби, що пов'язані з господарською діяльністю:

- 15 000 000,00 грн. спрямовано на рефінансування кредиту, отриманого від ПАТ "Інноваційно-промисловий банк" за кредитним договором від 11 грудня 2007 року №182-2007;

- 4 747 440,00 грн. спрямовано на рефінансування кредиту, отриманого від ВАТ "Комерційний банк "Володимирський" за кредитним договором від 26 червня 2009 року №09/К/09/18;

- 15 403 883,58 грн. спрямовано на виконання господарських зобов'язань ТОВ "МЕТАЛІСТ - А" перед контрагентами за укладеними договорами;

- 4 143 528,51 грн. спрямовано на виконання зобов'язань ТОВ "МЕТАЛІСТ -А" перед банками по сплаті відсотків за користування кредитними коштами за укладеними договорами.

Вищезазначене підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунках № 631, №951 та картками рахунків № 684, № 502 з розшифровкою сплачених сум у розрізі контрагентів.

При вирішенні даного спору, суд враховує наступні нормативні положення.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 -138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

-інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Також, пунктом 141.1 ст. 141 Податкового кодексу України, до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до цих приписів Податкового кодексу України, витрати, пов'язані з нарахуванням ТОВ "МЕТАЛІСТ - А" процентів за договором про відкриття кредитної лінії №16-МВ/10 від 19 березня 2010 року враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Згідно цьому в період з 01 грудня 2011 року по 31 липня 2012 року ТОВ «МЕТАЛІСТ - А» були нараховані проценти за користування кредитом у загальній сумі

4 761 625,87 грн., у т.ч.:

- за грудень 2011 року в сумі 633 438,87 грн. (сплата 26 січня 2012 року);

- за січень 2012 року в сумі 631 708,17 грн. (сплата 27 лютого 2012 року);

- за лютий 2012 року в сумі 590 952,80 грн. (сплата 26 березня 2012 року);

- за березень 2012 року в сумі 631 708,17 грн. (сплата 26 квітня 2012 року);

- за квітень 2012 року в сумі 606 236,30 грн. (сплата 25 травня 2012 року);

- за травень 2012 року в сумі 599 445,02 грн. (сплата 26 червня 2012 року);

- за червень 2012 року в сумі 555 294,50 грн. (сплата 26 липня 2012 року);

- за липень 2012 року в сумі 512 842,04 грн. (сплата 27 серпня 2012 року).

Дана обставина підтверджується карткою бухгалтерського рахунку №6841 щодо нарахування та сплати цих процентів та банківськими виписками, що ж є письмовими доказами у справі.

Також судом встановлено, що 15 квітня 2011 року ТОВ "МЕТАЛІСТ - А" і ПАТ "АЛЬФА-БАНК" уклали додаткову угоду №2 до договору про відкриття кредитної лінії №16-МВ/10 від 19 березня 2010 року.

Цією додатковою угодою були встановлені умови кредитування, більш вигідні порівняно з початковою редакцією договору про відкриття кредитної лінії №16-МВ/10, а саме:

а) розмір ліміту кредитної лінії був встановлений на максимальному рівні 5 000 000,00 доларів США протягом всього строку кредитування замість встановленого початковою редакцією договору розміру ліміту, що поступово зменшувався;

б) розмір процентів за користування частиною кредиту, наданою у гривнях, був зменшений до 19 % річних замість 25 % річних, встановлених початковою редакцією договору;

в) був встановлений більш пізній граничний термін щомісячної сплати процентів за користування кредитом - 26-е число місяця замість встановленого початковою редакцією договору 16-го числа.

Відповідно до п. 4 цієї додаткової угоди, за внесення зазначених змін до договору про відкриття кредитної лінії №16-МВ/10 ТОВ "МЕТАЛІСТ - А" зобов'язано сплати банку комісію в розмірі 80 000,00 грн. не пізніше дати її підписання. 15 квітня 2011 року ТОВ "МЕТАЛІСТ - А" виконало це зобов'язання, сплативши ПАТ "АЛЬФА-БАНК" комісію в розмірі 80 000,00 грн., на що суд зазначає таке.

Підпунктом 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено право віднесення цієї суми до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Абзацом 2 п. 138.11 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що суми витрат, не враховані в минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлені у звітному податковому періоді в розрахунку податкового зобов'язання. Згідно абзацу 3 п. 138.11 ст. 138 Податкового кодексу України, зазначені в цьому пункті витрати, здійснені в минулі звітні роки, відображаються у складі інших витрат, а ті, які здійснені у звітному податковому році, - у складі витрат відповідної групи (собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат тощо).

На підставі п. 138.11 ст. 138 Податкового кодексу України вищевказані витрати в розмірі 80 000,00 грн. на сплату комісії за внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії №16-МВ/10, що виникли у 2011 році, були включені ТОВ "МЕТАЛІСТ -А" до рядку 06.4 "Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати" податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік. Зазначені витрати в розмірі 4 761 625,87 грн. на нарахування процентів за користування кредитом за договором про відкриття кредитної лінії №16-МВ/10, що виникли у 2012 році, були включені ТОВ "МЕТАЛІСТ - А" до рядку 06.4 "Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати" податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік.

Також, на підставі договору про постачання електричної енергії № 05-45К від 15 червня 2005 року, укладеного АК "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" (постачальник) і ТОВ "МЕТАЛІСТ-А" (споживач), постачальник зобов'язався постачати електричну енергію споживачу, а споживач зобов'язався оплачувати постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до цього договору ТОВ "МЕТАЛІСТ - А" спожило за період липень - вересень 2011 року електричну енергію на загальну суму 417 144,54 грн., у т.ч.:

- за липень 2011 року на суму 132 661,63 грн.;

- за липень 2011 року на суму 3 639,03 грн.

- за серпень 2011 року на суму 137 074,33 грн.

- за серпень 2011 року на суму 3 915,80 грн.

- за вересень 2011 року на суму 136 167,70 грн.

- за вересень 2011 року на суму 3 686,05 грн.

Пунктом 5 додатку №2 ("Порядок розрахунків") до вказаного договору про постачання електричної енергії №05-45К передбачено, що розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).

На підставі виставлених АК "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" рахунків ТОВ "МЕТАЛІСТ -А" сплатило за спожиту у період липень - вересень 2011 року електричну енергію 417 144,54 грн., у т.ч.:

- на підставі рахунку №045 на оплату за використану електроенергію за липень 2011 року- 132 661,53 грн. (без урахування ПДВ);

- на підставі рахунку №045 на оплату за компенсацію втрат від перетоків реактивної енергії за липень 2011 року - 3 639,03 грн. (без урахування ПДВ);

- на підставі рахунку №045 на оплату за використану електроенергію за серпень 2011 року - 137 074,33 грн. (без урахування ПДВ);

- на підставі рахунку №045 на оплату за компенсацію втрат від перетоків реактивної енергії за серпень 2011 року - 3 915,80 грн. (без урахування ПДВ);

- на підставі рахунку №045 на оплату за використану електроенергію за вересень 2011 року - 136 167,70 грн. (без урахування ПДВ);

- на підставі рахунку №045 на оплату за компенсацію втрат від перетоків реактивної енергії за вересень 2011 року - 3 686,05 грн. (без урахування ПДВ), що підтверджується банківськими виписками щодо сплати цих коштів позивачем.

Як свідчать докази справи, ТОВ "МЕТАЛІСТ - А" і АК "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" за вказані періоди споживання були підписані акти про використання електричної енергії.

Суд звертає увагу, що в акті перевірки податковим органом зазначено (абз. 5 на стор. 18): "Право на витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, у ТОВ "МЕТАЛІСТ-А" не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права-виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено п. 135.1, п. 135.2 ст. 135, п. 138.1, п. 138.2, 138.11 ст. 138, Податкового кодексу України №2755 від 2 грудня 2010року".

З цього твердження неможливо визначити у чому саме полягає порушення, чому саме ТОВ "МЕТАЛІСТ - А" не має права на врахування вказаних витрат, оскільки згідно приписів розділу III "Податок на прибуток підприємств", витрати враховуються або не враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, а не навпаки. Виникнення об'єкту оподаткування не може бути обов'язковою умовою для виникнення права на витрати, що враховуються при визначенні цього ж об'єкту оподаткування.

Також суд зазначає, що недоведеним є порушенням п. 135.1 і п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України, що встановлюють порядок визначення доходів та їх склад у той час, коли розглядається питання правомірності визначення витрат.

Порушень пунктів 138.1 і 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України з боку ТОВ «МЕТАЛІСТ - А» також суд не вбачає.

Пунктом 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 -138.9, 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

В акті перевірки взагалі не зазначено у чому полягає порушення цього пункту

Також, в акті перевірки зазначено (абз. 9 на стор. 17), що «згідно наданих рахунків по електроенергії наданих до перевірки не дає змогу достовірно визначити використання її в господарській діяльності підприємства та визначити об'єми споживання електроенергії у зв'язку з відсутністю приладів обліку та показань лічильників у наданих до перевірки електроенергії». З цього особи, що проводили перевірку роблять висновок про порушення ТОВ «МЕТАЛІСТ - А» вимог п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, яким встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Суд зазначає, що ці твердження є безпідставними, оскільки в наданих до перевірки виставлених АК "ХАРКІВ ОБЛЕНЕРГО" рахунках є необхідні відомості щодо господарської операції - кількість спожитої електроенергії у кВт/год. і тариф, тобто об'єми споживання, на відсутності яких наголошується в Акті перевірки. Крім того, в наданих до перевірки актах про використану електричну енергію містяться відомості про показання приладів обліку. Отже здійснення цих витрат підтверджено первинними документами.

Окрім того, не відповідає дійсності твердження у акті перевірки (абз. 7 на стор. 16) про відмову ТОВ "МЕТАЛІСТ - А" надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо підстав включення витрат. Обґрунтування безпідставності цього твердження наведено вище, оскільки мова йде про лист відповідача від 25 травня 2105 року №5996/10/2034-22-01-03 та відповідь ТОВ "МЕТАЛІСТ - А" від 28 травня 2015 року № б/н.

Безпідставним є і висновок в акті перевірки щодо порушення ТОВ "МЕТАЛІСТ -А" п. 138.11 ст. 138 Податкового кодексу України. Саме у повній відповідності із цією нормою витрати, здійснені у 2011 році та не враховані при визначенні об'єкту оподаткування, були включені позивачем до складу інших витрат 2013 року.

А від так, суд не може погодитися, що оскаржуване рішення є законним та обгрунтованим.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 128, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від від 23.06.2015 року № 0001982201, прийняте щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-А".

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-А" (61038, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 88, код ЄДРПОУ: 22632077) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя Самойлова В.В.