Рішення

від 05.08.2015 по справі 904/5078/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.08.15р. Справа № 904/5078/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський завод "Полімер", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 30 248,90 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Стадник Т.А., довіреність № б/н від 01.04.2015 року, представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганський завод "Полімер" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" про стягнення заборгованості у сумі 30 248,90 грн., з яких: 17 040,00 грн. - основна сума боргу, 12 253,73 грн. - інфляційні втрати, 955,17 грн. - 3% річних. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки товару № 936 від 20.09.2011 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар на суму 17 040,00 грн., на яку позивач нарахував 3% річних у сумі 955,17 грн. та інфляційні втрати у сумі 12 253,73 грн. за загальний період прострочки з 15.07.2013 року по 28.05.2015року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" відзиву на позов не надало, у судові засідання свого повноважного представника не направило, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялося належним чином відповідно до вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.06.2015 року (а.с. 49 - 51 том 1).

Доказом належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи є наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення представнику відповідача ухвал господарського суду (а.с. 52 - 58 том 1).

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи призначався на 06.07.2015 року та на 05.08.2015 року.

У судовому засіданні 05.08.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.09.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганський завод "Полімер" (далі - Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (далі - Відповідач, Покупець) був укладений договір поставки товару № 936 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору на умовах, викладених в розділах цього договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити продукцію матеріально-технічного призначення, далі іменоване товар. Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, умови та строки поставки товару вказані у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору, які є невід'ємною його частиною.

Ціна товару, що постачається за цим договором, визначається у гривнях та зазначена у специфікаціях, доданих до цього договору. Ціна товару не включає ПДВ, порядок нарахування якого визначений Податковим кодексом України (пункт 2.1. договору).

Ціна товару визначається з урахуванням умов поставки (відповідно до Інкотермс 2000), передбачених відповідними специфікаціями до цього договору (пункт 2.2. договору).

Згідно з пунктом 3.1. договору товар за цим договором поставляється партіями на умовах і у строки, узгоджених сторонами у специфікаціях до цього договору.

Цей договір набуває чинності з моменту фактичного підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2013 року, а в частині невиконаних зобов'язань за договором - до повного їх виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (пункт 10.1. договору в редакції додаткової угоди № 4 від 21.11.2012 року).

На підставі договору та за видатковою накладною № 576 від 13.05.2013 року позивач поставив відповідачеві обумовлений специфікацією № 6 товар (ролик холостий ч.6Г200839 - 20 шт.) на загальну суму 17 040,00 грн.

Несплата відповідачем грошових коштів у сумі 17 040,00 грн. за поставлений товар і є причиною виникнення спору.

Частиною першою статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема, із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до умов пункту 5 узгодженої сторонами специфікації № 6 покупець здійснює розрахунок за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок постачальника протягом 63 календарних днів з моменту поставки товару та пред'явлення постачальником рахунку. Рахунок на оплату № 603 на суму поставки - 17040,00 грн. позивачем виписаний у день поставки - 13.05.2013 року.

Таким чином, оплата товару за видатковою накладною № 576 від 13.05.2013 року мала бути здійснена до 16.07.2013 року.

Станом на час вирішення спору жодних доказів щодо оплати отриманого товару за вказаною накладною на суму 17 040,00 грн. відповідач суду не надав, хоча з огляду на свої процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 22, 33 Господарського процесуального кодексу України таку можливість мав.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 17 040,00 грн. є законними і обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних розраховані за період з 15.07.2013 року по 28.05.2015 року у сумі 955,17 грн.

За результатом перевірки здійсненого розрахунку встановлено, що позивачем невірно визначений початок прострочки виконання відповідачем зобов'язання з оплати, який з урахуванням дати поставки товару - 13.05.2013 року, умов договору щодо строку оплати та відповідно до вимог статті 253 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу строку починається не з 15.07.2013 року, а з 16.07.2013 року.

Тому, враховуючи межі позовних вимог, 3% річних із суми боргу 17 040,00 грн. слід розраховувати за період з 16.07.2013 року по 28.05.20215 року, які будуть складати 955,17 грн.

Заявлена позивачем сума 3% річних є рівнозначною, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню повністю.

Заявлені позивачем до стягнення з відповідача інфляційні втрати у сумі 12 253,73 грн. розраховані за період з серпня 2013 року по квітень 2015 року.

Перевіркою здійсненого розрахунку інфляційних втрат встановлено, що позивачем допущена арифметична помилка.

Так, інфляційні втрати із суми боргу 17 040,00 грн. за період з серпня 2013 року по квітень 2015 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 171,9% фактично будуть складати 12 251,76 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 30246,93 грн., з яких: 17 040,00 грн. - основний борг, 955,17 грн. - 3% річних, 12 251,76 грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1 826,88 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (53201, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, проспект Трубників, буд. 56, ідентифікаційний код 35537363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський завод "Полімер" (91047, м. Луганськ, вул. Гастелло, буд. 39Б, ідентифікаційний код 32900322) основний борг у сумі 17 040,00 грн., 3% річних у сумі 955,17 грн., інфляційні втрати у сумі 12251,76 грн., судовий збір у сумі 1 826,88 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.08.2015 року.

Суддя І.І. Колісник