Рішення

від 03.08.2015 по справі 910/12627/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2015Справа №910/12627/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Фудз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайт Інтернешнл" про стягнення 345 583,38 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Клименко Є.Г. (дов. б/н від 01.04.2015 року) від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03 серпня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Фудз" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайт Інтернешнл" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 345 583,38 грн., в тому числі 226 512,13 грн. основного боргу, 48 364,17 грн. пені, 22 651,22 грн. штрафу, 48 055,86 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № 0110 від 01.10.2014 року в частині здійснення оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 року порушено провадження у справі № 910/12627/15 та призначено справу до розгляду на 16.06.2015 року.

15.06.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання 16.06.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 21.05.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 16.06.2015 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Суд, розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 року розгляд справи було відкладено на 07.07.2015 року, у зв'язку з неявкою відповідача, поданим клопотанням про відкладення розгляду справи та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

06.07.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 07.07.2015 року представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору та документи на виконання вимог ухвали суду.

Розглянувши подане позивачем 07.07.2015 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2015 року розгляд справи було відкладено на 30.07.2015 року, у зв'язку з неявкою відповідача, поданим клопотанням про відкладення розгляду справи та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Представник відповідача в судове засідання 30.07.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 07.07.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 30.07.2015 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 30.07.2015 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 03.08.2015 року.

31.07.2015 року представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав документи на виконання вимог ухвали суду.

В судовому засіданні 03.08.2015 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 03.08.2015 року не з'явився, про причини неявки суду невідомо, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04212, м. Київ, вул. Тимошенка, буд. 9 на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Старлайт Інтернешнл" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Фудз" (постачальник) укладено Договір поставки № 0110 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язується поставити товар згідно із замовленням покупця, а покупець прийняти його відповідно до накладних та прасів, які діють на день відвантаження, та оплатити товар у строки, зазначені в розділі 6 Договору.

Згідно з пунктом 1.2. Договору моментом передачі права власності на товар є момент фізичного одержання товару покупцем та підписання уповноваженими представниками обох сторін накладних, що підтверджують фактичну передачу товару від постачальника покупцеві.

Пунктом 5.3. Договору сторони погодили, що приймання-передача продукції здійснюється представниками обох сторін на складі доставки згідно наданих постачальником супроводжуючих документів на товар із підписанням відповідних накладних.

Розрахунки за кожну поставлену партію продукції здійснюються покупцем у безготівковому порядку в українській національній валюті - гривнях - шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання товару. Усі витрати, пов'язані з переказом коштів несе покупець (пункт 6.4. Договору).

На виконання умов договору, позивачем поставлено відповідачу товару на суму 320 327,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 797 від 12.10.2014 року, видатковою накладною № 804 від 13.10.2014 року, видатковою накладною № 814 від 15.10.2014 року, видатковою накладною № 830 від 16.10.2014 року, видатковою накладною № 833 від 17.10.2014 року, видатковою накладною № 835 від 18.10.2014 року, видатковою накладною № 836 від 19.10.2014 року.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару виконав частково, у зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 226 512,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № 0110 від 01.10.2014 року в частині здійснення оплати за поставлений товар.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем товару за Договором, його прийняття відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 226 512,13 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розрахунки за кожну поставлену партію продукції здійснюються покупцем у безготівковому порядку в українській національній валюті - гривнях - шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання товару. Усі витрати, пов'язані з переказом коштів несе покупець (пункт 6.4. Договору).

Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та пункту 6.4. Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання згідно Договору на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 226 512,13 грн. за поставлений на підставі Договору товар.

Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Фудз" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайт Інтернешнл" заборгованості у розмірі 226 512,13 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 48 364,17 грн. пені, 22 651,22 грн. штрафу, 48 055,86 грн. інфляційних втрат.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором поставки строк свого обов'язку по сплаті коштів за поставлений товар не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 9.3. Договору у випадку несвоєчасної оплати продукції згідно умов договору протягом 10 (десяти) календарних днів покупець сплачує на користь постачальника штраф в розмірі 10 % від вартості несвоєчасно оплаченої партії продукції.

Пунктом 9.4. Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати продукції згідно умов Договору протягом більше ніж 10 (десять) календарних днів, покупець також сплачує на користь постачальника пеню, яка обчислюється з 11 (одинадцятого) дня прострочення оплати відповідної партії продукції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

Здійснивши перерахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним, а тому вимоги про стягнення з відповідача 48 364,17 грн. пені, 22 651,22 грн. штрафу задовольняються судом у повному обсязі.

В силу вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування інфляційних втрат в розмірі 48 055,86 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Слід зазначити, що при поданні позовної заяви позивачем помилково зазначено ціну позову в розмірі 297 576,07 грн. Виходячи з заявлених позовних вимог про стягнення 226 512,13 грн. основного боргу, 48 364,17 грн. пені, 22 651,22 грн. штрафу, 48 055,86 грн. інфляційних втрат належною ціною позову буде сума в розмірі 345 583,38 грн.

Виходячи з ціни позову 345 583,38 грн., належним до сплати буде судовий збір у розмірі 6 911,67 грн.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Фудз" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайт Інтернешнл" (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, буд. 9, ідентифікаційний код 24089192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Фудз" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 4, літера Б, офіс 47, ідентифікаційний код 38777622) 226 512 (двісті двадцять шість тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 13 коп. основного боргу, 48 364 (сорок вісім тисяч триста шістдесят чотири) грн. 17 коп. пені, 22 651 (двадцять дві тисячі шістсот п'ятдесят одну) грн. 22 коп. штрафу, 48 055 (сорок вісім тисяч п'ятдесят п'ять) грн. 86 коп. інфляційних втрат, 5 951 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят одну) грн. 53 коп. судового збору.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайт Інтернешнл" (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, буд. 9, ідентифікаційний код 24089192) в доход Державного бюджету України 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 14 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.08.2015

Суддя С.В. Стасюк