Рішення

від 05.08.2015 по справі 910/14494/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2015Справа №910/14494/15

за позовомКомунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" до Публічного акціонерного товариства "Лікон" провиселення з приміщення суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Калінчук В.В. - представник за довіреністю № 056/24-93 від 14.01.15; від відповідачане з'явились

В судовому засіданні 05.08.15 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" до Відкритого акціонерного товариства «Лікон» про виселення з орендованого приміщення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.09.2008 між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" та Відкритим акціонерним товариством «Лікон» був укладений договір оренди житлового приміщення № 4646, на підставі якого відповідачу було надано у тимчасове платне користування квартиру № 51 у буд № 76 на вул.. Жилянській в м. Києві. Строк дії договору неодноразово продовжувався за згодою сторін, відповідно до додаткової угоди № 13 договір було продовжено до 28.02.15. Після закінчення строку дії договору відповідачем орендоване ним приміщення не поверталось, в результаті чого, позивач звернувся до суду з вимогою виселити орендаря із займаного приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/14494/15 та призначено розгляд справи на 05.08.2015.

В судове засідання 05.08.15 з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва було надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві - 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 40 та у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що був сформований у зв'язку з розглядом цієї справи.

Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Крім того, як встановлено судом, відповідач змінив своє найменування з Відкритого акціонерного товариства «Лікон» на Публічне акціонерне товариство «Лікон».

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Рішенням Київської міської Ради від 01.03.2001 № 217/1194 "Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" шляхом реорганізації Дирекції по утриманню та експлуатації житлових будинків маневреного фонду КП "Київжитлоспецексплуатація" було створено комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд".

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.11.2001 № 2419 "Про будинки комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» будинок № 76 по вул. Жилянській закріплено за комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" на праві повного господарського відання як будинок маневреного фонду.

01 вересня 2008 року між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" як орендодавцем та Відкритим акціонерним товариством «Лікон» як орендарем було укладено Договір № 4646 оренди житлового приміщення (далі - договір).

Відповідно до п.1.1, 1.2 вказаного договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає на визначений у п.5.1 строк в орендне користування квартиру № 51 у буд. 76 на вул. Жилянській, загальною площею 25,90 кв.м.

Пунктом 5.1 договору оренди передбачено строк його дії з 10.09.2008 до 28.02.2009 року.

На виконання умов договору орендодавець за актом прийому-передачі житлового приміщення від 10.09.08 передав орендарю квартиру № 51 у буд. 76 на вул. Жилянській для тимчасового проживання родини Ткаченка Ігоря Івановича.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії договору оренди № 4646 від 01.09.08 неодноразово продовжувався сторонами, про що свідчать додаткові угоди № 1 від 26.02.08 - до 31.08.09, № 2 від 04.09.09 - до 28.02.10, № 3 від 18.02.10 - до 31.08.10, № 4 від 10.09.10 - до 28.02.11, № 5 від 18.02.11 - до 31.08.11, № 6 від 15.08.11 - до 29.02.12, № 8 від 29.02.12 - до 31.08.12, № 9 від 20.09.12 - до 28.02.13, № 10 від 28.02.13 - до 31.08.13, № 11 від 05.09.13 - до 28.02.14, № 12 від 16.01.14 - до 31.08.14, № 13 від 01.08.14 - до 28.02.15.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Згідно зі ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Листом № 056/24-2231 від 24.03.2015 року Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" як орендодавець за договором оренди № 4646 від 01.09.08 повідомило відповідача про закінчення строку дії договору оренди та заявило свої заперечення щодо користування відповідачем орендованим майном після закінчення строку дії договору оренди. У вказаному листі позивач запропонував відповідачеві негайно звільнити орендоване приміщення та передати його по акту прийому-передачі орендодавцеві. Вказаний лист було направлено на адресу відповідача рекомендованим листом 24.03.2015 року, та отримано відповідачем 03.04.15, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0407123028352.

Враховуючи викладене орендодавцем (позивачем) було дотримано вимоги законодавства щодо місячного строку для повідомлення про припинення дії договору оренди.

Згідно зі статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно п.3.2.5 договору орендар зобов'язується після закінчення строку дії договору або в разі його розірвання в порядку, визначеному п.5. договору, звільнити приміщення та повернути його орендодавцю за актом приймання-передачі. Обов'язок складання акту приймання-передачі приміщення покладається на орендаря. Акт приймання-передачі підписується представниками сторін та скріплюється їх печатками.

Проте, як зазначає позивач, відповідач до даного часу орендоване майно не звільнив та по акту приймання-передачі не передав.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем не було надано жодних доказів на спростування обставин щодо закінчення терміну дії договору оренди, викладених позивачем у позовній заяві, так само відповідачем не надано доказів щодо вчинення ним будь-яких дій спрямованих на передачу (повернення) орендованого майна орендодавцеві, таким чином позовні вимоги щодо виселення відповідача з орендованого приміщення підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Виселити Публічне акціонерне товариство «Лікон» (04080 м. Київ, вул. Фрунзе, 40, ідентифікаційний код 00910535) з житлового приміщення - квартири № 51 у будинку № 76 на вул. Жилянській в м. Києві, загальною площею 25,90 кв.м. та передати його Комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (04071 м. Київ, вул. Оболонська, 34, ідентифікаційний код 31454734) за актом прийому-передачі.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Лікон» (04080 м. Київ, вул. Фрунзе, 40, ідентифікаційний код 00910535) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (04071 м. Київ, вул. Оболонська, 34, ідентифікаційний код 31454734) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.08.2015 р.

Суддя Л.Г. Пукшин