Рішення

від 05.08.2015 по справі 910/14609/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2015Справа №910/14609/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтекс-сервіс»

про стягнення 124 948,30 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача: Кирищук В.П. - представник за довіреністю № 91/2015/01/23-8 від 23.01.15

від відповідача: не з`явився

В судовому засіданні 05.08.2015 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтекс-сервіс» заборгованості за договором у розмірі 124 948,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що між сторонами було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 14.10.2005 р. № 1533674, на підставі якого позивач зобов'язався поставляти відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання -протягом року, в кількості та обсягах, визначених у додатку 1 до договору, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. За доводами позивача, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не оплачує вартість отриманих послуг, у результаті чого виникла заборгованість за період з 01.01.2014 р. по вересень 2014 р. у сумі 124 948,30 грн, з яких 87 953,16 грн - основна сума заборгованості, 34 089,80 грн - інфляційні втрати та 2 905,33 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.06.2015 порушено провадження у справі № 910/14609/15 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 05.08.2015.

У судове засідання 05.08.2015 з'явився представник позивача, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав та проси суд задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на юридичну адресу відповідача - 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 41, що зазначена у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

14 жовтня 2005 року між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (надалі - позивача, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтекс-сервіс» (надалі - відповідача, споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1533674 (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Згідно з п.2.2.1 договору постачальник зобов'язався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку №1.

Відповідно до п. 2.3.1. договору споживач зобов'язався дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускати їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Згідно п.9 додатку 2 до договору, споживач щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту за адресою вул.. Жилянська, 63, оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Відповідно до п.10 додатку 2 до договору, споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА, до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника, згідно з його розрахунком.

Згідно з п.п.п. 4.1..4.3. договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.206 р. договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

За доводами позивача, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором не оплачує вартість отриманих послуг, у результаті чого виникла заборгованість за період з 01.01.2014 р. по вересень 2014 р. у сумі 124 948,30 грн, з яких 87 953,16 грн - основна сума заборгованості, 34 089,80 грн - інфляційні втрати та 2 905,33 грн - 3% річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 14.10.2005 р. № 1533674 за своєю природою є договором енергопостачання.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі -енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З наявних у матеріалах справи документів, в тому числі з облікових карток стосовно кількості спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.01.2014 по вересень 2014 р. вбачається, що загальна вартість спожитої відповідачем за спірний період теплової енергії відповідно до умов договору становить 87 953,16 грн.

Проте, в порушення умов укладеного між сторонами договору, відповідач станом на час подання позову до суду, так само, як і станом на час розгляду справи, суму грошових коштів за надані позивачем послуги не сплатив. Доказів іншого суду надано не було.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 14.10.2005 р. № 1533674 в період з 01.01.2014 року по вересень 2014 року у відповідача перед позивачем в сумі 87 953,16 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем визнаний, тому позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 2 905,33 грн та інфляційну складову боргу в розмірі 34 089,80 грн.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, неможливість виконання боржником грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи 3% річних та інфляційних нарахувань є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних становить 2 905,33 грн, сума інфляційних витрат згідно розрахунку позивача становить 34 089,80 грн.

Перевіривши дані розрахунки позивача, суд зазначає, що вони є обґрунтованими, а тому позовні вимоги в цій частині задовольняються повністю.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов, а також заперечень щодо заявлених позивачем доводів суду не надав.

За таких обставин, позов ПАТ «Київенерго» про стягнення з ТОВ «Альтекс-сервіс» основного боргу за договором а також інфляційних нарахувань та 3 % річних, судом задовольняється в повному обсязі.

В зв'язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтекс-сервіс» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 41, ідентифікаційний код 33405521) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м.Київ, пл. І.Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 00131305) основну суму заборгованості у розмірі 87 953 (вісімдесят сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн 16 коп.; інфляційні втрати у розмірі 34 089 (тридцять чотири тисячі вісімдесят дев'ять) грн 80 коп.; 3% річних у розмірі 2 905 (дві тисячі дев'ятсот п'ять) грн 33 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 498 (дві тисячі чотириста дев'яносто вісім) грн 97 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.08.2014 р.

Суддя Пукшин Л.Г.