Рішення

від 04.08.2015 по справі 911/1426/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2015 р. Справа № 911/1426/15

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Талісман" ЛТД до ООО "ИнтерГлассФасад" про стягнення суми,

представники:

позивача: Махновський О.С. (керівник);

відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Талісман" ЛТД до ООО "ИнтерГлассФасад" про стягнення суми.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за контрактом № 03/01 від 03.03.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.04.2015 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 04.08.2015.

Ухвалою від 09.04.2015, оскільки відповідач у даній справі знаходиться на території іншої держави - Республіки Білорусь, яка є учасником Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованої Верховною Радою України 10.11.1994, суд, враховуючи положення ст. 7 конвенції, що передбачає звернення суду з судовим дорученням, в порядку ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України зупинив провадження у справі для такого звернення.

Із супровідним листом № 2087 від 30.04.2015 до господарського суду Київської області 07.05.2015 надійшло підтвердження про вручення документів відповідачу.

Ухвалою від 28.07.2015 провадження у справі було поновлено.

В судовому засіданні 04.08.2015 суд заслухав пояснення представника позивача, він підтримав позовні вимоги. Відповідач в судове засідання не з'явився.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 04.08.2015 суд, після виходу з нарадчої кімнати в порядку ст. 82-1 Господарського процесуального кодексу України, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

03.03.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Талісман" ЛТД (продавець) та ООО "ИнтерГлассФасад" (покупець) було укладено контракт № 03/01, згідно якого сторони погодили поставку профілю пресованого зі сплаву алюмінію, алюмінієвих будівельних конструкцій, фурнітури для алюмінієвих вікон та дверей, комплектуючих, ущільнювачів з ЄПДМ, кляймерів із нержавіючої сталі загальною вартістю 100000,00 дол. США. Контрактом передбачено, що конкретні ціни визначаються відповідно до додатку до даного контракту, що укладається сторонами на кожну поставку окремо.

Відповідно до п. 2 контракту товар має бути поставлений згідно контракту на митну територію Республіки Білорусь. Датою поставки вважається дата приймання товару представником покупця.

Покупець здійснює оплату за партію поставленого товару згідно рахунку в доларах США протягом 30 календарних днів після відвантаження (п. 3 контракту).

Додатком № 2 до договору сторони погодили поставку товару на загальну суму 6557,82 доларів США.

Так позивачем було поставлено відповідачу обумовлений товар загальною вартістю 6557,82 доларів США, що підтверджується відповідною відвантажувальною специфікацією, пакувальним листом, CMR накладною, а також вантажно-митними деклараціями (копії вказаних документів (з відмітками митниці тощо) містяться в матеріалах справи).

Таким чином, за наслідками дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару належним чином та відповідно до умов договору, про що, зокрема, свідчить відсутність скарг або заперечень з боку відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дана норма кореспондується зі ст. 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав свого обов'язку з оплати вартості отриманого товару в повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 6557,82 доларів США. Вказаний факт підтверджується довідкою № 165 від 02.04.2015, наданою Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк», а також довідкою № 69 від 18.02.2015, підписаною директором та головним бухгалтером позивача (містяться в матеріалах справи).

Суд зазначає, що в ухвалі суду про порушення провадження у справі відповідачу пропонувалось надати відзив на позов з документальним обґрунтуванням його доводів, проте відповідач ані відзиву, ані доказів сплати боргу не надав, не дивлячись на те, що ухвала про порушення провадження у справі та про призначення справи до розгляду отримана відповідачем 30.04.2015, тобто з урахуванням всіх розумних строків.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 6557,82 доларів США обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача. Крім того, оскільки позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у сумі 3457,11 грн, що перевищує належну до сплати за подання даної позовної заяви суму судового збору (3083,48 грн = 2% ціни позову з урахуванням курсу НБУ на дату подання позовної заяви), суд вважає за необхідне повернути позивачу суму переплаченого судового збору, про що винести відповідну ухвалу.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ООО "ИнтерГлассФасад" (УПН 191134818, 222712, Республіка Білорусь, Мінська обл., м. Дзержинськ, вул. Фоміних, 9, приміщення 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Талісман" ЛТД (код ЄДРПОУ 13732199) 6557,82 доларів США боргу, що в гривневому еквіваленті станом на дату прийняття рішення складає 142435,85 грн, а також 3083,48 грн судового збору.

3. Видати наказ.

Повний текст рішення складено 10.08.2015.

Суддя А.Ф. Черногуз