Рішення

від 06.08.2015 по справі 917/1194/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2015 р. Справа №917/1194/15

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (вул.Козака, 2-а; Полтава, Полтавська область,36020) в особі Новосанжарського району газопостачання (39300, Полтавська область, смт. Нові Санжари, пр. 3-й Ярмарковий,11 )

до Комунального закладу "Новосанжарський центр первинної медико-санітарної допомоги" Новосанжарської районної ради, Шевченка 51/49, Нові Санжари, Новосанжарський район, Полтавська область,39300

про стягнення 131 878,91 грн. боргу

суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: Любовський В.М. дов. №203 від 18.12.2014 року

від відповідача: Співак О.О. дов. б/н від 23.04.2015 року

В судовому засіданні 06.08.2015 року суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення та повідомив дату складання повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 131 878,91 грн. боргу за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №ПТБ-35 від 02.01.2014 року, з яких: 85586,73 грн. - сума основного боргу, 16824,50 грн. - пеня, 1017,40 грн. - 3% річних, 28450,30 грн. - інфляційні.

28.07.2015 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. Згідно відзиву відповідач визнав позовні вимоги частково, а саме в частині основного боргу, що складає 85586,71 грн., в частині нарахованих позивачем 16824,50 грн. - пені, 1017, 40 грн. - 3% річних, 28450,30 грн. - інфляційних просить суд відмовити (арк. с. 22-25).

06.08.2015 року від позивача до суду надійшов лист, в якому позивач повідомив суд, що станом на 05.08.2015 року основний борг в розмірі 85586,73 грн. повністю погашений відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив викладене в листі та просив суд позовні вимоги частині стягнення 16824,50 грн. пені, 1017,40 грн.3% річних, 28450,30 грн. інфляційних задовольнити.

В судовому засіданні 06.08.2015 року від відповідача надійшла заява про залучення додаткових документів по справі а саме: акту звірки №1180 станом на 01.08.2015 року, ксерокопії платіжного доручення №112 від 03.08.2015 року та ксерокопії платіжного доручення №114 від 04.08.2015 року. Крім того представник відповідача також підтвердив про сплату основного боргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази, суд встановив:

02.01.2014 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" в особі Новосанжарського району газопостачання (позивачем) та Комунальним закладом "Новосанжарський центр первинної медико-санітарної допомоги" Новосанжарської районної ради (відповідачем) було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № ПТБ-35 (арк.с.11-14).

За умовами п. 1.1 договору позивач, як постачальник, постачає природний газ відповідачу (споживачу) в обсягах і порядку, передбачених договором, для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує вартість газу та наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах передбачених договором.

Згідно пункту 2.9 договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

В пункті 4.6 договору сторони погодили, що споживач зобов'язується провести остаточний розрахунок за фактично переданий газ до 5 числа, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов договору позивач в грудні 2014 року поставив відповідачу природний газ в загальному обсязі 20,311 тис. куб. м. на загальну суму 156629,51 грн. Зазначене підтверджується актом приймання-передачі природного газу № У0000044465 від 31.12.2014 року (арк. с. 15).

Як зазначає позивач, відповідач за природний газ розрахувався частково, сплативши 71042,80 грн. і за ним рахується заборгованість сумі 85586,71 грн., яку і просить позивач стягнути з відповідача.

Також позивачем на підставі 6.2.2. договору та ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу пеню в сумі 16824,50 грн. за період з 06.01.2015 року по 31.05.2015 року, 3% річних в сумі 1017,40 грн. за період з 06.01.2015 року по 31.05.2015 року та інфляційні в сумі 28450,30 грн. за період з 06.01.2015 року по 30.04.2015 року, які позивач також просить суд стягнути з відповідача.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частина друга ст. 712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст. 193 ГК України.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним договором щодо здійснення ним поставки природного газу в грудні 2014 року. Відповідач, в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України, повністю не оплатив отриманий в грудні 2014 року природний газ у встановлені у договорі строки.

06.08.2015 року від позивача до суду надійшов лист, в якому позивач повідомив суд, що станом на 05.08.2015 року основний борг в розмірі 85586,73 грн. повністю погашений відповідачем, викладене в листі підтвердив представник позивача в судовому засіданні. Крім того, відсутність основного боргу підтверджується наданим відповідачем до матеріалів справи підписаним сторонами оригіналом актом звірки взаєморозрахунків №1180 станом на 01.08.2015 року (арк. с. 61).

Отже, за викладеного, предмет спору в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 85586,73 грн. відсутній, а тому наявні підстави для припинення провадження у справі в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Підпунктом 6.2.2. договору сторони погодили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За приписами п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних положень позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 16824,50 грн. за період з 06.01.2015 року по 31.05.2015 року, 3% річних в сумі 1017,40 грн. за період з 06.01.2015 року по 31.05.2015 року та інфляційні в сумі 28450,30 грн. за період з 06.01.2015 року по 30.04.2015 року.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку вимог щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних з урахуванням моменту виникнення заборгованості та часткової оплати, суд визнає їх правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 16824,50 грн. пені, 1017,40 грн. 3% річних та 28450,30 грн. інфляційних, підтверджуються наявними доказами ( в мат. справи) і підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, судом відхиляються, оскільки відсутність коштів та майновий стан не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення взятих на зобов'язань, а нарахування річних, інфляційних та пені передбачено чинним законодавством та узгоджено сторонами при укладенні договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №ПТБ-35 від 02.01.2014 року ( в частині нарахування пені).

Відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України відшкодування витрат з оплати судового збору покладається на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33,43,49, п.(1-1) ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. В частині стягнення 85586,73 гривень основного боргу провадження припинити.

3. Стягнути з Комунального закладу "Новосанжарський центр первинної медико-санітарної допомоги" Новосанжарської районної ради (вул. Шевченка 51/49, смт. Нові Санжари, Новосанжарський район, Полтавська область,39300, ідентифікаційний код 37464470) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (вул. Козака, буд. 2-а, м. Полтава, 36020; ідентифікаційний код 03351912) в особі Новосанжарського району газопостачання (39300, Полтавська область, смт. Нові Санжари, пр. 3-й Ярмарковий,11, р/р 26007013006424 в ПАТ КБ "Преміум", МФО 339555, ідентифікаційний код 03351912) 16824,50 грн. пені, 1017,40 грн. 3% річних, 28450,30 грн. інфляційних, 2637,58 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.08.2015 року

Суддя Тимощенко О.М.