ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"11" січня 2011 р.Справа № 17/89-1883
Господарський суд Тернопільської області у складі
судді Андрусик Н.О.
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Схід-Транс-Сервіс", м. Луганськ
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль
про стягнення 11194,11 грн. заборгованості
Представник від:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився
За відсутності відповідного клопотання фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Схід-Транс-Сервіс", м. Луганськ, звернулося 23.11.2010р. (згідно штампу на поштовому конверті) до господарського суду Тернопільської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль, про стягнення 11194,11 грн. заборгованості, посилаючись на неналежне виконання зобов'язань за договором на транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення вантажів товарів в міжнародному сполученні №1/02/07/07 від 02.07.2007р., в тому числі 1500,00 грн. основного боргу, 8462,35 грн. пені, 1038,53 грн. інфляційних нарахувань та 193,23 грн. - 3% річних.
Позов обґрунтовується копією договору на транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення вантажів в міжнародному сполученні №1/02/07/07 від 02.07.2007р.; копією заявки від 18.07.2007р.; копією акту виконаних робіт від 31.07.2007р.; копією претензії від 14.04.2008р.; копіями банківських виписок по рахунку позивача за 13.05.2008р., 21.04.2008р., 21.12.2007р., 29.11.2007р., 30.10.2007р., 09.10.2007р.; іншими матеріалами.
Ухвалою господарського суду від 01.12.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 14.12.2010р. Судове засідання відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України на 11.01.2011р. у зв'язку з неявкою представників сторін.
Позивач в судові засідання не з'явився. Разом з тим, згідно супровідного листа від 10.12.2010р. ТОВ "Компанія "Схід-Транс-Сервіс" просило суд розглядати справу без участі їхнього представника в судовому засіданні.
Відповідач обґрунтованого документально підтвердженого відзиву на позов та інших письмових документів не представив, представник відповідача в судові засідання не з'явився. Процесуальні документи, які надсилалися господарським судом за юридичною адресою відповідача, зазначеною в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №280560 від 09.12.2010р., а саме: м. Тернопіль, просп. Злуки, 25/86, повернуті 10-м відділенням поштового зв'язку м. Тернополя без вручення із зазначенням причини: "За закінченням терміну зберігання".
За таких обставин справи, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України; процесуальні документи надсилалися судом за юридичною адресою відповідача, вказаною у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №280560 від 09.12.2010р., відтак, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 64 ГПК України, п. 26.4.7 1 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. „Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень Президії Вищого господарського суду УкраїниВ» , п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010р. "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" господарський суд вважає, що процесуальні документи вручені відповідачу, а тому справа розглядається за наявними у ній документами згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд встановив.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
02.07.2007р. між Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як Експедитором (Повіреним), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Схід-Транс-Сервіс", як Перевізником, укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення вантажів в міжнародному сполученні за № 1/02/07/07 (далі -Договір), згідно умов якого Перевізник зобов'язався доставити ввірений йому Експедитором вантаж, що зазначений в накладній, до пункту призначення та видати вантаж Вантажоодержувачу, а Експедитор в свою чергу, зобов'язався оплатити послуги з перевезення вантажу.
Конкретні умови кожного перевезення обумовлюються в разовій заявці, яка надсилається Експедитором Перевізнику після узгодження з останнім та є невід'ємною частиною Договору (п. 2.3. Договору).
У відповідності до п. 5.3. Договору Перевізник приступає до виконання передбачених Договором зобов'язань після отримання від Експедитора письмової заявки.
Згідно п. 7.1. Договору розрахунки по перевезенням експортно-імпортних вантажів як на території України, так і за кордоном проводяться Експедитором згідно договірних ставок, визначених в Заявці.
Як вбачається з наданої Експедитором Перевізнику заявки від 18.07.2007р., вартість послуг з перевезення дошки обрізної по маршруту Україна (Житомирська область) -Франція (Darney) визначено сторонами в розмірі 1350 Євро по курсу НБУ на день такої погрузки (25.07.2007р.) згідно оригіналу CMR, котрі підлягають оплаті до трьох банківських днів.
Відповідно до п. 7.2. Договору, Перевізник виставляє Експедитору для оплати рахунок-фактуру та міжнародну накладну CMR з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, податкову накладну та акт виконаних робіт.
Матеріали справи, зокрема міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №0008877, подорожній лист вантажного автомобіля, що слідував в міжнародному сполученні №393504 від 20.07.2007р., акт виконаних робіт по Договору від 31.07.2007р., котрий підписано сторонами без заперечень, свідчать, що на виконання умов Договору на транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення вантажів в міжнародному сполученні № 1/02/07/07 від 02.07.2007р. позивачем надано підприємцю ОСОБА_1 послуги з перевезення дошок добових обрізних на суму 9430,65 грн. (згідно офіційного курсу Євро до гривні станом на момент погрузки - 25.07.2007р.).
Спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем (Повіреним) умов договору в частині проведення оплати за надані Позивачем послуги з перевезення вантажу.
Отже, матеріали справи свідчать, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, що випливають із договору перевезення вантажу, згідно якого та в силу ст. 909 Цивільного кодексу України, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Позивач стверджує, що Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_1 свої договірні зобов'язання не виконала в повній мірі та не здійснила повної оплати за надані послуги з перевезення вантажу в строк, зазначений в Заявці від 18.07.2007р., відтак, станом на 17.11.2010р. (дата оформлення позовної заяви) заборгованість відповідача за Договором на транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення вантажів в міжнародному сполученні № 1/02/07/07 від 02.07.2007р. складає 1500,00 грн . (з урахуванням часткової оплати боргу в розмірі 7930,65 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача за 13.05.2008р., 21.04.2008р., 21.12.2007р., 29.11.2007р., 30.10.2007р., 09.10.2007р.).
В силу вимог ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами зобов'язання.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).
Надіслана 14.04.2008р. на адресу відповідача претензія від 14.04.2008р. з вимогою погасити заборгованість по договору № 1/02/07/07 в розмірі 2430,65 грн., залишена Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Тернопіль, без відповіді та повного задоволення.
Укладений між сторонами договір підлягає виконанню належним чином і в установлений строк, що випливає із положень ст. 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості наданих послуг з перевезення вантажу на суму 1500,00 грн. та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, матеріали справи не містять.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи суд дійшов висновку про правомірність заявлених вимог про стягнення 1500,00 грн. заборгованості за надані послуги згідно Договору на транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення вантажів в міжнародному сполученні №1/02/07/07 від 02.07.2007р., оскільки подавши відповідну заявку від 18.07.2007р. та підписавши акт виконаних робіт від 31.07.2007р., у відповідача виник обов'язок оплатити надані йому позивачем послуги з перевезення вантажу по маршруту Україна -Франція.
Належне виконання грошових зобов'язань Експедитором забезпечено сторонами у п. 7.4. Договору пенею у розмірі 0,5% від суми платежу за кожен день прострочення.
Оцінюючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог в частині нарахованої пені та поданий розрахунок пені, здійснений за період з 01.09.2007р. по 20.04.2008р. (228 днів), в розмірі 0,5% від суми платежу за кожен день прострочення, що за підрахунками позивача складає 8462,35 грн. , суд вважає дані вимоги такими, що не підлягають до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки, в тому числі пені, застосовується позовна давність в один рік.
З огляду на вищенаведе, зважаючи, що обов'язок виконання Експедитором грошових зобов'язань за договором №1/02/07/07 від 02.07.2007р. встановлено сторонами до 28.07.2007р. (згідно заявки від 18.07.2007р.), а саме до 3-х днів з моменту погрузки, відповідно Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Схід-Транс-Сервіс" вправі було звернутися до господарського суду з вимогою про стягнення пені до 28.07.2008р., нарахувавши пеню згідно ч. 6 ст. 232 ГК України за 182 дні, однак позивачем даний строк пропущено без поважних причин, а тому у задоволенні позовних вимог про стягнення 8462,35 грн. пені слід відмовити.
Разом з тим, враховуючи, що грошові зобов'язання відповідачем не виконані в строк, обумовлений Договором №1/02/07/07 від 02.07.2007р., тому правомірними є вимоги, котрі ґрунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України і надають право позивачу вимагати від боржника сплати боргу з урахуванням трьох відсотків річних та встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Оцінивши подані позивачем розрахунки трьох відсотків річних у розмірі 193,23 грн. (нарахованих за період з 01.09.2007р. по 17.11.2011р.) та інфляційних нарахувань в розмірі 1038,53 грн. (нарахованих за період з вересня 2007р. по жовтень 2010р. включно), суд, здійснивши власний арифметичний розрахунок, вважає дані вимоги такими, що підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені і такі, що відповідають встановленим Держкомстатом України індексам інфляції за період з вересня 2007р. по жовтень 2010р. включно та вимогам закону, оскільки ні договір, ні закон, не встановлюють іншого розміру процентів, ніж той, що передбачено нормами ЦК України.
У зв'язку з наведеним, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, не заперечені належними доказами відповідачем у справі підлягають до задоволення частково, в розмірі 2731,76 грн., в тому числі 1500,00 грн. основного боргу, 1038,53 грн. інфляційних нарахувань та 193,23 грн. - 3% річних.
Судові витрати, в силу ст. 49 ГПК України, покладаються судом на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Разом з тим, надмірно сплачене позивачем державне мито в розмірі 4,06 грн. підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Схід-Транс-Сервіс" у відповідності до ст. 47 ГПК України з Державного бюджету України.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 258, 509, 525, 526, 549, 629, 909 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 230,232 ГК України, ст.ст. 1, 2, 4 2- 4 7 , 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 81 1 , 82 - 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -
Вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль, просп. Злуки, 25/86, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, - 1500,00 грн. основного боргу, 1038,53 грн. інфляційних нарахувань, 193,23 грн. - 3% річних та 84,91 грн. в повернення сплачених судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Схід-Транс-Сервіс", м. Луганськ, Артемівський район, вул. 2-га Краснознаменна, б.20/оф.11, ідентифікаційний код 32201978.
3. В решті позову відмовити.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Схід-Транс-Сервіс", м. Луганськ, Артемівський район, вул. 2-га Краснознаменна, б.20/оф.11, ідентифікаційний код 32201978, з Державного бюджету України 4,06 грн. надмірно сплаченого державного мита згідно платіжного доручення № 631 від 18.11.2010р.
Наказ та довідку видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання ) „17В» січня 2011р. рішення, через місцевий господарський суд.
Суддя Н.О. Андрусик
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 11.01.2011 |
Оприлюднено | 14.08.2015 |
Номер документу | 48160594 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Андрусик Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні