Ухвала

від 10.08.2015 по справі 816/1837/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2015 р.Справа № 816/1837/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Філатова Ю.М. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2015р. по справі № 816/1837/15

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю " Фірма" Даско"

про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області, звернувся до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Даско", в якому просив надати дозвіл на погашення податкового боргу у розмірі 37515,31 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що ТОВ "Фірма "Даско" не було у встановлені строки погашено суму заборгованості у розмірі 37515,31 грн., а тому, враховуючи відсутність коштів на рахунках у банках, які обслуговують платника, існують встановлені законом підстави для надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна підприємства, яке перебуває у податковій заставі.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Надано Кременчуцькій ОДПІ дозвіл на погашення суми податкового боргу ТОВ "Фірма "Даско" (код ЄДРПОУ 31389152) за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі, на суму податкового боргу у розмірі 36197,77 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог, та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що оскільки згідно із положеннями ч. 2 п.п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України (далі - ПК України), надано контролюючому органу право на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, то задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про відсутність правових підстав для надання дозволу погашення податкового боргу у розмірі 1317,54 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Позивач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

На адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (вул. Бутиріна, 63/12, кв. 8, м. Кременчук, Полтавська область, 39617) направлено копію ухвали про відкриття апеляційного провадження, інформацію про процесуальні права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі, апеляційну скаргу та судову повістку. У відповідності до запису співробітників поштового відділення, поштовий конверт було повернуто із зазначенням підстав - за закінченням терміну зберігання.

Згідно ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином (ч. 11 ст. 35 КАС України).

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що сума податкового боргу у розмірі 37818,94 грн (36246,40 грн + 1572,54 грн) підтверджена постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 року у справі №816/209/15-а, яка набрала законної сили 17.03.2015 року.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку податкового боргу вбачається, що за ТОВ "Фірма "Даско" рахується податковий борг у загальному розмірі 39621,78 грн., у т.ч. з податку на додану вартість 38049,24 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств 1572,54 грн.

В зв'язку з тим, що ТОВ "Фірма "Даско" не було у встановлені строки погашено суму заборгованості та враховуючи відсутність коштів на рахунках у банках, які обслуговують платника, податковий орган звернувся до суду із даним позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу у розмірі 37515,31 грн. за рахунок майна підприємства, яке перебуває у податковій заставі.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наявності встановлених законом підстав для надання податковому органу дозволу на погашення податкового боргу 36197,77 грн. за рахунок майна підприємства, яке перебуває у податковій заставі. Натомість, оскільки податковим органом не надано доказів стягнення податкового боргу у сумі 1317,54 грн. та вжиття заходів щодо погашення вказаної частині боргу, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для надання дозволу на його погашення за рахунок майна підприємства, яке перебуває у податковій заставі.

Колегія суддів погоджується з даними висновками, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно до ст.89 ПК України, право податкової застави виникає у разі:

-несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

-несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Також, право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

11.09.2014 року Кременчуцькою ОДПІ прийнято рішення № 22692/10 про опис майна у податкову заставу та проведено опис майна відповідача, про що складено акт опису майна від 16.09.2014 року № 38/16-03-25-01.

Кременчуцька ОДПІ відповідно до вимог пункту 89.8 статті 89 ПК України зареєструвала податкову заставу, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 30.09.2014 року №45263621.

Згідно з положеннями п.95.1 ст.95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Із змісту наведеної законодавчої норми випливає, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22.

Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 року у справі №816/209/15-а податковим органом направлялися до установ банку, де обслуговується відповідач, інкасові доручення на суму 36 246,40 грн від 31.03.2015 № 68/1, № 69/1, № 70/1, № 71/1, № 72/1, №73/1, № 74/1, № 75/1, № 76/1, № 77/1, які повернуті без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на розрахунковому рахунку відповідача для погашення податкового боргу; інкасове доручення від 31.03.2015 № 68/1 частково виконано у розмірі 48,63 грн (а.с. 10-14).

Колегія суддів зазначає, що у разі якщо кошти для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абзацу 2 пункту 95.3 статті 95 ПК України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7 - 95.21 статті 95 ПК України.

В свою чергу, підстави та обставини виникнення боргу, правомірність нарахування контролюючим органом податкових зобов'язань можуть бути предметом дослідження у разі звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення коштів з розрахункових рахунків. У даному провадженні фактично перевірці судом підлягає дотримання органом доходів і зборів процедури опису майна, оформлення його у податкову заставу.

Як встановлено судом першої інстанції та зайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 року у справі №816/209/15-а стягнуто податковий борг у загальному розмірі 37818,94 грн (36 246,40 грн + 1 572,54 грн).

Позивачем надано докази вчинення дій щодо погашення податкового боргу ТОВ "Фірма "Даско" у межах суми 36246,40 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення 48,63 грн.

Водночас, відомостей щодо стягнення податкового боргу у сумі 1317,54 грн та вжиття заходів щодо погашення даної суми податкового боргу позивачем надано не було та матеріали справи не містять. В зв'язку з чим, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення вказаної частини позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розв'язуючи спір, колегія суддів бере до уваги, що в силу ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності встановлених законом підстав для надання податковому органу дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна підприємства, яке перебуває у податковій заставі на суму податкового боргу у розмірі 36197,77 грн. В решті позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги про те, що податковому органу надано право на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, колегія суддів вважає помилковими, оскільки виникненню права на звернення із даною вимогою повинно передувати факт вжиття контролюючим органом відповідних заходів щодо погашення даної суми податкового боргу. А тому, за відутності доказів вжитття відповідних заходів, вимоги щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу є необґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 року по справі №816/1837/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2015р. по справі №816/1837/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді (підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Калиновський В.А.