Рішення

від 29.07.2010 по справі 2-512,2010

ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Лугинський районний суд Житомирської області

Справа № 2-512,2010

Провадження по справі б/н

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2010 року смт. Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області

в складі : головуючого - судді Бичківської К.Г.

при секретарі Стужук Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лугини цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації про стягнення невиплачених коштів, передбачених ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації на його користь 8589.60 грн . недоплаченої щомісячної грошової допомоги у звВ»язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.06.2007 року по 31.05.2010 року.

Зазначені вимоги позивача обгрунтовуються посиланням на те, що вказані виплати йому виплачувались не в розмірах, визначених Законом України В«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ» та в кратному розмірі до мінімальної заробітної плати, а в твердих сумах встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, що призвело до порушення його прав, оскільки Закон України має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.

Позивач в судове засідання не з'явився. Надіслав заяву про розгляд справи без його участі; позовні вимоги підтримує.

Представник управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився. Надіслав заперечення у яких просить справу розглянути в попередньому судовому засіданні без участі їхнього представника та відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю та необґрунтованістю.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач являється потерпілим від Чорнобильської катастрофи, що стверджується копією посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серія Б №144512, виданого 27.10.1992 року Житомирською облдержадміністрацією, постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке за переліком населених пунктів Житомирської та Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12.01.1993 року, відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

Згідно ст. 37 Закону України В«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ» громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться виплата щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, яка становить у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 відсотків мінімальної заробітної плати.

Так як позивач постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, територія якого віднесена до зони гарантованого добровільного відселення, тому він повинен отримувати вказану допомогу в зазначеному розмірі щомісяця, однак вона виплачувались йому частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року В«Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ» , а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.

При стягнені коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах , а саме: з 01.07.2007 р.-440 грн., з 01.10.2007 р.-460 грн., з 01.04.2008р.-525 грн., з 01.10.2008р.-545 грн., з 01.12.2008р.-605 грн., з 01.04.2009р.-625 грн., з 01.07.2009р.-630 грн., з 01.10.2009р.-650 грн., з 01.11.2009р.-744 грн., з 01.01.2010р.-869 грн., з 01.04.2010 р.-884 грн.

Виходячи з розрахунку, в залежності від раніше прийнятого рішення від 21.04.2009 року , суд вважає, що із управління праці та соціального захисту населення на користь позивача підлягає стягненню 5339.41 грн. щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 01.03.2009 року по 31.05.2010 року.

Суд вважає, що підлягають стягненню тільки ті суми і тільки за той період за який позивачу виплачувалась дані виплати з урахуванням того, що відповідно до Законів України В«Про державний бюджет України на 2007,2008 рокиВ» дію ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було призупинено, а рішеннями Конституційного суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року дія даної статті була поновлена. Тому стягнення зазначених сум повинно проводитись з моменту поновлення призупинених прав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Звуження змісту та обсягу існуючих прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.

Зі змісту законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 2007-2010 роки не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норм Закону України В«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ» .

Слід зазначити, що встановлені ще в 1996 році постановою Кабінету Міністрів України №836 розмір доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розмірам, встановленими іншими законами України.

Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень з цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме статті Закону України В«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ» , а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року №836.

Тому виплатою зазначених виплат в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, порушені права позивача.

Так як, розпорядником коштів в спірний період часу і тепер є відповідач, то суд стягує заборгованість з розпорядника коштів - управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст. ст. 10,11,15,60,88,209,212 - 215,294 ЦПК України, ст.ст. 37, 70,71 Закону України В«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ» , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 5339.41 грн. щомісячної грошової допомоги у звВ»язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 01.03.2009 року по 31.05.2010 року.

Судовий збір по справі компенсуються за рахунок держави, так як сторони звільнені від їх сплати згідно ст. 4 п. 18, ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Лугинського районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя К. Г. Бичківська