Постанова

від 14.08.2009 по справі 2а-3632/09/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м.

Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65-в   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

14 серпня 2009 року                                                                         

Справа №2а-3632/09/0870

       (16 год. 30 хв.)

Запорізький

окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Щербака А.А., при

секретарі Запара О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовом приватного підприємства «КОМЕМ-10» до Державної

податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області про визнання не чинним

та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2008 року

№0002812301/0.

ВСТАНОВИВ:

До  Запорізького окружного адміністративного суду

надійшов адміністративний позов приватного підприємства «КОМЕМ-10» до Державної

податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області про визнання не чинним

та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2008 року

№0002812301/0.

Позивач в

позовній заяві зазначив, що він не згодний із визначенням податкового

зобов'язання у сумі 18 000 грн., у тому числі за основним платежем 12 000 грн.

і за штрафними санкціями 6 000 грн., відповідно до податкового

повідомлення-рішення №0002812301/0 від 09.12.2008 року. Позовні вимоги

обґрунтовує тим, що підприємством правомірно, відповідно до положень Закону

України «Про податок на додану вартість» сформований податковий кредит з ПДВ на

підставі податкових накладних, виданих його контрагентом ЗАТ БМП «ДАЕМ».

Незважаючи на те, що податкові накладні були підписані керівником підприємства,

а не арбітражним керуючим після визнання ЗАТ БМП «ДАЕМ» банкрутом і відкриття

ліквідаційної процедури, вважає їх належно оформленими. Вказує, що податкові

накладні були підписані директором до того моменту, як він був звільнений

відповідно до наказу підприємства. Таким чином, вважає висновки акту перевірки

від 12.11.2008 року №374/23-0/25214044 неправомірними. Просить визнати нечинним

податкове повідомлення-рішення від 09.12.2008 року №0002812301/0, стягнути з

відповідача судові витрати.

У судовому

засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити

їх у повному обсязі.

Відповідач

проти позову заперечив, вважає його безпідставним, надіслав до суду письмові

заперечення на позовну заяву, у яких вказав, що перевіркою встановлено

включення підприємством до складу податкового кредиту податкової накладної від

30.07.2007 року, підписаною особою, що не є законним представником контрагента

ЗАТ БМП «ДАЕМ». Наголошує, що посилання позивача на той факт, що директором ЗАТ

БМП «ДАЕМ» трудові відносини з підприємством були припинені лише 28.09.2007

року неправомірними. Зазначає, що акт перевірки не був вручений посадовим

особам ПП «КОМЕМ-10» у зв'язку з їх відсутністю за місцезнаходженням, а був

надісланий їм на їх запит листом №14969/10/23-509 від 25.12.2008 року. Просить

відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Розглянувши

наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані

докази в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом

встановлено, що ПП «КОМЕМ-10» є юридичною особою, ідентифікаційний код

25214044, зареєстроване виконавчим комітетом Енергодарської міської ради

Запорізької області 15.08.1997 року. Підприємство є платником загальнообов'язкових

податків і зборів.

На підставі

направлень ДПІ у м. Енергодар було проведено планову виїзну перевірку ПП

«КОМЕМ-10» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого

законодавства у період з 01.07.2005 року по 30.06.2008 року. За результатами

перевірки складено акт від 12.11.2008 року №374/23-0/25214044. Перевіркою

встановлено порушення пп. 7.4.5 п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на

додану вартість» від 03.04.2007 року №168/97-ВР, а саме, підприємством було

віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість  за грудень 2007 року податкову накладну №19

від 30.06.2007 року, отриману від підприємства ЗАТ БМП «ДАЕМ», підписану не

уповноваженою особою підприємства, в результаті чого занижено податок на додану

вартість до сплати у бюджет  у розмірі 12

000 грн.

У зв'язку із

неможливістю вручення для ознайомлення та підписання акту планової виїзної

документальної перевірки від 12.11.2008 року №374/23-0/25214044 з причини

відсутності посадових осіб ПП «КРМЕМ-10» за його місцезнаходженням складено акт

від 12.11.2008 року№75/23-0/25214044. Примірник акту перевірки направлений

поштою.

На підставі

акту перевірки у зв'язку із виявленими порушеннями ДПІ у м. Енергодар було

прийняте податкове повідомлення-рішення №0002812301/0 від 06.12.2008 року, яким

визначене зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 18 000 грн., у

тому числі за основним платежем 12 000 грн., за штрафними санкціями 6 000 грн.

Відповідно

до підпункту 7.4.1 ЗУ « Про податок на додану вартість» від 03.04.2007 року

№168/97-ВР  податковий кредит звітного

періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів

(послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі

товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної  ціни 

на  такі  товари (послуги), та складається із сум

податків, нарахованих  (сплачених)

платником податку за ставкою, встановленою Законом, протягом такого звітного

періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням  товарів (у тому числі при їх імпорті) та

послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах

господарської діяльності платника податку; право на нарахування

податкового  кредиту  виникає незалежно від  того, чи 

такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в

оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника  податку протягом звітного податкового

періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції

протягом такого звітного податкового періоду.

Більш того,

пп. 7.4.5 п.  7.4. ст.. 7 Закону

встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми

сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не

підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними

документами згідно з пп. 7.2.6 цього закону).

Згідно з пп.

7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є

податкова накладна, видана постачальником товарів і послуг, яка оформляється з

дотриманням вимог пп. 7.2.1 Закону про ПДВ та Порядку заповнення податкової

накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165 в

редакції Наказу ДПА України №244 від 30.06.2005 року

П. 6.2

порядку визначає, що податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як

платник податків на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку

на додану вартість.

Відповідно

до п.18 все складені примірники податкової накладної підписуються особою,

уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг) та

скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Аналогічна

норма міститься і у ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та

фінансову звітність» від 16.07.1999 року №996-ХІV, де зазначено, що Первинні та

зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних

носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: (серед іншого) посади осіб,

відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її

оформлення.

Судом

встановлено, що у січні-червні 2007 року ПП «КОМЕМ-10» мало взаємовідносини із

ЗАТ БМП «ДАЕМ» (ЄДРПОУ 02830993), а саме ПП «КОМЕМ-10» придбало у ЗАТ БМП

«ДАЕМ» послуги з оренди адміністративного приміщення згідно договору оренди

приміщення від 01.01.2007 року №б/н на загальну суму 72 000 грн. ( у т.ч. ПДВ

12 000 грн.). На підставі цього договору ЗАТ БМП «ДАЕМ»виписана податкова

накладна № 19 від 30.06.2007 року на ПДВ у сумі 12 000 грн. Податкову накладну

підписано директором ЗАТ БМП «ДАЕМ» ОСОБА_1. Ця податкова накладна віднесена позивачем

до складу податкового кредиту у грудні 2007 року.

Судом також

встановлено, що постановою господарського суду Запорізької області від

06.11.2006 року по справі №19/132/06 ЗАТ БМП «ДАЕМ» визнано банкрутом та

відкрито ліквідаційну процедуру , ліквідатором призначено ОСОБА_2 (засвідчено

копія постанови знаходиться у матеріалах справи)

Відповідно

до п.2 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та

визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року №2343-ХІІ, з дня прийняття

господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття

ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління  банкрута щодо управління банкрутом та

розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше,  керівник банкрута звільняється з роботи у

зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій

книжці, а також  припиняються

повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено

раніше.

П. 1 ст. 25

цього Закону визначає, що 1. Ліквідатор з 

дня свого призначення здійснює такі повноваження: (серед іншого)

виконує

функції з управління та розпорядження майном банкрута;

виконує

повноваження керівника (органів управління) банкрута;

з дня

визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє

працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до

законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим

працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу  чергу за рахунок коштів, одержаних від

продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту.

Відповідно

до п.2 цієї статті, протягом 

п'ятнадцяти  днів з дня

призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати

бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та

інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених

обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність

відповідно до законів України.

Таким чином,

суд приходить до висновку, що посилання відповідача на той факт директор ЗАТ

БМП «ДАЕМ» ОСОБА_1був звільнений лише 28.09.2007 року, а тому до цього часу мав

право здійснювати свої повноваження законного представника підприємства є

неправомірним. Аналіз норм законодавства вказує на те, що з дня призначення

ліквідатора, до нього переходять усі права керівника (органів управління)

юридичної особи-банкрута. Той факт, що працівники підприємства банкрута

звільняються відповідно за п.1 ст. 40 Кодексу законів про працю,за процедурою,

передбаченою ст.. 49-2КЗпП а саме з попередженням про наступне вивільнення не

пізніше ніж за два місяці, є лише додатковою соціальною гарантією, для осіб, що

мають трудові відносини з банкрутом. Ці гарантії не мають ніякого відношення до

виконання повноважень законного представника.

Отже, з

06.11.2006 року підписувати документи господарської діяльності мав право лише

ліквідатор ЗАТ БМП «ДАЕМ» ОСОБА_2 незалежно від строку звільнення працівників

підприємства, так як з моменту винесення постанови про визнання підприємства

банкрутом юридичним керівником (уповноваженою особою) є ліквідатор, а директор

підлягає звільненню з роботи у порядку, передбаченому трудовим законодавством.

Отже, для додержання встановленого нормативними актами порядку заповнення

податкової накладної та надання їй статусу документу, що дає право для

віднесення сум ПДВ до податкового кредиту обов'язкове підписання її

уповноваженою особою. Станом на 30.06.2007, єдиною уповноваженою особою, що

мала право підписувати податкову накладну від ЗАТ БМП «ДАЕМ» був ліквідатор

ОСОБА_2

Крім того,

суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.. 207 Цивільного кодексу

України встановлено, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується

особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом

або іншими актами цивільного законодавства і скріплюється печаткою, чого у

даному випадку вчинено не було.

Таким чином,

суд приходить до думки, що податковим органом доведено правомірність

донарахування податкового зобов'язання ПП «КОМЕМ-10» з податку на додану

вартість, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі

викладено, ст.ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У позові

відмовити.

Постанова

може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного

адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом

подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання

постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів

апеляційної скарги, з одночасної подачею її копії до суду апеляційної

інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо

скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне

оскарження.    

Постанова

набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне

оскарження чи апеляційної скарги.

Повне

рішення виготовлено 19 серпня  2009 року.

Суддя                                       А.А.

Щербак