Постанова

від 21.09.2009 по справі 2а-9970/09/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

u

u

ХЕРСОНСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66,

тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

21 вересня 2009 р.    09 год. 50

хв.

Справа № 2-а-9970/09/2170                                            

Херсонський окружний

адміністративний суд у складі:

головуючого

судді: Хом'якової В.В.,

при

секретарі:  Мітрушенко І.І.,   за участю представника позивача  Смолієнко В.М., представників відповідача

Горбунової К.О., Петрової Н.Л.,  

розглянувши у

відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

 ВАТ "Херсонський комбінат

хлібопродуктів"

до  Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання

невинним податкового повідомлення - рішення,

встановив:

 Відкрите акціонерне товариство  Херсонський комбінат хлібопродуктівзвернулось

до суду з позовною заявою про визнання нечинним податкового

повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 

17.04.2009  № 0001902301/0, яким

було зменшено позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ на загальну суму 684851,38

грн.  Податкове повідомлення-рішення

прийнято за висновками  проведеної

Державною податковою інспекцією м. Херсона невиїзної позапланової перевірки ВАТ

Херсонський КХП з питань достовірності нарахування суми бюджетного

відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за

червень, серпень, вересень, жовтень 2008 р. ( акт від 17.04.09р. №

1345/23-2/952367). За висновками акту вбачається, що підприємством в порушення

вимог підпунктів 7.2.1, 7.4.5, 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7  статті 7 Закону України "Про податок на

додану вартість" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на

загальну суму 684851,38 грн., у тому числі: у червні 2008р. на суму 47721,31

грн., у серпні 2008р. на суму 141276,76 грн., у вересні 2008р. на суму

164430,04 грн., у жовтні 2008р. на суму 331423,27 грн. Позивач звертає увагу

суду на те, що акт перевірки від 17.04.09р. і податкове повідомлення-рішення

від 17.04.09р. були вручені представником відповідача позивачу одночасно

21.04.09 безпосередньо на підприємстві, чим було порушено розділ 4 Порядку

оформлення результатів невиїзної документальної перевірки з питань дотримання

податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПАУ від

10.08.2005р. № 327. Згідно п. 4.3 Порядку підписання акту невиїзної

документальної перевірки повинно здійснюватись у приміщенні органу державної

податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово

запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті

4.2. Потім відповідно до пунктів 4.4 - 4.6 Порядку  відбувається процедура підписання (підписання

з запереченням чи не підписанням). У разі відмови посадових осіб суб'єкта

господарювання від підписання акта перевірки, службовими особами органу

державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт

такої відмови.  Акт відмови підписується

не менш як трьома службовими особами , і містить інформацію про ознайомлення

керівника та головного бухгалтера суб'єкта господарювання із змістом акта

перевірки. Згідно п. 4.11 Порядку податкове повідомлення-рішення приймається

керівником податкового органу протягом 10 робочих днів від дня реєстрації акта

невиїзної документальної перевірки. Відповідач, на думку позивача, зареєстрував

ще не підписаний акт без складання акту відмови від підпису і водночас на не

підписаний акт склав і підписав податкове повідомлення-рішення. Вступна частина

зазначеного акту не відповідає вимогам розділу 2 пункту 2.1 Порядку оформлення

результатів невиїзних документальних перевірок, затвердженого наказом ДПАУ від

10.08.05р. № 327. Описова частина акту містить грубі помилки: на сторінці 6

акту йдеться про завищення суми бюджетного відшкодування на 76286,47 грн. по

постачальнику ПП Юліус, а на сторінці 7 в підсумковому опису по цьому

постачальнику написано: таким чином не встановлено факту надмірної сплати

податку підприємством ВАТ Херсонський КХПпо ланцюгам постачання ТОВ Грейн

Хіллна суму 76286,47 грн. На сторінці 9 невірно вказані назва підприємства і

код платника податку на додану вартість. В акті записано ТОВ Компанія Конкорд

Д(ІПН 3593316046928), а правильно за даними з Єдиного державного реєстру ТОВ

Компанія Конкор-Д(ІПН 359331604628). І    

На сторінці 10 не вірно вказаний код ЄДРПОУ  ТОВ Лана. В акті написано код 317596853, а

правильно за даними з Єдиного державного реєстру код ЄДРПОУ 31759853.

З акту

перевірки вбачається, що ДПІ не встановлено факту надмірної сплати  ПДВ підприємством ВАТ Херсонський КХП, тому

що немає можливості провести перевірку контрагентів комбінату по ланцюгам до

виробника. Перевірку  ТОВ Укртехагроснаб

Миколаївпровести неможливо в зв'язку з вилученням у товариства усієї

документації співробітниками СБУ, в чому вини позивача немає.  Постачальників 2-го ланцюгу ТОВ Промдерево,  ТОВ Н.К.Трейд,  ППОст-Вест-Компані АК неможливо знайти за

юридичною адресою,   немає можливості

провести перевірку постачальника 3-го ланцюгу ПП Рубікон плюс-НКв зв'язку з не

подачею звітності з моменту реєстрації. Не встановлено факту надмірної

сплати  ПДВ підприємством ВАТ Херсонський

КХПпо господарським операціям з ПП Юлиус, тому що станом на 08.04.2009р.  постановою господарського суду Запорізької

області воно припинено як  юридична

особа, знято з обліку. Водночас за даними Wеb - сайту ДПА України приватне

підприємство ЮЛІУС є зареєстрованим в Державному єдиному реєстрі юридичних осіб

та фізичних осіб - підприємців з 30.06.1997р. по сьогоднішній день.

Постачальник 1-го ланцюгу ТОВ Компанія Конкор-Ддекларацію за жовтень 2008р. до

ДПІ не надавало і постановою господарського суду Дніпропетровської області від

04.02.2009р. визнано банкрутом. За даними Wеb - сайту ДПА України ТОВ Компанія

Конкор-Д є зареєстрованим в Державному єдиному реєстрі юридичних осіб та

фізичних осіб - підприємців з 09.06.2008р. по сьогоднішній день, номер

свідоцтва 100120586.  Немає можливості

провести перевірку  постачальника 2-го

ланцюгу ТОВ Регіон-2005, тому що товариство визнано банкрутом 29.12.08 р.

(після здійснення господарських операцій), скасовано реєстрацію.     Постачальника 2-го ланцюгу ТОВ Грейн Хілл

згідно ухвали господарського суду Миколаївської області від 16.12.08р.

ліквідовано і 25.12.08р. (після здійснення господарських операцій) знято з

обліку.

Позивач

вважає акт від 17.04.09р. № 1345/23-2/00952367 не належним чином оформленим, а

вказані висновки такими, що не відповідають дійсним обставинам господарських

відносин , суперечать нормам діючого законодавства, а тому не можуть бути

покладені в основу будь - яких рішень щодо зменшення суми бюджетного відшкодування

виходячи із наступного. Обставини, які послужили підставою для зменшення

позивачу задекларованої до відшкодування суми ПДВ знаходяться поза межами вимог

підпункту 7.4.5 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість, яким

передбачені вичерпні підстави, при наявності яких платнику податку (покупцю

товару) заборонено включати до податкового кредиту будь-які суми по сплаті

податку, це суми не підтверджені податковими накладними чи митними

деклараціями. Інші статті цього Закону, так само як і інших законів не ставлять

в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від

дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Позивач посилається на норми Конституції України (ст. ст. 61, 67).

  Факт несплати ПДВ до бюджету іншими  суб'єктами господарювання по ланцюгу

постачальників, яких податкова інспекція або не знайшла, або не мала можливості

перевірити, залишився не доведеним. 

Закон про ПДВ та  інші закони не

ставлять в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від

дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Товар, що був придбаний позивачем за договорами купівлі-продажу у

безпосереднього продавця товару, був використаний у власній господарській

діяльності, що не заперечується ДПІ. Позивач не порушив норми підпунктів 7.7.1,

7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону України Про ПДВ, на які як на підставу зменшення

суми бюджетного відшкодування, посилається відповідач.  На момент подачі декларацій за

червень-жовтень 2008 року продукція була оплачена з урахуванням суми податку на

додану вартість , податкові накладні отримані. Сума податку на додану вартість,

що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме

продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету,

відповідач  покладає такий обов'язок на

позивача.

Представник

позивача просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Державна

податкова інспекція у м. Херсоні (відповідач) проти позову заперечує,  посилаючись на  те, що в ході невиїзної позапланової

перевірки  у відповідності до Методичних

рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової

служби України при організації та проведенні перевірок достовірності

нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених

наказом Державної податкової адміністрації України № 350 від 18.08.2005 року,

направлено запити щодо надання інформаційних довідок та проведення зустрічних

перевірок по основним постачальникам ВАТ "Херсонський КХП". За

результатами проведених зустрічних перевірок встановлено, що постачальники

позивача не є виробниками поставленої продукції, а в свою чергу одержують її

від інших  постачальників Тому ДПІ

здійснює перевірку сплати податку на додану вартість шляхом надіслання

запитів  до податкових інспекцій за

місцезнаходженням постачальників позивача. Якщо постачальника продукції по

ланцюгу неможливо перевірити внаслідок відсутності його за місцезнаходженням,

або ліквідацією, податкова інспекція не має можливості  встановити факту надмірної сплати податку

позивачем по ланцюгам постачання. 

Постачальник по другому ланцюгу (через ПП Семеренко   С.М. , іпн  

2214601716,   м.   Херсон)  

ТОВ .Укртехагроснаб Миколаїв"' (іпн І51069314020, м. Миколаїв)

повідомив податкову інспекцію про те, що 

надати документи немає можливості в зв'язку з вилученням усієї

документації співробітниками СБУ у Миколаївській області 17.09.08 . Контрагента

позивача по 2-му ланцюгу ТОВ Промдерево(через 

ПП Абсолют Тера) у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням неможливо

перевірити. Не має можливості провести перевірку постачальника 1-го ланцюгу ПП

Юлиус, в зв'язку з винесенням постанови господарського суду Запорізької області

про припинення юридичної особи від 23.05.08, підприємство знято з обліку. Одним

із основних постачальників товару (пшениця 3, 4 кл.) у серпні 2008 року по І

ланцюгу є ТОВ   Вагорис (код   33725653,  

м.   Херсон) , який    не  

є   виробником  відвантаженої пшениці, його постачальником по

2 ланцюгу є ТОВ „Інтернет-технології(код '2550898. м. Краснодон) на загальну

суму ПДВ - 235504,60 грн. Краснодонська 

ОДПІ повідомила про те, що ТОВ „Інтернет-технології" не є

виробником відвантаженої пшениці, його постачальником по 3 ланцюгу є ПП „Рубікон

плюс-НК(код 35733082 м.Нова Каховка) на загальну суму ПДВ - 666987грн.     ДПІ у м. Нова Каховка повідомила, що  ПП „Рубікон плюс-ПК" , зареєстрований

платником ПДВ з 18.03.2008 , але звітності з 

ПДВ, податку на прибуток з моменту реєстрації не надавалась.  ГВПМ ДПІ у м. Нова Каховка отримано пояснення

від  Муранського  Євгена Анатолійовича , засновника та

директора,  який пояснив, що з моменту

реєстрації ІIIІ ..Рубікон плюс-НК" фінансово-господарську діяльність не

здійснювало. Зі слів Муравського Євгена Анатолійовича, у листопаді 2008р. він

за винагороду передав усі реєстраційні документи підприємства та печатку

невідомій особі для перереєстрації. 

Таким чином, податкова інспекція не підтвердила факту надмірної сплати

податку ВАТ "Херсонський КХП" по 

ланцюгам постачання від постачальника ПП „Рубікон плюс-НК" на суму

164430,04грн. Одним із постачальників товару (пшениця 3, 4 кл.) у жовтні 2008

року по І ланцюгу є ТОВ Компанія  Конкорд

Д(м. Дніпропетровськ) на загальну суму ПДВ - 24463, 64 грн.   ДПІ у Бабушкінському районі м.

Дніпропетровськ повідомила  про те, що

ТОВ .Компанія  Конкорд  Д" декларацію за жовтень 2008 року до

ДПІ у Бабушкінському районі не подавало, 04.02.09 дане підприємство визнано

судом банкрутом, дата початку ліквідації - 24.11.08.  Одним із основних постачальників товару (пшениця)

у вересні 2008 року по І ланцюгу є ТОВ Лана(код 317596853, м.  Херсон) на загальну суму ПДВ - 223253,58

грн.    ТОВ   Лана не  

є   виробником   відвантаженої   пшениці,  

його постачальником по 2 ланцюгу є ПП „Ост-Вест-Компані АК(код 35931395,

м. Каховка) на загальну суму ПДВ -  

149491,42 грн. та ТОВ Регіон-2005(код 34008788, м. Донецьк) на загальну

суму  ПДВ - 127993,35 грн. Каховська ОДПІ

повідомила про те, що провести перевірку ПП „Ост-Вест-Компані АК" не мас

можливості у зв'язку з відсутністю підприємства та його посадових осіб за

юридичною адресою.  Також, від Каховської

ОДПІ отримано відповідь про те, що ПП „Ост-Вест-Компані АК" у січні 2009

р. змінило юридичну адресу з м. Каховка на м. Миколаїв, але за юридичною

адресою не знаходиться.  Податкові

декларації з ПДВ надсилаються до Каховської ОДПІ поштою, податок, нарахований

до сплати по деклараціях з ПДВ не сплачуються.    ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька

повідомило про те, що  ТОВ

Регіон-2005визнано банкрутом . Дата скасування реєстрації в РВК - 29.12.08.

Одним із постачальників товару (просо) позивача 

у вересні 2008 року по І ланцюгу є ТОВ Акцепт-77м. Миколаїв, на загальну

суму ПДВ - 9955,83 грн. ТОВ  Акцепт-77не

є | виробником відвантаженого проса, його постачальником по другому ланцюгу є

ТОВ Грейн Хілл, яке за повідомленням 

ДПІ   у  Центральному  

районі   м.   Миколаєва 

згідно ухвали господарського  суду

Миколаївської області від 16.12.2008 року ліквідовано, знято з обліку. Таким

чином, не встановлено факту надмірної сплати податку підприємством.  

 Норма підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7

Закону про ПДВ  крім обов'язкових підстав

виникнення у платника податку права на податковий кредит з податку на додану

вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави як сплата платником

податку у звітному періоді відповідних сум податку. Згідно підпункту 7.7.5

пункту 7.7 статті 7 Закону суми податку на додану вартість зараховуються до

Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу

для бюджетного відшкодування ПДВ згідно з цим Законом. Тобто законодавцем чітко

передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового

кредиту з ПДВ, є сплата цих сум до Державного бюджету України.

Висновок про

те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету

випливає з самої суті поняття податку, його основної функції формування доходів

Державного бюджету  України (п. 19 ст. І,

ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи,

яка згідно п.1.3 ст. 1 Закону № 168 зобов'язана здійснювати утримання та

внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Згідно

пунктів 7.1, 7.2 статті 7 Закону № 168 особа-продавець, зареєстрована як

платник ПДВ, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів нарахувати

покупцю ПДВ та скласти і передати йому податкову накладну, яка є підставою для

віднесення вказаної в ній суми ПДВ до податкового кредиту. Тобто, продавець

повинен спочатку нарахувати ПДВ, а потім вже передати покупцю податкову

накладну. Саме нарахування ПДВ продавцем дає підставу для віднесення цієї суми

ПДВ до податкового кредиту покупцем товару. Право на відшкодування виникає лише

при фактичній надмірній сплаті ПДВ. а не із самого факту існування від'ємного

значення ПДВ. Відповідач звертає увагу суду на те, що податок на додану

вартість сплачується у ціні товару його покупцем на користь постачальника, а

отже, суб'єкт господарювання може бути або покупцем (який сплачує ПДВ у ціні

товару) або постачальником (який нараховує ІІДВ покупцю до сплати у ціні

придбання), хоча формально обидва з них можуть бути зареєстрованими платниками

ПДВ. Таким чином, існує певний стійкий зв'язок, який вбачається у зв'язку з

рухом товару та змінюється у зв'язку з функцією суб'єкта підприємницької

діяльності. Відповідач вказує на формування позивачем податкового кредиту на

податкових накладних, які оформлені з порушенням, а саме -за вказаними

адресами  місцезнаходження платників ПДВ

не встановлено .

Представники

відповідача просять відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши

подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін,

всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов,

об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і

вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві

доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.  

Відповідно

підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону „Про податок на додану вартість”

сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному

відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання

звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного

податкового періоду. Відповідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону „Про

податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума,

розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка

дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем     товарів (послуг) у попередньому

податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок

від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового

кредиту наступного податкового періоду. За нормами п.1.8 ст.1 Закону України

“Про податок на додану вартість бюджетне 

відшкодування  - сума,  що підлягає поверненню платнику податку з

бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим

Законом. Згідно п/п. 7.7.3 ст. 7 Закону "Про податок на додану

вартість" у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена

згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума

підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця,

наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є

дані тільки податкової декларації за звітний період.

Згідно з

п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону  „Про

податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається

із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою,

встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого

звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому

числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в

оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника

податку…    Право на віднесення до

податкового кредиту сум ПДВ сплачених (нарахованих) платником податку у звітному

періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких

відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом

першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів

(робіт, послуг), або отримання податкової накладної, в якій зазначені суми ПДВ,

що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг).

Згідно

підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону “Про податок на додану вартість” не

підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого

(нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені

податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами

згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).  

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, лише відсутність

податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до

податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у

зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до

складу валових витрат. Чинне законодавство не містить вказівок на залежність

права платника податку на включення до свого податкового кредиту сум податку на

додану вартість, фактично сплачених в ціні придбання товарів, на підставі

податкової накладної, від дотримання контрагентами правил господарської

діяльності.

Безпосередні

постачальники позивача  в спірних

періодах  є підприємствами, які сплачують

податки, подають податкову звітність, знаходяться за юридичними адресами. Та

обставина, що їх постачальники по ланцюгу до виробника  пшениці, не знаходяться за юридичними

адресами, місцезнаходження їх встановити не вдається, або є ліквідовані на

момент перевірки не впливає на формування податкового кредиту позивачем. Суд

приймає до уваги, що здійснення господарських операцій позивачем  підтверджуються відповідними платіжними та

іншими первинними документами (договорами, накладними).    Податкові накладні, видані позивачу цими

постачальниками, відповідно до вимог п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про

податок на додану вартість”,  містять всі

необхідні реквізити, які дають змогу ідентифікували контрагентів позивача,

видані зареєстрованими платниками податку на додану вартість, які мали право

виписувати податкові накладні.  

Ліквідація

постачальників після здійснення господарських операцій з позивачем  не  є

доказом несплати ПДВ такими постачальниками, на час здійснення продажу пшениці.

вони подавали  звітність до податкових

органів, декларували податкові зобов'язання, були зареєстровані  платниками ПДВ.

Відсутність у

податкових органів можливості перевірити з точки зору чи відобразили в

податковому обліку платники податків-контрагенти позивача здійснення

господарських операцій  та  сплатили з операцій поставки податки, не є

підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі,

якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого

відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового

кредиту.  Порушення, які можливо були

допущені даними підприємствами,  тягнуть

відповідальність та негативні наслідки саме для них та їх безпосередніх

контрагентів, а не для позивача.  До того

ж достатніх доказів того, що контрагенти позивача  не сплатили податки в повному обсязі,

відповідач суду не надав. З наданих відповідачем документів вбачається, що ці

підприємства в звітних періодах, в яких здійснювалась поставка, мали

господарські операції, звітували до податкових інспекцій з показниками

податкових зобов'язань з ПДВ.

Відповідно до

ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний

характер, тому позивач не може нести відповідальності за   можливі протиправні дії інших юридичних

осіб. Закон про ПДВ не пов'язує право платника податку на отримання бюджетного

відшкодування ПДВ із фактичним внесенням його до бюджету його постачальниками.

Відповідно до

частини 2 статті 71  Кодексу

адміністративного судочинства України в адміністративних справах про

протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень

обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності

покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З цього

приводу слід зауважити, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень, який

заперечує проти позову, не доведено відсутності підстав для формування

позивачем податкового кредиту з ПДВ. Відповідач не встановив несплати  ПДВ позивачем, не спростував дані позивача

про таку сплату  ПДВ у вартості

придбаного товару, не спростував наявності об'єкта оподаткування, правильності

формування позивачем податкового кредиту з ПДВ.

Контролюючий

орган не врахував принципу індивідуалізації зобов'язань та відповідальності,

кожен суб'єкт має виконувати свої обов'язки, відповідати за скоєне економічне

правопорушення за наявності складу такого порушення (об'єктивної та

суб'єктивної сторони) саме в діях, бездіяльності цього суб'єкта.

Таким чином,

дії позивача по включенню спірних сум податку на додану вартість до складу

податкового кредиту та декларуванню бюджетного відшкодування повністю

відповідають механізму, визначеному Законом про ПДВ.  

За таких

обставин спірне рішення не відповідають діючому законодавству, оскільки

прийняті без врахування вказаних вище норм, та з порушенням процедури  ознайомлення та підписання акту перевірки,

яка встановлена Порядком оформлення результатів невиїзної документальної

перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, а

тому позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням пункту 1 частини 2

статті 162 КАС України, відповідно до якої у разі задоволення позовних вимог

суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних

повноважень і про скасування або визнання нечинним такого рішення. Позивачу

відшкодовується витрати по сплаті судового збору.

В судовому

засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про

день і час виготовлення постанови в повному обсязі.

    Керуючись 

ст. 94,  ст. ст. 158-163, 167

Кодексу адміністративного судочинства України, суд  

постановив

:

 1. Позов задовольнити.  Визнати нечинним податкове

повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні  від 

17.04.2009  № 0001902301/0, яким

було зменшено позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ на загальну суму 684851,38

грн.  

2.  Відшкодувати  

відкритому акціонерному товариству Херсонський КХПз Держбюджету 3 грн.

40 коп. судового збору.

Постанова

може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного

адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний

строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі

відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про

апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної

скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у

справі.

Апеляційна

скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.

Постанова

набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне

оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені

строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано,

набирає законної сили  після закінчення

апеляційного розгляду справи.

Повний текст

постанови виготовлений та підписаний  28

вересня 2009 р. .

Суддя                                                                                                                          

Хом'якова В.В.