Постанова

від 30.09.2009 по справі 2а-4305/09/2370

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

30 вересня  2009 року                                Справа №

2а-4305/09/2370

11 год. 30 хв.                                              

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний

суд в складі:

головуючого судді: Гаращенка В.В.,

при секретарі: Бондар Т.П.,

за участю:

представників сторін:

позивача: Пасічник А.А. - за

довіреністю;

відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського обласного

відділення Фонду соціального захисту інвалідів до закритого акціонерного

товариства «Фасад» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

До

Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося

Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якій

просить стягнути з ЗАТ «Фасад» адміністративно-господарські санкції за

незайняті робочі місця інвалідами у 2008 році в сумі 19052 грн. 31 коп. та пені

за несвоєчасну сплату зазначених санкцій в сумі 1127 грн. 76 коп.

В судовому

засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та

просила їх задовольнити.

Відповідач

заперечень  проти позову не надав, в

судове засідання не з'явився, представника не направив, хоча належним чином

повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи.

Заслухавши

пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали,

оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також

достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до такого

висновку.

Відповідно

до ч. 8 ст. 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму

робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць

для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які

потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання

даної вимоги встановлюється законом.

Спеціальним

законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і

гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в

економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення

необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя

згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про

основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року №

875-XII (далі - «Закон № 875-XII») .

Крім того,

Закон який визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості

населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з

боку держави в реалізації громадянами права на працю є Закон України «Про

зайнятість населення»           від 01

березня 1991 року №803-XII (далі - «Закон №803-ХІІ»).

Приймаючи до

уваги, що відповідач використовує працю найманих працівників, на нього

розповсюджуються вимоги Закону №875-XII та Закону №803-ХІІ.

Частиною 2

ст. 18 Закону № 875-XII визначено, що підприємства, установи, організації,

фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та

створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні

робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних

програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені

чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію,

необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду

соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у

порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно

до ч. 1 ст. 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому

числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних

осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць

для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової

чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8

до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

При цьому,

ч. 2 ст. 19 Закону № 875-XII зобов'язано підприємства, установи, організації, у

тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів,

фізичних осіб, які використовують найману працю, самостійно розраховувати

кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу,

встановленого ч. 1 цієї статті та забезпечувати працевлаштування інвалідів.

З огляду на

наведені приписи чинного законодавства про порядок атестації та створення

робочих місць інвалідів на підприємстві працевлаштування інвалідів може здійснюватись

центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики,

органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів лише за

наявності отриманої від підприємства інформації про проведену у встановленому

порядку атестацію необхідної кількості робочих місць інвалідів на цьому

підприємстві відповідно до вимог нормативу, а також про вільні робочі місця та

вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

Відповідно

до ч. 4 ст. 20 Закону № 803-ХІІ підприємства, установи і організації незалежно

від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх

місцезнаходженням, як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного

соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим

центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих

місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів та

про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не

передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм

виробництва з незалежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх

прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

Наказом

Державного комітету статистики № 244 від 06.07.1998 року затверджена норма

статистичної звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць

(вакантних посад)», яка подається підприємствами, установами та організаціями

щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Матеріали

справи містять копії звітів про наявність вільних робочих місць (вакантних

посад) та потребу в працівниках, які були подані відповідачем до центру

зайнятості станом на квітень, червень, липень та вересень 2008 року, в яких

зазначено про наявність вільного робочого місця (вакантної посади) для такої

категорії громадян, як інваліди.

Отже, судом

встановлено, що відповідач на протязі 2008 року звітував про наявність вільного

робочого місця (вакантної посади) для інвалідів лише чотири рази.

Згідно

Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами,

що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування

інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. «Про

реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності

інвалідів в Україні», (далі - «Порядок») відповідач зобов'язаний щороку до 1

березня подавати відділенню Фонду інвалідів звіт про зайнятість і

працевлаштування інвалідів.

Як

вбачається з поданого відповідачем звіту, протягом 2008 року останній

використовував працю 65 найманих працівників.

Відповідач у

звіті зазначив, що у 2008 році у нього повинно працювати 3 інваліди, проте

фактично працювало лише двоє.

Суд

враховує, що відповідно до законодавства України обов'язок з працевлаштування

інвалідів покладено на орган державної влади з питань праці та соціальної

політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів,

але цьому мають передувати певні дії підприємств, установ і організацій зі

створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених

органів з метою працевлаштування інвалідів.

Приймаючи до

уваги, що відповідач на протязі 2008 року звітував лише за чотири місяці,

подавав до місцевого центру зайнятості звіт форми №3-ПН про вакансії для

працевлаштування осіб з обмеженими фізичними даними та створив робочі місця для

працевлаштування працівників, яким відповідно до чинного законодавства

встановлена група інвалідності, тому згідно ч. 1 ст. 20 Закону України №

875-XII, відповідач зобов'язаний сплатити відділенню Фонду соціального захисту

інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в

розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за ті

місяці 2008 року, коли відповідач не подавав звіти форми №3-ПН.

Пунктом 2

Порядку визначений строк сплати адміністративно-господарських санкцій до 15

квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих

місць для працевлаштування інвалідів.

За порушення

термінів сплати адміністративно-господарських санкцій ч. 2 ст. 20 Закону №

875-XII передбачено нарахування пені в розмірі 120 відсотків річних облікової

ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на

повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно даним

зазначеного вище звіту відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів

за 2008 рік середньорічна заробітна плата штатного працівника в цьому році у

відповідача складала 19052 грн. 31 коп.

Таким чином,

з урахуванням викладених вище норм Закону № 875-XII, відповідач зобов'язаний до

15 квітня 2009 року сплатити до Фонду соціального захисту інвалідів

адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для

працевлаштування інвалідів за 8 місяців 2008 року в сумі 12701 грн. 54 коп.

(19052 грн.         31 коп./12 місяців х

08 місяців).

Приймаючи до

уваги, що відповідач не сплатив зазначені адміністративно-господарські санкції,

розмір пені, нарахованої на суму недоїмки, за період з                                     16 квітня

2009 року по 10 вересня 2009 року (148 днів) розраховується з урахуванням

встановленого розміру облікової ставки НБУ на рівні 11,00% та складає 751 грн.

84 коп.

Вирішуючи

даний спір, суд виходить з того,  що

одним із аспектів соціальної захищеності інвалідів, відповідно до ч. 1 ст. 17

Закону № 875-XII , є право працювати на підприємствах, в установах,

організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю,

яка не заборонена законом.

Це положення

узгоджується зі статтею 43 Конституції України, відповідно до якої кожен має

право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він

вільно обирає або на яку вільно погоджується.

З огляду на

викладене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, проте

враховуючи викладені обставини є такими що підлягають задоволенню частково.

Відповідно

до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких

ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72

цього Кодексу.

Відповідно

до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись

ст. ст. 71, 94, 159-164, 167, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний

позов задовольнити частково.

Стягнути з

закритого акціонерного товариства «Фасад», (19634, Черкаська область,

Черкаський район, с. Хацьки, вул. Польова, 3, код ЄДРПОУ 00952516) на користь

Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, (18000, м.

Черкаси, проспект Хіміків, 50, код за ЄДРПОУ 21368023),

адміністративно-господарські санкції за незайняте робоче місце інвалідом у 2008

році в сумі 12701 грн. 54 коп. та пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій

в сумі 751 грн. 84 коп., а всього 13453 (тринадцять тисяч чотириста п'ятдесят

три) грн. 38 коп.

Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного

суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня

складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається

протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         В.В.

Гаращенко