Ухвала

від 24.09.2012 по справі 22-ц-5203/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22ц-5203/2012 р. Головуючий у 1 інстанції: Рогоза А.Ю.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2012 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Бєлки В.Ю.,

Суддів Кримської О.М.,

ОСОБА_2

При секретарі Буримі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Імені ГагарінаВ» на рішення Великобілозерського районного суду Запорізької області від 20 червня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Імені ГагарінаВ» до ОСОБА_3, Відділу держкомзему у Великобілозерському районі про визнання права користування земельною ділянкою та зобов'язання зареєструвати право на користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2012 року ТОВ „Імені ГагарінаВ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - Відділ держкомзему у Великобілозерському районі, із зазначеним позовом, який в подальшому уточнило.

В позові зазначало, що 25.08.2005 року між товариством та ОСОБА_3 був укладений договір оренди №326 земельної ділянки, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 11,5540 га, кадастровий номер 2321187400:06:005:0003, що розташована на території Трудової сільської ради Великобілозерського району Запорізької області.

Відповідно до умов договору термін його дії складає 5 років з моменту державної реєстрації. Договір було зареєстровано в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею на умовах оренди 27.10.2005 року за №04.06.267.00329. Таким чином термін дії договору закінчується 27.10.2011 року.

З моменту укладення Договору, товариство належним чином виконувало взяті на себе зобов'язання та ним було виплачено відповідачу орендну плату за період з 01.01.2006 року по 09.04.2012 року в сумі 15228 грн. 13 коп.

Позивач виконав усі необхідні заходи для продовження користування земельною ділянкою відповідача на умовах оренди та 23.08.2011 року направив на адресу відповідача ОСОБА_4 угоду до Договору №326, умовами якої передбачено внести зміни до п. 2.1 Договору, та продовжити термін його дії на новий строк.

Також, позивачем після спливу місяця з моменту закінчення строку дії договору оренди, за відсутності від відповідача заперечень, щодо подальшого користування товариством земельною ділянкою 09.11.2011 року відповідачу було направлено для підписання Проект договору оренди земельної ділянки, на тих самих умовах, що і попередній договір оренди.

Вважають, що ТОВ „Імені ГагарінаВ» зі своєї сторони виконало усі необхідні заходи для продовження користування земельною ділянкою відповідача, а відповідач не здійснив ніяких заходів, щодо повернення земельної ділянки із оренди, а отримавши кошти підтвердив намір продовжувати орендні відносини.

З цих підстав просили визнати за ними право користування земельною ділянкою на умовах оренди, викладених в Договорі та зобов'язати Відділ держкомзему зареєструвати за ними право користування спірною земельною ділянкою.

Ухвалою Великобілозерського районного суду Запорізької області від 24 травня 2012 року Відділ держкомзему у Великобілозерському районі Запорізької області залучено до участі у справі в якості співвідповідача.

Ухвалою Великобілозерського районного суду Запорізької області від 20 червня 2012 року позовні вимоги про визнання переважного права ТОВ „Імені Гагаріна" щодо укладання договору оренди з ОСОБА_3 стосовно земельної ділянки площею 11,5540 га, кадастровий номер 2321187400:06:005:0003, що розташована на території Трудової сільської ради Великобілозерського району Запорізької області та зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки залишено без розгляду.

Рішенням Великобілозерського районного суду Запорізької області від 20 червня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ „Імені ГагарінаВ» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЗП№ 000957 виданого 15 липня 2003 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 11,55 га, яка знаходиться на території Трудової сільської ради Великобілозерського району Запорізької області (а.с.12).

25 серпня 2005 року між ТОВ „Імені ГагарінаВ» та ОСОБА_3 було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки № 326(а.с.6-8).

Відповідно до пункту 2.1 договору №326 він укладений строком на 5 років з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до відмітки в самому договорі він був зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 27 жовтня 2005 р. (а.с. 8). Отже термін дії договору закінчується 27 жовтня 2011 року.

Ще до закінчення терміну дії договору орендодавець ОСОБА_3 письмово зверталася до ТОВ „Імені ГагарінаВ» із заявами про повернення земельної ділянки власнику після закінчення терміну дії договору та відмову від укладення нового договору оренди чи продовження терміну дії існуючого, а саме 01 квітня 2011 року, 09 вересня 2011 року, 28 жовтня 2011 року, 21 листопада 2011 року (а.с.46-49)

Згідно пункту 8.3 договору оренди № 326 підставою для припинення договору є закінчення його строку, відповідно до пункту 8.2 того ж договору договір втрачає чинність у разі його припинення. Відповідно до пункту 8.6 договору оренди у разі припинення договору орендар повертає земельну ділянку.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку на який його було укладено.

Відповідно до закону та вказаних умов договору оренди № 326 його дія припинилась 27 жовтня 2011 року.

Основні доводи апеляційної скарги полягають в тому, що суд неправильно застосував норми матеріального права та не врахував того, що позивач є добросовісним користувачем орендованої земельної ділянки, продовжує нею користуватися, а тому має законні підстави для поновлення договору оренди на тих самих умовах та на той самий строк, як зазначено в договорі оренди від 25.08.2005 року.

Ці доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Так, згідно ст. 33 Закону України «Про оренду землі»в редакції закону від 07.02.2011 року по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності).

Відповідно до п. 2.2 договору оренди № 326 від 25.08.2005 року сторони домовились, що після закінчення строку договору, за умови належного виконання обов’язків, орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі зацікавлена сторона повинна письмово повідомити другу сторону про бажання пролонгації договору на новий строк.

Вже після припинення дії договору на протязі місяця, а саме 28 жовтня 2011 року ОСОБА_3 письмово звернулася до ТОВ „Імені ГагарінаВ» з вимогою про повернення земельної ділянки у зв'язку з припиненням дії договору оренди (а.с. 48).

ОСОБА_4 угоди та новий договір оренди, складений ТОВ „Імені ГагарінаВ» і запропонований для підписання ОСОБА_3 останньою не був підписаний, оскільки та не погодилася з його умовами.

Між сторонами не було досягнуто домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, а тому відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинилось.

Відмовляючи у задоволенні позову про визнання права користування земельною ділянкою за ТОВ „Імені ГагарінаВ» , суд обґрунтовано виходив з того, що відповідач послідовно та у передбаченому законом порядку повідомляла позивача про небажання продовжувати договір оренди, вимагала повернення земельної ділянки після закінчення дії договору оренди, а стаття 33 Закону України „Про оренду земліВ» , на яку посилається позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги не передбачає порядок автоматичного поновлення договору, а вимагає укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України „Про оренду земліВ» договір оренди землі фактично припинився 27 жовтня 2011 року.

Крім того, відповідно до Закону України „Про оренду земліВ» укладання договору оренди не може бути примусом і передбачає право, а не обов'язок на переукладання договору оренди, ураховуючи при цьому положення ст.ст. 6, 627 ЦК України щодо свободи договору, укладання його при наявності вільного волевиявлення особи, непорушність права власності та здійснення при цьому права власності відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору.

Відповідно до статті 18, ч. 1 статті 20 Закону України „Про оренду земліВ» , ч. 1 статті 210, ч. 3 статті 640 ЦК України, ч. 2 статті 125 ЗК України договір оренди землі підлягає державній реєстрації і є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Згідно пункту 16-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 року № 791 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1021 і від 18.08.2010 року № 749 та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 року №2073В» вимагається державна реєстрація документа про зміни, внесені до договору оренди земельної ділянки, договору суборенди земельної ділянки (її частини) та відомостей про дострокове припинення їх дії. Державна реєстрація здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до Книги записів.

Новий договір чи додаткові угоди щодо продовження терміну дії після 27 жовтня 2011 року сторонами не укладались і не були зареєстровані, а тому судом першої інстанції обґрунтовано ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги про порушення вимог ст. 11 ЦПК України щодо стягнення з ТОВ „Імені ГагарінаВ» судових витрат на користь ОСОБА_3 з підстави того, що зазначені вимоги не заявлялися відповідачем, не відповідають матеріалам справи.

Так, на аркушах справи 68-69 міститься акт здачі-приймання виконаних робіт за надання послуг юридичної консультації й правової допомоги адвоката та квитанція до прибуткового касового ордеру № 16.

Згідно ч. 1, 3 ст. 79. ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків, тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Імені ГагарінаВ» відхилити.

Рішення Великобілозерського районного суду Запорізької області від 20 червня 2012 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: