Рішення

від 05.08.2015 по справі 909/620/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2015 р. Справа № 909/620/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретарі судового засідання Матіяш М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора Рожнятівського району, вул. Шкільна, 22/1, смт. Рожнятів, Івано-Франківська область, 77600, в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, вул.Грушевського,21, м. Івано-Франківськ, 76004

до відповідача: Верхньострутинської сільської ради, вул. Січових Стрільців, 53, с. Верхній Струтинь, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77621

третя особа, на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро", вул. Заводська, 1, с. Верхній Струтинь, Рожнятівський район, Івано-Франківська область,77621

про визнання недійсним рішення Верхньострутинської сільської ради від 14.07.2013 року №122-20/2013, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та зобов'язання повернути земельну ділянку

за участю представників сторін:

від прокуратури: Хомин М.В. - прокурор відділу, (службове посвідчення № 032582 від 20.03.2015)

від позивача: Мельник Т. О. - представник, (довіреність вих. № 862/0/2-15/01-075 від 03.06.2015 року; паспорт серія СЕ № 288122 від 04.06.2004 року)

від відповідача: представник не з"явився

від третьої особи: представник не з"явився

встановив: Прокурор Рожнятівського району, звернувся до господарського суду Івано-Франківської області із позовом, в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, до відповідача Верхньострутинської сільської ради, за участі третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро" про визнання недійсним рішення Верхньострутинської сільської ради "Про закріплення за територіальною громадою с. Верхній Струтинь права комунальної власності" № 122-20/2013 від 14.07.2013 року, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що спірне рішення, яким закріплено право власності на земельну ділянку загальною площею 1,5196 га, яка знаходиться по вул. Заводській в с. Верхній Струтинь за територіальною громадою с. Верхній Струтинь, прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, у зв"язку із чим спірна земельна ділянка підлягає поверненню в державну власність.

В судовому засіданні прокурор подав суду заяву (вх. №12144/15 від 05.08.15), в якій просить суд визнати недійсним рішення Верхньострутинської сільської ради "Про закріплення за територіальною громадою с. Верхній Струтинь права комунальної власності" № 122-20/2013 від 14.07.2013 року, скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1,5196 га, розташовану за адресою : Івано-Франківська область, Рожнятівський район, село Верхній Струтинь, вул. Заводська, кадастровий номер 2624880901:01:004:0003 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 2687686, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 169459326248, яке зареєстроване за Верхньострутинською сільською радою (77621, Івано-Франківська область, Рожнятівський район, с. Верхній Струтинь, вул. Січових Стрільців,53, код ЄДРПОУ 04355154); та зобов"язати Верхньострутинську сільську раду повернути зазначену вище земельну ділянку Івано-Франківській обласній державній адміністрації.

Подану заяву суд розцінює як заяву про уточнення позовних вимог щодо місцязнаходження земельної ділянки та хто саме повинен вчинити зобов"язання щодо повернення земельної ділянки.

Прокурор та представник позивача позовні вимоги, викладені у позовній заяві, підтримали в повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Відповідач повноваженого представника в судове засідання не забезпечив, однак, 28.07.2015 року подав до суду клопотання про визнання позову та розгляд справи без участі його представника.

Третя особа, на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору повноваженого представника в судове засідання не забезпечила, хоча про розгляд справи була повідомлена належним чином, що підтверджується долученим до матеріалів справи повідомленням про вручення поштового відправлення (вх.№8357/15 від 05.08.15).

Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи без участі представника відповідача та третьої особи.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, вислухавши представника позивача та прокурора, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

14 липня 2013 року Верхньострутинська сільська рада прийняла рішення "Про закріплення за територіальною громадою с. Верхній Струтинь права комунальної власності" земельної ділянки, яка знаходиться по вул. Заводській в с. Верхній Струтинь, загальною площею 1, 5196 га.

25 червня 2013 року, на підставі оспорюваного рішення, між Верхньострутинською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальності "Агро" укладено договір оренди на вищезазначену земельну ділянку для обслуговування виробничих приміщень, терміном на один рік.

28 вересня 2013 року договір зареєстрований Реєстраційною службою Рожнятівського районного управління юстиції.

Відповідно до довідки відділу Держземагенства № 40/10/36 від 26.01.2015 р. та викопіювання із проекту формування території і встановлення меж населеного пункту с. Верхній Струтинь Рожнятівського району Івано-Франківської області земельна ділянка площею 1, 5196 га знаходяться за межами населеного пункту с. Верхній Струтинь та є землями промисловості.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до компетенції сільських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (п. 1, п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Повноваження сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл визначені в ст. 12 ЗК України, в п. а) та п. в) якої передбачено такі повноваження, як розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 83 ЗК України (в редакції ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-УІ) визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування. У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності (ч. 1 ст. 84 ЗК України).

У Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності з 01.01.2013 р., визначено, що з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу (п. 3). У державній власності залишаються, зокрема, усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу (п. 4). В п. 7 передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Пункт 12 Перехідних положень ЗК України на час винесення оскаржуваного рішення був виключений Законом № 5245-УІ.

Відповідно до п. а) ст. 15-1 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища. Центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності є Державне агентство земельних ресурсів України, основними завданнями якого є реалізація державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, на виконання якого Держземагентство України здійснює землеустрій відповідно до Закону України "Про землеустрій", у тому числі забезпечує проведення державної інвентаризації земель (Указ Президента України від 08.04.2011 р. № 445).

Враховуючи викладене, наведена довідка відділу Держземагенства у Рожнятівському районі Івано-Франківської області є належним та допустимим доказом у справі, що підтверджує знаходження земельної ділянки за межами населених пунктів.

З урахуванням наведених норм права, поданих у справу доказів, суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка знаходиться, яка знаходиться за межами населеного пункту та відноситься до земельпромисловості перебуває у державній власності.

Частина 1 ст. 122 Земельного кодексу України передбачає лише право сільських рад щодо передачі земельних ділянок у власність або користування лише із земель комунальної власності.

Отже, приймаючи рішення про закріплення за територіальною с. Верхній Струтинь права комунальної власності на земельну ділянку площею 1, 5196 га, яка знаходиться за межами населеного пункту Верхній Струтинь, сільська рада вийшла за межі наданих їй законом повноважень та без правових підстав прийняла спірне рішення. За наведених обставин оскаржуване рішення підлягає визнанню недійсним.

Щодо вимог про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, то слід зазначити наступне.

Приписами статті 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства та організації мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до приписів статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами у судовому процесі - позивачами та відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Тобто, сторонами у судовому процесі є суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів, і на яких поширюється законна сила судового рішення.

У відповідності до частини 3 зазначеної норми відповідачами є підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу. Отже, у розумінні приписів наведених норм, відповідачем є особа, яка знаходиться з позивачем у матеріальних правовідносинах. При цьому, відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. Виходячи із змісту наведених норм, захисту у судовому порядку підлягають порушене право і охоронювані законом інтереси саме від відповідача.

Згідно з приписами статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом (стаття 3 названого Закону). Систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (стаття 6 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Відповідно до приписів статті 9 цього ж Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт. Державний реєстратор прав на нерухоме майно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем, прокуром зазначено Верхньострутинську сільську раду.

Отже, відсутні правові підстави для задоволення позову про скасування державної реєстрації права власності, зверненого до відповідача.

Таким чином, в цій частині позову слід відмовити.

Стосовно вимоги про зобов'язання Верхньострутинську сільську раду повернути у державну власність земельну ділянку органу, уповноваженому розпоряджатися земельними ділянками Івано-Франківській обласній державній адміністрації, суд зазначає наступне.

Оскільки спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту і судом встановлено, що закріплення за територіальною громадою с. Верхній Струтинь права комунальної власності вказаної земельної ділянки є незаконною, внаслідок чого рішення Верхньострутинської сільської ради "Про закріплення за територіальною громадою с. Верхній Струтинь права комунальної власності" № 122-20/2013 від 14.07.2013 року підлягає визнанню недійсним, в суду відсутні підстави для відмови в задоволенні вимоги позивача про повернення спірної земельної ділянки загальною площею 1,5196 га, яка знаходяться на території Верхньострутинської сільської ради за межами с. Верхній Струтинь, Рожнятівського району, Івано-Франківської області - у державну власність в особі територіального органу, уповноваженого розпоряджатися земельними ділянками - Івано-Франківській обласній державній адміністрації.

Таким чином, суд, дослідивши подані позивачем докази, визнав їх належними доказами в розумінні статей Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України). На підставі цих доказів, з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача і вважає за правильне позовні вимоги в частині зобов"язання повернути земельну ділянку, яка знаходиться по вул. Заводській, с. Верхній Струтинь, Рожнятівського району, Івано-Франківської області, органу, уповноваженому розпоряджатися земельними ділянками Івано-Франківській обласній державній адміністрації задоволити.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Щодо розподілу судового збору за розгляд даної справи, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір", який відповідно до статті 10 набрав чинності з 01.11.2011 р. (із змінами та доповненнями) за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір.

Відповідно до частини 1 статті 4 вищевказаного закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плати.

У відповідності до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2015 р. становить 1218,00 грн.

В спірному випадку позовні вимоги, заявлені першим заступником прокурора, який відповідно до чинного законодавства (п. 11 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (із змінами та доповненнями) звільнений від сплати судового збору, являються немайнового характеру, і включають в себе три вимоги. Отже, сплаті підлягав судовий збір в сумі 3 564,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п.4. 6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами та доповненнями) приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалась до суду.

З врахуванням наведеного вище та беручи до уваги часткове задоволення позову, суд приходить до висновку про стягнення в дохід державного бюджету судового збору з позивача Івано-Франківської обласної державної адміністрації 1218 грн. 00 коп. та з відповідача Верхньострутинської сільської ради 2 346 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 19, 124 Конституції України, ст. ст. 26 Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", 2, 3, 6, 9 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. ст. 3, 4 "Про судовий збір", ст. ст. 3, 15, 83, 84, 122 Земельного кодексу України та керуючись ст. ст. 1, 21, 22, 32, 43, 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

позов прокурора Рожнятівського району в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації до відповідача Верхньострутинської сільської ради, за участі третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро" про визнання недійсним рішення Верхньострутинської сільської ради "Про закріплення за територіальною громадою с. Верхній Струтинь права комунальної власності" № 122-20/2013 від 14.07.2013 року, скасування державної реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1,5196 га, розташовану за адресою : Івано-Франківська область, Рожнятівський район, село Верхній Струтинь, вул. Заводська, кадастровий номер 2624880901:01:004:0003 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 2687686, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 169459326248, яке зареєстроване за Верхньострутинською сільською радою та зобов"язання Верхньострутинську сільську раду повернути зазначену вище земельну ділянку Івано-Франківській обласній державній адміністрації задовольнити частково

Визнати недійсним рішення Верхньострутинської сільської ради "Про закріплення за територіальною громадою с. Верхній Струтинь права комунальної власності" № 122-20/2013 від 14.07.2013 року.

Верхньострутинській сільській раді (вул. Січових Стрільців, 53, с. Верхній Струтинь, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77621, код 04355154) повернути одержану земельну ділянку площею 1,5196 га, розташовану за адресою : Івано-Франківська область, Рожнятівський район, село Верхній Струтинь, вул. Заводська, кадастровий номер 2624880901:01:004:0003 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 2687686, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 169459326248, яке зареєстроване за Верхньострутинською сільською радою (77621, Івано-Франківська область, Рожнятівський район, с. Верхній Струтинь, вул. Січових Стрільців,53, код ЄДРПОУ 04355154) органу, уповноваженому розпоряджатися земельними ділянками - Івано-Франківській обласній державній адміністрації - Івано-Франківській обласній державній адміністрації (вул.Грушевського,21, м. Івано-Франківськ, 76004, код 20567921).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Івано-Франківської обласної державної адміністрації (вул.Грушевського,21, м. Івано-Франківськ, 76004, код 20567921) в дохід Державного бюджету 1 218 грн.00 коп. (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень) судового збору.

Судовий збір зарахувати в доход Державного бюджету України за наступними платіжними реквізитами: рахунок 31219206783002 - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач - УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ отримувача - 37952250, банк - ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО банку - 836014.

Стягнути з Верхньострутинської сільської ради (вул. Січових Стрільців, 53, с. Верхній Струтинь, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77621, код 04355154) в дохід Державного бюджету 2 346 грн.00 коп. (дві тисячі триста сорок шість гривень) судового збору.

Судовий збір зарахувати в доход Державного бюджету України за наступними платіжними реквізитами: рахунок 31219206783002 - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач - УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ отримувача - 37952250, банк - ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО банку - 836014.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.08.15

Суддя Фанда О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"