Рішення

від 06.08.2015 по справі 910/15755/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2015№910/15755/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу №910/15755/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Уніпром", м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Віпінвест", м. Київ,

про стягнення 14 438,64 грн.,

за участю представників:

позивача - Костьолова Д.В. (довіреність від 08.06.2015 №б/н);

відповідача - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Уніпром" (далі - ТОВ «Уніпром») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Віпінвест" (далі - ТОВ «Віпінвест»): 20 000 грн. основного боргу, який утворився у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 30.10.2013 №30/10-01 (далі - Договір); 7 285,49 грн. втрат від інфляції; 1 078,48 грн. 3% річних; 982,52 грн. пені, а всього 29 346,49 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2015 порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.2015 відкладено розгляд справи на 06.08.2015 у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.

06.08.2015 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача 6 000 грн. основної заборгованості у зв'язку зі сплатою боргу ТОВ «Віпінвест» 14 000 грн. за період з 15.07.2015 по 31.07.2015; таким чином, ТОВ «Уніпром» просить суд стягнути з ТОВ «Віпінвест» 6 000 грн. основної заборгованості, 6 629,41 грн. втрат від інфляції, 951,08 грн. 3% річних та 858,15 грн. пені, а всього 14 438,64 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд, перевіривши дотримання позивачем названого припису, прийняв заяву про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

У судовому засіданні 06.08.2015 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі; представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адресу, зазначену в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (04077, м. Київ, вул. Дніпроводська,1-А, кв. 26), що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал; до матеріалів справи долучено конверти-повернення з адреси відповідача з відмітками поштового відділення «причини повернення: за закінченням встановленого строку зберігання».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 06.08.2015 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.10.2013 ТОВ «Уніпром» (постачальник) та ТОВ «Віпінвест» (покупець) укладено Договір, за умовами якого:

- в порядку та на умовах, визначених Договором, постачальник передає у власність покупцеві, а покупець оплачує та приймає товар, визначений у рахунках постачальника (товар) (пункт 1.1 Договору);

- загальна сума Договору складається із сум, вказаних у рахунках постачальника, виписаних за період дії Договору (пункт 2.2 Договору);

- покупець оплачує товар за цінами та відповідно до рахунку постачальника на кожну окрему поставку (пункт 3.1 Договору);

- оплата товарів покупцем здійснюється шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок постачальника (пункт 3.2 Договору);

- розрахунки за товар здійснюються таким чином: 30% - передплата; 70% - відтермінування платежу на 14 календарних днів з моментом відвантаження товару. Покупець може одержати наступний товарний кредит тільки після повного розрахунку за попередній товарний кредит. Розрахунки за Договором здійснюються через установу банку згідно із правилами, передбаченими чинним в Україні законодавством для безготівкових розрахунків (пункт 3.3 Договору);

- у випадку порушення зобов'язання, що виникає з Договору, сторона несе відповідальність, визначену Договором та (або) чинним в Україні законодавством (пункт 7.1 Договору);

- Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2014, а у частині фінансових зобов'язань до повного їх виконання (пункт 10.1 Договору);

- закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (пункт 10.2).

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 37 444,80 грн., що підтверджується видатковою накладною від 30.10.2013 №970 на підставі рахунку від 30.10.2013 №982.

Разом з цим, позивачем додано податкову накладну від 30.10.2013 №151 на загальну сум 37 444,80 грн.

Судом встановлено, що видаткова накладна від 30.10.2013 №970 підписана уповноваженою особою та скріплена печаткою лише ТОВ «Уніпром».

Однак відповідач не заперечив факт отримання товару від позивача та сплатив на підставі виставленого рахунку від 30.10.2013 №982 ТОВ «Уніпром» лише 32 104,80 грн.: 07.11.2013 на суму 6 444,80 грн. (платіжне доручення №90) та на суму 660 грн. (платіжне доручення №91); 08.09.2014 на суму 5 000 грн. (платіжне доручення 290229); 06.11.2014 на суму 6 000 грн. (платіжне доручення №137879); 15.07.2015 на суму 5 000 грн. (платіжне доручення №б/н); 20.07.2015 на суму 5 000 грн. (платіжне доручення №770739); 31.07.2015 на суму 4 000 грн. (платіжне доручення №831647115).

08.11.2013 позивачем було здійснено реалізацію товару на суму 660 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивачем подано суду акт звірки взаємних розрахунків за період з 30.10.20113 по 06.08.2015, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 6 000 грн.; вказаний акт підписаний та скріплений печаткою ТОВ «Уніпром»; у зв'язку з наведеним позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу.

Отже, відповідач, отримавши від позивача товар, не виконав умови Договору та не здійснив повну його оплату, у зв'язку з чим у ТОВ «Віпінвест» виникла заборгованість перед ТОВ «Уніпром», а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 6 000 грн. заборгованості є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 6 629,41 грн. втрат від інфляції, 951,08 грн. 3% річних та 858,15 грн. пені відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що розрахунки за товар здійснюються таким чином: 30% - передплата; 70% - відтермінування платежу на 14 календарних днів з моментом відвантаження товару.

Так, 70% від основної суми поставки товару (37 444,80 грн.) становить 26 211,36 грн., 14 (чотирнадцятий) календарний день з моменту відвантаження товару (з 30.10.2013) припадає на 13.11.2013.

Позивач просить суд стягнути з відповідача:

з 13.11.2013 по 07.09.2014 (сума боргу 26 211,36 грн.) 3% річних на суму 644,15 грн. та втрати від інфляції на суму 3 591,18 грн.;

з 08.09.2014 по 05.11.2014 (сума боргу 26 000 грн.) 3% річних на суму 126,08 грн. та втрати від інфляції на суму 1 396,10 грн.;

з 06.11.2014 по 23.02.2015 (сума боргу 20 000 грн.) 3% річних на суму 180,82 грн. та втрати від інфляції на суму 1 642,13 грн.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних та втрат від інфляції, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що розрахунок правильний, а тому стягненню з відповідача підлягає 3% річних у сумі 951,05 грн. та втрати від інфляції у сумі 6 629,41 грн.

Що ж до стягнення пені у сумі 124,37 грн., то господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до частини другої статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що у випадку порушення зобов'язання, що виникає з Договору, сторона несе відповідальність, визначену Договором та (або) чинним в Україні законодавством.

Разом з тим, у пункті 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 124,37 грн.

У розподілі судових витрат господарським судом враховується, що за приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Віпінвест» (04077, м. Київ, вул. Дніпроводська, 1-А, кім. 26; ідентифікаційний код 35199679) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Уніпром» (01042, м. Київ, бульвар Марії Приймаченко, 8, к. 37; ідентифікаційний код 21483639): 6 000 (шість тисяч) грн. основної заборгованості; 6 629 (шість тисяч шістсот двадцять дев'ять) грн. 41 коп. втрат від інфляції; 951 (дев'ятсот п'ятдесят одну) грн. 05 коп. 3% річних та 1 718 (одну тисячу сімсот вісімнадцять) грн. 41 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.08.2015.

Суддя О. Марченко