Рішення

від 04.08.2015 по справі 915/899/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 року Справа № 915/899/15

За позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат”,

                               69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18

Відповідач:          Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія                     Енергосервіс”,

                    54058, м. Миколаїв, вул. Красних Майовщиків, 17, корпус Б, кв. 43

Про:           стягнення збитків в сумі 42 398,19 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 28.05.2015 р. звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача збитки в сумі 42398,19 грн.

          Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору № 314 від 29.03.2013 р. на виконання робіт; платіжних доручень на загальну суму 200000,00 грн.; акту приймання-передачі виконаних робіт на суму 38261,81 грн.; п. 4.4 Статуту ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат»; акту приймання-передачі майнового комплексу від 31.12.13 р.; умов договору відступлення права вимоги № 152/155 від 31.12.13 р. (на 200000,00 грн.); листа ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» № ВК/02-118 від 20.01.14 р.; листа ТОВ «Компанія Енергосервіс» № 02 від 23.04.14 р. про зарахування заборгованості (на 119340,00 грн. + 38261,81 грн.); вимога № 25-17/2140 від 22.09.14 р. про повернення матеріалів на суму 42398,19 грн.; вимога № 25-17/231 від 03.02.15 р. про повернення коштів взаєморозрахунків від 16.06.14 р.; норм ст. ст. 193, 180, 224 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 610, 530, 631, 651, 612, 22 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що відповідач отримав від позивача передплату за договором № 314 та неналежно виконав свої зобов'язання за цим договором, який припинив свою дію, а саме не виконав роботи на суму 42398,19 грн. та на цю суму не повернув матеріали, що були придбані ним у позивача, тому відповідач повинен відшкодувати позивачу реальні збитки в сумі 42398,19 грн. (200000,00-119340,00-38261,81). Позивач вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем порушені норми та приписи діючого законодавства.

Представник позивача в судове засідання 04.08.15 р. не з'явився, але 03.08.15 р. направив до суду заяву, в якій зазначив, що в зв'язку зі скрутним матеріальним становищем та відсутністю квитків із м. Запоріжжя на залізничні потяги з прибуттям у м. Миколаїв, просить розгляд справи здійснити без його участі.

Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, відзив по суті позову не надав, в судове засідання свого представника жодного разу не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення № 54058802016717 та № 5405802026658.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

04.08.2015 р. за результатами розгляду справи суд, на підставі ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд –

встановив:

29 березня 2013 року між ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат», правонаступником якого, на підставі п. 4.4 Статуту ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат», виступає ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат», та ТОВ «Компанія «Енергосервіс» був укладений договір № 314 згідно з предметом якого відповідач, як підрядник, зобов'язався на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а позивач, як замовник, зобов'язався прийняти та оплатити виконану роботу.

Роботи, які зобов'язався здійснити підрядник, полягають в ремонті «введення ошиновки дільниці електролізу по ОСІ 39 ряду «Д». Інв. № 100107 (п. 1.2 договору).

Відповідно до умов пунктів 2.1 та 3.5 договору підрядник повинен був розпочати виконання робіт протягом 4-х робочих днів з дня виконання замовником зобов'язань щодо: надання будівельного майданчика (фронту робіт) та проведення передплати для придбання матеріалів підрядником, і завершити виконання робіт згідно "Календарного графіку виконання робіт", який є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 3). Передплата на матеріали по цьому договору здійснюється замовником тільки після письмового узгодження розробленого та узгодженого підрядником ПВР, на підставі виставленого підрядником рахунку у розмірі 200 000,00 грн.

Пунктом 5.11 договору сторони дійшли згоди, що за результатами приймання робіт сторонами складається акт приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2, та довідка за формою КБ-3 для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків.

За змістом п. 9.2, договір вступає в силу з моменту його підписання й діє до 31.12.2013 р.

Додатковою угодою № 1 від 27.12.2013 р. сторони пункт 9.2 договору виклали у наступній редакції: цей договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2014 р.

30.12.2013 р. сторони додатковою угодою № 2 внесли зміни до пунктів 1.2, 1.3 та 3.1 договору. Так, роботи, які зобов'язується здійснити підрядник, полягають в ремонті «введення ошиновки дільниці електролізу по ОСІ 39-40 ряду «Д». Інв. № 100107. Договірна ціна складає 632245,20 грн.

Згодом, 31.12.2013 р. ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" та відповідач уклали додаткову угоду № 3 до договору, в якій сторони дійшли згоди припинити виконання частини зобов'язань ТОВ "Компанія Енергосервіс" за договором по ОСІ 39-40 ряду «Д». Інв. № 100107 на загальну суму 432 245,00 грн., що є невиконаними за цим договором.

Крім того, сторони домовились, що зобов'язання з виконання робіт (придбання матеріалів) в сумі 200000,00 грн. підлягають виконанню за договором про відступлення права вимоги № 152/155 від 31.12.2013 р. підрядником ТОВ «ЗТМК».

Предметом даного спору виступила майнова вимога позивача про стягнення з відповідача частини здійсненої оплати у розмірі 42398,19 грн. (передплата для придбання матеріалів).

Підставою – договір підряду № 314 від 29.03.2013 р., платіжні доручення на загальну суму 200000,00 грн.; акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт на суму 38261,81 грн.; вимога № 25-17/2140 від 22.09.14 р. про повернення матеріалів на суму 42398,19 грн.; норми ст. 22 ЦК України.

Отже, спірні відносини, які виникли між сторонами, визначені положеннями діючого законодавства про будівельний підряд.

Так, за приписами ст. ст. 875, 877 (ч.1), 882 (ч. 4) Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищенаведеного договору ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" перерахувало відповідачеві для придбання матеріалів 200 000,00 грн., що підтверджується платіжним доручення № 6747 від 10.04.2013 р.- на 100 000,00 грн.; платіжним дорученням № 9312 від 27.05.2013 р.- на 94 000,00 грн.; платіжним дорученням № 9313 від 28.05.2013 р.- на 6 000,00 грн.

На виконання п.5.11 договору у квітні 2014 року сторони склали акт приймання - передачі виконаних будівельних робіт на суму 38 261,81 грн., який підписаний представниками сторін та скріплений печатками обох підприємств.

Відповідно до змісту ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

З матеріалів справи вбачається, що 31.12.2013 р. між Державним підприємством "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги N 152/155.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору ДП " Запорізький титано-магнієвий

комбінат" передав ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат", а ТОВ " Запорізький титано-магнієвий комбінат" прийняв право вимоги, що належить ДП " Запорізький титано-магнієвий комбінат ", і став кредитором за договором підряду № 314 від 29 березня 2013 р. на ремонт "Введення ошиновки дільниці електролізу по ОСІ 39 ряду "Д" інв.№100107., укладеним між ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" та ТОВ "Компанія Енергосервіс" (боржник).

За цим договором ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" одержало право вимагати від ТОВ "Компанія Енергосервіс" виконання зобов'язання з виконання робіт (придбання матеріалів) на суму 200 000,00 грн., що є невиконаним ТОВ "Компанія Енергосервіс" перед ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на дату підписання акту приймання-передачі майнового комплексу Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальність «Запорізький титано-магнієвий комбінат».

Про відступлення права вимоги ТОВ "Компанія Енергосервіс" було повідомлено листом ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат " № ВК/02-118 від 20.01.2014 р. Будь-яких заперечень від ТОВ "Компанія Енергосервіс" щодо відступлення права вимоги за договором № 314 від 29.03.2013 р. - на адресу ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" не надходило.

Відповідно до листа відповідача № 02 від 23.04.2014р. позивачем було здійснено зарахування погашення заборгованості у сумі 119340,00 грн. - відповідно до накладної №1 від 23.04.2014р., та у сумі 38 261,81 гри. - відповідно до акту виконаних робіт за квітень 2014р.

22.09.2014          р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" звернулося до відповідача з вимогою № 25-17/2140 від 22.09.2014 р. повернути матеріали (придбані ТОВ "Компанія Енергосервіс" на суму передплати для придбання матеріалів, сплачену ДП "Запорізький титано - магнієвий комбінат" за договором підряду № 314 від 29.03.2013 р.) в розмірі 42398,19 грн., у семиденний строк від дня пред'явлення цієї вимоги.

Зазначену вимогу відповідач отримав 29.09.2014 р., але відповіді на вказану вимогу останній не надав.

Згодом, 03.02.2015          р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про повернення коштів №25-17/231, у сумі 42 398,19 грн. Відповідь на неї в матеріалах справи також відсутня.

Відповідно до приписів ст. ст. 526, 525, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на спростування доводів позивача, не надав суду належних доказів повернення останньому передплати для придбання матеріалів, сплачену позивачем за договором підряду № 314 від 29.03.2013 р. на загальну суму 42398,19 грн.

Тому, беручи до уваги вищенаведене, борг відповідача перед позивачем дійсно складає в розмірі 42398,19 грн. виходячи з розрахунку: (200000,00-119340,00-38261,81).

Зазначений борг відповідача перед позивачем підтверджується також узгодженим між сторонами актом звіряння взаємних розрахунків станом на 01.06.2014 рік.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.

У відповідності до ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Як було встановлено вище, за договором № 314 від 29.03.2013 р. позивачеві не повернуто ні матеріалів, що були придбані відповідачем на суму 42 398,19 грн. з ПДВ, а ні їх вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Приписами ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, в тому числі, витрати, які особа зробила (реальні збитки).

Сума 42 398 19 грн. є реальними збитками позивача, оскільки це є кошти, які перераховані відповідачу, але на цю суму роботи ним не виконані, кошти не повернені.

Відповідач не спростовує вимоги позивача, не надає суду докази, які свідчать про відсутність вказаного зобов`язання перед позивачем.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а отже – задоволення їх в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Енергосервіс” (54058, м. Миколаїв, вул. Красних Майовщиків, 17, корпус Б, кв. 43, код ЄДРПОУ 33179184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, код ЄДРПОУ 38983006) – 42398,19 грн. збитків та 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Повне рішення складено 10 серпня 2015 року.

Суддя                                                   О.Г.Смородінова