Рішення

від 29.07.2015 по справі 917/1318/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2015 р. Справа №917/1318/15

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого Судді Кульбако М.М.,

за участю представників:

позивача: Шаповалов О.О., Пащенко В.В.

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромеханік",

вул. Половка, 78-А, м.Полтава, 36034

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро",

с.Піщане Решетилівського району Полтавської області, 38410

про стягнення 384 910,84 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромеханік" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" про стягнення 369 984,34 грн. заборгованості, з яких: 294 869,88 грн. - основний борг, 35 739,51 грн. - пеня, 1 813,69грн. - 3% річних, 37 561,26 грн. - інфляційні втрати, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним 06.01.2015 року між сторонами договором купівлі-продажу №4.

16.07.2015 року через загальний відділ суду від позивача надійшла заява від 15.07.2015р. про збільшення розміру позовних вимог. В даній заяві позивач вказує, що ним при подачі позову до суду не враховано двох партій товару, що поставлені відповідачу та не оплачені до цього часу, а саме за видатковою накладною №131 від 19.02.2015 р. на суму 1 810,56 грн. та №149 від 24.02.2015 р. на суму 7 927,80 грн., в зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача 304 608,24 грн. суми основного боргу, 37982,52 грн. пені, 40394,24 грн. інфляційних втрат та 1925,84 грн. 3% річних.

Пунктом 3.10 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Враховуючи дотримання позивачем процесуальних норм, передбачених ст.ст.54,57 ГПК України, суд приймає заяву до розгляду.

Подальший розгляд справи проводиться стосовно позовних вимог, викладених у заяві про збільшення розміру позовних вимог від 15.07.2015р., а саме про стягнення з відповідача 304 608,24 грн. суми основного боргу, 37982,52 грн. пені, 40394,24 грн. інфляційних втрат та 1925,84 грн. 3% річних.

Крім того, від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках ТОВ "Бурат-Агро" у банківських або інших кредитно-фінансових установах, у межах суми стягнення.

При вирішенні цього питання суд, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дійшов висновку, що клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження ймовірності можливого невиконання чи утруднення виконання судового рішення.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засіданні не забезпечив, відзив на позов не надав, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з перебуванням юриста підприємства у відрядженні, та крім того, просить суд зобов'язати позивача провести звірку взаєморозрахунків з відповідачем. Також, відповідач надав суду копію платіжного доручення №40439, яке свідчить про часткове погашення суми основного боргу в розмірі 100 000,00 грн.

Суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи виходячи з наступного:

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з його відсутністю (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК).

Відповідач не навів доказів неможливості заміни представника відповідача.

Стосовно клопотання в частині зобов'язання позивача провести звірку взаєморозрахунків з відповідачем, слід зазначити, що в матеріалах справи наявний акт звірки несплачених видаткових накладних за період з 01.01.2015 року по 21.07.2015 року складений та підписаний позивачем, а також докази направлення його відповідачу. З доданих до акту опису вкладення від 23.07.2015 р., квитанції №2217 та рекомендованого повідомлення, вбачається, що вказаний акт отримано відповідачем 24.07.2015 р. Відтак, відповідач мав достатньо часу підготуватись до судового засідання та надати суду свої заперечення, взяти участь у проведенні звірки розрахунків, однак таким правом не скористався.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив, що 06 січня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромеханік" (надалі Продавець, позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" (надалі Покупець, відповідач), уклали Договір купівлі-продажу №4 (надалі Договір). Орієнтовна вартість Договору - 3000000,00 грн.

Відповідно до пункту 1.1. Договору Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити запасні частини до автомобілів, та сільськогосподарської техніки, технічні рідини та мастила (надалі - Товар), в асортименті і кількості, вказаних у специфікаціях та/або накладних, підписаних уповноваженими представниками сторін.

Згідно з пунктами 2.1., 2.2. Договору Продавець поставляє товар партіями на умовах EXW франко-склад Продавця м. Полтава, вул. Половка, 78-А згідно правил Інкотермс-2000. Право власності на товар та всі ризики відносно товару переходять від Продавця до Покупця в момент передачі товару Покупцю в пункті поставки та оформлення всіх товаросупровідних документів.

Продавець за період з 06.01.2015р. по 08.05.2015р. поставив Відповідачу Товару на загальну суму 305 799,84 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору Покупець оплачує товар шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця протягом десяти банківських днів з дня поставки товару.

Однак, частина поставленого товару на загальну суму 304 608,24 грн. Покупцем оплачена не була, що і стало приводом для звернення позивача до суду з даним позовом.

Факт поставки, асортимент та вартість поставленого, але неоплаченого товару зафіксовано у видаткових накладних, підписаних уповноваженими представниками сторін, а саме: видаткова накладна №4 від 06.01.2015 року на суму 3764,40 грн.; видаткова накладна №6 від 06.01.2015 року на суму 2193,97 грн.; видаткова накладна №7 від 09.01.2015 року на суму 1922,40 грн.; видаткова накладна №12 від 14.01.2015 року на суму 442,80 грн.; видаткова накладна №13 від 14.01.2015 року на суму 2899,80 грн.; видаткова накладна №17 від 16.01.2015 року на суму 673,80 грн.; видаткова накладна №18 від 16.01.2015 року на суму 1113,60 грн.; видаткова накладна №26 від 23.01.2015 року на суму 2155,73 грн.; видаткова накладна №28 від 23.01.2015 року на суму 2761,20 грн.; видаткова накладна №45 від 28.01.2015 року на суму 1708,80 грн.; видаткова накладна №58 від 03.02.2015 року на суму 4440,00 грн.; видаткова накладна №60 від 04.02.2015 року на суму 1868,88 грн.; видаткова накладна №67 від 05.02.2015 року на суму 1309,80 грн.; видаткова накладна №68 від 06.02.2015 року на суму 1783,80 грн.; видаткова накладна №70 від 06.02.2015 року на суму 2192,40 грн.; видаткова накладна №72 від 09.02.2015 року на суму 1156,20 грн.; видаткова накладна №73 від 09.02.2015 року на суму 3811,20 грн.; видаткова накладна №83 від 11.02.2015 року (на суму 2323,44 грн.; видаткова накладна №87 від 13.02.2015 року на суму 532,20 грн.; видаткова накладна №131 від 19.02.2015 року на суму 1810,56 грн.; видаткова накладна №132 від 20.02.2015 року на суму 11586,00 грн.; видаткова накладна №149 від 24.02.2015 року на суму 7927,80 грн.; видаткова накладна №164 від 25.02.2015 року на суму 846,82 грн.; видаткова накладна №169 від 26.02.2015 року на суму 8864,83 грн.; видаткова накладна №172 від 27.02.2015 року на суму 7744,84 грн.; видаткова накладна №179 від 02.03.2015 року на суму 767,98 грн.; видаткова накладна №181 від 02.03.2015 року на суму 3759,65 грн.; видаткова накладна №189 від 03.03.2015 року на суму 2939,81 грн.; видаткова накладна №190 від 03.03.2015 року на суму 3883,39 грн.; видаткова накладна №191 від 03.03.2015 року на суму 1586,29 грн.; видаткова накладна №227 від 05.03.2015 року на суму 10550,52 грн.; видаткова накладна №237 від 06.03.2015 року на суму 49,20 грн.; видаткова накладна №276 від 11.03.2015 року на суму 433,80 грн.; видаткова накладна №277 від 11.03.2015 року на суму 2197,85 грн.; видаткова накладна №304 від 13.03.2015 року на суму 4320,05 грн.; видаткова накладна №312 від 16.03.2015 року на суму 2674,42 грн.; видаткова накладна №324 від 16.03.2015 року на суму 3285,60 грн.; видаткова накладна №337 від 17.03.2015 року на суму 1979,76 грн.; видаткова накладна №341 від 17.03.2015 року на суму 7946,84 грн.; видаткова накладна №346 від 18.03.2015 року на суму 1377,12 грн.; видаткова накладна №358 від 18.03.2015 року на суму 727,26 грн.; видаткова накладна №359 від 18.03.2015 року на суму 2410,08грн.; видаткова накладна №381 від 19.03.2015 року на суму 3744,98 грн.; видаткова накладна №382 від 19.03.2015 року на суму 273,91 грн.; видаткова накладна №392 від 20.03.2015 року на суму 1308,76 грн.; видаткова накладна №393 від 20.03.2015 року на суму 2894,38 грн.; видаткова накладна №406 від 23.03.2015 року на суму 11506,80 грн.; видаткова накладна №452 від 26.03.2015 року на суму 2922,72 грн.; видаткова накладна №463 від 27.03.2015 року на суму 2660,16 грн.; видаткова накладна №464 від 27.03.2015 року на суму 3359,99 грн. ; видаткова накладна №477 від 27.03.2015 року на суму 612,46 грн.; видаткова накладна №479 від 27.03.2015 року на суму 6444,47 грн.; видаткова накладна №511 від 01.04.2015 року на суму 12362,12 грн.; видаткова накладна №518 від 02.04.2015 року на суму 2034,90грн.; видаткова накладна №539 від 03.04.2015 року на суму 963,84 грн.; видаткова накладна №552 від 07.04.2015 року на суму 1290,00 грн.; видаткова накладна №591 від 10.04.2015 року на суму 7044,82 грн.; видаткова накладна №593 від 10.04.2015 року на суму 9664,66 грн.; видаткова накладна №606 від 10.04.2015 року на суму 394,75 грн.; видаткова накладна №607 від 10.04.2015 року на суму 851,76 грн.; видаткова накладна №613 від 14.04.2015 року на суму 972,00 грн.; видаткова накладна №615 від 14.04.2015 року на суму 17514,04 грн.; видаткова накладна №634 від 15.04.2015 року на суму 292,43 грн.; видаткова накладна №646 від 16.04.2015 року на суму 4874,92 грн.; видаткова накладна №647 від 16.04.2015 року на суму 2227,92 грн.; видаткова накладна №654 від 17.04.2015 року на суму 10513,44 грн.; видаткова накладна №675 від 22.04.2015 року на суму 3999,00 грн.; видаткова накладна №683 від 23.04.2015 року на суму 5927,28 грн.; видаткова накладна №685 від 23.04.2015 року на суму 2156,16 грн.; видаткова накладна №697 від 24.04.2015 року на суму 2352,64 грн.; видаткова накладна №700 від 24.04.2015 року на суму 6804,00 грн.; видаткова накладна №701 від 24.04.2015 року на суму 3519,60 грн.; видаткова накладна №709 від 24.04.2015 року на суму 3613,20 грн.; видаткова накладна №720 від 27.04.2015 року на суму 8706,00 грн.; видаткова накладна №724 від 28.04.2015 року на суму 5818,97 грн.; видаткова накладна №726 від 28.04.2015 року на суму 2336,40 грн.; видаткова накладна №727 від 28.04.2015 року на суму 2135,40 грн.; видаткова накладна №743 від 29.04.2015 року на суму 1334,40 грн.; видаткова накладна №746 від 30.04.2015 року на суму 1474,22 грн.; видаткова накладна №747 від 30.04.2015 року на суму 1279,74 грн.; видаткова накладна №773 від 05.05.2015 року на суму 10206,13 грн.; видаткова накладна №775 від 05.05.2015 року на суму 3237,86 грн.; видаткова накладна №790 від 06.05.2015 року на суму 93,16 грн.; видаткова накладна №817 від 07.05.2015 року на суму 291,60 грн.; видаткова накладна №823 від 07.05.2015 року на суму 1766,40 грн.; видаткова накладна №824 від 08.05.2015 року на суму 2100,96 грн. (копії вказаних накладні наявні в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Згідно із статтею11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору купівлі - продажу, згідно якого, в силу статті 655 ЦК України, продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги. Даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов'язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Отже, змістом договору купівлі продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом, на момент пред'явлення позову відповідач свої зобов'язання за договором купівлі-продажу №4 від 06.01.2015 р., виконав частково та за ним рахувалась заборгованість в розмірі 304 608,24 грн.

Судом встановлено, що видатковими накладними наявними в матеріалах справи підтверджується факт поставки позивачем товару відповідачу на суму 305 799,84 грн.

Після порушення провадження у справі відповідач частково сплатив суму основного боргу в розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням №40439 від 24.07.2015 р. Вказаний факт позивачем не заперечувався.

Отже, відповідач підписавши договір купівлі-продажу №4 від 06.01.2015 р., видаткові накладні, частково оплативши поставлений товар, взяв на себе зобов'язання з оплати товару.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 204 608,24 грн. В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 100 000,00 грн. позов підлягає припиненню на підставі п. 1-1 статті 80 ГПК України.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що за неоплату чи несвоєчасну оплату товару Продавець має право вимагати від Покупця сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеного позивачем нараховано відповідачу до стягнення пеню в сумі 37982,52 грн., 3% річних в сумі 1925,84 грн., інфляційні в сумі 40394,24 грн. (детальний розрахунок в матеріалах справи).

Після перевірки правильності нарахування пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 37982,52 грн. пені, 1925,84 грн. 3% річних та 40394,24 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 204 608,24 грн. суми основного боргу, 37 982,52 грн. пені, 40394,24 грн. інфляційних втрат, 1925,84 грн. 3% річних обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами (в мат. справи) і підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України понесені позивачем при пред'явленні даного позову судові витрати з оплати судового збору покладаються на відповідача.

При визначенні розміру витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, суд виходив з наступного.

Згідно з частиною першою статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (ч. 3 ст. 48 ГПК України). В розумінні даних статей судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам статті 2 Закону та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у статті 4 цього Закону. Відповідно до ст. 12 Закону України "Про адвокатуру" (в редакції, чинній на час винесення рішення) оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2015р. між позивачем та адвокатом Шаповалом О.О. було укладено угоду №696 про надання правової допомоги, в матеріалах справи наявний ордер серії ПТ №069696, квитанція №696 від 22.06.2015 року на загальну суму 12 000,00 грн. з підставою платежу угода №696 від 22.06.2015 року. Вказані документи підтверджують факт надання відповідних послуг адвокатом відповідачу у зв'язку зі спором, який виник з позивачем.

На підставі аналізу обсягу необхідних та фактичних зусиль для вирішення спору сторін у даній справі, виходячи з вимог розумності та справедливості, врахувавши обставини справи, якість підготовки позовних матеріалів, тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що витрати позивача на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню останньому за рахунок відповідача в сумі 1000,00 грн.

Керуючись статтею 66, 75, п. 1-1 статті 80, статтями 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення 100 000,00 гривень на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відмовою позивача.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" (с.Піщане Решетилівського району Полтавської області, 38410, ідентифікаційний код 30152327, р/р 26008601002988 в ПАТ "Промінвестбанк" м. Києва, МФО 300012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромеханік" (вул. Половка, 78-А, м. Полтава, 36034, ідентифікаційний код 32996135, р/р 26008132994001 в ПАТ "Полтава Банк" в м. Полтава, МФО 331489) 204 608,24 грн. суми основного боргу, 37982,52 грн. пені, 40394,24 грн. інфляційних втрат, 1925,84 грн. 3% річних, 7698,22 грн. судового збору та 1 000 грн. витрат на послуги адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромеханік" про забезпечення позову відмовити.

Повне рішення складено 06.08..2015р.

Суддя Кульбако М.М.