Рішення

від 05.10.2011 по справі 5023/6749/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2011 р. Справа № 5023/6749/11

вх. № 6749/11

Суддя господарського суду Доленчук Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "АСТОР", м. Світловодськ

до ЗАТ "Краснопавлівський молокозавод", смт. Краснопавлівка

про стягнення 14055,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТОР" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Краснопавлівський молокозавод" (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за договором від 15.06.2010 р. у розмірі 14055,00 грн.

Сторони про судове засідання були повідомлені належним чином, їх представники в призначене судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

15.06.2010 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу хімічної продукції (надалі-договір) за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання передати відповідачеві товар (кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю товару зазначаються у видатковій накладній), а відповідач зобов'язувався прийняти товар та сплатити за нього визначену грошову суму.

Згідно з п. 4.2. договору термін оплати складав 10 банківських днів з моменту прийняття товару.

16 червня 2010 року на виконання умов договору позивач передав відповідачеві хімічну продукцію, а саме соду кальциніровану 2800,00 кг та соду каустичну - 500,00 кг на загальну суму 14055,00 грн. з ПДВ, що підтверджується накладною № 46 від 16.06.2010 р., довіреністю № 52 від 16.06.2010 р. на представника відповідача ОСОБА_1 та податковою накладною № 46 від 16.06.2010 р.

Згідно позову позивач вказує, що з невідомих причин відповідач не провів з ним розрахунків за поставлений товар і загальна сума боргу відповідача складає 14055,00 грн.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи доказів сплати відповідачу заборгованості за договором у розмірі 14055,00 грн. не міститься.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що сума заборгованості за договором у розмірі 14055,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 140,55 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 628, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства В«Краснопавлівський молокозаводВ» (64621, Харківська область, Лозівський район, смт. Краснопавлівка, вул. Червоногвардійська, 45-А, код ЄДРПОУ 24271471, р/р 2600101301725 в «БМ Банк», МФО 380913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«АСТОРВ» (юридична адреса: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Кірова, 74; поштова адреса: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Єгорова, 31; код ЄДРПОУ 20642210, р/р № 26009300013105 в ПАТ В«БАНК ФОРУМВ» , м. Кременчук, МФО 331984) заборгованість у розмірі 14055,00 грн., 140,55 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Доленчук Д. О.

Рішення підписано 10.10.2011 р.