Постанова

від 06.03.2007 по справі 2-24/341-2006

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-24/341-2006

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

1 березня 2007 року  

Справа № 2-24/341-2006

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Гонтаря В.І.,

суддів                                                                      Горошко Н.П.,

                                                                                          Плута В.М.,

за участю представників сторін:

представник позивача - не з'явився - приватне сільськогосподарське підприємство "Артур";

представник відповідача - не з'явився - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Штурм Перекопу";

розглянувши апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Артур" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя    Колосова Г.Г.) від 02.10.2006 у справі № 2-24/341-2006,

за позовом           Приватного сільськогосподарського підприємства "Артур" (вул. Калініна, 31-40,Красноперекопськ,96000)

до           Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Штурм Перекопу" (вул. Конституції, 4,Іллінка, Красноперекопський р-н,96052)

про стягнення 698000,00грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 698000грн., у тому числі 262630грн. - збитків, 235370грн. - упущеної вигоди, а також 200000грн. - моральної шкоди.

                    Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.10.2006 (суддя Колосова Г.Г.) в позові відмовлено.

                    Не погодившись з вказаним судовим актом, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду скасувати.

                    Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення господарського суду прийнято незаконно та необґрунтовано.

                    Відповідно до розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.02.2007, суддю Сотула В.В. було замінено на суддю Прокопанич Г.К.

                    Відповідно до розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.03.2007, суддю Прокопанич Г.К. було замінено на суддю Плута В.М.

                    Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

                    Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 262630грн. збитків, посилаючись на те, що 20.06.2003 між СТОВ "Штурм Перекопу" - орендодавець та ПСП "Артур" - орендар було укладено договір №1-АР на оренду приміщення свинарника для зберігання та дорощування молодняку свиней та великої рогатої худоби (ВРХ).

Згідно з пунктом 2.1 договору, відповідач прийняв на себе зобов'язання надати у тимчасове користування приміщення свинарника для зберігання та дорощування худоби строком на 5 років, тобто з 01.07.2003 до 01.07.2008, позивач був зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату за вказане приміщення у розмірі 700грн.

Крім того, між сторонами був також укладений договір зберігання №Х-1 від 20.06.2003, згідно з яким відповідач - Поклажодавець передає, а ПСП "Артур" - Зберігач приймає та зобов'язується зберігати при дорощуванні до нормальної ваги поголів'я тварин (майно).

У позовній заяві позивач посилається на те, що ним сумлінно виконані зобов'язання за вказаними договорами.

За період з 20.06.2003 по 01.04.2004 позивачем було передано відповідачу раніше прийняту на зберігання всю ВРХ, коней та поголів'я свиней, що залишились від загальної кількості раніше переданого поголів'я та від викуплених свиней, що, на думку позивача, підтверджується актами прийому-передачі та довіреностями, які підписані та видані відповідачем.

Таким чином, позивач посилається на те, що станом на 01.04.2004 на зберіганні у нього було 435 голів свиней загальною вагою 32118кг, з яких 20 голів загальною вагою 5855кг належало відповідачеві, а 415голів загальною вагою 262263кг належало позивачеві.

30.03.2004 відповідач, у порушення пункту 4.2 договору № 1-АР від 20.06.2003, не попередив позивача, в односторонньому порядку перервав дію договору та шляхом усунення працівників позивача від роботи перешкодив їх доступ до свинарників, що орендуються.

06.04.2004 представники позивача прибули до свинарників, що орендуються, та встановили, що у свинарнику відсутні 247 голів свиней, 56 голів свиней подохли від голоду, 112 голів свиней знаходились у передсмертному стані, тому вони були дорізані, туші знищені, оскільки згідно висновку ветеринарного лікаря, ці туші підлягали утилізації, оскільки в них були знайдені голодні набряки.

Позивач посилається на те, що причиною вищевказаного є той факт, що на протязі тижня свиней ніхто не годував, а працівники позивача до свинарників не були допущені.

Таким чином, розрахувавши, що 1 кг живої ваги складав 10грн., позивач розрахував збитки, які йому спричинені діями відповідача, та просить стягнути зі СТОВ "Штурм Перекопу" 262630грн. збитків.

Крім того, позивач посилається на те, що він мав намір доростити 415 голів свиней до ваги у середньому 120кг на кожну голову, тобто загальна вага мала бути 49800кг, загальна вартість свиней - 498000грн., що є упущеною вигодою позивача.

До того ж, у даний час не погашений кредит у сумі 120000грн. та банківський кредит у сумі 7568грн., а також відшкодування витрат по передоплаті за свиней, що внесена клієнтом Масловим у сумі 20000грн. за 2 тони свинини живою вагою, що позивач також вважає упущеною вигодою.

Тому позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача упущену вигоду у загальній сумі 235370грн.

На думку судової колегії вимоги позивача задоволенню не підлягають у зв'язку з наступним.

Згідно з договором оренди №1-АР від 20.06.2003 СТОВ "Штурм Перекопу" передало, а ПСП "Артур" прийняло у тимчасове користування приміщення свинарника строком на 5 років з 01.07.2003 по 01.06.2008 для зберігання та дорощування молодняку свиней та великої рогатої худоби зі сплатою орендної плати в розмірі 700грн. на місяць щомісячно не пізніше 10-го числа поточного місяця (т. 1, а.с.10).

Термін дії договору згідно з пунктом 5.1 - до 01.07.2008.

Відповідно до договору зберігання № Х-1 від 20.06.2003 СТОВ "Штурм Перекопу" повинен був передати, а ПСП "Артур" прийняти на зберігання та дорощувати до нормальних вагових категорій поголів'я тварин (майно) у вказаній кількості (т. 1, а.с.11).

Термін дії договору був визначений пунктом 6.1 - до 31.12.2003.

Відповідно до умов договору зберігання згідно з актом прийому-передачі поголів'я свиней від 20.06.2003, вони передані у кількості 1091 голова загальною вагою 39938 кг., з актом прийому-передачі поголів'я крупної рогатої худоби від 20.06.2003 - вона передана у кількості 198 голів загальною вагою 33911 кг (т. 1, а.с. 16, 17).

Факт укладення вказаних договорів сторонами не заперечується.

Пунктом 4.1 договору зберігання встановлено, що зберігач повертає Поклажодавцю дорощену худобу до нормальних вагових категорій за встановленим графіком, але не пізніше 15.12.2003.

Як вбачається з вказаного графіку, поверненню підлягали: свині загальною вагою 8000 кг. до 10.09.2003, свині загальною вагою 8000 кг. до 10.10.2003, свині загальною вагою 15000 кг. до 10.11.2003, свині загальною вагою 8938 кг. до 15.12.2003.

31.07.2003, велика рогата худоба й коні були повернуті ПСП "Артур" СТОВ "Штурм Перекопу".          

01.08.2003 між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №1, за умовами якого СТОВ "Штурм Перекопу" продало, а ПСП "Артур" прийняло у власність поголів'я свиней живою вагою 20000 кг. за ціною 5000грн. за 1 тонн (т.1, а.с.12).

Актом прийому-здачі з відповідального зберігання від 05.08.2003 встановлено, що 23.06.2003 ПСП "Артур" було передано СТОВ "Штурм Перекопу" свиней загальною вагою 20000 кг у кількості 918 голів (т. 1, а.с. 96).

Тобто, вказані свині були придбані позивачем у відповідача з поголів'я, що знаходилось у нього на відповідальному зберіганні.

Оплата за тварин була здійснена ПСП "Артур" платіжним дорученням № 291 від 04.08.2003 на суму 100000 грн.

В процесі розгляду справи господарським судом була призначена судово-бухгалтерська експертиза, за результатами якої до матеріалів справи залучений висновок № 63 від 15.06.2006.

Вищевказані факти також підтверджені при проведенні судово-бухгалтерської експертизи (т.3, а.с.23).

Таким чином, з урахуванням часткового повернення позивачем відповідачу у період до березня 2004 року свиней, що знаходились на зберіганні, та їх продажу позивачу за договором купівлі-продажу від 01.08.2003, загальною вагою 34617 кг, у ПСП "Артур" станом на 01.04.2004 залишилось на зберіганні свиней загальною вагою 5231кг., що підтверджено актом звірки поголів'я свиней, що знаходяться на відповідальному зберіганні у ПСП "Артур".

Даний факт також підтверджений при проведенні експертизи, кількість вказаних свиней складає 20 голів.

Відповідач направив позивачеві вимогу № 1252 від 11.03.2004 про повернення зі зберігання майна, що залишилося, яку позивач отримав 16.03.2004, що підтверджується власним підписом директора ПСП "Артур" Рагуля А.В. на повідомленні (т.3, а.с. 74).

Жива худоба загальною вагою 5321 кг. у кількості 136 голів була отримана СТОВ "Штурм Перекопу" від ПСП "Артур" тільки 16.03.2004, що також підтверджено як матеріалами справи, так і висновком експерту.

Як витікає зі змісту договору зберігання, він був укладений відносно зберігання майна, визначеного родовими ознаками.

Ретельно вивчивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про те, що після дорощування, поверненню підлягало поголів'я свиней без вказання їх кількості, однак тієї ж самої загальної живої ваги, що й була передана на зберігання.

Відповідно до статті 949 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцю річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Таким чином, ПСП "Артур" свої зобов'язання за договором зберігання №Х-1 від 20.06.2003 виконував неналежним чином, зі значним пропуском строків повернення тварин, що були погоджені сторонами у графіку повернення, а також граничного строку повернення худоби і свиней.

Згідно з висновками судово-бухгалтерської експертизи, спричинення позивачу відповідачем матеріальних збитків за договором зберігання № Х-1 від 20.06.2003, а також упущеної вигоди за цим договором, відсутні.

При проведенні експертизи встановлено, що з 01.09.2003 у ПСП "Артур" було своє поголів'я свиней у кількості 918 голів загальною вагою 20000 кг.

01.09.2003 між ПСП "Артур" і СТОВ "Штурм Перекопу" було укладено договір купівлі-продажу №01/09/03-С свиней живою вагою, відповідно до якого ПСП "Артур" - Продавець продає, а СТОВ "Штурм Перекопу" - Покупець купує майно, а саме свиней живою вагою (т. 3, а.с. 70).

Згідно з пунктом 1.1 договору ціна продажу становить 6,50 грн. за 1 кг. живої ваги свиней.

Термін дії договору був визначений до 01.06.2008.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

15.10.2003 між ПСП "Артур" та СТОВ "Штурм Перекопу" була укладена додаткова угода до договору купівлі-продажу №01/09/03-С, відповідно до якої сторони узгодили нову ціну продажу в розмірі 7,50 грн. за 1 кг. живої ваги свиней (т.3, а.с.70).

Відповідно до умов договору №01/09/03-С від 01.09.2003 та заявки СТОВ "Штурм Перекопу", 19.03.2004 працівниками ПСП "Артур" за накладною без номера були відпущені, а СТОВ "Штурм Перекопу" отримані свині живою вагою 5249 кг. (загальною кількістю 71 голова) за ціною 7,50 грн. за 1 кг. живої ваги свиней.

Вказаний факт підтверджений також у висновку судово-бухгалтерської експертизи (том 3 а.с.27).

Дана операція відповідає умовам договору №01/09/03-С від 01.09.2003 із додатковою угодою до нього й є правомірною.

Згідно з висновком судово-бухгалтерської експертизи від 15.06.2006, за умовами, якщо судом буде прийнято до уваги, що ПСП "Артур" мав витрати на утримання поголів'я свиней, спричинення матеріальних збитків за договором № 1-АР від 20.06.2003 підтверджується у сумі 7739 грн.

За умовами, якщо судом буде прийнято до уваги, що ПСП "Артур" недоотримав виручку від реалізації поголів'я свиней, розмір упущеної вигоди за договором № 1-АР від 20.06.2003 за винятком розрахункових витрат складає 51505грн.

У судовому засіданні 02.10.2006 експерти Перченко А.І. та Стадничук Т.В. надали пояснення наступного змісту.

При дослідженні даних документів встановлено невідповідність даних бухгалтерського обліку первинних документів (а. 7 висновку). По групі "ремонтний молодняк" числиться кількість 0 шт. вага 3000 кг., по групі 2-4 кількість 0 шт. вага 5000кг., по групі "молодняк на відгодівлі" кількість 55 шт. вага має від'ємне значення - 152кг.

На момент розірвання договору №Х-1 від 20.06.2003, по даним обліку ПСП "Артур" числиться 20 голів свиней вагою 5321кг., фактично СТОВ "Штурм Перекопу" знімає зі зберігання 136 голів вагою 5321кг., розбіжність 116 шт. (136-20) зменшує власне поголів'я ПСП "Артур", яке станом на 01.01.2004, з урахуванням зняття зі зберігання, складає 297шт. (413-116) вагою 27355кг.

Працівник ПСП "Артур" Кириліна без участі керівника Рагуля А.В. провела відпуск свиней з поголів'я, що належало ПСП "Артур" у кількості 71 шт. живою вагою 5249кг. по накладній без номера від 19.03.2004, залишок з урахуванням відпуску по даному документу складає 226 голів (297-71) вагою 22106кг. (27355-5249).

З урахуванням зняття зі зберігання і відпуску свиней по накладній без номера від 19.03.2004 розбіжність з даними обліку ПСП "Артур" складає 187 голів (116+71) вагою 5240кг. Таким чином, станом на 01.04.2004 на фермі ПСП "Артур" повинно було знаходитись 226шт. (413-187) вагою 22106кг.

Вимушений забій відповідно акту ветслужби склав 168 голів, розбіжність у 58 голів (226-168). Документи, що підтверджують забій, передачу, в матеріалах справи відсутні.

Відсутнє документальне підтвердження причин загибелі поголів'я. Станом на 02.03.2004 у ПСП "Артур" вже були виснажені тварини з числа поголів'я, яке знаходилося на відгодівлі (акт ветслужби від 12.03.2004), для визначення причин загибелі поголів'я необхідні спеціальні знання в області ветеринарії і зоотехніки, якими не володіють експерти бухгалтера.

Оскільки є розбіжності між даними, викладеними у позовній заяві, і даними обліку, то розрахунок упущеної вигоди визначався експертами по поголів'ю 71 шт., відпуск яких підтверджений документально (накладна б/н від 19.03.2004), упущена вигода відповідно розрахунку склала 59244грн.

Як витікає із висновку судово-бухгалтерської експертизи й особистих пояснень експертів, бухгалтерський облік ПСП "Артур" не відповідав первісним документам й вівся із порушеннями стандартів бухгалтерського обліку і "Інструкції по обліку молодняку тварин, птиці та тварин на відгодівлі", що затверджена наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України №7 від 15.01.1997.

На запит відповідача також надійшли відповіді стосовно певних обставин справи, що мають істотне значення для її вирішення.

Із відповіді начальника Управління ветеринарної медицини в Красноперекопському районі Управління ветеринарної медицини в АРК державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агарної політики України за вих. №01-36/2-80 від 19.05.2006 витікає, що ПСП "Артур" всупереч вимогам Закону України "Про ветеринарну медицину" №2498 від 25.06.1992 й "Інструкції по обліку молодняку тварин, птиці та тварин на відгодівлі", без складення у випадку падежу тварин обов'язкової форми С-100 «Акт на вибиття тварин»й висновку ветеринарної комісії, здійснило списання із балансу підприємства тварин, що є грубими порушеннями зоотехнічного й бухгалтерського обліку (том 3, а.с.55).

У відповіді завідуючого кафедрою технології виробництва, зберігання й переробки продукції тваринництва Південної філії "Кримського агротехнічного університету" Національного аграрного університету доктора сільськогосподарських наук професора Войналовича С.О. за №311 від 26.06.2006, також міститься висновок про те, що облік тварин в ПСП «Артур»вівся із грубими порушеннями зоотехнічного й бухгалтерського обліку, а саме - «Інструкції по обліку молодняку тварин, птиці та тварин на відгодівлі», що затверджена наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України №7 від 15.01.1997, «Ветеринарно-санітарних правил для боєнь, забійно-санітарних пунктів господарств та подвірного забою тварин», що затверджені наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України №4 від 14.01.2004, «Правил передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів», що затверджені наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України №28 від 07.06.2002 й приписів Закону України «Про ветеринарну медицину» №2498 від 25.06.1992 (том 3, а.с. 56).

Істотні порушення зоотехнічного й бухгалтерського обліку, а саме відсутність первісних документів (актів переводу), не здійснення переводу тварин з однієї вікової групи до другої, здійснення переводу тварин до неналежної вікової групи, привело то того, що відповідно до регістрів бухгалтерського обліку ПСП "Артур" на його балансі станом на 01.03.2003 за договором зберігання №Х-1 від 20.06.2003 значилося 55 голів молодняку на відгодівлі із від'ємною загальною вагою, а саме «мінус»152 кг., нуль голів ремонтного молодняку загальною вагою 3000 кг., нуль голів тварин групи 2-4 загальною вагою 5000 кг., що ніяк не відповідало фактичної кількості тварин, що належали СТОВ "Штурм Перекопу" й перебували на зберіганні у ПСП "Артур".

Висновки експертизи, начальника Управління ветеринарної медицини в Красноперекопському районі й провідного фахівця ПФ "Кримського агротехнічного університету" що до порушення правил ведення зоотехнічного та бухгалтерського обліку повністю збігаються між собою.

За умовами договору оренди №1-АР від 20.06.2003 ПСП "Артур" повинно було сплачувати орендну плату в розмірі 700 грн. на місяць щомісячно не пізніше 10-го числа поточного місяця (п.3.2 Договору).

Орендна плата за користування свинарником сплачувалася ПСП "Артур" частково: 12.11.2003 - за липень місяць 2003 року у сумі 700 грн., й 16.01.2004 - за серпень-вересень місяці 2003 року у сумі 1400 грн.

Доказів того, що орендна плата була сплачена ПСП "Артур" за інші періоди, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, ПСП "Артур" систематично, тобто більше 5 місяців підряд, порушував свої зобов'язання за договором оренди №1-АР від 20.06.2003.

У відповідності зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму (оренди) і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

З огляду на те, що всупереч приписам пунктів 3.1 та 3.2 указаного договору ПСП "Артур" не сплачувало орендні платежі в узгоджені строки та обсязі, 11.03.2004 СТОВ "Штурм Перекопу" за вих.№1252 направило на адресу ПСП "Артур" повідомлення про розірвання договору оренди №1-АР від 20.06.2003 з підстав статті 782 Цивільного кодексу України у зв'язку із систематичним порушенням позивачем умов договору в частині оплати за оренду (т. 3, а.с. 73).

Відповідно до частини 2 статті 782 Цивільного кодексу України, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

ПСП "Артур" одержало повідомлення, що підтверджується підписом на повідомленні директора ПСП "Артур" Рагуля А.В. від 16.03.2004 і не заперечується позивачем.

Доводи позивача про те, що відповідно до пункту 4.2 договору оренди, орендодавець повинен був заздалегідь повідомити орендаря про бажання розірвати договір, не засновані за законі, оскільки, як витікає із змісту договору оренди №1-АР від 20.06.2003, зазначений в пункті 4.2 договору обов'язок орендодавця за 2 місяці повідомити орендаря про припинення договору стосується випадку належного виконання його умов сторонами, оскільки передбачене частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України право орендодавця відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд, є імперативно встановленим законом способом захисту порушеного права орендодавця й залежіть тільки від наявності встановленого факту порушення орендарем вимог закону.          

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Таким чином, СТОВ "Штурм Перекопу" мало право й правомірно розірвало договір оренди №1-АР від 20.06.2003.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, тобто починаючи з 16.03.2004 договір оренди й зобов'язання СТОВ «Штурм Перекопу»як орендодавця є припиненими, а ПСП «Артур»є таким, що неправомірно використовує чуже майно.

Як вказує в позовній заяві позивач, через те, що відповідач в односторонньому порядку припинив дію договору оренди №1-АР від 20.06.2003 й закрив доступ працівникам ПСП «Артур»до свинарнику, у зв'язку із чим вони не могли годувати свиней, під час обстеження 06.04.2004 в орендованому ним свинарнику було виявлено відсутність 247 голів свиней, а із 168 свиней що були у свинарнику, 56 голів загиблі від голоду, а 112 голів свиней перебували у передсмертному стані, що спричинило їх вимушений забій і заподіяння позивачу матеріального і моральний збитку.

Як було встановлено правоохоронними органами, фактів перешкоджання ПСП «Артур»з боку посадових осіб СТОВ «Штурм Перекопу»виявлено не було, у зв'язку з чим ПСП «Артур»у порушенні кримінальної справі відносно посадових осіб СТОВ «Штурм Перекопу»було відмовлено.

Одночасно, як витікає з Акту перевірки державним ветеринарним інспектором Управління ветеринарної медицини в Красноперекопському районі від 12.03.2004, у цей день в господарстві ПСП «Артур»мав місце падіж поросят 4-х місячного віку. Падіж відбувся у зв'язку з порушенням ПСП «Артур» правил поїння тварин, а саме - тварини поїлися один раз у два-три дні, під час поїння спостерігалася скупченість тварин, а також була установлена наявність поросят, що відстають у зростанні й розвитку. При цьому загальний стан свиней був нижче середньої вгодованості, а також були виснажені свині (том 3, а.с. 75-76).

Відповідно до висновку судово-бухгалтерської експертизи за наслідками аналізу відомостей витрат кормів та розрахунків валового приросту ваги поголів'я свиней в порівнянні із фактичними даними, фактичний приріст ваги за період з 01.06.2003 по 01.04.2004 склав 40501,3 кг. - 17813 кг. / 40501,3 кг. * 100 % = 56 відсотків від розрахункового. При цьому середньомісячний приріст ваги однієї голови склав приблизно 0,067 кг. у місяць проти планових 0,5-0,55 кг./міс.

Як витікає із відповіді за вих. №01-36/2-80 від 19.05.2006 начальника Управління ветеринарної медицини в Красноперекопському районі Управління ветеринарної медицини в АРК державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агарної політики України, тварин у господарстві ПСП «Артур»не було забезпечене повноцінним годуванням і поїнням згідно із зоотехнічними нормами, а корма, що надавалися поросятам віком 2-4 місяця й старше, не забезпечували фізіологічні потреби їх організму (том 3, а.с. 55).

У відповіді завідуючого кафедрою технології виробництва, зберігання й переробки продукції тваринництва ПФ "Кримського агротехнічного університету" НАУ доктора сільськогосподарських наук професора Войналовича С.О. на запит СТОВ "Штурм Перекопу" за №311 від 26.06.2006, міститься категоричний висновок про те, що утримання й годування всіх вікових груп елементарно не відповідало фізіологічним потребам тварин і не забезпечувало потреб організму у всіх поживних речовинах, що здійснює неможливим отримання продукції у вигляді приросту живої маси, про ще свідчить зменшення ваги тварин в січні-лютому 2003 року (том 3, а.с. 56-58).

Таким чином, годування тварин в господарстві ПСП «Артур» здійснювалося з порушенням зоотехнічних норм, що спричинило погіршення стану свиней.

Дані обставини також були відображені в Акті перевірки 12.03.2004 державним ветеринарним інспектором Управління ветеринарної медицини в Красноперекопському районі за наслідками обстеження ПСП «Артур»по факту падежу поросят 4-х місячного віку (том 3, а.с. 75).          .

Приписом №06-03 від 12.03.2004 державного ветеринарного інспектора Управління ветеринарної медицини в Красноперекопському районі ПСП «Артур»було категорично заборонено переміщати й перегруповувати тварин без супроводу ветеринарного фахівця, негайно забезпечити повноцінну годівлю й водопій тварин відповідно до зоотехнічних норм, а також запропоновано негайно повідомляти держветінспекцію про випадки падежу. Директор ПСП «Артур» Рагуль А.В. власноруч розписався в одержанні зазначеного припису (том 3, а.с. 76).

Однак, не зважаючи на це, ПСП «Артур»продовжувало порушувати приписи державного інспектора, за що було притягнуте 22.03.2004 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 51 грн.

Як витікає з Акту комісії ветеринарної служби від 14.04.2004, директором ПСП «Артур» 08.04.2004, на територію свиноферми СТОВ «Дніпро-Агро»всупереч припису ветеринарного інспектора й без одержання відповідного дозволу були завезені й розміщені 168 голів свиней у віці 3-7 місяців, при цьому без здійснення передзабійного огляду на території свиноферми СТОВ «Дніпро-Агро»за самостійнім одноосібнім рішенням директора ПСП «Артур» Рагуля А.В. був зроблений вимушений забій 83 голів свиней, що підтверджується Актом ветеринарної комісії Управління ветеринарної медицини в Красноперекопському районі від 09.04.2004 (том 3, а.с. 78-79, 81).

За висновком комісії ветеринарної служби випадки виснаження тварин сталися через їх перевезення й по її закінченню.

10.04.2004, знову без здійснення передзабійного огляду, за власним рішенням директора ПСП «Артур» у зв'язку з недоцільністю подальшого відгодовування й відсутністю нормальних умов утримання, був зроблений вимушений забій ще 24 голів свиней.

Згідно Акту ветеринарної комісії Управління ветеринарної медицини в

Красноперекопському районі від 09.04.2004, у результаті клінічного огляду й

здійснення термометрії було встановлено, що тварини, що були привезені на бойню, мали нормальну температуру тіла (у межах норми), були виснажені, видимі слизові оболонки тварин мали нормальний цвіт, а у самих тварин ніяких видимих патологічних ознак поведінки не спостерігалося.

Положеннями пункту 6.8.1 «Ветеринарно-санітарні правила для боєнь, забійно-санітарних пунктів господарств та подвірного забою тварин», що затверджені наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України №4 від 14.01.2004, заборонений вимушений забій клінічно здорових тварин з нормальною температурою тіла, які не піддаються відгодівлі, відсталих у рості і розвитку, малопродуктивних, неплідних, при загрозі загибелі у результаті стихійного лиха (сніжні заноси, повені тощо), тих що одержали свіжі травми у період передзабійного утримування. Не підлягають вимушеному забою тварини у стані агонії, хворі інфекційними хворобами, у яких не закінчився термін очікування після уведення або обробки ветеринарними препаратами та в інших випадках, передбачених Правилами передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів.

Відповідно до пункту 3.1 «Правил передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів», що затверджені наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України №28 від 07.06.2002 року, усі види забійних тварин і птиці перед забоєм підлягають ветеринарному огляду з вибірковою чи поголовною термометрією (на розсуд спеціаліста ветеринарної   медицини),   а   м'ясо   та   інші   продукти   забою   -   ветеринарно-санітарній експертизі, в ході якої повинні бути визначені якість та безпека продукції тваринного походження, що призначена для харчування людей, годівлі тварин і подальшої переробки.

Після здійснення ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясопродуктів спеціалісти ветеринарної медицини проводять клеймування, а також видають відповідні ветеринарні документи (ветеринарне свідоцтво, ветеринарна довідка) щодо подальшого їх використання (пункт 3.3 «Правил передзабійного ветеринарного огляду»), а саме дозволу на реалізацію або знищення й списання їх з обліку.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про ветеринарну медицину»№2498 від 25.06.1992, юридичні та фізичні особи зобов'язані негайно інформувати державні установи ветеринарної медицини про переміщення, забій, захворювання тварин, їх загибель (вимушене дорізування) або невластиву поведінку.

Відповідно до Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень №24 «Звіт про стан тваринництва за рік»та №24-сг «Звіт про стан тваринництва» (місячна), що затверджена наказом Державного комітету статистики України №162 від 24 червня 2005 року, ці форми подають юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які здійснюють сільськогосподарську діяльність, незалежно від підпорядкування, форм власності та господарювання та мають худобу та птицю (власну або орендовану) на початок року або мали її протягом року.

Як витікає із відповіді за вих.№01-36/2-80 від 19.05.2006 начальника Управління ветеринарної медицини в Красноперекопському районі, відомостей що до випадку падежу 56 голів свиней 11.04.2004 ні в Управління ветеринарної медицини в Красноперекопському районі, ні в Красноперекопську лабораторію ветеринарної медицини, ні в Красноперекопську лікарню ветеринарної медицини ПСП «Артур» не надавалося. Форма №С-100 «Акт на вибиття тварин»а також звіт «Відомості про падіж тварин»за квітень 2004 року, що є підставою для здійснення списання тварин із балансу та бухгалтерського обліку, в лікарню ветеринарної медицини ПСП «Артур»не надавалися й фахівцями ветеринарної медицини не посвідчувалися (том 3, а.с. 55).

Згідно статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-ХІ від 16.07.1999, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Списання з бухгалтерського обліку ПСП «Артур»тварин з приводу їх падежу було здійснено всупереч вимогам Закону України «Про ветеринарну медицину»№2498 від 25.06.1992 та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-ХІ від 16.07.1999, не підтверджується первісними документами і є грубим порушеннями зоотехнічного й бухгалтерського обліку.

Твердження позивача про те, що 06.04.2004 сталася загибель 56 голів свиней спростовується Актом комісії ветеринарної служби від 14.04.2004, відповідно до якого 08.04.2004 директором ПСП «Артур»на територію свиноферми СТОВ «Дніпро-Агро»були завезені й розміщені 168 голів свиней у віці 3-7 місяців, тобто усі тварини, що перебували 06.04.2004 року згідно позовної заяви ПСП «Артур»в орендованому ним свинарнику.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вказаний у позовній заяві ПСП «Артур» факт падежу 56 голів свиней не був доведений і не мав місця.

Як витікає з Акту комісії ветеринарної служби від 14.04.2004, на території свиноферми СТОВ «Дніпро-Агро»протягом 08-10 квітня 2004 року без здійснення обов'язкового передзабійного огляду за власним рішенням директора ПСП «Артур»Рагуля А.В. у зв'язку з недоцільністю подальшого відгодовування й відсутністю нормальних умов утримання був зроблений забій 112 голів свиней.   

З оглядом на вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що забій 112 голів свиней був здійснений виключно за власним рішенням керівника ПСП «Артур»Рагуля А.В. не може бути розцінений як вимушений, оскільки був здійснений всупереч вимогам ветеринарного законодавства та припису державного ветеринарного інспектора.

Відповідно до матеріалів справи, висновків судово-бухгалтерської експертизи та Актів посадовців державних ветеринарних органів, також відсутні відомості що до 56 голів свиней, тобто решти з тих, що були 08.04.2004 були завезені й розміщені на території свиноферми СТОВ «Дніпро-Агро».

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

До того ж судова колегія вважає не доведеною наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача і здійсненням вимушеного забою тварин а також заподіянням позивачу збитків та спричинення упущеної вигоди.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія не приймає висновки судово-бухгалтерської експертизи у частині суми збитків у сумі 7739 грн. та упущеної вигоди у сумі 51505 грн.

Посилання позивача у позовній заяві на те, що у даний час не погашений кредит у сумі 120000 грн., банківський кредит у сумі 7568 грн., а також відшкодування витрат по передоплаті за свиней, що внесена клієнтом Масловим у сумі 20000 грн. за 2 тони свинини живої ваги, що позивач також вважає упущеною вигодою, також не можуть бути взяті до уваги.

Доказів, які б підтвердили причинний зв'язок між вказаними фактами й заподіянням збитків, або спричиненням упущеної вигоди, а також прийняття кредитором засобів по попередженню або зменшенню збитків, позивачем надано не було.

Також до матеріалів справи не було надано доказів оплати Масловим авансу у сумі 20000 грн.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача щодо стягнення 262630 грн. збитків, а також 235370 грн. упущеної вигоди задоволенню не підлягають, і судом першої інстанції правомірно було відмовлено у позові в цій частині.

У позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача 200000 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що відповідач своїми неправомірними діями принизив ділову репутацію, підірвав довіру до діяльності, якою займався позивач.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995. роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній   особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, відшкодування моральної (немайнової) шкоди здійснюється за умови наявності такої шкоди, протиправності діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Доказів, які б підтвердили ці факти, до суду не надано.

Позивач не надав належних доказів того, що своїми діями відповідач принизив ділову репутацію позивача, підірвав довіру до діяльності, якою займався позивач.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 200000грн. моральної шкоди задоволенню не підлягають, у цій частині у позові відмовлено.

Відповідно до наданих СТОВ «Штурм Перекопу»фінансових документів, ним були понесені пов'язані з розглядом справи витрати на проведення експертизи (платіжне доручення №3602 від 05.04.2006) в сумі 1000 грн. (том 3, а.с.84) й витрати на послуги адвоката Радченка А.Є. (платіжне доручення №4096 від 05.09.2006) в сумі 15000 грн. (том 3, а.с. 83).

Згідно приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в позові покладаються на позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси відповідача у господарському суді представляв Радченко А. Є., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №2369/10 від 30.10.2003., за послуги якого СТОВ „Штурм Перекопу" сплатило 15000,00грн., що підтверджується наданою у матеріали справи копією платіжного доручення №4096 від 05.09.2006.

Крім того, відповідно калькуляції, вартість робіт по проведенню судово-бухгалтерської експертизи по справі складає 2000,78грн. (том 3, а.с. 17).

Відповідачем було оплачено 1000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №3602 від 05.04.2006 (том 3, а.с. 84).

Таким чином, доказів того, що позивачем була сплачена якась частина витрат на проведення судово-бухгалтерської експертизи, у матеріалах справи немає.

                    Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.10.2006 у справі № 2-24/341-2006 залишити без змін.

                    Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Артур" залишити без задоволення.

                    Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Артур" (вул. Калініна, 31-40, Красноперекопськ, 96000, р/р 26006301361080 у відділенні ПІБ міста Красноперекопська, МФО 324418, ЗКПО 32413002) в дохід державного бюджету України в Ленінському казначействі міста Севастополя суму державного мита в розмірі 850,00грн., на підставі пункту 21 статті 103 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України, згідно якого були внесені зміни у Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

                    Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя                                                  В.І. Гонтар

Судді                                                                                Н.П. Горошко

                                                                                В.М. Плут