Ухвала

від 06.08.2015 по справі 266/4210/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (М. МАРІУПОЛЬ)

22-ц/775/775/2015(м)

266/4210/14-ц

Головуючий в 1 інстанції Шишилін О.Г.

Доповідач: Зайцева С.А.

Категорія: 50

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„06 " серпня 2015 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого: Зайцевої С.А.

Суддів: Пономарьової О.М., Попової С.А.

При секретарі: Костенко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 травня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів ,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим,що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 18 серпня 2011 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину сина ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_1. Після виникнення сварок в їх сім*ї вона змушена була почати жити окремо від відповідача та з травня 2014 року переїхала до м.Маріуполя ,проте відповідач залишився мешкати у м.Києві. На теперішній час вона перебуває у відпусці по догляду за дитиною,відповідач матеріальної допомоги не надає,тому з урахуванням уточнень позовних вимог просила стягнути з відповідача на своє утримання аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходу щомісячно до досягнення дитиною 3-х років та на утримання дитини аліменти у розмірі ? частини з усіх видів його доходу щомісячно до повноліття дитини .

Рішенням Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 28 травня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено : стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивачки аліменти на її утримання у розмірі ? частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно ,починаючи з 29 вересня 2014 року до досягнення дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 року трьох років; стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно,але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку ,починаючи з 29 вересня 2014 року і до повноліття дитини ,вирішено питання щодо стягнення суми судового збору, допущено негайне виконання стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду змінити, стягнувши аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 400 грн. на утримання ОСОБА_2 та на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 400 грн. з всіх видів доходу. В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те,що судом першої інстанції при визначенні розміру аліментів не було враховано обставину,що має суттєве значення ,а саме,що протягом розгляду справи у відповідача народився другий син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 року .

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги.

У судовому засіданні апеляційного суду представник позивачки ОСОБА_2 ОСОБА_5 просив апеляційну скаргу відхилити,рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судове засідання апеляційного суду позивачка ОСОБА_2 не з*явилася,належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи,про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.130).

Відповідно ч.2.ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи , не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю - доповідача,пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я і матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я і матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, доньки, сина; 4) інших обставин, що мають значення. Розмір аліментів не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадку, якщо розмір аліментів визначається у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері,батька,яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з ч.1 ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.

Згідно з вимогами ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з матір*ю позивачкоюОСОБА_2 Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач є батьком малолітньої дитини, яка проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Враховуючи те, що батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, а також те, що відповідач зобов'язаний надавати утримання дружині, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трирічного віку, однак такої допомоги відповідач позивачці у добровільному порядку не надає, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на її утримання та на утримання дитини.

Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, суд першої інстанції, керуючись положеннями ст.ст.181-182,183,84 СК України, виходив з того, що відповідач працює , має постійний дохід, з урахуванням матеріального становища сторін, суд дійшов до висновку, що розумним та справедливим буде розмір аліментів на утримання дитини щомісячно у розмірі ? частини та на утримання дружини у розмірі ? частини .

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд , оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального права.

При задоволенні позовних вимог ,суд врахував заперечення відповідача та його згоду в частині визнання та стягнення з нього на користь позивачки аліментів у розмірі 400 грн. на утримання дитини та у розмірі 400 грн.на утримання дружини щомісячно. Доводи апеляційної скарги про те,що суд залишив поза увагою його письмові пояснення спростовуються матеріалами справи .

Суд першої інстанції дотримався встановлено ст. 212 ЦПК України принципу оцінки доказів,та врахував надані відповідачем докази про розмір його заробітку.

Так,виходячи з вимог відповідача щодо стягнення аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі 400 грн. та на утримання дружини у твердій грошовій сумі 400 грн., здійснивши перевірку наданої відповідачем довідки з місця роботи ТОВ «Директива» де він працював начальником станції АЗС про дохід з червня 2014 року по вересень 2014 року у розмірі 5580 грн.87коп., апеляційним судом встановлено,що середній заробіток відповідача за вказаний період складав 1395 грн.21 коп.,тобто 1\4 частина буде складати 348 грн.80 коп. (сума меньша ніж вимагає відповідач) , разом суми стягнутих аліментів на дитини та дружину будуть складати 697 грн.60 коп. ,що не перевищує 50 відсотків заробітної плати відповідача (а.с.20) .

З дослідженої довідки ДФС України від 06 травня 2015 року вбачається ,що сукупний дохід відповідача у вигляді заробітної плати за 4-й квартал 2014 року склав 4230 грн.17 коп.,тобто розмір середнього заробітку за вказаний час становить 1410 грн.06 коп., 1/4 частина стягнутих аліментів буде складати 352грн.51 коп.(сума меньша ніж вимагає відповідач) ,разом суми стягнутих аліментів на дитину та дружину будуть складати 705 грн.02коп.,що не перевищує 50 відсотків заробітної плати відповідача.

Отже,суд, визначаючи розмір аліментів перевірив ,який дохід має відповідач ,та можливість сплачувати розмір аліментів на користь позивачки на її утримання ? частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно ,починаючи з 29 вересня 2014 року до досягнення дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 року трьох років ,тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 року ; на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно,але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку ,починаючи з 29 вересня 2014 року і до повноліття дитини.

Крім того, в судовому засіданні апеляційного суду відповідач пояснив,що на теперішній час працює в ТОВ « Проторія» та має більший заробіток від попереднього місця праці.

Ні в апеляційній скарзі,ні в судовому засіданні апеляційного суду не наведено ніяких обставин, які не були предметом дослідження в суді першої інстанції та давали б апеляційному суду підстави для проведення переоцінки обставин та доказів,зробленої судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано обставину, що має істотне значення ,а саме народження у відповідача другого сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом в кожному конкретному випадку.

Відповідно ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області ухвалено 28 травня 2015 року. Проте, як вбачається з матеріалів справи,відповідач не повідомляв суд першої інстанції про наявність інших неповнолітніх дітей та такі відомості з копією свідоцтва про народження від 23 грудня 2014 року надав тільки апеляційному суду без зазначення поважних причин неподання їх до суду першої інстанції .

Заперечення відповідача про те, що у нього є інший малолітній син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, не виключає обов*язку відповідача сплачувати аліменти на першу дитину, яка проживає окремо від нього, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), визначеного судом. Надання відповідачем копії свідоцтва про народження сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 року не свідчить про зміну матеріального стану .

Крім того,відповідач не позбавлений права зміни розміру аліментів ,визначених за рішенням суду,відповідно ч.3 ст.80 , ч. 1 ст. 192 СК України.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що рішення суд ухвалив з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких суд його ухвалив, вони не суперечать законодавству та не спростовані доводами скарги.

Переглядаючи справу відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах заявлених в суді першої інстанції позовних вимог та в межах доводів апеляційного оскарження, на підставі доказів, наданих сторонами, які відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України, зобов'язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, апеляційний суд вважає, що рішення суду як таке, що відповідає обставинам справи та вимогам закону, підлягає залишенню без зміни, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 307,308,313,315 ЦПК України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити .

Рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Судді: