Постанова

від 13.03.2007 по справі 14/348-06-10497а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/348-06-10497А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛАІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"13" березня 2007 р. Справа № 14/348-06-10497А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді :   Жукової А. М.

суддів :                          Величко Т.А.

                                      Бойко Л.І.

при секретарі :  Храмшиній І.Г.  

за участю представників сторін:                    

від позивача –Ульянова О.В.

від відповідача –Бендерук О.М.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ДПІ у Приморському районі м. Одеси

на постанову господарського суду Одеської області  

від  11.12.2006р.

по справі: №14/348-06-10497 А

за позовом : ДПІ у Приморському районі м. Одеси

до :  ТОВ „Грін Лайн”

про стягнення податкового боргу в сумі 13873,12 грн.

                                                                    встановив:

  Постановою господарського суду Одеської області від 11.12.06 р., (суддя Горячук Н.О.)  у позові ДПІ у Приморському районі м. Одеси про стягнення податкового боргу в сумі 13873,12 грн. -  відмовлено.

 ДПІ у Приморському районі м. Одеси, не погодившись із висновками місцевого суду, звернулась 21.12.2006 р. із заявою про апеляційне оскарження, а 12.01.07 р. із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити, пояснюючи, що висновки суду зроблено з неповним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи.

  Зокрема, скаржник зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції не прийняв до уваги надані позивачем пояснення по справі від 4.12.2006 року, в яких детально зазначено про хід виникнення даної заборгованості, не прийняв до уваги твердження ДПІ про те, що ТОВ „Грін Лайн” з 2001 року звірку розрахунків підприємства з бюджетом не проводило, за юридичною адресою не знаходиться, повідомлення щодо зміни юридичної адреси до ДПІ не надано.

   Представник ТОВ „Грін Лайн” заперечуючи доводи скаржника, просить залишити постанову місцевого суду без змін.

  Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи, судовою колегією встановлено наступне.

   ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси  6.10.06 р. звернулась із позовом до ТОВ „ Грін Лайн” обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.

  ДПІ у Центральному районі м. Одеси ( правонаступник якої є ДПІ у Приморському районі м. Одеси) було проведено документальну перевірку з питань дотримання вимог  податкового законодавства ТОВ „Грін Лайн” за  результатами якої  складено акт від 4.12.2001 року №26-0/2912.  На підставі цього акту ДПІ прийнято рішення про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій від 14.12.2001 року №1060-26-0-30174403/10144, яким платнику визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 45 518,00 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 11 380 грн. відповідно до ст.10 ЗУ „Про податок на додану вартість” від 3.04.1997 р. ( із змінами та доп.) та п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 ЗУ „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ.

  ТОВ „Грін Лайн”, не погодившись з прийнятим ДПІ рішенням, звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання цього рішення недійсним.

  Рішенням господарського суду Одеської області від 28.05.04 р. по справі №17-3-23/02 -2060( а.с.57) позовні вимоги ТОВ „Грін Лайн” задоволені частково, а саме: рішення про застосування та стягнення сум штрафних санкцій від 14.12.2001 р. визнано недійсним в частині донарахувань податку на додану вартість у сумі 26 973 грн. та штрафних санкцій у сумі 6 743,75 грн., в решті позовних вимог –відмовлено. Постановою апеляційної інстанції від 1.09.2004 р. рішення  залишено без змін.(а.с.61)

Тоб-то, податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 18545 грн. та штрафні санкції –4636,25 грн. за податковим повідомленням-рішенням №1060-26-0-30174403/10144 від 14.01.2001 року ДПІ застосовано правомірно. Також,цим  рішенням господарського суду від 28.05.04 р. з державного бюджету  на користь підприємства стягнуто бюджетне відшкодування з ПДВ в сумі 46753,75 грн. Після відображення в обліковій картці платника ТОВ „Грін Лайн” рішення господарського суду №17-3-23/02-2060 від 28.05 .04 р. у підприємства виникла заборгованість з ПДВ у сумі 12 641 грн. та пені –1232,12 грн.

  ТОВ „Грін Лайн”  заперечуючи доводи позовної заяви пояснило, що недоїмка в сумі 12641 грн. і пеня –1232,12 грн. помилково виникла внаслідок неправильного відображення у картці особового рахунку підприємства рішення господарського суду від 28.05.04 р. по справі №17-3-23/02-2060 яким суд врахував усі податкові зобов'язання ТОВ „Грін Лайн” у т.ч донараховані ПДВ –18545 грн. і штрафні санкції –4636,25 грн.

  Місцевий суд, відмовляючи у позові, вмотивував постанову посиланням на те, що облікові картки не можуть бути підставою для визнання бюджетної заборгованості, бо вони не є первинними документами, а посилання позивача на рішення суду від 28.05.04 р. №17-3-23/02-2060 та постанову апеляційного господарського суду від 1.09.04 р. по справі, не прийнято до уваги, оскільки позивач не надав доказів про наявність зв'язку між рішенням суду про визнання чинним податкового зобов'язання, нарахованого відповідачу в сумі 18545 грн. і штрафних санкцій –4636, 25 грн. та бюджетною заборгованістю, визначеною обліковою карткою у 2006 році в сумі 13873,12 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги є необґрунтованими.

  Судова колегія не погоджуючись із доводами апеляційної скарги та  зазначає наступне.

  Рішенням господарського суду Одеської області від 16.01.2000 р. №17-3-23/8706 (а.с.108) визнано обґрунтованими вимоги ТОВ „Грін Лайн” про відшкодування бюджетної заборгованості за грудень 1999 р.; січень-липень 2000 р. в сумі 225586 грн. і зобов'язано ДПІ надати до УДК висновок про повернення із бюджету цієї суми. Згідно облікової картки особового рахунку за платежем „податок на додану вартість” переплата підприємством станом на 31.12.01 р. склала 200725 грн. із яких підприємству ДПІ повернуто 95760 грн. ( а.с.76)

  Рішенням господарського суду від 28.05.2004 року №17-3-23/02-2060 підприємству відшкодовано 46753,75 грн. ПДВ, що склало різницю між сумою податкового кредиту за квітень; липень; листопад 2001 року та травень 2003 року (70054 грн.) та сумою податкових зобов'язань за серпень 2001 р.; вересеь/2001 р.; червень/2002р. –листопад 2002 р. в сумі 119 грн. і податковими зобов'язаннями, визначеним податковим повідомленням-рішенням №1060-26-0-30174403/10144 від 14.12.01 р. в сумі 18545 грн. та штрафними санкціями –4636, 25 грн., що склало загальну суму зобов"язань 23300,25 грн. В матеріалах справи є облікові картки особового рахунку з ПДВ за 2001/2003 р.р. ,2006 р. із яких не вбачається облікування сум відшкодованого ПДВ із державного бюджету за твердженням ДПІ в сумі 213505 грн. У обліковій картці за 2006 р. за серпень обліковано недоїмку 12641 грн. та пеня –1232,12 грн., яка не підтверджена належними доказами, як-то вимагає чинне законодавство.

  Згідно корінців першої податкової вимоги №2/2008 від 25.05.2004 р. та другої податкової вимоги №2/2008 від 10.08.04 р. (а.с.67-68) надсилання яких не підтверджено належними доказами, платникові визначено до сплати по коду 14010100 (ПДВ) тільки суму 1232,12 грн. Із наданих ДПІ документів не вбачається відшкодування бюджетної заборгованості у повному об'ємі, і як наслідок, виникнення у підприємства будь-якої недоїмки.

  Доводи скаржника про винесення місцевим судом постанови без всебічного повного, об'єктивного з'ясування усіх обставин справи та неприйняття пояснень ДПІ щодо виникнення боргу є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст.71 КАСУ – сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги, а пояснення оцінюються судом поряд із доказами, які наявні у матеріалах справи.

                 Керуючись ст. ст. 160,198,200,205,206,212,254 КАС України, суд

                                                               ухвалив:

1.Постанову господарського суду Одеської області від 11.12.2006р. у  справі №14/348-06-10497 А–залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Ухвала апеляційної інстанції набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у  касаційному порядку протягом місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                               А.М. Жукова

    Суддя                                                                                          Т.А. Величко

     Суддя                                                                                         Л.І. Бойко