солом`янський районний суд міста києва
760/21607/13-k
1-кс/760/4101/13
УхВАЛА
і м е н е м У к р а ї н и
8 жовтня 2013 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши клопотання ОСОБА_2 про накладення арешту на рухоме і нерухоме майно, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася до суду із клопотанням про накладення арешту на майно ОСОБА_3, а саме на нежитлову будівлю, розташовану за адресою м. Київ, вул. Солом`янська, 1, літера «Г», легковий автомобіль Мерседес-Бенц, д.н. НОМЕР_1, частку у статутному капіталі ТОВ «Лімар» (код ЄДРПОУ 21473062), зареєстрованого за адресою: 03035, м. Київ, вул. Солом'янська, 1-А у розмірі 50% в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №12012110090000102 від 24.11.2012.
Вивчивши зазначене клопотання та долучені до нього матеріали, приходжу до наступного висновку.
23.11.2012 ОСОБА_2 звернулася до Солом`янського РУ ГУМВС України в м. Києві із заявою про злочин, в якій зазначила, що невстановлена особа внесла неправдиві відомості у свідоцтво №2 від 27.10.2005 про внесення вкладу у статутний фонд ТОВ «Лімар», що зареєстровано за адресою м. Київ, вул. Солом`янська, 1-А, згідно якого частка у статутному фонді ТОВ «Лімар» в розмірі 98% перейшла до ОСОБА_4
За даним фактом СВ Солом`янського РУ ГУМВС України в м. Києві відкрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12012110090000102 від 24.11.2012 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України .
05.09.2012 за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про визнання її потерпілою слідчим Шляховим В.П. була винесена постанова про відмову , посилаючись на те, що не було встановлено жодних даних про те, що зазначеним кримінальним правопорушенням їй була завдана шкода, про що її було повідомлено у встановленому законом порядку.
11.09.2013 ОСОБА_2 звернулась до суду зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України, в якій просила визнати незаконною бездіяльність старшого слідчого СВ Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві Шляхова В.П., яка полягає, на її думку, у не проведенні ним протягом майже року по її заяві про злочин жодних слідчих дій по кримінальному провадженню №12012110090000102 та просила скасувати винесену ним 05.09.2013 року постанову про відмову у визнанні її цивільним позивачем в даному провадженні, вважаючи, що при її винесенні слідчий «явно перевищив свої повноваження щодо наданих йому прав за законом».
12.09.2013 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_2 було відмовлено у відкритті провадження за цією скаргою в частині вимоги про скасування постанови старшого слідчого Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві Шляхова В.П. про відмову у визнанні її цивільним позивачем в кримінальному провадженні. Також роз`яснено можливість оскарження цієї ухвали протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або з дня отримання копії судового рішення, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує.
Зазначене рішення суду було отримано ОСОБА_2 18.09.2013, але не оскаржено.
Між тим, частиною 1 статті 171 КПК України передбачений вичерпний перелік осіб, які мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування кримінального провадження із клопотанням про арешт майна, це прокурор, слідчий, за погодженням з прокурором, і цивільний позивач з метою забезпечення цивільного позову. ОСОБА_2 не є цивільним позивачем по даному кримінальному провадженню.
По-друге, частина 3 ст. 171 КПК України перелічує обов`язкові елементи, які повинно містити клопотання цивільного позивача для забезпечення цивільного позову, а саме, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Більше того, окрім невідповідності клопотання вимогам ст. 171 КПК України , слідчий суддя звертав увагу на недоведеність достатніх підстав вважати, що майно, яке належить арештувати, набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від нього, або на які було спрямовано кримінальне правопорушення.
Як вбачається з поданого ОСОБА_2 клопотання, вищезазначені вимоги закону нею не дотримані.
Згідно ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення будь-яких справ чи клопотань справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а тому суд не може виконувати одночасно функцію дізнання, обвинувачення, захисту і правосуддя.
Зважаючи на вищезазначену неповноту, яка унеможливлює судовий розгляд даного клопотання, керуючись ч. 3 ст. 171 КПК України, вважаю необхідним матеріали клопотання повернути цивільному позивачу для усунення недоліків.
Також слідчий суддя вважає за необхідне довести до відома ОСОБА_2 наступне. Положення диспозиції ч. 1 ст. 358 КК України, за якою, до речі, було внесено відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_2, яка, в свою чергу, згідно теорії кримінального права є злочином з формальним складом, не вимагає настання наслідків у виді заподіяння шкоди певним особам, а відтак і виключає участь у провадженні такої особи як потерпілий.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 170-172 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_2 про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, зареєстроване за ОСОБА_3 - повернути ОСОБА_2 для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.С. Кицюк
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2013 |
Оприлюднено | 14.08.2015 |
Номер документу | 48241791 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Солом'янський районний суд міста Києва
Кицюк В. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні