Постанова

від 26.02.2007 по справі 1/425-26/199

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/425-26/199

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

26.02.07                                                                                           Справа  № 1/425-26/199

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді                                Мельник Г.І.

суддів:                                          Новосад Д.Ф.

                                                Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу ВАТ „Страхова компанія „Скайд-Вест” № 1301 від 17.09.2004 року

на рішення господарського суду Львівської області від 10.09.2004р.

у справі    № 1/425-26/2

за позовом ВАТ „Страхова компанія „Скайд-Вест”

до відповідача ТзОВ „Аюнір”

про стягнення 284 241, 76 грн.

за участю представників :

від позивача: не з'явився;

від відповідача Шиян М.В.

В ході судового засідання представнику відповідача права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України роз'яснено, заперечень щодо складу суду не поступило.

Встановив: рішенням господарського суду Львівської області (суддя Деркач Ю.Б.) від 07-10.09.2004 року у справі №1/425-26/2 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Позивач з постановленим рішенням не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги, оскільки вважає оскаржуване рішення незаконним та необгрунтованим, з підстав прийняття за неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Покликається, що суд не досліджував цілої низки обставин, що мають значення для справи, та не взяв до уваги клопотання про відправку матеріалів справи на проведення судової експертизи в КНДІСЕ у відповідності до статті 41 ГПК України.

У своєму запереченні на апеляційну скаргу відповідач доводи скаржника заперечує, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду залишити без змін.

Позивач явку представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час розгляду справи, тому колегія вирішила розглянути справу за наявними матеріалами.

Справа слуханням відкладалася з 13.12.04р. на 10.01.05р.

10.01.05р. апеляційне провадження по справі зупинялося до одержання висновку судової експертизи, що проводилася у Київському НДІСЕ.

25.12.06р. провадження у справі поновлено у зв'язку із надходженням висновку експертизи.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 10.09.2004 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          При цьому колегія виходила з наступного:

09.04.2003 року між ВАТ „Страхова компанія "Скайд-Вест" (Страховик) та VFS International AB (Страхувальник) було укладено договір страхування транспортного засобу №021.02520.CS. Згідно з п.1 та Додатком №1 до цього договору об'єктом страхування були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованими транспортними засобами, а саме автомобілем Volvo FH-12 державний реєстраційний номер 219-63 ХА та автопричепу SCHMITS державний реєстраційний номер 078-05 ХА. Вище вказані автомобіль та автопричеп знаходились у користуванні ДП „Трансінлайн" ТзОВ ТЕК „Трансінлайн" за договором фінансового лізингу №UKR 13/0300F від 23.03.2003р.

11.12.2003 року на 195-му кілометрі автодороги Київ-Ковель поблизу с. Великий Дивлин Лугинського району Житомирської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Volvo FH-12 державний реєстраційний номер 219-63 ХА з автопричепом SCHMITS державний реєстраційний номер 078-05 ХА та автомобілем Renault Premium 400, державний реєстраційний номер 160-73 ТА, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Аюнір".

На підставі заяви про пошкодження транспортного засобу страхувальника - VFS International АВ від 16.12.2003 року, Акту №3399 автотоварознавчого дослідження від 29.12.2003 року, Акту №3340 автотоварознавчого дослідження від 29.12.2003 року, Акту№3498 від 30.12.2003 року та Акту № 3499 від 30.12.2003 року, складених ТОВ „Експертною компанією „Укравтоекспертиза-Стандарт", страховиком ВАТ „Страхова компанія" Скайд-вест" (Позивач), було складено страховий акт №1841.12.2003.021 від 21.01.2004 року на суму 29 233,72 євро та страховий акт №1841.12.2003.021 від 21.01.2004 року на суму 13 770, 62 євро. Згідно з цими актами страхувальнику було виплачено страхове відшкодування в розмірі 43 044,34 євро, що за офіційним курсом на момент оплати становить 284 241, 76 грн.

Позивач вважає підставою для подання позову положення ст. 27 Закону України „Про страхування" та ст. 372 Цивільного Кодексу РСР (в редакції 1963р.), а саме, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник (або інша особа, що одержала страхове відшкодування) має до особи, відповідальної за заподіяну шкоду та положення ст. 452 ЦК (в редакції 1963р.) за якою, „особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування". При цьому позивач посилається що, дорожньо-транспортна пригода настала внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм Бурком А.В., який керував автомобілем, належним відповідачу, доказами чого стали довідка Лугинського РВ УМВСУ Житомирської області та постанова про відмову в порушенні кримінальної справи.

Господарським судом при з'ясуванні документальних доказів встановлено, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи скасована, як незаконна, а згідно висновку №1335/1336 від 20.05.04р. обставини ДТП зафіксовані у довідці ВДАІ Лугинського РВ УМВС та постановою слідчого від 16.12.03р. не підтверджують обставин ДТП.

На запит Львівського апеляційного господарського суду Київським НДІСЕ скеровано висновок спеціалістів з транспортно-трасологічного дослідження №6391. З висновку вбачається, що: причиною цієї ДТП з технічної точки зору є рух .автопоїзда з тягачем "Вольво" зустрічною смугою руху (автопоїзда з тягачем "Рено").  Даний висновок спростовує покликання позивача на те, що підставою для відшкодування шкоди є наявність вини в діях водія відповідача, який керував джерелом підвищеної небезпеки при зіткненні автомобілів.

Колегія суддів враховує, що п. 4 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України 2004р. передбачає, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Відповідно до статті 372 ЦК Української РСР та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхув