Рішення

від 04.07.2006 по справі 10/111-2271

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/111-2271

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2006 р.Справа № 10/111-2271

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Півторака М.Є.             

Розглянув справу:

За позовом : Закритого акціонерного товариства  комерційного банку “ Приватінвест “ м. Чернігів, вул. Преображенська, 2  в особі Тернопільської філії ВАТ АБ «Приватінвест», м. Тернопіль, вул. Лозовецька, 13

До відповідача : Малого підприємства «Діброва - 2», с. Геленки, вул. Закорчма, 38 Козівського району Тернопільської області

За участю представників :

Позивача : Губіцької Н.Р. –представника, довіреність № 26 ПО від 04.11.2005 року

Відповідача : не прибув

У відповідності до статті 20,22,81-1 Господарського процесуального кодексу України позивачу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки .

          За відсутності відповідного клопотання  технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи :

До господарського суду Тернопільської області звернулося з позовною заявою за № 01-131 від 10.05.2006 року  Закрите акціонерне товариство  комерційний банк “ Приватінвест “ м. Чернігів, вул. Преображенська, 2  в особі Тернопільської філії ВАТ АБ «Приватінвест», м. Тернопіль про стягнення з  Малого підприємства «Діброва - 2», с. Геленки, вул. Закорчма, 38 Козівського району Тернопільської області заборгованості в сумі 178 997 грн. 68 коп., з яких 150 000 грн. заборгованість по кредиту; 27 946,79 грн. заборгованість по відсотках за користування кредитом ;  1 050,89 грн. пеня ; витрати по сплаті державного мита  та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу просить покласти на відповідача.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем умов кредитного договору № 14/716 від 02 квітня 2004 року в частині погашення  кредиту та сплати відсотків за користування ним.

Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, не дивлячись на те, що належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, письмового відзиву на позов суду не надав, а тому справа розглядається  в порядку ст.75 ГПК України за  наявними  документами.

20 червня 2006 року позивач звернувся до господарського суду, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, із заявою за № 01-173 від 20.06.2006 року про заміну позивача по справі його правонаступником –ЗАТ КБ Приватбанк, м. Дніпропетровськ в особі його Тернопільської філії, обґрунтовуючи свої вимоги Договором  № 14 від 16.05.2006 року про відступлення права вимоги; про збільшення суми позовних вимог на суму 29 879,75 грн.  та розірвання кредитного Договору № 14/716 від 02.04.2004 року.

Окрім того, позивач просить у зв'язку із допущеною ним механічною помилкою позивачем по справі замість ЗАТ КБ Приватінвесту вважати –ВАТ АБ «Приватінвест».

          Розглянувши подані документи, господарський суд приймає уточнення позовних вимог  і предметом розгляду в суді є стягнення з МП  «Діброва - 2», с. Геленки Козівського району на користь Відкритого  акціонерне товариство  акціонерного банку “ Приватінвест “ м. Чернігів, вул. Преображенська, 2  в особі Тернопільської філії ВАТ АБ «Приватінвест», м. Тернопіль заборгованості в сумі 208 877,43 грн., з яких 150 000 грн. заборгованість по кредиту;  53 246,96 грн. заборгованість по відсотках за користування кредитом ;  5 630,47 грн. - пеня.

Розгляд справи, призначений   ухвалою суду від 30 травня 2006 року вперше на 20 червня 2006 року , відкладався до 16:15 годин 04 липня 2006 року, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача .

          У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги повністю.

Розглянувши матеріали справи , заслухавши пояснення представника  позивача,  суд встановив, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне:

Згідно статті 2 Закону України “ Про банки і банківську діяльність “  банківський кредит –це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей,  будь-яка гарантія,  будь-яке  зобов'язання  придбати право  вимоги боргу,  будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано  в  обмін  на  зобов'язання  боржника  щодо  повернення заборгованої суми,  а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Як вбачається з представлених позивачем документів ,  02 квітня 2004 року між ВАТ АБ «Приватінвест»в особі директора Тернопільської філії ВАТ АБ «Приватінвест»Коменданта І.Б. , який діяв на підставі Доручення від 19.09.2002 року та Положення про Тернопільську філію АБ «Приватінвест», з одного боку, і  суб'єктом підприємницької діяльності –малим підприємством «Діброва - 2», в особі директора Шаблія Б.І., який діяв на підставі Статуту   укладено кредитний договір № 14/716 , згідно умов якого Позивач по справі  зобов'язувався  при наявності вільних грошових коштів надати відповідачу  - Позичальнику кредит у сумі 150 000 грн. , не пізніше 5 днів з моменту підписання договору, в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди, в обумовлені даним договором строки.

Кредит надається на наступні цілі : придбання деревини та пиломатеріалів.

Термін повернення кредиту –01  квітня  2005 року .

Окрім того, 01.04.2005 року між тими ж сторонами укладено договір про внесення змін до договору кредиту № 14/716 від 02.04.2004 року, згідно умов якого Позичальнику  МП «Діброва - 2»термін повернення кредиту в сумі 150 000 грн. відстрочено до 27.12.2005 року.

Згідно п. 2.2.2. кредитного договору позичальник ( він же відповідач по справі ) зобов'язувався сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1 , 4.2,4.3 Договору .

( за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.3, 2.2.3,  2.4.1 даного договору Позичальник сплачує відсотки в розмірі 23 % річних ( пункт 4.1 ) ; у відповідності до ст.. 212 Цивільного Кодексу України, при порушення Позичальником зобов'язань про погашення кредиту , передбачених п.п. 1.3, 2.2.3,  2.3.2 даного договору , Позичальник сплачує Банку  відсотки за користування кредитом у розмірі 46 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості ( пункт 4.2 договору ) ; сплата відсотків за користування кредитом , передбачених п.п. 4.1, 4.2 цього договору , здійснюється в дату сплати відсотків . Датою сплати відсотків є 25-те число кожного поточного місяця , починаючи з дати підписання даного договору , якщо інше не передбачено п. 7.3 даного договору. При несплаті відсотків у зазначений термін , вони вважаються простроченими ( пункт 4.4 договору ) .

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 ГКУ).

Згідно ст.ст. 345,346 Господарського кодексу України кредитні відносини  здійснюються  на  підставі  кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Таким чином, між позивачем  та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору кредиту, згідно якого, в силу ст. 1054 ЦК України, банк, як кредитодавець, зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

02 квітня 2004 року між МП «Діброва - 2» як «Заставодавцем», та ВАТ АБ  “Приватінвест” в особі Тернопільської філії ВАТ АБ , як «Заставодержателем », на забезпечення виконання зобов'язань Заставодавця, що випливають з кредитного договору №14/716  від 02.04.2004 року, укладено Договір застави рухомого майна, заставною вартістю –42 067 грн. та Договір іпотеки, а саме на нерухоме майно: готель під літерою «В», що складає 23/1000 частини  мотелю «Братіслава»з відповідною частиною надвірних будівель і споруд, загальною площею 269,1 кв.м. (сторони визначили, що вартість предмету  іпотеки  (майна) складає 504070,00 грн.)

Зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію(передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи,  належним чином взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту позичальник –відповідач по справі  не виконав - суму кредиту та відсотки за користування ним у встановлений термін  не повернув .

Таким чином, враховуючи, що заборгованість Малого підприємства «Діброва - 2», с. Геленки, вул. Закорчма, 38 Козівського району Тернопільської області  по кредитному договору № 14/716  від 02.04.2004 року доведена матеріалами справи, на час розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена, суд визнає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до  задоволення вимоги позивача, щодо стягнення з МП «Діброва - 2» 150 000 грн. заборгованості по кредиту, 53 246 грн. 96 коп. заборгованості за відсотками.

Статтею 546 Цивільного Кодексу України встановлено , що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема,  неустойкою .

Неустойкою ( штрафом , пенею ) є грошова сума або інше майно , які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань .

Отже , як випливає із змісту Цивільного Кодексу України –відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань настає лише у випадках , передбачених законом або встановлено договором .

Пунктом 5.1  вищезазначеного Кредитного Договору  сторони передбачили відповідальність при порушенні Позичальником якого –небудь із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом,  термінів повернення  кредиту у вигляді пені  в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період , за який виплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, господарський суд  визнає правомірними та задовольняє вимоги позивача щодо нарахування та  стягнення з відповідача  5 630 грн. 47 коп. пені за порушення терміну повернення кредиту та сплати відсотків.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

          П. 6.1 Договору сторони передбачили, що договір набирає чинності  з моменту його підписання обома сторонами і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за даним договором.

Оцінюючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог, суд встановив, що  станом на день подання позову відповідач не погасив наданий Банком кредит,  що привело до виникнення з даного платежу заборгованості на загальну суму 208 877 грн. 43 коп. , з яких 150 000 грн. - заборгованість по кредиту; 53 246 грн. 96 коп. –заборгованість по відсотках; 5 630 грн. 47 коп. пеня , а тому позов в цій частині підлягає до задоволення , як обґрунтовано заявлений  та підтверджений документально .

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, (ст.509 ЦК України)

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, (ст. 525 ЦК України)

У відповідності до статті 610 Цивільного Кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Статтею  611 ЦК України передбачено правові наслідки порушення зобов'язання, встановлені законом або договором,  яким, зокрема, є розірвання договору.

Пунктом 2.3.2 Договору сторони встановили, що при порушенні Позичальником якого-небудь із зобов'язань, передбачених умовами даного договору, банк має право, згідно ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, здійснити одностороннє розірвання договору з направленням  Позичальнику повідомлення. У зазначену в повідомлені дату договір вважається розірваним.

Враховуючи, що Кредитним Договором №14/716 (п.2.3.2) передбачено можливість розірвання договору у випадках порушення Позичальником своїх зобов'язань за даним договором, приймаючи до уваги, що заява про збільшення позовних вимог та розірвання кредитного договору № 14/716 від 02.04.2004 року була надіслана позивачем на адресу МП «Діброва - 2»,  про що свідчить відмітка  на поштовому конверті, суд, вважає правомірною та задовольняє вимогу позивача про розірвання кредитного договору №14/716 від 02 квітня 2004 року, укладеного між ВАТ АБ «Приватінвест», в особі директора Тернопільської філії ВАТ АБ «Приватінвест»Коменданта І.Б. , який діяв на підставі Доручення від 19.09.2002 року та Положення про Тернопільську філію АБ «Приватінвест», з одного боку, і суб'єктом підприємницької діяльності -  МП «Діброва - 2» в особі  директора Шаблія Б.І., який діяв на підставі Статуту,  з другої сторони.

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачені підстави заміни кредитора у зобов'язанні, якими зокрема, є:  передання   ним  своїх  прав  іншій  особі  за  правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій  самій  формі,  що  і  правочин,  на  підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 ЦКУ).

Як вбачається із представлених позивачем документів, 16 травня 2006 року  між ВАТ  Акціонерним банком «Приватінвест», в особі в.о. директора Тернопільської філії ВАТ АБ «Приватінвест»Трущенкова В.В., що діяв на підставі Довіреності і ЗАТ комерційним банком  «ПриватБанк»,  в особі директора Тернопільської філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» Антошківа Р.М., що діяв на підставі довіреності укладено договір  відступлення прав вимоги № 14 , згідно умов якого кредитор - ВАТ АБ «Приватінвест»в особі Тернопільської філії ВАТ АБ «Приватінвест»відступає банку - ЗАТ комерційним банком  «ПриватБанк» в особі  Тернопільської філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» у повному обсязі права вимоги до боржника, що випливають з Договору кредиту № 14/716 від 02.04.2004 року, укладеного між Кредитором та МП «Діброва - 2»; кредитор здійснює також відступлення прав вимоги за договорами, які забезпечують  виконання зобов'язань боржника перед кредитором.

Про укладення договору уступки вимоги МП «Діброва - 2»була належним чином повідомлена у відповідності до норм статті 516 ЦК України, про що свідчить розписка директора Шаблія Б.І. на оригіналі повідомлення про укладення договору уступки вимоги, належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Таким чином, в силу приписів  статті  514 ЦК до нового кредитора - ЗАТ комерційного банку  «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ   в особі  Тернопільської філії ЗАТ КБ «ПриватБанк», м. Тернопіль  переходять права первісного  кредитора - ВАТ АБ «Приватінвест», м. Чернігів в особі Тернопільської філії ВАТ АБ «Приватінвест», м.  Тернопіль у  зобов'язанні  в  обсязі  і  на  умовах,  що  існували на момент переходу цих прав.

          Враховуючи вищенаведене, суд вважає правомірною, обґрунтованою та такою , що підлягає до задоволення вимогу позивача - ВАТ  Акціонерний банк «Приватінвест», м. Чернігів в особі його Тернопільської філії ВАТ АБ «Приватінвест», м. Тернопіль про його заміну у справі № 10/111-2271 на іншого кредитора –правонаступника  - ЗАТ комерційний банк  «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ   в особі  Тернопільської філії ЗАТ КБ «ПриватБанк», м. Тернопіль.

Витрати по сплаті державного мита в сумі 2173 грн. 77 коп. та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., згідно ст.ст. 44- 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 1,20,22,33,43 44-49, 75,81-1,82, 84, 116, 117 ГПК України, статтею 193,345,346 Господарського кодексу України, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень, статтями 509,512,513,514,516,525,526,546,599,610,614,1054 Цивільного Кодексу України, статтею  2 Закону України “ Про банки і банківську діяльність “, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити  .

2. Замінити ВАТ  Акціонерний банк «Приватінвест», м. Чернігів, вул. Преображенська, 2  в особі Тернопільської філії ВАТ АБ «Приватінвест»,  м. Тернопіль, вул. Лозовецька, 13, ідентифікаційний код 26198382  його правонаступником - ЗАТ комерційного банку  «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50   в особі  Тернопільської філії ЗАТ КБ «ПриватБанк», м. Тернопіль, пр. Ст. Бандери, 38, ідентифікаційний код 21161919.

3. Стягнути з Малого підприємства «Діброва - 2», с. Геленки, вул. Закорчма, 38 Козівського району Тернопільської області , ідентифікаційний код 21147888 на користь ЗАТ комерційного банку  «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50   в особі  Тернопільської філії ЗАТ КБ «ПриватБанк», м. Тернопіль, пр. Ст. Бандери, 38, ідентифікаційний код 21161919- 150 000 грн.  заборгованості по кредиту, 53 246 грн. 96  коп. заборгованості за відсотками, 5 630  грн. 47 коп. пені за порушення терміну повернення кредиту та сплати відсотків та 2291 грн. 77 коп. в повернення сплачених позивачем судових витрат.

Видати наказ.

4. Розірвати Кредитний договір № 14/716 від 02.04.2004 року.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його підписання.

На рішення господарського суду , яке не набрало законної сили може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його підписання через господарський суд Тернопільської області .

6.Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили .

7.Рішення підписане  21  липня 2006 року .

Суддя                                                                                          М.Є. Півторак