Справа № 495/4311/15-к
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.07.2015 м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої одноособово судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський Одеської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Сергіївка, Білгород-Дністровського району, Одеської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, до арешту працював за наймом, раніше судимого:
-12.12.2003 року Білгород-Дністровським районним судом Одеської області за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України з випробуванням в один рік та шість місяців;
-11.02.2005 року Білгород-Дністровським міським судом Одеської області за ст. 185 ч.3, ст. 289 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69, 70, 71 КК України до 4 років та 6 місяців позбавлення волі,
-19.10.2010 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за ст. 289 ч.2, ст. 185 ч.2, ст. 263 ч.2 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією ? майна,
звільнився 28.11.2013 року з Одеської виправної колонії № 14 за відбуттям покарання,
зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Старокозаче, Білгород-Дністровського району, Одеської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працював, в силу ст. 89 КК України значиться таким, що не має судимості, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживав за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України,-
сторони кримінального провадження:
прокурор Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4
ВСТАНОВИВ:
20 квітня 2015 року приблизно о 22.00 годині, більш точний час встановити не представилось можливим, обвинувачений ОСОБА_3 , раніше неодноразово судимий у тому числі за злочини проти власності, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи з прямим умислом, вважаючи, що його дії будуть не помічені, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, розуміючи протиправний характер своїх дій, проник на територію двору АДРЕСА_4 де проживає потерпіла ОСОБА_7 . Продовжуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_3 зірвав навісний замок зі сховища, а саме сараю, де знаходився мопед марки «Honda DIO» шасі № НОМЕР_1 , чорного кольору, який належить потерпілій ОСОБА_7 . Далі, обвинувачений ОСОБА_3 з прямим умислом та корисливою метою незаконно заволодів зазначеним транспортним засобом, а саме мопедом марки «Honda DIO», вартість якого згідно з довідкою наданою Районним споживчим товариством Білгород-Дністровського району Одеської області (ідентифікаційний код: 01779451), становить 2000 гривень 00 копійок, викотив вищевказаний транспортний засіб з території двору потерпілої ОСОБА_7 . Після чого завів його та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на свою користь.
Далі, 05.06.2015 року приблизно о 1 годині 20 хвилин, точний час встановити не представилось можливим, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, знаходячись по вул. Чорноморській, смт. Сергіївка, Білгород - Дністровського району, Одеської області за допомогою заздалегідь приготовленої викрутки шляхом пошкодження запірного механізму дверей автомобіля марки «ВАЗ 21043», державний номер НОМЕР_2 , який юридично належить та зареєстрований за громадянином ОСОБА_8 , а фактично належить потерпілому ОСОБА_9 , проникли до салону зазначеного транспортного засобу.
Далі, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шляхом пошкодження стартового механізму запалювання завели двигун, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли на автомобілі ВАЗ 21043, державний номер НОМЕР_2 , ринкова вартість якого згідно висновку авто-товарознавчої експертизи № 13 від 16 червня 2015 року складає 52098 гривень, а сума реального матеріального збитку, спричиненого пошкодженням автомобіля складає 160 гривень 90 копійок.
Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 винними визнали себе у повному обсязі, щиро розкаялись у скоєному, активно сприяли розкриттю кримінального правопорушення.
Суд, з`ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз`яснив вимоги ч.3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнає недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відносно фактичних обставин кримінальних правопорушень, оскільки вони ніким не оспорюються та дослідженням доказів, які характеризують їхні особистості.
Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 погодились з тим, щоб судовий розгляд обмежився їхнім допитом, дослідженням доказів, які характеризують їхні особистості. Їм було роз`яснено, що в даному випадку вони позбавляються права оспорювати в апеляційному порядку фактичні обставини кримінальних правопорушень.
Не оспорюючи фактичні обставини кримінальних правопорушень у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив наступне. 20 квітня 2015 року о 22.00 годині він проходив по вул. Лазо, смт. Сергіївка, Білгород-Дністровського району, перебував у стані алкогольного сп`яніння та вирішив незаконно заволодіти мопедом. Далі він проник на територію двору АДРЕСА_4 , зірвав навісний замок з сараю, де знаходився мопед марки «Honda DIO». Після чого він викотив мопед з території двору потерпілої ОСОБА_7 та завів його. Як заводити мопед, він знав, оскільки цей же мопед раніше продав потерпілої. Далі він на мопеді поїхав до м. Білгород-Дністровський, так як хотів покататись, але був зупинений співробітниками ВДАІ. Мопед був повернутий потерпілої в ході досудового розслідування, яка претензій будь-якого характеру до нього не має. Крім того, 05.06.2015 року вночі він разом з обвинуваченим ОСОБА_4 , перебували у стані алкогольного сп`яніння проходили по вулиці Чорноморській, смт. Сергіївка, Білгород-Дністровського району, Одеської області та побачили автомобіль марки ВАЗ-21043. В цей момент вони вирішили незаконно заволодіти зазначеним автомобілем, який фактично належав потерпілому ОСОБА_9 . Далі за допомогою заздалегідь приготовленої викрутки він пошкодив запірний механізм дверей вказаного автомобіля та проник в середину автомобіля. Після чого він завів двигун автомобіля, сів за кермо та з обвинуваченим ОСОБА_4 направились до м. Білгород-Дністровський з метою покататись, але в районі Совхозу були зупинені співробітниками ВДАІ. Вони бажали лише покататися та повернути автомобіль на місце. Описує, що роль обвинуваченого ОСОБА_4 по епізоду заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем ВАЗ-21043, була пасивною, він стояв осторонь та тільки спостерігав за тим, як відкривався автомобіль. Потерпілий ОСОБА_9 претензій будь-якого характеру до нього не має. У скоєному щиро розкаявся, просив його суворо не карати.
Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив наступне. 05.06.2015 року ввечері він з обвинуваченим ОСОБА_3 знаходились у стані алкогольного сп`яніння. Разом проходили по вулиці Чорноморській, смт. Сергіївка, Білгород-Дністровського району, Одеської області де побачили автомобіль марки ВАЗ 21043. Обвинувачений ОСОБА_3 запропонував незаконно заволодіти автомобілем щоб покататись та повернути знову на місце. Далі за допомогою заздалегідь приготовленої викрутки обвинувачений ОСОБА_3 пошкодив запірний механізм дверей вказаного автомобіля та проник в середину автомобіля. Після чого обвинувачений ОСОБА_3 завів двигун. В цей момент він стояв поряд з ним та спостерігав про це. Коли обвинувачений ОСОБА_3 сів за кермо автомобіля, то він теж сів в автомобіль і вони поїхали покататися. В процесі руху автомобіля по м. Білгород-Дністровський в районі Совхозу були зупинені співробітниками ВДАІ. Потерпілий ОСОБА_9 претензій будь-якого характеру до нього не має. У скоєному щиро розкаявся, просив суд не позбавляти його волі, оскільки знаходячись під вартою він освідомив скоєне та запевнив суд, що більше не буде вчиняти кримінальних правопорушень.
Оцінюючи докази у сукупності, суд визнає винним обвинуваченого ОСОБА_3 у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях та кваліфікує його дії за ст. 289 ч.2 КК України незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище.
Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, посередню характеристику за місцем проживання, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, до арешту працював за наймом, раніше тричі притягувався до кримінальної відповідальності, маючи не зняту та непогашену у встановлені законом строки судимість, вчинив кримінальні правопорушення, які згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких, щиро розкаявся у скоєному, потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_7 претензій будь-якого характеру до нього не мають, та враховується їхня думка щодо призначення обвинуваченому покарання на розсуд суду (а.с. 18, 32, 39-48, 50-52, 69, 78-80, 82-89).
Враховуючи вищевикладене та призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд прийшов до переконання, що його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Оцінюючи докази у сукупності, суд визнає винним обвинуваченого ОСОБА_4 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та кваліфікує його дії за ст. 289 ч.2 КК України незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, посередню характеристику за місцем проживання, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, до арешту не працював, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак на даний час в силу ст. 89 КК України значиться таким, що не має судимості, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, щиро розкаявся у скоєному, потерпілий ОСОБА_9 претензій до нього не має, та враховується його думка щодо призначення обвинуваченому покарання на розсуд суду (а.с. 54-62, 69-72).
Враховуючи пом`якшуючі та обтяжуючі обставини, те, що обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаявся у скоєному, значиться таким, що не має судимості, за місцем мешкання характеризується посередньо, потерпілий не має до нього претензій будь-якого характеру та просив призначити покарання на розсуд суду, суд вважає недоцільним відбування покарання у вигляді позбавлення волі та приходить до переконання про можливість його звільнення від відбування покарання з випробуванням у відповідності до ст. ст. 75, 76 КК України.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції;
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Суд, визначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , вважає можливим не застосовувати конфіскацію його майна, оскільки відповідно до ч.2 ст. 59 КК України конфіскація майна застосовується за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього кодексу. Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 не мав матеріальної вигоди, оскільки автомобіль, який він спільно з обвинуваченим ОСОБА_3 незаконно заволоділи повернено потерпілому ОСОБА_9 , який претензій до обвинуваченого не має (а.с. 32)
Речові докази, цивільний позов по даному кримінальному провадженню відсутні.
Стягнути в рівних частках з обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави 306,9 грн. за провадження експертизи по кримінальному провадженню № 12015160240001332 (а.с. 73).
Керуючись ст. 370, 374, 392, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 289 ч.2 КК України і на підставі санкції даної статті призначити йому покарання у виді 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили (а.с. 60-62)
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 06.06.2015 року (а.с. 94-97).
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України і на підставі санкції даної статті призначити покарання 5 (п`ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.
Відповідно до ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції;
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили (а.с. 93).
Речові докази, цивільний позов по даному кримінальному провадженню відсутні.
Стягнути в рівних частках з обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 306,9 грн. на користь держави за провадження експертизи по кримінальному провадженню № 12015160240001332 (а.с. 73).
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим, які перебувають під вартою в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Копію вироку негайно видати обвинуваченому та прокурору.
СУДДЯ
Суд | Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2015 |
Оприлюднено | 21.03.2023 |
Номер документу | 48256413 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Анісімова Н. Д.
Кримінальне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Остра Н. С.
Кримінальне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Остра Н. С.
Кримінальне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Остра Н. С.
Кримінальне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Остра Н. С.
Кримінальне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Остра Н. С.
Кримінальне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Остра Н. С.
Кримінальне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Остра Н. С.
Кримінальне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Остра Н. С.
Кримінальне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Остра Н. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні