Рішення

від 24.06.2015 по справі 905/1879/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.06.2015                     Справа № 905/1879/14                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д.

при секретарі судового засідання Вашето Т.Г.

розглянувши справу

за позовом Приватне підприємство «Консоль», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Унипром», м. Донецьк

про стягнення 16 238,42грн.

за участю уповноважених представників:

позивача          - не з'явився

відповідача          - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Приватне підприємство «Консоль», м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Унипром», м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 14 500,00 грн., неустойки у розмірі 1 292,53 грн. та 3% річних у розмірі 445,89 грн. В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу №75 від 11.03.2013р.

          На підтвердження викладених обставин Позивач надав копії: договору купівлі-продажу №75 від 11.03.2013р.; накладі: №1718 від 26.11.2012р., №302 від 14.03.2012р., №№333-341 від 19.03.2013р., №352 від 21.03.2013р., №357 від 22.03.2013р., №360 від 22.03.2013р., №338 від 25.03.2013р.; довіреності: №2611-1 від 26.11.2012р., №04032 від 19.03.2013р., №04032 від 14.03.2013р.; рахунки-фактури: №2007 від 23.11.2012р., №352 від 11.03.2013р., №№410-413, 416, 429-432 від 19.03.2013р., №442 від 21.03.2013р., №467 від 22.03.2013р., №477 від 22.03.2013р., №492 від 25.03.2013р.; податкових накладних; платіжні доручення; претензії: №1/1 від 15.05.2013р., №7 від 28.01.2014р.; відповідь на претензію №38-06/13 від 10.06.2013р. та гарантійний лист №32 від 16.04.2013р. Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 530, 538, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 28, 44, 49, 54, 58, 64 Господарського процесуального кодексу України.

          Ухвалою від 30.04.2014 провадження по справі № 905/1879/14 було зупинено, у зв'язку з надходженням апеляційної скарги від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Унипром», м.Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 16.04.2014р.

          Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.05.2014р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Унипром», м.Донецьк було залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької області про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви від 16.04.2014р. по справі №905/1879/14 без змін.

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.06.2014р. провадження у справі було поновлено та призначений розгляд справи на 25.06.2014р.

           17.06.2014р. на адресу господарського суду Донецької області надійшов запит справи №905/1879/14, у зв'язку з надходженням касаційної скарги від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Унипром», м.Донецьк на постанову Донецького апеляційного господарського суду 21.05.2014р.

          Ухвалою Вищого господарського суду України клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Унипром», м.Донецьк про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Донецького апеляційного господарського суду від 21.05.2014р. по справі №905/1879/14 відхилено, касаційну скаргу повернуто особі, що її подала, а справу – до місцевого господарського суду.

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.05.2015р. поновлено провадження у справі №№905/1879/14 та призначено розгляд справи на 08.06.2015р.

          Позивач у судове засідання 24.06.2015р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті «Судова влада України» - Господарський суд Донецької області.

          Відповідач у судове засідання 24.06.2015р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, відзиву та доказів сплати стягуваних сум або припинення відповідних грошових зобов'язань у інший спосіб не надав, хоча повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті «Судова влада України» - Господарський суд Донецької області.

          Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

          Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

          З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази у їх сукупності в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

          Між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №75 від 11.03.2013р. (далі – Договір) відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати в обумовлені строки у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах, обумовлених даним договором: будівельні матеріали (п. 1.1 договору).

          За умовами п. 1.2. договору кількість, ціна і строки поставки товару обумовлюються в рахунках-фактурах які є невід'ємною частиною договору.

          Відповідно до п. 2.1 договору Покупець сплачує Постачальнику суму оплати за товар який вказаний в рахунках-фактурах.

          Згідно п. 2.3 договору товар вважається поставленим Покупцю при умовах надання у розпорядження Покупця товарної накладної, підписаної представниками сторін.

          Відповідно до п. 7.1 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

          Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

          На виконання умов договору, по накладним №1718 від 26.11.2012р., №302 від 14.03.2012р., №№333-341 від 19.03.2013р., №352 від 21.03.2013р., №357 від 22.03.2013р., №360 від 22.03.2013р., №338 від 25.03.2013р. позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала товар на загальну суму 52363,12 грн., що підтверджується довіреностями №2611-1 від 26.11.2012р., №04032 від 19.03.2013р., №04032 від 14.03.2013р. в яких вказані номера рахунків-фактур по яким слід було здійснити оплату товару. В самих накладних є посилання на договір №75 від 11.03.2013р.

          Отже матеріалами справи підтверджено фактичну передачу Продавцем товару покупцю.

          Згідно платіжних доручень які містяться в матеріалах справи, відповідач сплатив за товар 37863,12 грн., заборгованість відповідача перед позивачем становить 14 500,00 грн.

          Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

          Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

          За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

          Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою між сторонами укладені договори купівлі-продажу і сторони досягли істотних його умов щодо предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні вимог ст. 638 ЦК України, та вимог ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним, а саме, подія та прагнення сторін на його укладення відбулося.

          Укладені договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

          Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

          Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          За приписами ст. 526 ЦК України та ст.ст. 55, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності з ст. 599 ЦК України та ст.ст. 202, 203 ГК України, господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

          Згідно ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 14 500,00 грн. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.

          Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було здійснено лише часткову оплату продукції на суму 37863,12 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

          Таким чином на момент звернення позивачем до суду за відповідачем наявна заборгованість у сумі 14 500,00 грн. відповідно до договору купівлі-продажу №75 від 11.03.2013р., що підтверджується матеріалами справи.

          Як вбачається з гарантійного листа відповідача №32 від 10.06.2013р. останній проти заборгованості не заперечує та зобов'язався сплатити борг в строк до 30.04.2013р.

          Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позовнї вимоги щодо стягнення 3% річних в розмірі 445.89 грн. фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

          Встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

          Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

          Розглянувши представлений у матеріали справи розрахунок судом встановлено, що він арифметично є вірний, суд задовольняє та стягує з відповідача 3% річних у сумі 445,89 грн.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 1 292,53 грн. неустойки (пені) відповідно до кожної накладної окремо, яка нарахована за прострочення оплати товару відповідно до п. 4.3 договору за кожен день прострочення платежу.

Зокрема, вказаним пунктом сторони передбачили, що при порушенні терміну оплати за товар, отриманий з відстрочкою платежу, покупець сплачує штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожен день прострочення платежу.

Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобов'язання по оплаті товару, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Позивачем здійснений вірний розрахунок пені за періоди визначені у детальному розрахунку сум штрафних санкцій по кожній накладній, а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 1 292,53 грн. неустойки (пені) в повному обсязі.

          Враховуючи, що сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 16 238,42 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

          Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог - на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги Приватного підприємства «Консоль», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Унипром», м. Донецьк про стягнення 16 238,42 грн. задовольнити повністю.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Унипром» (83048, м. Донецьк, пр. Визволення Донбасу, б. 10, код ЄДРПОУ 36982042) на користь Приватного підприємства «Консоль» (83026, м. Донецьк, вул. Елеварторна, б. 40, код ЄДРПОУ 31933744) заборгованість у розмірі 14 500,00 грн., 3% річних у розмірі 445,89 грн., неустойки (пені) у розмірі 1 292,53 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1827,00 грн.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

          У судовому засіданні 24.06.2015р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

          Повний текст рішення складено та підписано 26.06.2015р.

          Суддя Л.Д. Подколзіна