Рішення

від 06.08.2015 по справі 906/1017/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" серпня 2015 р. Справа № 906/1017/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

при секретарі Шундрик Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. №11 від 01.07.2015

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг ЮА"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про розірвання договору №300315 від 30.04.2015 та стягнення 103200,00грн

Позивачем подано позов до господарського суду про розірвання договору на поставку продукції №300315 від 30.04.2015 та стягнення з відповідача передплати в сумі 103200,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань щодо поставки продукції згідно умов договору на поставку продукції №300315 від 30.04.2015 у визначений договором строк.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та нормативно-правовому обґрунтуванні заявлених позовних вимог, наданому до суду 06.08.2015.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив. До суду повернулися ухвали суду від 07.07.2015 та 16.07.2015, які були направлені останньому на адресу, вказану у позовній заяві та Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.07.2015 (а.с. 41-42), з відміткою поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання" .

Відповідно до пп.3.9.1 та 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК... За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом... У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач у справі був належним чином повідомлений судом за адресою, вказаною у позовній заяві, про час та місце судового розгляду справи, а тому нез'явлення його або його представника не перешкоджає вирішенню спору.

У зв'язку з цим, відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Холдінг ЮА" (покупець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (продавець, відповідач) укладено договір на поставку продукції №300315 (далі - Договр) (а.с. 13-14), відповідно до п.1.1. якого продавець зобов'язується поставити і передати покупцю, в обумовлений договором термін, пиломатеріали хвойних порід (сосна) (далі - продукція) згідно з окремим Додатком (Специфікацією) до цього договору, а покупець - прийняти та оплатити продукцію.

Продукція поставляється партіями. Під партією розуміється кількість продукції, відвантаженої в транспортній одиниці (контейнер) згідно зі Специфікацією (п.1.2. Договору).

Асортимент продукції, її кількість, комплектація, термін поставки, додаткові вимоги до умов поставки і ціна визначаються продавцем та покупцем у Специфікаціях (п.2.1. Договору).

Відповідно до п.3.2. Договору ціна на товар встановлюється за 1 кубічний метр на умовах, зазначених у Специфікаціях і замовленнях покупця, які є невід'ємною частиною цього договору.

У підписаній сторонами Специфікації №1 від 30.03.2015 визначено, що оплата за товар здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок постачальника у вигляді передплати 50% від загальної вартості та 50% оплати залишкової вартості по факту відвантаження товару. При цьому, загальна вартість товару станом на 01.04.2015 становить 103200,00грн. Крім того, сторони передбачили, що термін виконання продавцем зобов'язань по Договору становить 45 днів з моменту підписання Договору (а.с. 15).

Так, позивач свої зобов'язання за договором на поставку продукції №300315 від 30.03.2015 виконав у повному обсязі та належним чином, сплативши відповідачу 103200,00грн передплати, що підтверджується платіжними дорученнями №101 від 01.04.2015 на суму 44000,00грн та №112 від 02.04.2015 на суму 59200,00грн (а.с. 16-17).

При цьому, як свідчать матеріали справи, відповідач договірні зобов'язання щодо поставки позивачу продукції, визначеної Специфікацією №1 від 30.03.2015, не виконав.

Тому, позивач змушений був звернутися з позовом до суду про стягнення з відповідача сплаченої останньому передплати в розмірі 103200,00грн та розірвання договору на поставку продукції №300315 від 30.03.2015, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Холдінг ЮА" і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч.1 ст.173 ГК України). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч.3 ст.173 ГК України).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору на поставку продукції №300315 від 30.03.2015.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Разом з тим, ч.1 ст.693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Абзацом 1 частини 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як суд зазначав вище, у Специфікації №1 від 30.03.2015 (а.с. 15) сторони передбачили, що термін виконання продавцем зобов'язань по Договору становить 45 днів з моменту підписання Договору.

Крім того, відповідно до п.4.1. договору на поставку продукції №300315 від 30.03.2015 продавець направляє повідомлення покупцю про постачання продукції згідно Специфікації за допомогою факсимільного зв'язку за 1 або 2 дні до передбачуваної дати поставки. Покупець отримує продукцію згідно Специфікації та товарно-транспортної накладної за якістю та кількістю в термін не більше п'яти робочих днів після отримання письмового повідомлення від продавця (п.4.2. Договору).

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч.2 ст.193 ГК України).

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач договірні зобов'язання щодо поставки позивачу продукції, визначеної Специфікацією №1 від 30.03.2015, не виконав.

При цьому, варто зазначити, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або п о в е р н е н н я с у м и п о п е р е д н ь о ї о п л а т и (ч.2 ст.693 ЦК України).

Таким чином, позовна вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача 103200,00грн попередньої оплати за продукцію є обґрунтованою та заявленою відповідно до чинного законодавства, тому підлягає задоволенню.

Окрім того, за змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або р о з і р в а н н я д о г о в о р у.

Частиною 2 статті 651 ЦК України також передбачено, що договір може бути змінено або р о з і р в а н о з а р і ш е н н я м с у д у на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Так як, відповідач взагалі не поставив позивачу продукцію, визначену Специфікацією №1 від 30.03.2015, останній повністю позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору на поставку продукції №300315 від 30.03.2015.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині розірвання договору на поставку продукції №300315 від 30.03.2015.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими у справі доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Відповідач позов щодо предмету і підстав не оспорив, доказів поставки продукції позивачу не надав і такі в матеріалах справи відсутні, повноважного представника в судове засідання не направив.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання договору на поставку продукції №300315 від 30.03.2015, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Холдинг ЮА" і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та стягнення 103200,00грн попередньої оплати, обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутися з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір на поставку продукції №300315 від 30.03.2015, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Холдінг ЮА" і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (12101, Житомирська область, Володарсько-Волинський район, с. Рудня-Шляхова, вул. Іршанська, 1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг ЮА" (11602, Житомирська область, м. Малин, вул. Гагаріна, 2; ідентифікаційний номер 38395120):

- 103200,00грн - попередньої оплати;

- 3282,00грн - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 11.08.15

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2 - позивачу (рек. )

3 - відповідачу (рек. з пов.)