Рішення

від 11.08.2015 по справі 909/671/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2015 р. Справа № 909/671/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., секретар судового засідання Вакалюк А. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк",

вул. Набережна Перемоги, буд. 50,м. Дніпропетровськ,49094

адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с1800

до відповідача: ОСОБА_1 організації "ОСОБА_1 фонд "Акцент Милосердя"

АДРЕСА_1,76000

про стягнення заборгованості в сумі 21 575,63 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність №56 від 22.01.2010 р.);

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" заявило позовну вимогу до ОСОБА_1 організації "ОСОБА_1 фонд "Акцент Милосердя" про стягнення заборгованості в розмірі 21 575 грн. 63 коп.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 22.06.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі і призначено розгляд справи в судовому засіданні на 07.07.2015 року. Ухвалою суду від 07.07.2015 року відкладено розгляд справи на 23.07.2015 року. Ухвалою суду від 23.07.2015 року відкладено розгляд справи на 11.08.2015 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задоволити. Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини такої неявки суду не повідомив. З приводу цього варто вказати таке.

Відповідно до підпункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив таке.

02.09.2013 року ОСОБА_1 організацією "ОСОБА_1 фонд "Акцент Милосердя" (надалі за текстом - відповідач) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку.

Згідно заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування №б/н від 02.09.2013 року та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

З позовної заяви вбачається, що відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26000052509947 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до п.3.2.1.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Позивач вказав, що відповідно до п.3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Згідно п.3.2.1.1.3. Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п. 3.2.1.1.8. Умов - проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Зави про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Пунктом 3.2.1.1.6. Умов передбачено, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Позивач стверджує, що свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Розділом 3.2.1.4. Умов встановлено порядок розрахунків. Так, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов'язання, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Відповідно до п.3.2.1.2.3.4. Умов - банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

За словами позивача у зв'язку з порушенням зобов'язань до договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку відповідач станом на 13.03.2015 року має заборгованість в сумі 21 575 грн. 63 коп., яка складається з наступного: 10 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 6 340 грн. 18 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 3 914 грн. 02 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 1 321 грн. 43 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Відповідач відзиву на позов та будь-яких пояснень стосовно обставин справи суду не подав, в судове засідання не з'являвся.

Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України. Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір банківського обслуговування № б/н від 02.09.2013 року /заява про відкриття поточного рахунку від 02.09.2013 року, відповідно до якої відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг"/.

Відповідно до названих документів сторони взяли на себе відповідні зобов'язання. Зокрема, на виконання зобов'язань за договором відповідачу встановлено кредитний ліміт в розмірі 10 000 грн., що підтверджується виданою банком довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів та видано відповідачу кошти в терміни та в сумах відповідно до наданої суду виписки по рахунку № 26000052509947.

Відповідно до взятого відповідачем зобов'язання - порядок розрахунків по поверненню кредитних коштів передбачено "Умовами і правилами надання банківських послуг" /дальше Умов/. Відповідно до п. 3.2.1.1.3. Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Проте, доказів повернення отриманих коштів в терміни, визначені договором між сторонами на суму 10 000 грн. 00 коп., відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відсутність належних доказів про виконання стороною взятих на себе зобов'язань дає право суду на висновок про порушення стороною умов договору, а в конкретному випадку неповернення відповідачем позивачу в установлені терміни 10 000 грн. 00 коп., що і є сумою заборгованості по кредиту та частково сумою позову.

Такий висновок випливає із статей 610, 611 ЦК України, відповідно до яких порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із статтею 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно із ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Умовами передбачена відповідальність за порушення стороною взятих на себе зобов'язань, зокрема, п.3.2.1.4. умов передбачено сплату відсотків за користування коштами у випадку наявності простроченої заборгованості у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п.3.2.1.5.1. Умов - при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту передбачено п. п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, що передбачено п. п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 - клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до поданого банком розрахунку загальна заборгованість відповідача становить 21 575 грн. 63 коп., з яких: 10 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 6 340 грн. 18 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 3 914 грн. 02 коп. - заборгованість з пені; 1 321 грн. 43 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Відповідач проти наявності даної заборгованості не заперечив, не подав суду жодних доказів, які б підтверджували його позицію стосовно обставин справи.

В силу ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, адже жодного разу не з'явився в судове засідання і не подав суду будь-яких пояснень та доказів, які б свідчили про належне виконання ним своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування № б/н від 02.09.2013 року.

За таких обставин суд, дослідивши подані позивачем докази і на підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В силу статті 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст.549, ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.230, п.4 ст.231 Господарського кодексу, ст.ст. 22, 32, 43, 44, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 організації "ОСОБА_1 фонд "Акцент Милосердя" / 76000, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 38713066 / на користь позивача публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" / 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570 / заборгованість за договором № б/н від 02.09.2013 року в розмірі 21 575 грн. 63 коп. (двадцять одна тисяча п'ятсот сімдесят п'ять гривень шістдесят три копійки), з яких: 10 000 грн. 00 коп. (десять тисяч) - заборгованість за кредитом; 6 340 грн. 18 коп. (шість тисяч триста сорок гривень вісімнадцять копійок) - заборгованість по процентах за користування кредитом; 3 914 грн. 02 коп. (три тисячі дев'ятсот чотирнадцять гривень дві копійки) - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 1 321 грн. 43 коп. (одна тисяча триста двадцять одна гривня сорок три копійки) - заборгованість по комісії за користування кредитом та судовий збір в сумі 1 827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень).

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.08.15

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"