Рішення

від 28.07.2015 по справі 910/11995/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2015Справа №910/11995/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Профібетон Груп» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Конкріт Інтернешнл» Простягнення 149 235,70 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача: Кухта В.О. - за довіреністю;

від відповідача: Мех Н.В. - за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профібетон Груп», позивач у справі, звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкріт Інтернешнл», відповідач у справі, про стягнення 149 235,70 грн.

Ухвалою від 13.05.2015 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 11.06.2015 р.

11.06.2015 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти позову заперечив.

У судовому засіданні 11.06.2015 р. було оголошено перерву до 25.06.2015 р.

24.06.2015 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли заперечення на відзив відповідача.

Ухвалою від 25.06.2015 р. продовжено строк розгляду справи у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні було оголошено перерву до 27.07.2015 р.

27.07.2015 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшли додаткові пояснення по справі.

У судовому засіданні 27.07.2015 р. було оголошено перерву до 28.07.2015 р.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала повністю. Представник відповідача проти позову заперечила.

В судовому засіданні 28.07.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді матеріалів справи встановлено, наступне.

01.03.2013 р. між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу № 010/03/2013-1.

Відповідно до пункту 1.1. договору, у порядку і на умовах визначених цим договором продавець (позивач) передає у власність покупця (відповідача), а покупець в порядку і на умовах, визначених цим договором, приймає та оплачує будівельні матеріали для влаштування підлог промислового призначення і незйомну опалубку для оформлення деформаційних і технологічних швів, надалі Товар.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору здійснив поставку товарів, що підтверджується 21 видатковою накладною на суму 2 068 016,42 грн.

Відповідно до пункту 5.2. договору, покупець здійснює оплату Товару, вищезазначеного в рахунку-фактурі продавця, не пізніше 5 календарних дні з дати поставки продавцем Товару згідно з пунктом 2.3. та підписання покупцем видаткових накладних.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач оплатив поставний товар лише частково, сплативши суму 1 976 238,57 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 91 777,85 грн.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач всупереч вищевказаним нормам не виконав взяті на себе господарські зобов'язання належним чином, не оплатив поставлений товар.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає про те, що на даний час позивач є боржником відповідача на суму 125 989,65 грн.; що ж до видаткової накладної № 151 від 19.08.2013 р., то відповідач зазначає, що такої поставки взагалі не було та Харченко В.В. не підписував дану видаткову накладну.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються та спростовуються наступним.

Видаткова накладна № 151 підписана за допомогою факсиміле. Відповідач вказує, що він її не підписував, тобто не визнає наявність такої видаткової накладної та господарських операцій, здійснення яких вона підтверджує.

Однак, разом з цим відповідач визнає видаткові накладні № 133 та № 155, які оформлені так само як і видаткова накладна № 151. Тобто, між сторонами наявна практика використання факсиміле і очевидно, якщо факсиміле застосовувалося більше одного разу, то сторони погодилися на його використання.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Незважаючи на це, у відповідача виникли претензії тільки до видаткової накладної № 151, які полягають зокрема, також у тому, що довіреність на отримання цінностей згідно з видатковою накладною № 151 має той же номер, що і довіреність згідно з накладною № 133 тільки різні дати.

Даний факт ні про що не говорить, оскільки наявна проста помилка.

Усі довіреності за видатковими накладними ідентичні і відрізняються тільки номером та датою видачі. Тому, якщо у двох довіреностей спільний номер, але різні дати видачі, то це свідчить тільки про те, що було зроблено помилку, яка вирішального впливу на здійснення господарських операцій не здійснила.

Щодо ідентичності видаткових накладних № 133 та № 155. то це також безпідставне зауваження, оскільки у господарських відносинах може бути здійснено безліч поставок за однаковим замовленням.

Крім того, з боку відповідача не було надано а ні контррозрахунку, а ні будь-яких документів, які б підтверджували обставини, що викладені у відзиві на позов.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкріт Інтернешнл» (04060, м. Київ, вул. Щусєва, 36; ЄДРПОУ 36856433) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профібетон Груп» (03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 120, корпус 3, квартира 36; ЄДРПОУ 38515174) 91 777 (дев'яносто одну тисячу сімсот сімдесят сім) грн. 85 коп. основного боргу, 6 228 (шість тисяч двісті двадцять вісім) грн. 92 коп. 3% річних, 51 228 (п'ятдесят одну тисячу двісті двадцять вісім) грн. 93 коп. інфляційних втрат та 2 984 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 71 коп. суму судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 31.07.2015 р.

Суддя І.О. Домнічева