Рішення

від 04.08.2015 по справі 910/14496/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2015Справа №910/14496/15

За позовом прокурора Старосинявського району Хмельницької області в інтересах держави в особі

Державного підприємства «Дослідного господарства «Пасічна» Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національного академії аграрних наук (орган уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Національна академія аграрних наук України)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будрем-1»

про стягнення грошових коштів

Суддя Ю.В. Цюкало

Представники сторін:

прокурор: Греськів І.І. (за посвідченням від 05.09.2012 року);

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 04 серпня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

В червні 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від прокурора Старосинявського району Хмельницької області (далі - прокурор або заявник) в інтересах держави в особі Державного підприємства «Дослідного господарства «Пасічна» Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національного академії аграрних наук (орган уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Національна академія аграрних наук України) (надалі - позивач) надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будрем-1» про стягнення 50 283,00 грн. основного боргу та 13 616,37 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 17/07 від 17 липня 2013 року щодо оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/14496/15-г. Розгляд справи призначено на 13.07.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2015 року розгляд справи відкладено на 04.08.2015 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2013 року між позивачем (переробник) та відповідачем (товаровиробник) (разом - сторони) було укладено Договір № 17/07 (далі - Договір або Договір поставки), згідно з п. 1.1. якого, товаровиробник зобов'язується поставити товар /велику рогату худобу, свиней, коней в живій вазі/ у встановленій даним договором кількості, асортименті та якості, а переробник зобов'язується прийняти товар у порядку встановленому даним договором.

Заявник стверджує, що через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 17/07 від 17 липня 2013 року щодо оплати поставленого товару, з останнього підлягає стягненню 50 283,00 грн. основного боргу та 13 616,37 грн. пені.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як було встановлено судом, 17.07.2013 року між сторонами було укладено Договір № 17/07, згідно з п. 1.1. якого, товаровиробник зобов'язується поставити товар /велику рогату худобу, свиней, коней в живій вазі/ у встановленій даним договором кількості, асортименті та якості, а переробник зобов'язується прийняти товар у порядку встановленому даним договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору, загальна кількість товару, що поставляється, визначається шляхом складання кількості всіх партій товару, переданих за окремими видатковими накладними протягом всього строку дії договору.

Згідно з п. 5.1. Договору поставки, вартість товару, що поставляється, визначається шляхом складання грошових сум за всі партії товару, які передані за окремими видатковими накладними протягом всього строку дії договору. Ціна на товар зазначається у видаткових накладних.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 103 283,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 849 від 17.07.2013 року та прийомною квитанцією № 000733, а відповідач отримав вказаний товар.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 6.1. Договору, переробник повинен оплатити відповідну партію відвантаженого йому товаровиробником товару або шляхом здійснення попередньої оплати за товар, або по факту його відправлення товаровиробником.

Згідно з п. 6.2. Договору поставки, оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленого товару (або товару який буде поставлений), шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок товаровиробника, вказаний у реквізитах товаровиробника в договорі або шляхом внесення готівки в касу переробником товаровиробнику.

Відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого товару на суму 53 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 299 від 24.07.2013 року та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 313 від 12 травня 2014 року, доказів оплати поставленого товару у більшому розмірі суду не представлено.

Враховуючи викладене, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 17/07 від 17.07.2013 року складає 50 283,00 грн. з розрахунку 103 283,00 грн. - 53 000,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в розмірі 13 616,37 грн. суд зазначає, що відповідні вимоги є необґрунтованими виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.1. Договору, сторони несуть відповідальність за невиконання договірних зобов'язань згідно діючого законодавства.

У своїй постанові від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" пленум Вищого господарського суду України, з метою однакового і правильного розгляду господарськими судами справ зі спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань, постановив надати роз'яснення за яких, якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини.

З урахуванням того, що сторонами в Договорі не визначено розміру та бази нарахування пені за неналежне виконання переробником взятих на себе зобов'язань щодо оплати товару, а прокурором у позові не визначено і не зазначено обов'язок та умови сплати пені з боку переробника в силу вимог певного законодавчого акту, зважаючи на те, що нарахування пені в такому випадку здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", недоведеними є позовні вимоги про стягнення з відповідача 13 616,37 грн. пені за неналежне виконання останнім грошового зобов'язання щодо оплати товару по Договору поставки.

Судові витрати, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМ-1" (01023, м.Київ, вулиця Первомайського Леоніда, будинок 11, ідентифікаційний код 38347061, р/р 26009001362654 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державного підприємства "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ПАСІЧНА" ІНСТИТУТУ КОРМІВ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ПОДІЛЛЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ" (31414, Хмельницька обл., Старосинявський район, село Пасічна, вул. Радгоспна, будинок 3, ідентифікаційний код 00704391, р/р 26004201100057 в відділенні ПАТ «Укрінбанк» м. Хмельницький МФО 300142), або на будь-який інший рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду грошові кошти: 50 283,00 грн. (п'ятдесят тисяч двісті вісімдесят три гривні) основного боргу. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДРЕМ-1" (01023, м.Київ, вулиця Первомайського Леоніда, будинок 11, ідентифікаційний код 38347061, р/р 26009001362654 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державного бюджету України грошові кошти: 1 437,68 грн. (одна тисяча чотириста тридцять сім гривень 68 копійок) судового збору. Видати наказ.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Копію даного рішення направити позивачу та відповідачу у справі № 910/14496/15-г.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 10.08.2015р.

Суддя Ю.В. Цюкало