Рішення

від 11.08.2015 по справі 924/945/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" серпня 2015 р.Справа № 924/945/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Шпак В.О., розглянувши матеріали

за позовом Приватного підприємства "Адоніс-Стар", м. Старокостянтинів

до Фермерського господарства "БІЗОН-1" с. Сахнівці Старокостянтинівського району

про стягнення 94716, 00 грн. заборгованості

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 30.12.14р.

Від відповідача: не з`явився

Суть спору:

Позивач - Приватне підприємство "Адоніс-Стар", м. Старокостянтинів звернувся із позовом до Фермерського господарства "БІЗОН-1" с. Сахнівці Старокостянтинівського району про стягнення 94716, 00 грн. заборгованості, яка утворилась через неналежне виконання договірних зобов`язань.

В судовому засіданні 11 серпня 2015 року представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав.

Неявка в судове засідання господарського суду відповідача чи його представника не перешкоджає розгляду справи по суті.

Ухвала суду направлялась відповідачу на його юридичну адресу: Хмельницька обл., Старокостянтинівський р-н, м.Сахнівці, підтвердженням факту отримання ухвали є поштове повідомлення від 17 червня 2015 року із відміткою про отримання 19 червня 2015 року.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу можу бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 передбачено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємцівВ» ).

Підпунктом 3.9.1 Постанови передбачено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач відзиву на позов не подав, повноважного представника для у часті у судове засідання не направив та не заперечив проти позовних вимог, що не перешкоджає розгляду справи у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

На підставі домовленості сторін, згідно накладних від 07.06.2014 року №0118 на суму 72216, 00 грн., від 17.07.2014 року № 0152 на суму 22500 грн. та відповідним довіреностями від 07 червня 2014 року за №9/6 та 17липня 2014 року за № 17/07 через ОСОБА_2 позивач передав відповідачу товар (засоби захисту рослин) на загальну суму 94716,00 грн.

30.04.2015 року позивач звернувся до відповідача із вимогою сплатити заборгованість

Позивач в позовні заяві вказує, що станом на 02.06.2015 року заборгованість відповідача за отриманий товар складає 94716,00 грн.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші , надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір купівлі - продажу, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.

За ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

У відповідності із ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Виходячи із вищенаведеного, позов заявлено обґрунтовано та підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судовий збір належить покласти на відповідача.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

в и р і ш и в:

Позов Приватного підприємства "Адоніс-Стар", м. Старокостянтинів до Фермерського господарства "БІЗОН-1" с. Сахнівці Старокостянтинівського району про стягнення 94716, 00 грн. заборгованості задоволити.

Стягнути з Фермерського господарства "БІЗОН-1" с. Сахнівці Старокостянтинівського району (код 21347802) на користь Приватного підприємства "Адоніс-Стар", м. Старокостянтинів, вул. Попова 30 к.11 (код 36397215) 94716, 00 грн. (дев'яносто чотири тисячі сімсот шістнадцять гривень) заборгованості та судовий збір в розмірі 1894,32 грн. (одна тисяча вісімсот дев'яносто чотири гривні 32 копійки).

Видати наказ.

Суддя Шпак В.О .

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу, АДРЕСА_1

м.Старокостянтинів, вул Острозького , 43

3 - відповідачу. с.Сахнівці, Старокостянтинівського р-ну , Хмельницької області. рекомендованим із повідомленням