Ухвала

від 20.02.2007 по справі 25/580

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/580

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 20.02.07 р.          № 25/580

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Сотнікова С.В.

 суддів:                                          Дикунської  С.Я.

                                        Дзюбка П.О.

 при секретарі:                              Назаровій В.В.

 За участю представників:

 від позивача - Бурков В.С.

 від відповідача - Журавльова Т.Б., Оверко І.І.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Печерському районі м.Києва

 на постанову Господарського суду м.Києва від 27.11.2006

 у справі № 25/580  (Морозов С.М.)

 за позовом           Товариство з обмеженою відповідальністю "Пан Атлас Сервіс"

 до           Державна податкова інспекція у Печерському районі м.Києва

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача            

 про          визнання недійсними рішень

ВСТАНОВИВ:

 Постановою Господарського суду м. Києва від 27.11.2006р. у справі № 25/580 позов задоволено повністю. Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000262220/0 від  27.02.2006р., № 0000262220/1 від 24.03.2006р., № 0000262220/2 від 05.06.2006р.,

№ 0000262220/3 від 10.08.2006р., стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Пан Атлас Сервіс” 121,40 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати повністю, постановити нову, якою в позові відмовити повністю з підстав неповного з'ясування всіх обставин справи та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 1, 4, 6 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, статей 159, 161 КАС України.

В судовому засіданні представник позивача не погодився з доводами апеляційної скарги, зазначивши, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на нормах чинного законодавства України та просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

На підставі висновків Акта перевірки № 35/22-216/32046947 від 17.02.2006р. та за результатами адміністративного оскарження ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято спірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000262220/0 від  27.02.2006р., № 0000262220/1 від 24.03.2006р., № 0000262220/2 від 05.06.2006р., № 0000262220/3 від 10.08.2006р., якими до позивача за порушення ст. 1 Закону України “Про  порядок здійснення розрахунків  в іноземній валюті”, та на підставі п. 11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та згідно зі ст. 4 Закону України “Про  порядок здійснення розрахунків  в іноземній валюті” застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 27761,00 грн.

В Акті перевірки № 35/22-216/32046947 від 17.02.2006р. відповідачем зазначено про порушення позивачем ст. 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, а саме:

-  ненадходження валютної виручки у встановлений 90-денний термін згідно акту виконаних робіт від 16.08.2005р. № 9 за контрактом від 10.11.2003р. № 0311/10 на суму 18 750 доларів США (нараховано 17 044 грн. пені за прострочення з 20.12.2005р. по 17.02.2006р.);

- оплата за вказаним актом виконаних робіт в розмірі 1 650 дол. США надійшла з порушенням 90-деиного   терміну   (нараховано   10817   грн.   пені   за   прострочення   з   15.11.2005р.   по 19.12.2005р.).

Зазначені висновки, відповідачем зроблено з врахуванням відсутності документу уповноваженого органу країни, який підтверджує виникнення форс-мажорних обставин.

Проте,  з такими висновками відповідача, зроблених у акті перевірки, колегія суддів не погоджується, вважає їх помилковими, а спірні рішення про застосування штрафних санкцій такими, що прийняті безпідставно з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” виручка резидентів у іноземній  валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту  робіт  (послуг),  прав  інтелектуальної  власності -  з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно ст. 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” порушення  резидентами  термінів,  передбачених статтями 1 і 2 цього Закону,  тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку  України  на  день  виникнення заборгованості.

Якщо перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених термінів зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору. (ч. 4, 5 ст. 6 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”)

Як вбачається з матеріалів справи, довідкою № 11/АУ-07-415 від 03.03.2006р. Торгово-промислова палата Республіки Узбекистан підтвердила настання форс-мажорних обставин та вказала, що невиконання договірних зобов'язань за контрактом № 0311/10 від 10.11.2003р. з боку ВАТ СП “Марвел Джус Ко” починаючи з 1 вересня зумовлено настанням незалежних від підприємства обставин пов'язаних з аваріями енергосистеми, що стали причиною простою на підприємстві, такі обставини, що призвели до невиконання зобов'язань ВАТ СП “Марвел Джус Ко” за актом № 9 від 09.08.2005р. згідно зовнішньоекономічного контракту № 0311/10 від 10.11.2003р. розцінюються як форс-мажорні обставини тимчасового характеру починаючи з 01.09.2005р. та тривають станом на дату написання довідки.

Відповідно до статей 69, 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів вважає безпідставним твердження відповідача щодо необхідності легалізації документу, що підтверджує настання форс-мажорних обставин, оскільки Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” не вимагає такої легалізації, а лише визначає уповноважену організацію (орган) країни розташування сторони договору, яка підтверджує настання форс-мажорних обставин.

Таким чином, апеляційна колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що довідка за № 11/АУ-07-415 від 03.03.2006р. є належним та допустимим доказом на підтвердження настання форс-мажорних обставин з 01.09.2005р. у відносинах позивача з ВАТ СП “Марвел Джус Ко” за зовнішньоекономічним контрактом № 0311/10 від 10.11.2003р.

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає висновки акта перевірки про порушення позивачем ст. 1 Закону України “Про  порядок здійснення розрахунків  в іноземній валюті” помилковими та погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність визначення спірними рішеннями позивачу суми зобов'язання зі сплати штрафних санкцій у розмірі 27761,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано судам першої та апеляційної інстанції беззаперечних доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних рішень, в той же час позивачем повно доведено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова Господарського суду міста Києва від 27.11.2006р. по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись статтями 198, 200, 205, 206, 209  Кодексу адміністративного судочинства України Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

 Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районім. Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва  від 27.11.2006р. у справі  № 25/580 - без змін.

Матеріали справи № 25/580 повернути Господарському суду міста Києва.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим  рішенням  суду апеляційної інстанції.

 Головуючий суддя          Сотніков С.В.

 Судді

           Дикунська  С.Я.

          Дзюбко П.О.