Рішення

від 22.07.2015 по справі 626/1446/15-ц

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/1446/15-ц

Провадження № 2/626/546/2015

РІШЕННЯ

Іменем України

22.07.2015 року Красноградський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Гусар П.І.,

при секретарі Івашкіній Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Краснограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Миколо-Комишуватської сільської ради Красноградського району Харківської області, ОСОБА_3, за участю третьої особи: відділу Держземагенства у Красноградському районі Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, за участю третьої особи: Миколо-Комишуватської сільської ради Красноградського району Харківської області про визнання шлюбу недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду із первісним позовом до Миколо-Комишуватської сільської ради Красноградського району Харківської області, ОСОБА_3, за участю третьої особи: відділу Держземагенства у Красноградському районі Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, ОСОБА_3 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2, за участю третьої особи: Миколо-Комишуватської сільської ради Красноградського району Харківської області про визнання шлюбу недійсним, які уклали її тітка ОСОБА_5 та батько відповідачів, ОСОБА_6 в 2001 році.

В обґрунтування позовних вимог в первісному позову позивачі зазначили, що 31.03.2014 року в с. Мокрянка, Красноградського району, Харківської області, помер їх батько ОСОБА_6, і після його смерті відкрилась спадщина, в тому числі і на земельну ділянку № 546 площею 4,79 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Миколо - Комишуватської сільської ради Красноградського району Харківської області, кадастровий номер 6323383500:06:000:0093. 22.04.2014 року Красноградською державною нотаріальною конторою Харківської області після смерті батька було заведено спадкову справу № 114/2014, номер у Спадковому реєстрі 56002646.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 01.07.2015 року державного нотаріуса Красноградської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_7 їм було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме, видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті їх батька оскільки у них відсутній оригінал державного акта на право приватної власності на землю серії I-ХР №098791, виданий Красноградською районною державною адміністрацією 09.09.2002 року на ім'я нашого спадкодавця ОСОБА_6. Крім того, заяву про прийняття спадщини подала ОСОБА_3.

Позивачі вважають, що мають право в судовому порядку визнати своє право власності в порядку спадкування на вищевказану земельну ділянку , так як згідно п. 23 Постанови № 7 від 30.03.2008 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Позивачі вказали, що з дня смерті 31.03.2014 року їх батька їм, як спадкоємцям першої черги у рівних частках на підставі закону належить спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Миколо-Комишуватської сільської ради Красноградського району Харківської області, площею 4,79 га з кадастровим номером 6323383500:06:000:0093, оскільки вони є фактичними власниками спадкової земельної ділянки, право власності ОСОБА_6 на неї припинилось, земельна ділянка не має іншого власника, отримана ними у власність в порядку спадкування незалежно від волі інших осіб, будь - які права інших осіб в даному випадку не порушуються, і їх право власності спадкоємців на спадкове майно є презумпцією правовірного фактичного володіння, але їх право власності на спадкове майно не може бути оформленим в нотаріальному порядку через те, що оригінал державного акта на землю втрачений, і про його втрату вони повідомили у засобах масової інформації.

ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічною позововною заявою в якій вказала, що 22.05.2015 року вона звернулася до державного нотаріуса Красноградської державної нотаріальної контори Харківської області про видачу мені свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5, по спадковій справі № 324/2014, померлої 04.06.2003 року, яка була зареєстрована та проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на земельну ділянку, розташовану на території Миколо - Комишуватської сільської ради, площею 4,79 гектара, кадастровий номер 6323383500:06:000:0092, але їй було відмовлено у вчиненні ції нотаріальної дії на цілу земельну ділянку. Із змісту Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.05.20015 року вона довідалась, що її спадкодавець ОСОБА_5 на день своєї смерті перебувала у шлюбі із ОСОБА_6, який на день її смерті проживав разом, спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових справ. Він помер 31.03.2014 року. Його спадкоємцями є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які подали заяви про прийняття спадщини до Красноградської державної нотаріальної контори Харківської області, на підставі яких заведено спадкову справу № 114/2014 від 23.09.2014 року, які також юридично мають право на частину його спадщини, на яку він має право після смерті ОСОБА_5, але не оформив її.

Інформація із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.05.2015 року свідчить про те, що ОСОБА_6 на день смерті своєї дружини був непрацездатним за віком, а тому відповідно до ст. 1241 Цивільного кодексу України, мав право на обов'язкову частку в спадщині у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій ОСОБА_5, та житлового будинку, який також належав померлій. Відповідно до інформації № 358/02-25 від 22.06.2015 року, наданою виконкомом Миколо-Комишуватської сільської ради, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований та постійно проживав з 1975 року та по день смерті - 31.03.2014 року в с. Мокрянка, вул. Мокрянська, б. 25, Красноградського району, Харківської області. Власником домоволодіння в якому проживав та був зареєстрований померлий, згідно запису в Погосподарській книзі Миколо-Комишуватської сільської ради була ОСОБА_5. ОСОБА_8 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00015403187 від 22.05.2015 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб у Виконавчому комітеті Миколо-Комишуватської сільської ради Красноградського району Харківської області, актовий запис № 9 від 11.12.2001 року.

ОСОБА_3 також в позові вказала, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 проживали без реєстрації шлюбу з 1975 року, їхні відносини не були взаємними. За життя померлий зловживав алкоголем та здійснював фізичне та психологічне насильство відносно ОСОБА_5, що є відомим фактом, а коли стало відомо, що остання невиліковно хвора, примусив її укласти з ним шлюб, що дасть йому право проживати в житловому будинку, який їй належить. Наслідком його антисоціальної поведінки є його трагічна смерть під час пожежі в житловому будинку. Про факт укладення даного шлюбу сторони нікому не повідомили, бо наміру створити сім'ю та набути прав та обов'язків подружжя в них не було. На час укладення шлюбу ОСОБА_5 виповнилося 74 роки, а ОСОБА_6 - 61 рік. Крім того, на думку позивача необхідно взяти до уваги той факт, що в рішенні Красноградського районного суду Харківської області № 2-744/01 від 25.04.2001 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_9 та ОСОБА_6, останній зазначив від першої особи про свої наміри щодо реєстрації повторного шлюбу з іншою жінкою.

Представник позивачів за первісним позовом, адвокат ОСОБА_10 просив позов задовольнити з підстав вказаних вище, і визнав також зустрічний позов ОСОБА_3

ОСОБА_3 первісний позов визнала, на задоволенні свого позову наполягала, так як дійсно її тітка ОСОБА_5 незадовго до своєї смерті жалілась їй, що ОСОБА_6 примушує її вкласти з ним шлюб.

Із заяви Миколо-Комишуватського сільського голови слідує, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку їх батька вона визнає, а проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним, не заперечує.

Представник третьої особи, відділу Держземагенства у Красноградському районі Харківської області в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому за погодженням із сторонами, суд розглянув справу у його відсутність.

Суд, вислухавши вищевказаних осіб, дослідивши надані ними письмові докази, вважає за можливе обоє позови задовольнити з наступних підстав.

Частиною другою ст. 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, а частина 2 ст. 78 Земельного кодексу Українивказує, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Пунктом "Г" ч.1, ст. 81 Земельного кодексу України передбачено набування громадянами України права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті ( ст. 1218 ЦК України).

ОСОБА_8 до п. 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України , підставами для припинення права власності є смерть власника.

Цивільна здатність фізичної особи припиняється у момент її смерті ( ч. 4 ст. 25 ЦК України).

Тобто, у зв'язку із смертю 31.03.2014 року ОСОБА_6, припинилось його право власності на належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 4,79 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Миколо - Комишуватської сільської ради Красноградського району Харківської області, з кадастровим номером 6323383500:06:000:0093.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. ( ст. 1217 ЦК України).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. ( п. 1 ст. 1297 ЦК України).

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. ( п. 23 Постанови № 7 від 30.03.2008 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування»).

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. ( ч. 1 ст. 316 ЦК України).

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. ( ч. 2 ст. 328 ЦК України).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. ( ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. ( ст. 1261 ЦК України).

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. ( ч. 1 ст. 1267 ЦК України).

Відповідно до ст. 45 Кодексу про шлюб та сім'ю, який діяв під час укладення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 шлюбу - шлюб може бути визнаний недійсним в разі порушення умов, встановлених статтями 15 - 17 цього Кодексу, а також в разі реєстрації шлюбу без наміру створити сім'ю (фіктивний шлюб). Визнання шлюбу недійсним провадиться в судовому порядку.

Частиною першою ст. 47 Кодексу про шлюб та сім'ю зазначає, що позов про визнання шлюбу недійсним може бути пред'явлений одним з подружжя, прокурором і особами, права яких порушені.

ОСОБА_8 до ст. 47 Кодексу про шлюб та сім'ю - шлюб, визнаний судом недійсним, вважається таким з часу його укладення.

Частиною першою ст. 49 Кодексу про шлюб та сім'ю вказує на те, що визнання шлюбу недійсним тягне за собою припинення всіх прав і обов'язків, що виникли раніше і передбачені законом для осіб, які перебувають у шлюбі.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року - при розгляді судом справ про визнання шлюбу недійсним слід мати на увазі, що за наявності одних підстав суд зобов'язаний, а за наявності інших суд може визнати шлюб недійсним. За рішенням суду шлюб обов'язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності.

Судом встановлено, що згідно копій свідоцтв про народження позивачів їх батьком був ОСОБА_6, який помер відповідно до свідоцтва про його смерть 31.03.2014 року ( а.с. 6, 13).

ОСОБА_8 копії свідоцтва про укладення шлюбу від 07.11.1980 року, ОСОБА_11 уклала шлюб з ОСОБА_12 ( а.с. 6).

Із копії державного акту на право на приватну власність на землю. від 08.07.2002 року слідує, що ОСОБА_6 був власником земельної ділянки площею 4, 79 га, яка розташована на теритррії Миколо-Комишуватської сільської ради (а.с. 15).

Цей факт також підтверджується листом відділу Держземагенства у Красноградському районі Харківської області від 21.01.2015 року (а.с. 17).

Із копії газети "Комерсант " витікає, що позивачі давали об'яву, що вищевказаний Державний акт на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_6 серії 1-ХР № 098791 вважати втраченим ( а.с. 21).

Копією свідоцтва про смерть ОСОБА_5 встановлено, що вона померла 04.06.2003 року. Відповідно до копії заповіту від 28.12.2001 року ОСОБА_5 сертифікат на право на земельну частку (пай) заповідала своїй племінниці, ОСОБА_3.

ОСОБА_8 ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Визнання пред'явленого позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи чи інші інтереси осіб.

Таким чином, виходячи вище викладеного, суд вважає за необхідне задовольнити як первісний позов так і зустрічний позов, так як на думку суду шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 був укладений без вільної згоди останньої.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 1216, 1217, 1218, 1225,1261 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 57-60, 197, 214, 215 ЦПК України суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Миколо-Комишуватської сільської ради Красноградського району Харківської області, ОСОБА_3, за участю третьої особи: відділу Держземагенства у Красноградському районі Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, за участю третьої особи: Миколо-Комишуватської сільської ради Красноградського району Харківської області про визнання шлюбу недійсним, задовольнити.

Визнати право власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на ? частку земельної ділянки на території Миколо-Комишуватської сільської ради Красноградського району Харківської області, площею 4,79 гектара з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6323383500:06:000:0093, в порядку спадкування за законом після смерті 31 березня 2014 року ОСОБА_6.

Визнати право власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на ? частку земельної ділянки на території Миколо-Комишуватської сільської ради Красноградського району Харківської області, площею 4,79 гектара з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6323383500:06:000:0093, в порядку спадкування за законом після смерті 31 березня 2014 року ОСОБА_6.

Визнати недійсним шлюб укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у виконавчому комітеті Миколо-Комишуватської сільської ради Красноградського району Харківської області, актовий запис № 9 від 11.12.2001 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення в апеляційний суд Харківської області через Красноградський районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя