Рішення

від 18.07.2006 по справі 8/1508

ДЕРАЖНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/1508

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" липня 2006 р.Справа № 8/1508

За позовом  відкритого акціонерного товариства „Красилівський цукровий завод”

м. Красилів

до фермерського господарства „Зірниця” с. Куль чини Красилівського району

про стягнення 25797грн.98коп.

                                                                                                         Суддя Степанюк А.Г.

                   Представники  :

Від позивача  -  Ханніязова В.С. –представник дорученням від № 17.04.2006р.

Від відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 25797грн.98коп., в т.ч.: борг 234095грн.32коп., пеню в сумі 1241грн.62коп. та  інфляційні у сумі 1147грн.07коп.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що між проти позову заперечує. Вказує, що згідно договору №17/03-13-ЦБ від 17.03.05р. можливе авансування позивачем відповідача за домовленістю сторін і стверджує, що домовленості між сторонами не було. Також вказує, що між сторонами був укладений ще один договір 316/10-75-ЦБ від 16.10.05р. щодо виробництва та прийняття цукрових буряків для виробництва цукру квоти "А", яким передбачено фінансування відповідача. Стверджує, що позивач в позовній заяві вказав, що відповідач зобов'язався поставити позивачу 262,424 тон цукрового буряка урожаю 2005р. по ціні 165,00 грн. за тону, проте згідно доповнення №1 до договору №17/03-13-ЦБ від 15.10.2005р. ціна вказана в розмірі 220,00 за 1 тону. Що стосується позовних вимог позивача в розмірі 2 174,50грн., які ґрунтуються на договорі від 4 квітня 2005р. № 04\04-05-04-Н, відповідач вказує наступне: між сторонами був укладений вищевказаний договір. Однак, в порушення вимог умов цього договору, позивач взяті на себе зобов'язання щодо поставки відповідачу сертифікованого насіння цукрового буряка не виконав. Щодо посилання позивача на накладну, як на факт отримання відповідачем сертифікованого насіння № 1 від 04.04.2005р., то із цієї накладної не слідує, що вона має відношення до вищевказаного договору.  Більш того, відповідач стверджує, що відпуск насіння цукрового буряка по цій накладній мав місце і має відношення до договорів № 17\03-13-ЦБ від 17 березня 2005р. № 16М0-75-ЦБ від 16 жовтня 2005р., згідно яких передбачено, що позивач брав на себе зобов'язання безкоштовно забезпечити відповідача насінням цукрового буряка, і оплата за це насіння із сторони відповідача позивачу не передбачалася, тим більше що позовні вимоги позивача на договорі № 16X10-75 не ґрунтуються. Що стосується позовних вимог в розмірі 1375,60грн. по накладній № 1081 від 01.12.2005р. (дизельне пальне), то відповідач не надавав будь-кому із своїх працівників доручення щодо його отримання у позивача. Не брав на себе зобов'язання розрахуватися із позивачем за це пальне. Відпуск пального  було здійснено без доручення, тобто особою без належних повноважень до якої і слід позивачу заявити свої претензії. Відповідач не виключає можливості, що це пальне було таким чином, використане самим позивачем на виконання ним вимог договорів № 17\03-13-ЦБ від 17 березня 2005р.№ 16\10-75-ЦБ від 16 жовтня 2005р. щодо стабільного високопродуктивного та прибуткового бурякоцукрового виробництва і компенсація його вартості із сторони відповідача позивачу не передбачалась, протилежного позивач не довів. Крім цього до даного часу позивач не надав, як суду так і відповідачу по справі (як цього вимагає ухвала суду від 18.04.2006р.), детальний, розгорнутий, викладений у хронологічній послідовності розрахунок суми позову, усувається від проведення звірки розрахунків між сторонами, що згідно ст. 81 ГПК України є підставою для суду залишення позову без розгляду   

        Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:  

         17 березня 2005 року між сторонами укладено договір №17/03-13-ЦБ, згідно якого відповідно до пункту 3.1. розділу 3 відповідач зобов'язувався поставити позивачу цукровий буряк урожаю 2005 року в кількості 262,424 тонни по ціні 165,00 грн. за 1 тонну з ПДВ на загальну суму 43300грн.00коп. Позивач в свою чергу, 17 березня 2005 року платіжне доручення № 475 зробив попередню оплату за цукровий буряк урожаю 2005 року згідно вищевказаного договору в сумі 43300грн.00коп.

          Згідно п.3.3  договору постачання цукрових буряків здійснюється в період з 10 вересня 2005р. по 01 грудня 2005р. Відповідач на виконання умов договору по накладній №80 від 10.11.2005р. поставив позивачу цукрові буряки у кількості 106,549тн. на суму 23440грн.78коп. Сума боргу по договору №17/03-13-ЦБ від 17.03.2005р. становить 19859грн.22коп.

         Відповідно до п.7.1 договору у випадку порушення терміну постачання і кількості цукрових буряків, що поставляється, згідно п.3.3 даного договору виробник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5 % від вартості не поставлених (недопоставлених) у термін цукрових буряків, за кожний день прострочення. На залишок боргу по договору №17/03-13-ЦБ від 17.03.2005р. позивачем нараховано пеню у розмірі 730грн.36коп. за період з 02.12.2005р. по 15.03.2006р.

04 квітня 2005 року укладено договір товарного кредиту №04/04-05-04-Н на сертифіковане насіння цукрового буряка - сорту Аватар та Ялтушківський ЧС-72 на загальну суму 12 174,50 грн., яке отримало від ВАТ "Красилівський цукровий завод" 04.04.2005 року на підставі накладної №1.Згідно умов вищезазначеного договору товарного кредиту ФГ "Зірниця" повинно було розрахуватись за поставлене насіння цукрового буряка цукровим буряком урожаю 2005 року строком до 31 жовтня 2005 року. Підтвердженням факту отримання сертифікованого насіння відповідачем є Довіреність серія ЯКД № 454219 від 02.04.2005 року, яка видана на ім'я Ковальчука Василя Васильовича, який і підписався в накладній №1 від 04.04.2005 року про отримання товару. 31 жовтня 2005 року ФГ "Зірниця" по платіжному дорученню №120 перерахувало на ВАТ "Красилівський цукровий завод" 10 000,00 грн. за сертифіковане насіння цукрового буряка, а 2174,50грн. мало погасити пізніше цукровим буряком урожаю 2005 року,  але цього зроблено не було.

Відповідно до п.3.3 договору №04/04-05-04-Н від 04.04.2005р. у разі порушення умов договору винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу (недоставленого товару) за кожний день прострочки. На залишок боргу по договору №04/04-05-04-Н від 04.04.2005р позивачем нараховано пеню у розмірі 426грн.05коп. за період з 02.12.2005р. по 15.03.2006р.

         Позивач на підставі довіреності №4564214 серії ЯКД від 17.03.2005р.,  довіреності №454225 серії ЯКД від 01.04.2005р. та накладних №160 від 18.03.2005р. на суму 612грн.00коп.,  №172 від 01.04.2005р. на суму 412грн.00коп., відпустив відповідачу жом кислий на суму 1024грн.00коп. На підставі довіреності №467551 серії ЯЛТ від 01.12.2005р. та  накладної №1081 від 01.12.2005р. відповідач отримав від позивача дизельне паливо  в кількості 518 літрів на суму 1916грн.60коп.  В рахунок отриманого товару позивачем зараховано надані відповідачем послуги по автоперевезенню на суму 1565грн.00коп., що підтверджується накладною №23 від 10.11.2005р. та актом виконаних робіт №23 від 10.11.2005р. Залишок боргу за поставлений товар по накладних №№160,172,1081 становить 1375грн.60коп.  За прострочення виконання зобов'язання позивачем нараховано пеню у розмірі 85грн.21коп. за період з 02.12.2005р. по 15.03.2006р.

        Загальна сума боргу по договору №17/03-13-ЦБ від 17.03.2005р., по договору №04/04-05-04-Н від 04.04.2005р., по накладних №№160,172,1081 становить 23409грн.32коп.

       Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання нараховано відповідачу інфляційні у розмірі 1147грн.62коп. за період  з грудня 2000р. по лютий 2006р.

        Оскільки відповідач розрахунки не провів, це стало підставою для звернення позивача з позовом в суд.

        Аналізуючи матеріали справи і оцінюючи їх сукупності судом враховується наступне:   

            У відповідності до п.2.1 ст.11, ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

         Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,   зобов'язується  передати  у

встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

        Згідно ст. 655 ЦК України, яка регулює правовідносини купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві, а покупець приймає і зобов'язується сплатити за нього певну грошову суму.

        Відповідно до ст. 692 покупець зобов'язаний оплати товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. В зв'язку з цим, строк оплати у відповідача виник з моменту передачі товару по накладним №№160,172,1081.  

         Згідно ст.ст.526,527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.  Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором  або  законом,  не  випливає  із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.                            

        Відповідно до ст.ст.546,547 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо  забезпечення   виконання   зобов'язання вчиняється у письмовій формі.          

         Згідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник  повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.  Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

         Відповідно до ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових  зобов'язань” платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Судом при перерахунку пені, нарахованої позивачем за прострочення виконання зобов'язання по договорам №17/03-13-ЦБ від 17.03.2005р. та №04/04-05-04-Н від 04.04.2005р., встановлено, що позивачем заявлено до стягнення менший розмір пені, ніж той, що підлягає до стягнення. Пеня нарахована за прострочення виконання зобов'язання     

по накладних  №№160,172,1081 до стягнення не підлягає, оскільки  правочин щодо  забезпечення   виконання   зобов'язання у вигляді пені вчиняється у письмовій формі.  Загальна сума пені підлягає до стягнення у розмірі 1156грн.41коп.            

         Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. В зв'язку з правомірним нарахуванням інфляційних до стягнення підлягає сума у розмірі 1147грн.04коп. за період з грудня 2005р. по лютий 2006р.

Позовні вимоги позивача про стягнення 23409грн.32коп. основного боргу, 1156грн.41коп. пені, 1147грн.04коп. інфляційних відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам справи і підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.       

         Відповідно до ст.44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та судові витрати покладаються на відповідача у розмірі пропорційному правомірно заявленим позовним  вимогам.

         Керуючись ст.ст.11,509,526,527,546,547,549,625,655,692,712 Цивільного кодексу України, ст.ст.1,45,47,33,44,47,49,82-85,116 Господарського процесуального Кодексу  України, СУД, -     

                                                 В  И   Р  І  Ш И  В   :

         Позов  відкритого акціонерного товариства „Красилівський цукровий завод”                м. Красилів до фермерського господарства „Зірниця” с. Кульчини Красилівського району  про стягнення 25797грн.98коп.  задоволити частково.

        Стягнути з фермерського господарства „Зірниця” (с. Кульчини Красилівського району, п/р 260077384 в ХОД АППБ „Аваль”, МФО 315966, код 32883737) на користь   відкритого акціонерного товариства „Красилівський цукровий завод” (м. Красилів, вул.Центральна, 4-А, п/р 26002301211758 в Красилівському БВ №8 Хмельницького центрального відділення „Промінвестбанку”, МФО 315278, код 00373310) 23409грн.32коп. (двадцять три тисячі чотириста дев'ять гривень 32коп.) боргу, 1156грн.41коп. (одну  тисячу сто п'ятдесят шість гривень 41коп.) пені, 1147грн. 04коп. (одну тисячу сто сорок сім гривень 04коп.) інфляційних, 257грн.12коп. (двісті п'ятдесят сім  гривень 12коп.) державного мита та 117грн.61грн. (сто сімнадцять гривень 61коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Видати  наказ.

        В решті суми позовних вимог відмовити.

                              Суддя                                                                      А.Г. Степанюк