Рішення

від 12.05.2014 по справі 918/324/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2014 р. Справа № 918/324/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Корсуна В. Я., розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім Рокитне» про стягнення в сумі 21 502 грн. 42 коп.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 21 жовтня 2013 року № 167)

від відповідача: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство «Рівнеобленерго» звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім Рокитне», у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за спожиту в період з травня 2013 року по лютий 2014 року електричну енергію в сумі 20 522, 26 грн. та пеню за прострочення оплати з 21 вересня 2013 року по 19 березня 2014 року в сумі 980, 16 грн.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 24 березня 2014 року порушено провадження у справі № 918/324/14, розгляд якої було призначено на 07 квітня 2014 року.

07 квітня 2014 року від позивача, через канцелярію господарського суду, надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій останній зазначає про збільшення боргу відповідача, враховуючи використану в березні 2014 року електроенергію, на 1 323, 12 грн., часткову оплату відповідачем заборгованості в сумі 3 000 грн., та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім Рокитне» на свою користь 18 845, 38 грн. заборгованості та 980, 16 грн. пені.

Ухвалою господарського суду від 07 квітня 2014 року, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд даної справи було відкладено на 28 квітня 2014 року.

28 квітня 2014 року ухвалою господарського суду розгляд справи № 918/324/14 було відкладено на 12 травня 2014 року через неявку у судове засідання відповідача та відсутністю доказів його належного повідомлення про час та місце розгляду справи.

12 травня 2014 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій останній зазначає, що станом на 05 травня 2014 року заборгованість відповідача перед ПАТ «Рівнеобленерго» становить 11 196, 12 грн. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 11 196, 12 грн. заборгованості та 980, 16 грн. пені.

Від відповідача 12 травня 2014 року поштою надійшло клопотання від 06 травня 2014 року про слухання справи без його участі. Відповідач також зазначає, що позов визнає частково у зв'язку з проплатою в сумі 8 960 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням останньої заяви про їх уточнення, підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягала на їх задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак враховуючи його клопотання суд вважає за можливе розглянути даний спір за відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх у сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством «Ей-І-Ес Рівнеенерго», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Рівнеобленерго», (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім Рокитне» (споживач) 08 червня 2009 року було укладено Договір про постачання електричної енергії № 270011918, відповідно до умов якого постачальник продає споживачу електроенергію для забезпечення потреб електроустановок, а відповідач оплачує вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно пункту 2.2.2. договору, укладеного між сторонами, постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію як різновид товару:

в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 договору (додаток № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»);

згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком № 6 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»;

із дотриманням граничних показників якості електроенергії, визначених державними стандартами;

забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності (додаток № 3 «Перелік об'єктів і точок обліку споживача» та додаток № 3.1 «Перелік об'єктів і точок обліку споживачів, що споживають електроенергію від споживача»).

Відповідно до п. 2.3.3. Договору споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 «Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків».

Згідно з додатком № 4 до Договору про постачання електричної енергії № 270011918 від 08.06.2009 р. розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника з рахунка споживача.

Покази засобів обліку відповідно до Переліку об'єктів і точок комерційного обліку споживача фіксуються споживачем 16 числа кожного місяця о 00-00 год. та вибірково контролюються постачальником.

Після зняття показів засобів обліку споживач оформляє Звіт про використану електроенергію, який складається у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони та надає постачальнику нарочним не пізніше наступного робочого дня після зняття показів і одночасно отримує рахунок за фактично спожиту електроенергію.

Відповідно до визначеної згідно п. 5 цього додатку величини коштів за фактично спожиту електричну енергію постачальник виписує споживачу рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений протягом 5 операційних днів від дня отримання споживачем рахунку.

Згідно п. 8.1 договору № 270011918, укладеного між сторонами, оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника в терміни визначені додатком № 4 «Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім Рокитне» користувалося активною електроенергією протягом травня - липня 2013 року та січня - квітня 2014 року за Договором № 270011918 від 08 червня 2009 року, однак оплату електричної енергії не здійснювало в повному обсязі.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати спожитої електричної енергії його заборгованість перед позивачем станом на 05 травня 2014 року становить 11 196 грн. 12 коп., що підтверджується звітами про використану відповідачем електроенергію, рахунками-фактурами та актами звіряння взаємних розрахунків між сторонами, які наявні у матеріалах справи.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст. 193 ГК України зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору № 270011918, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3., 2.3.4 Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,05 % за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Однак згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розмір подвійної облікової ставки Національного банку України за один день, що діяла у період, за який позивач просить стягнути пеню становить 0, 036 %.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем за період 21.09.2013 року по 19.03.2014 року на суму боргу нарахована пеня в розмірі 0,036 %, яка, згідно його розрахунку, складає 980 грн. 16 коп.

Суд не погоджується з вірністю зробленого позивачем розрахунку пені в розмірі 980 грн. 16 коп.

Згідно розрахунку здійсненого судом у відповідності до п. 6 ст. 232 ГК України розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача за період 21.09.2013 року по 19.03.2014 року на суму боргу становить 621 грн. 93 коп.

Період нарахуванняСума заборгованостіСума пені 21.09.2013 року - 06.12.2013 року 1 190, 88 грн. (заборгованість за травень 2013 року) 32, 58 грн. 21.09.2013 року - 05.01.2014 року 1 821, 96 грн. (заборгованість за червень 2013 року) 69, 53 грн. 21.09.2013 року - 07.02.2014 року 7 348, 57 грн. (заборгованість за липень 2013 року) 367, 72 грн. 06.02.2014 року - 19.03.2014 року 10 008, 46 грн. (заборгованість за січень 2014 року з урахуванням проплати в сумі 2 000 грн.) 151, 33 грн. 06.03.2014 року - 19.03.2014 року 152, 39 грн. (заборгованість за лютий 2014 року) 0, 77 грн. Загальна сума 621, 93 грн.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення оплачений не повністю, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 11 196 грн. 12 коп. основного боргу та 823 грн. 52 коп. пені є доведеними, правомірними, такими, що ґрунтуються на договорі та законі, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на сторони витрат зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 32 - 34, 43, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім Рокитне» (34200, Рівненська область, смт. Рокитне, вул. І. Франка, 12, р/р № 26002538745001 КБ «Приватбанк», МФО 333391, код ЄДРПОУ 31960485) на користь Публічного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71, р/р № 26031304879704 у ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 333368, код ЄДРПОУ 05424874) заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 11 196 (одинадцять тисяч сто дев'яносто шість) гривень 12 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім Рокитне» (34200, Рівненська область, смт. Рокитне, вул. І. Франка, 12, р/р № 26002538745001 КБ «Приватбанк», МФО 333391, код ЄДРПОУ 31960485) на користь Публічного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71, р/р № 26005010446002 у ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, код ЄДРПОУ 05424874) пеню в сумі 621 (шістсот двадцять одну) гривню 93 копійки та судовий збір в розмірі 1 803 (одна тисяча вісімсот три) гривні 61 копійку.

В решті позову відмовити в задоволенні.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя В. Я. Корсун

Повний текс рішення виготовлено та підписано 15 травня 2014 року