Рішення

від 15.09.2014 по справі 918/1243/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" вересня 2014 р. Справа № 918/1243/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Корсуна В.Я., розглянувши матеріали справи за позовом Заступника прокурора м.Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-В" про стягнення в сумі 54379 грн. 85 коп.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. №03-05 від 02.01.2014 року)

від відповідача: ОСОБА_2 (директор)

від прокуратури: ОСОБА_3 (посв. №024979 від 20.03.2014 року)

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені. Відводи з підстав визначених статтею 20 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

Обставини справи: Заступник прокурора м.Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-В", в якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" заборгованість в сумі 54379 грн. 85 коп., з яких 42942 грн. 98 коп. - основний борг, 521 грн. 12 коп. - 3% річних, 8497 грн. 74 коп. - втрати від інфляції, 2418 грн. 01 коп. - пеня, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №975 від 11.11.2009 року на відпуск теплової енергії.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 01.09.2014 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №918/1243/14, розгляд якої призначено на 15.09.2014 року.

15.09.2014 року до початку розгляду судом справи по суті позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій вказує про часткову сплату відповідачем заборгованості та просить суд стягнути з нього на свою користь 41849 грн. 40 коп. - основного боргу, 2418 грн. 01 коп. - пені, 521 грн. 12 коп. - 3% річних та 8497 грн. 74 коп. - втрат від інфляції.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, з врахуванням заяви про їх зменшення, підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Представник прокуратури позовні вимоги, з врахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав зменшені позовні вимоги та пояснив, що вказана заборгованість виникла через скрутне фінансове становище.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх у сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11.11.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (далі Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-В" (далі Споживач) укладено договір №975 на відпуск теплової енергії (надалі Договір), відповідно до п. 1.1. якого Підприємство зобов'язалося надавати Споживачеві теплову енергію, а Споживач, у свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором.

Згідно п. 1.4. Договору теплова енергія подається Споживачу за адресою: м.Рівне, вул. Відінська, 10.

Розділом 4 Договору визначено, що початок і закінчення опалювального сезону визначається рішенням місцевого самоврядування, виходячи із кліматичних умов. Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом

- по опаленню та вентиляції згідно з навантаженням зазначеним в Договорі;

- по гарячому водопостачанню - по пропускній здатності вузла вводу при швидкості 2 м/с.

Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає підприємству звіт про фактичне споживання теплової енергії до 25 числа поточного місяця. В разі неподання звіту в обумовлений термін, нарахування проводиться розрахунковим методом: по опаленню та вентиляції - згідно з навантаженням, зазначеним в договорі; по гарячому водопостачанню - по пропускній здатності вузла вводу при швидкості 2 м/с .

Відповідно до п. 5.1. Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що споживач проводить оплату за отриману теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства або в будь-якій іншій формі, не забороненій чинним законодавством.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 5.4. Договору).

Судом встановлено, що всупереч наведеному, відповідач свої договірні зобов'язання виконує неналежним чином, отримані послуги в повному обсязі не оплачує, внаслідок чого за ним, станом на дату звернення до суду з даним позовом обліковується заборгованість в розмірі 41894 грн. 40 коп.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів повного виконання прийнятих на себе зобов`язань, у відповідності до вимог укладеного договору, вимоги позивача про стягнення 41894 грн. 40 коп. основного боргу підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань щодо своєчасної оплати вартості теплової енергії, поставленої позивачем, останній також просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочені періоди у розмірі 2418 грн. 01 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом ч. 1 та 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Оскільки розмір неустойки, нарахованої позивачем, відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірним, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 2418 грн. 01 коп. пені такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 521 грн. 12 коп.

Враховуючи те, що заявлений позивачем до стягнення розмір трьох відсотків річних є арифметично вірним та відповідає вимогам чинного законодавства, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми також підлягають задоволенню.

Крім того судом встановлено, що на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача втрати від інфляційних процесів у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків на відповідні суми основного боргу у розмірі 8497 грн. 74 коп.

Відповідно до листа Верховного Суду України В«Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справВ» від 3 квітня 1997 року № 62-97р при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір вказаних компенсаційних виплат не є вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 8497 грн. 74 коп. інфляційних втрат, згідно розрахунку проведеного судом підлягає частковому задоволенню в сумі 5369 грн. 70 коп.

Враховуючи положення п.5.7 Договору щодо зараховування коштів в погашення боргу за теплову енергію, спожиту в минулі періоди, порядок нарахування інфляційних втрат є наступним:

Сума заборгованостіПеріод нарахуванняІнфляційне збільшення заборгованості 15500 грн. 59 коп. 01.02.2014 - 21.05.2014 1581 грн. 06 коп. 12461 грн. 31 коп. 23.05.2014 - 02.06.2014 0 грн. 10961 грн. 31 коп. 03.06.2014 - 30.06.2014 109 грн. 61 коп. 4961 грн. 31 коп. 02.07.2014 - 18.07.2014 19 грн. 85 коп. 20879 грн. 67 коп. 01.03.2014 - 18.07.2014 2317 грн. 64 коп. 12798 грн. 19 коп. 01.04.2014 - 18.07.2014 1113 грн. 44 коп. 4303 грн. 81 коп. 01.05.2014 - 18.07.2014 228 грн. 10 коп. Всього 5369 грн. 70 коп.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача 41894 грн. 40 коп. основного боргу, 521 грн. 12 коп. 3% річних, 5369 грн. 70 коп. інфляційних втрат та 2418 грн. 01 коп. пені, які стверджуються матеріалами справи, є законними та обґрунтованими.

Відповідно до підпункту 4.6 пункту 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Судом задоволено вимоги позивача на загальну суму 50203 грн. 23 коп., що в процентному співвідношенні до суми позовних вимог (53331 грн. 27 коп.) становить 0,94%, а відтак в доход Державного бюджету України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1809 грн. 83 коп. (1827 грн. х 0,94% = 1809 грн. 83 коп.)

Керуючись статями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-В" (33000, м.Рівне, вул.Відінська, 10, код ЄДРПОУ 32625509) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" Рівненської міської ради (33027, м.Рівне, вул.Д.Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008) заборгованість в сумі 50203 (п'ятдесят тисяч двісті три) грн. 23 коп., з яких 41894 (сорок одна тисяча вісімсот дев'яносто чотири) грн. 40 коп. основний борг, 521 (п'ятсот двадцять одна) грн. 12 коп. 3% річних, 2418 (дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 01 коп. пеня, 5369 (п'ять тисяч триста шістдесят дев'ять) грн. 70 коп. інфляційні втрати.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-В" (33000, м.Рівне, вул.Відінська, 10, код ЄДРПОУ 32625509) в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1809 (одна тисяча вісімсот дев'ять) грн. 83 коп.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Повне рішення складено "19" вересня 2014 року.

Суддя Корсун В.Я.