Рішення

від 06.11.2013 по справі 922/4229/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2013 р.Справа № 922/4229/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Карчевської Д.Л.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еста-Б"юті", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікон-Трейд", м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 300 963,43 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еста-Б"юті", м. Дніпропетровськ (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікон-Трейд", м. Харків стягнення заборгованості в розмірі 300 963,43 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за договором поставки № 61/12 від 05.12.2012 року, в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, з урахуванням чого та враховуючи приписи ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193 Господарського кодексу України, просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 296 414,16 грн., 2307,89 грн. - пені, 2241,38 грн. - 3% річних та сплачений судовий збір.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.10.2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 23.10.2013 року о 11:15 годині.

На підставі розпорядження Керівника апарату суду ОСОБА_1 № 1322 від 23.10.2013 року та відповідно до Витягу з автоматизованої системи документообігу суду від 23.10.2013 року справа №922/4229/13 була передана судді Бураковій А.М. для розгляду, у зв'язку з хворобою судді Френдій Н.А.

Приймаючи до уваги абзац 4 п. 3.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11р., у разі зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу) спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

Таким чином, строк розгляду заяви по справі № 922/4229/13 починається заново, а саме з 23.10.2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.10.2013 року розгляд справи було відкладено на 06.11.2013 року о 10:15 годині.

До господарського суду Харківської області 31.10.2013 року від представника позивача надійшло клопотання (вх. 40261), відповідно до якого просить суд розглядати справу за наявними у справі матеріалами.

Надані документи були прийняті судом до розгляду, досліджені та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення № 6102212113831.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності його представника, вважає, що воно не суперечить вимогам чинного законодавства та інтересам сторін, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Позивач та відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізували.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника позивача та відповідача, за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

05.12.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Лікон-Трейд" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Еста-Б`юті" (постачальник) було укладено договір поставки №61/12. (Договір)

Відповідно до п.1.1. - п. 1.4. Договору, постачальник зобов'язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність Покупцеві товар, в певній кількості і відповідної якості, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі, кількість і асортимент кожної партії товару вказуються в накладній, яка є невід'ємною частиною цього договору та складена на підставі замовлення Покупця. Накладні оформляються на кожну партію товару, що поставляється і мають силу специфікацій до цього договору, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, визначається як наростаюча кількість по всіх поставках, зроблених згідно оформленим накладними.

Пунктом 9.1. договору встановлено, що він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013 р.

На виконання умов договору поставки №61/12 від 05.12.2012р. позивачем поставлено відповідачу товар на суму 298 098,60 грн. (копії видаткових накладних №ЭБ2012_14208 від 15.12.2012р. на суму 246,24 грн., №ЭБ2012_14209 від 15.12.2012р. на суму 69 916,38 грн., №ЭБ2012_14210 від 15.12.2012р. на суму 4859,52 грн., №ЭБ2012_14211 від 15.12.2012р. на суму 6603,36 грн., №ЭБ2012_14213 від 15.12.2012р. на суму 3895,76 грн., №ЭБ2012_14212 від 15.12.2012р. на суму 5271,12 грн., №ЭБ2013_00262 від 17.01.2013р. на суму 8222,40 грн., №ЭБ2013_00263 від 17.01.2013р. на суму 5329,28 грн., №ЭБ2013_00264 від 17.01.2013р. на суму 2626,56 грн., №ЭБ2013_00265 від 17.01.2013р. на суму 5037,96 грн., №ЭБ2013_00266 від 17.01.2013р. на суму 1376,44 грн., №ЭБ2013_00267 від 17.01.2013р. на суму 226,24 грн., Довіреність № 6/135 від 17.01.2013 року, №ЭБ2013_00648 від 31.01.2013р. на суму 14263,80 грн., №ЭБ2013_00649 від 31.01.2013р. на суму 1773,12 грн., №ЭБ2013_00650 від 31.01.2013р. на суму 2211,36 грн., №ЭБ2013_00652 від 31.01.2013р. на суму 1899,52 грн., №ЭБ2013_00651 від 31.01.2013р. на суму 403,38 грн., Довіреність №6/245 від 31.01.2013 року, №ЭБ2013_02226 від 07.03.2013р. на суму 211,68 грн., №ЭБ2013_02227 від 07.03.2013р. на суму 27563,96 грн., №ЭБ2013_02228 від 07.03.2013р. на суму 1671,36 грн., №ЭБ2013_02229 від 07.03.2013р. на суму 4156,80 грн., №ЭБ2013_02230 від 07.03.2013р. на суму 4818,96 грн., Довіреність №6/574 від 07.03.2013 року, №ЭБ2013_03043 від 28.03.2013р. на суму 24679,20 грн., №ЭБ2013_03044 від 28.03.2013р. на суму 2166,72 грн., №ЭБ2013_03045 від 28.03.2013р. на суму 2759,52 грн., №ЭБ2013_03046 від 28.03.2013р. на суму 2833,20 грн., Довіреність №6/758 від 28.03.2013 року, №ЭБ2013_03228 від 28.03.2013р. на суму 244,32 грн., Довіреність №6/773 від 29.03.2013 року, №ЭБ2013_03377 від 04.04.2013р. на суму 358,56 грн., №ЭБ2013_03376 від 04.04.2013р. на суму 10693,76 грн., Довіреність №6/818 від 04.04.2013 року, №ЭБ2013_04622 від 17.05.2013р. на суму 1176,00 грн., №ЭБ2013_04623 від 17.05.2013р. на суму 1330,40 грн., №ЭБ2013_04624 від 17.05.2013р. на суму 4093,92 грн., №ЭБ2013_04625 від 17.05.2013р. на суму 43271,54 грн., Довіреність №6/1165 від 17.05.2013 року, №ЭБ2013_06072 від 27.06.2013р. на суму 233,64 грн., №ЭБ2013_06073 від 27.06.2013р. на суму 25467,48 грн., №ЭБ2013_06074 від 27.06.2013р. на суму 2108,16 грн., Довіреність №6/1399 від 27.06.2013 року, ОСОБА_2 про розбіжності від 17.01.2013 року, накладна №ЛТО785703-500/В/а від 07.03.2013 року на суму 57,96 грн., накладна №ЛТ2885703-501/В/а від 28.03.2013 року на суму 1330,26 грн., накладна №ЛТ2785706/В/а від 27.06.2013 року на суму 27,30 грн., що підтверджується матеріалами справи (арк.с. 26-75).

Судом встановлено, що відповідач отримав вищенаведений товар, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача та печаткою підприємства відповідача.

Відповідно до п.5.1. Договору, підставою для оплати Покупцем товару є повне виконання Постачальником своїх зобов'язань за Договором. При наданні Постачальником належним чином оформлених накладних, Покупець здійснює оплату товару на умовах 90 (дев'яносто) календарних днів відстрочки платежу з дня поставки - ТМ "SILVER"; 55 (п'ятдесят п'ять) календарних днів - ТМ "SILVER"; "ЕVYАР". Покупець проводить оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Датою оплати вважається дата списання коштів з банківського рахунка Покупця.

Як вбачається зі змісту вищезазначеного договору, останній по своїй правовій природі є договором поставки, і на підставі ст. 712 ЦК України до нього застосовуються загальні положення про купівлю - продаж.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З матеріалів справи вбачається, що вартість товару, отриманого відповідачем за накладними, наданими до матеріалів справи, в порушення умов договору, не оплачена в сумі 296 414,16 грн., доказів оплати отриманого від позивача товару відповідачем до суду також не надано.

Крім того, вказана сума заборгованості підтверджується наявним в матеріалах справи ОСОБА_2 звірки взаємних розрахунків між сторонами, які скріплені печатками юридичних осіб та підписами уповноважених представників сторін. (арк.с. 22-24)

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі - в сумі 296 414,16 грн.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 2307,89 грн. пені та 2241,38 грн. трьох процентів річних.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього трьох процентів річних, за період з 01.07.2013 року по 01.09.2013 року, в сумі 2241,38грн. (розрахунок, арк.с. 13), заявлені позивачем обґрунтовано, доведені матеріалами справи, вірно нараховані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.3. договору, яким встановлено, що за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення, позивачем нараховано пеню за період з 30.05.2013р. по 30.09.2013 року у розмірі облікової ставки НБУ на загальну суму 2307,89 грн.

Норма ст. 546 Цивільного кодексу України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Правові основи господарської діяльності суб'єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

За приписами статей 1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якими передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, положеннями ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлено обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачено лише обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Беручи до уваги, що позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій, передбачених п.6.2 договору, не перевищують подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за їх який нараховано - за період з 30.05.2013р. по 30.09.2013 року (окремо за кожною накладною), суд, перевіривши правильність нарахування штрафних санкцій за розрахунком позивача, визнав позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню в сумі 2307,89 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі в розмірі 6019,27 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 343 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лікон-Трейд" (61052, м. Харків, вул. Малиновського 3, код ЄДРПОУ 37874381) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСТА-Б'ЮТІ» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Б.Кротова, буд. 21-а, поштова адреса: 49098, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 2 ; ТМ «Вавилон» 6 башта, код ЕДРПОУ 36906808, п/р 26000301 143301 в АБ «Південний», МФО 306458) суму основного боргу у розмірі 296 414,16 грн., три проценти річних від простроченої суми у розмірі 2241,38 грн., суму пені у розмірі 2307,89 грн. та 6019,27 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.11.2013 р.

Суддя ОСОБА_2

922/4229/13